Ухвала

від 25.11.2024 по справі 520/1541/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 520/1541/15-ц

провадження № 61-12268ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 12 квітня 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 липня 2024 року у справі за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, про приведення об`єкту нерухомості до попереднього стану,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 12 квітня 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 липня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було надати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для його поновлення, та надати докази на підтвердження недотримання судом апеляційної інстанції вимог, встановлених у статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення; надати уточнену редакцію касаційної скарги оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити свою адресу електронної пошти (за наявності) та відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; надати документ про сплату судового збору, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху направлялася ОСОБА_1 на адресу, зазначену в касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 10 жовтня 2024 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0600287148809, яким надіслано заявнику копію ухвали суду касаційної інстанції від 09 вересня 2024 року, з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 09 вересня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Копії ухвал про залишення касаційної скарги без руху та про продовження строку на усунення недоліків також направлялася ОСОБА_1 на його поштову адресу.

Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 12 листопада 2024 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0600297594130, яким надіслано заявнику копії ухвал суду касаційної інстанції від 09 вересня та 11 жовтня 2024 року, з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Частиною першою статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

ОСОБА_1 не надавалася до суду заява про зміну місця проживання чи перебування, водночас, за повідомленою заявником суду адресою направлена кореспонденція поверталася без вручення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» (заява № 70329/12 та 5 інших заяв) зазначав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи.

Статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.

У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

ЄСПЛ вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

За приписами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

ОСОБА_1 надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, проте він не проявив належної обачності в захисті своїх прав, не цікавився результатами розгляду касаційної скарги та не звертався із заявою про продовження строку для усунення вказаних недоліків, та враховуючи, що станом на 25 листопада 2024 року вимоги ухвали Верховного Суду від 09 вересня 2024 року не виконані, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 12 квітня 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 липня 2024 року повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев