Ухвала

від 25.11.2024 по справі 357/8138/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 357/8138/16

провадження № 61-14802ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Райліт Трейдінг» на постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райліт» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвізі Торг», про визнання права власності на нежитлові приміщення,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Київська міська рада

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Райліт Трейдінг» (далі - ТОВ «Райліт Трейдінг»), яке не брало участі у розгляді справи, подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду

від 09 жовтня 2024 року (повний текст складено 11 жовтня 2024 року) у справі № 357/8138/16.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

І. Щодо зазначення у касаційній скарзі відомостей про учасників справи

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

В поданій касаційній скарзі заявник, всупереч вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, не зазначає відомості про місце проживання чи перебування відповідача ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості ідентифікувати особу, а також належним чином здійснювати її повідомлення про розгляд справи.

Касаційна скарга підписана директором ТОВ «Райліт Трейдінг» Татаріною Р. Г.

Суд першої інстанції у рішенні від 10 серпня 2016 року вказав, що

«ТОВ «Райліт», в особі директора Татаріної Р. Г. було уповноважено відповідача з питань проведення реєстрації права власності за ТОВ «Райліт» на будь-які об`єкти нерухомого майна, що стверджується копією довіреності від 12 квітня 2016 року».

За таких обставин посилання заявника у касаційній скарзі на те, що йому не відомі ні адреса, ні ідентифікаційний номер, ні засоби зв`язку відповідача, потребують додаткового пояснення.

ІІ. Щодо сплати судового збору

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Райліт» (далі - ТОВ «Райліт») звернулось до суду з позовом, відповідно до якого просило:

- визнати за ТОВ «Райліт» право приватної власності на групу нежитлових приміщень № 1 в «літ. Б» під влаштування магазину, загальною площею 108,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (код об`єкта 1230.3, категорія складності - ІІ);

- визнати за ТОВ «Райліт» право приватної власності на нежитлове приміщення, загальною площею 210,3 кв.м., що розташоване за адресою:

АДРЕСА_2 .

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 10 серпня 2016 року позовну заяву ТОВ «Райліт» задоволено частково. Визнано за ТОВ «Райліт» право власності на групу нежитлових приміщень № 1 в «літ. Б» під влаштування магазину, загальною площею 108,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (код об`єкта 1230.3, категорія складності - ІІ). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено. Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2016 року скасовано та ухвалено у вказаній справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Райліт» відмовлено.

В поданій касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Таким чином ціна позову у розглядуваній справі має визначатися вартістю спірного нерухомого майна.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із позовом) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

Заявник оскаржує судове рішення в частині вимог про визнання права власності на групу нежитлових приміщень № 1 в «літ. Б» під влаштування магазину, загальною площею 108,1 кв.м., за адресою:

АДРЕСА_1 (код об`єкта 1230.3, категорія складності - ІІ), отже судовий збір за подану касаційну скаргу має розраховуватись із вартості цього майна.

З урахуванням викладеного, судовий збір за подану касаційну скаргу становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати х 200%.

До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 8 206 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру із посиланням на вартість спірного нерухомого майна.

За відсутності відомостей про вартість спірного нежитлового приміщення, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити правильність розміру сплаченого судового збору.

У випадку, якщо ціна позову у справі не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000 грн у 2024 році) судові рішення у такій справі, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню.

ІІІ. Щодо подання касаційної скарги особою, яка відповідно до закону зобов`язана зареєструвати електронний кабінет

Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу.

Касаційну скаргу подано юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством України, проте у скарзі зазначено, що ТОВ «Райліт Трейдінг» не має зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі Електронний суд.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:

1) зазначення відомостей про місце проживання чи перебування ОСОБА_1 ;

2) обґрунтування розміру сплаченого судового збору, з урахуванням роз`яснень викладених у цій ухвалі;

3) надання відомостей про реєстрацію заявником електронного кабінету в підсистемі Електронний суд.

У разі подання уточненої касаційної скарги через підсистему Електронний суд заявник має надати докази надсилання копії касаційної скарги до електронних кабінетів іншим учасникам справи або докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не зареєстровані в системі Електронний суд.

У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райліт Трейдінг» на постанову Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року у справі

№ 357/8138/16 залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційної скарги у справі № 357/8138/16 строк - десять днів з дня вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Райліт Трейдінг» копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович