Ухвала

від 21.11.2024 по справі 572/3616/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 572/3616/19

провадження № 61-14607ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гули Сергія Євгеновича, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Сарненський районний центр первинної

медико-санітарної допомоги» Сарненської міської ради, Чемернянської гімназії Сарненської міської ради Сарненського району Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної казначейської служби України у Сарненському районі Рівненської області, Сарненська міська рада, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Сарненської районної ради (далі - КНП «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги») та Чемернянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сарненської районної ради Рівненської області про солідарне стягнення 54 989,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 500 760,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 07 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 07 липня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 17 квітня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнено солідарно з КНП «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» та Чемернянської гімназії Сарненської міської ради Сарненського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 19 955,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 500 760,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Здійснено розподіл судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції КНП «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» звернулося з апеляційною скаргою, яка, у зв`язку з самовідводом судді колегії суддів Рівненського апеляційного суду передана для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до Волинського апеляційного суду.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року клопотання КНП «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про призначення комісійної судово-медичної експертизи задоволено часткового.

Призначено в справі комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи.

На вирішення експертів поставлено питання:

чи дотримано календаря щеплень при застосуванні вакцини ОПВ серії М 5104-І до потерпілої ? та чи могло спричинити погіршення стану здоров`я, зокрема виникнення НППІ, проведення вакцинації, з порушенням календаря щеплень ?

чи є причинно-наслідковий зв`язок між діями чи бездіяльністю відповідальних осіб при проведенні вакцинації 22 лютого 2016 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та погіршенням стану її здоров`я, зафіксованого в документах цивільної справи № 572/3616/19 ?

На час проведення судової комісійної судово-медичної експертизи провадження у справі зупинено.

У листопаді 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гули С. Є., на ухвалу Волинського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року в частині зупинення провадження в справі.

У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційної інстанцій, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов до необґрунтованого висновку щодо необхідності зупинення провадження в справі, оскільки такі процесуальні дії суду призводять до надмірного затягування розгляду справи та порушення строків розгляду справи.

ОСОБА_1 зауважує, що суд апеляційної інстанції фактично з власної ініціативи призначив експертизу, оскільки відверто спонукав відповідача до подання відповідного клопотання.

На переконання заявниці, в справі наявні необхідні докази для постановлення судового рішення по суті.

Волинський апеляційний суд не врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в цій справі, оскільки суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення в справі, не наполягав на необхідності призначення судової експертизи, а лише рекомендував роз`яснити сторонам право на заявлення відповідного клопотання.

Крім цього, сторони скористались своїм правом на подання клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції в такому клопотанні відмовив, чим виконано вказівку Верховного Суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України cуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати (частина перша статті 105 ЦПК України).

У випадках, передбачених статтею 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, а за наявності підстав, наведених у статті 252 ЦПК України, питання про зупинення провадження у справі вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України cуд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Ураховуючи те, що для проведення експертизи матеріали справи направлено до судово-експертної установи і тому в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд апеляційної інстанції скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового рішення.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи не суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства України та є логічною процесуальною дією суду з урахуванням конкретних обставин справи, кількості поставлених на вирішення експертів питань та складності експертного дослідження.

Суд касаційної інстанції не вдається в доцільність проведення у справі експертного дослідження, оскільки встановлення обставин у справі, вирішення питання про їх доведеність, достовірність того чи іншого доказу, достатність доказів належить до виключної компетенції судів першої та апеляційної інстанцій.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час постановлення ухвали Волинського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року в частині зупинення провадження у цій справі.

Аргументи, викладені заявницею в касаційній скарзі, стосуються доцільності та правомірності призначення судом апеляційної інстанції судової експертизи і не можуть братися до уваги з огляду на відсутність правових підстав касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про призначення експертизи. Аналогічний висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 910/9883/17.

З огляду на викладене та з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта, не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулась за захистом свого порушеного права.

Отже, вирішуючи питання про призначення експертизи у справі, апеляційний суд дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи, оскільки вирішення питання про зупинення провадження у справі при призначенні судової експертизи віднесено до дискреційних повноважень суду. Тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали Волинського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року в частині зупинення провадження у справі відсутні.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги на ухвалу апеляційного суду в частині зупинення провадження у справі, та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судом, зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права щодо зупинення провадження в справі, не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гули С. Є., на ухвалу Волинського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року є необґрунтованою.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гули Сергія Євгеновича, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Сарненської міської ради, Чемернянської гімназії Сарненської міської ради Сарненського району Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної казначейської служби України у Сарненському районі Рівненської області, Сарненська міська рада, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян