Постанова

від 25.11.2024 по справі 910/8281/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа№ 910/8281/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Козир Т.П.

Сибіги О.М.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 25.11.2024 у справі №910/8281/24 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024

у справі № 910/8281/24 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БУД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд»

про стягнення 788 608,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення частини з перерахованої на виконання умов укладеного між сторонами договору будівельного підряду та виконання ремонтних робіт № 24/08/23 від 24.08.2023 передоплати в сумі 788 608,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач послався на те, що:

- на виконання умов спірного договору ним переховано кошти у загальній сумі 999 999,99 грн., проте, оскільки відповідач не завершив роботи та без попередження покинув об`єкт, на якому проводились роботи, позивач скористався наданим п. 12.3 спірного договору правом на припинення договору та направив відповідачу повідомлення, з огляду на що такий договір є припиненим 04.12.2023;

- з огляду на припинення спірного договору відповідач зобов`язаний повернути позивачу суму передоплати за виключенням вартості фактично виконаних робіт та матеріалів, які визначені виконаним на замовлення позивача висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №2-04/06 від 04.06.2022.

В суді першої інстанції відповідач правом на подання відзиву не скористався, проте подав зустрічну позовну заяву про стягнення штрафних санкцій за договором будівельного підряду та виконання ремонтних робіт № 24/08/23 від 24.08.2023, яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 у справі №910/8281/24 було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/8281/24 позов задоволений повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено суму попередньої оплати у розмірі 788 608,37 грн. та судовий збір у розмірі 11 829,13 грн.

При розгляді спору сторін по суті, суд першої інстанції:

- встановивши факт невиконання відповідачем робіт за договором будівельного підряду та виконання ремонтних робіт № 24/08/23 від 24.08.2023 та те, що такий договір припинив свою дію внаслідок реалізації позивачем свого права на односторонню відмову від договору підряду, яке прямо передбачено ч. 2 ст. 849 ЦК України, а також кореспондується із п. 5.4.1 та 12.3 спірного договору, дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку повернути позивачу суму передоплати;

- встановивши, що на дату дострокового припинення спірного договору відповідач частково виконав роботи та передав позивачу матеріали на загальну суму 211 391,62 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи позивачем додано висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №2-04/06 від 04.06.2024, дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача зобов`язання із повернення позивачу суми передоплати у розмірі 788 608,37 грн. за невиконані на підставі спірного договору роботи.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/8281/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- судом першої інстанції не враховано, що спірний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відтак роботи за таким договором мають виконуватись на підставі проектно-кошторисної документації. При чому, так як позивачем відповідачу такої документації надано не було, відповідач цілком правомірно зупинив виконання робіт та є звільненим від відшкодування збитків завданих таким зупиненням;

- у оскаржуваному рішенні відсутні мотиви для задоволення позовних вимог на суму 788 608,37 грн.;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 у справі №910/8281/24 зустрічну позовну заяву повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд». Вказану ухвалу відповідачем було оскаржено до суду апеляційної інстанції, проте суд першої інстанції виніс рішення у справі ще до перегляду такої ухвали в апеляційному порядку, чим фактично позбавив відповідача права доступу до суду та завадив розгляду заявлених ним зустрічних позовних вимог.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (суді-доповідачу) (складу суду) від 30.09.2024, справу № 910/8281/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Станік С.Р., Гончаров С.А..

30.09.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/8281/24 залишено без руху, а також надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 5 914,56 грн.

07.10.2024 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/8281/24, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/8281/24 призначено на 05.11.2024 о 10:45 год.

21.10.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на те, що:

- як правильно встановлено судом першої інстанції, на дату дострокового припинення спірного договору, відповідач частково виконав роботи та передав позивачу матеріали на загальну суму 211 391,62 грн., що, зокрема, підтверджується висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №2-04/06 від 04.06.2024. При чому відповідачем не спростовано вказаних висновків експерта, а також не надано власних розрахунків вартості виконаних робіт, а також переданих позивачу матеріалів;

- в свою чергу обов`язок відповідача у випадку дострокового розірвання спірного договору повернути позивачу сплачену суму попередньої оплати вартості робіт, які відповідач не виконав на дату дострокового розірвання договору, впродовж п`яти робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги від позивача, встановлений п. 5.1.8 спірного договору;

- подання апеляційної скарги на ухвалу про повернення зустрічного позову не перешкоджає продовженню розгляду справи, а тому твердження відповідача про те, що суд першої інстанції нібито не мав право ухвалювати рішення до розгляду скарги на ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими;

- скаржником не дотримано встановленого процесуальним законом порядку пред`явлення зустрічного позову у зв`язку з пропуском строку для вчинення вказаної процесуальної дії, а тому суд першої інстанції обґрунтовано повернув зустрічний позов скаржнику,

просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про те, що орієнтований розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом апеляційної скарги складає 10 000,00 грн., а документи, які підтверджують понесення судових витрат в повному обсязі будуть надані суду протягом п`яти днів з дати ухвалення постанови за результатом розгляду апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням суддів Гончарова С.А. та Станіка С.Р. у відпустці розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-08/4097/24 від 30.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8281/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Козир Т.П., Сибіга О.М..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/8281/24 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Козир Т.П., Сибіга О.М., розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2024 о 12:20 год.

Станом на 25.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач представників в судове засідання не направив, про причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представники позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

24.08.2023 позивач (підрядник) та відповідач (субпідрядник) уклали договір будівельного підряду та виконання ремонтних робіт №24/08/23 (далі Договір), в п.п. 1.1 та 1.2 сторони погодили, що в порядку і на умовах, викладених в цьому договорі, субпідрядник зобов`язується виконати ремонтно-будівельні роботи (включаючи постачання матеріалів, необхідних для проведення вказаних робіт), у встановлений строк відповідно до кошторисної документації, планувального рішення, інших вимог, що викладаються у цьому Договорі, а підрядник приймає належним чином виконані роботи та оплачує їх на умовах, визначених договором та додатками до нього.

Згідно з п. 4.1 Договору приймання-передача виконаних робіт за цим договором оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, що підписується обома сторонами, в якому визначається загальна вартість та перелік відповідних робіт, виконаних субпідрядником належним чином з дотриманням умов цього договору.

В пункті 4.1.1 Договору сторони дійшли згоди про те, що оплата виконаних субпідрядником робіт за цим договором здійснюється підрядником у наступному порядку:

- суму у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20%, підрядник перераховує субпідряднику протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати укладання договору та надання рахунку на оплату за умови допуску працівників субпідрядника до об`єкту на виконання Робіт;

- суму у розмірі 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20%, підрядник перераховує субпідряднику на одинадцятий робочий день відповідно до календарного плану виконання робіт та надання рахунку на оплату;

- суму у розмірі 700 000,00 грн. (сімсот тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20%, підрядник перераховує субпідряднику на двадцять перший робочий день відповідно до календарного плану виконання робіт та надання рахунку на оплату;

- суму у розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20%, підрядник перераховує субпідряднику на тридцять перший робочий день відповідно до календарного плану виконання Робіт та надання рахунку на оплату;

- суму у розмірі 459 311,00 грн. (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч гриста одинадцять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20%, підрядник перераховує субпідряднику на сорок перший робочий день відповідно до календарного плану виконання робіт та надання рахунку на оплату;

- суму у розмірі 1 353 991,00 грн. (один мільйон триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто одна гривня 00 копійок), в тому числі ПДВ 20%, підрядник перераховує субпідряднику протягом 10 (десяти) робочих дні з дати підписання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що в ході проведення робіт на об`єкті субпідрядник надає підрядникові поетапні звіти після виконання кожного етапу робіт згідно календарного плану до цього договору. Якщо у підрядника є обґрунтовані зауваження щодо виконаних субпідрядником етапів робіт, підрядник має право вимагати від субпідрядника усунення таких зауважень з визначенням строків такого усунення, а також із застосуванням санкцій, вказаних в договорі.

Відповідно до п. 6.2 Договору субпідрядник зобов`язаний не менш, ніж за 5 (п`ять) робочих днів до дати закінчення робіт і передачі об`єкта робочій групі підрядника, надати підряднику засобами електронної пошти на електронну адресу підрядника, лист про виклик робочої групи підрядника одночасно з вищезазначеним листом субпідрядник зобов`язаний надати підряднику повний комплект проектної (якщо її надання субпідрядником передбачено умовами додаткового договору) та кошторисної документації щодо об`єкта.

Згідно із п. 6.3 Договору якщо інше не передбачено договором, підрядник зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту закінчення виконання робіт за кожним етапом, якщо такі передбачені згідно договору, провести приймання виконаних субпідрядником робіт. Приймання-передача виконаних робіт (в тому числі за кожним етапом робіт, якщо такі передбачені календарним планом) згідно договору оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що після виконання субпідрядником робіт за договором в повному об`ємі за договором, сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту закінчення робіт та прийняття об`єкту робочою групою підрядника.

Якщо під час приймання робіт у них будуть виявлені дефекти, невідповідності кошторисної документації і/або іншим умовам договору, інші істотні відхилення від умов цього договору, підрядник має право не підписувати акт прийому-передачі виконаних робіт. Перелік таких дефектів, невідповідностей, відхилень, інших недоліків в роботах визначається двостороннім дефектним, актом, який складається сторонами цього договору під час приймання результатів робіт за договором та має бути підписаний сторонами не пізніше, ніж протягом 3 (трьох) робочих днів з дня виявлення підрядником дефектів, невідповідностей або інших відхилень або недоліків у виконаних субпідрядником роботах. У дефектному акті в обов`язковому порядку фіксується дата виявлення дефектів, невідповідностей, відхилень, інших недоліків в роботах і терміни їх усунення. У випадку невмотивованого не підписання субпідрядником дефектного акту у встановлений строк, такий акт вважається оформленим належним чином в односторонньому порядку за підписом представника підрядника та підлягає виконанню субпідрядником у відповідності до вимог, визначених таким дефектним актом, та в порядку, передбаченому цим договором (п. 6.5 Договору).

Відповідно до п. 6.6 Договору всі дефекти, невідповідності, відхилення, інші недоліки в роботах усуваються субпідрядником за свій рахунок в строки і способами, письмово узгодженими з підрядником, але не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги підрядника про таке усунення, якщо інше не погоджено сторонами. Якщо підрядник понесе прямі або непрямі витрати на усунення виявлених дефектів, невідповідностей, відхилень, інших недоліків, субпідрядник зобов`язаний компенсувати такі витрати підрядника. Субпідрядник зобов`язаний оплатити такі витрати впродовж 5 (п`яти) робочих днів з дня пред`явлення підрядником вимоги про таку оплату.

Згідно із п. 6.7 Договору після усунення субпідрядником вказаних в дефектному акті дефектів, невідповідностей, відхилень, інших недоліків в роботах сторони підписують акт прийому-передачі виконаних робіт.

Пунктом 6.10 Договору передбачено, що за наявності у виконаних роботах порушень істотних умов цього Договору або інших недоліків, які не можуть бути усунені, а також у випадку, якщо недоліки не були усунені у строк, встановлений підрядником, підрядник має право вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків. Додаткові витрати на здавання-приймання виконаних робіт (так само як і усього об`єкта в цілому), обумовлені неналежним виконанням субпідрядником (субпідрядниками) своїх договірних зобов`язань, порушенням умов цього договору, здійснюються за рахунок субпідрядника.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору, позивачем перераховано відповідачу передоплату у загальному розмірі 999 999,99 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №683 від 04.09.2023, №766 від 26.09.2023, №18471 від 02.11.2023 та №18472 від 02.11.2023.

Позивач звернувся до відповідача із листом №144 від 19.09.2023, в якому зауважив про порушення строків виконання робіт за Договором та просив вирівняти процеси робіт відповідно до діючого графіку.

04.11.2023 позивачем складено акт про відсутність субпідрядника на об`єкті, відповідно до якого комісією позивача встановлено, що субпідрядник на об`єктів відсутній, роботи не виконуються, а також встановлено об`єм виконаних робіт станом на 04.11.2023

06.11.2023 позивачем складено дефектний акт №1, в якому зафіксовано дефекти при виконанні робіт на об`єкті за Договором. З вказаного акту слідує, що 13.12.2023 представник відповідача отримав такий акт для розгляду.

Позивач звернувся до відповідача із листом №173 від 13.11.2023, в якому повідомив про дострокове припинення (розірвання) Договору на підставі його п. 12.3 та просив повернути суму сплаченої передоплати у розмірі 999 999,99 грн.

У відповідь на вказаний лист відповідач звернувся до позивача з листом №45 від 15.11.2023, в якому повідомив, що підприємством було докладено максимум зусиль для виконання зобов`язань за Договором, проте виконувати роботи без проектної документації не припустимо.

Позивач звернувся до відповідача з листом №176 від 17.11.2023, в якому рекомендував надати звіт про виконані роботи, а також передати акт приймання-передачі.

Також, позивач звернувся до відповідача із листом №186 від 05.12.2023, в якому повідомив про необхідність з`явитись на об`єкт 13.12.2024 для його передачі та складання, у разі необхідності, дефектного акту.

13.12.2023 між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі матеріалів, із змісту якого вбачається, що відповідач передав, а позивач прийняв будівельні матеріали, які були придбані субпідрядником та поставлені на об`єкт, а також складено та підписано акт приймання-передачі об`єкту по Договору.

Відповідач звернувся до позивача із листом №1/19 від 19.01.2024, в якому просив прийняти та підписати акти виконаних робіт по Договору, які складені відповідно до фактично виконаних робіт.

У відповідь на вказаний лист, позивач звернувся до відповідача із листом №045 від 25.01.2024 про відмову від підписання актів приймання виконаних робіт, в якому зазначив про те, що надані акти виконаних робіт не відповідають умовам Договору та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в них не враховано зауважень зазначених в цьому листі, протоколі робочої зустрічі від 13.12.2023 та дефектному акті №1 від 06.11.2023.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогою №307 від 28.06.2024, в якій просив повернути суму попередньої оплати вартості робіт, які відповідач не виконав, а саме у розмірі 788 608,37 грн.

Вказана вимога відповідачем виконана не була, з огляду на що позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача частини з перерахованої на виконання умов Договору передоплати в сумі 788 608,37 грн.

При розрахунку заявлено до стягнення суми позивач виходить з того, що на виконання Договору ним було перераховано кошти у загальній сумі 999 999,99 грн., загальна вартість фактично виконаних відповідачем робіт та матеріалів, які визначені виконаним на замовлення позивача висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №2-04/06 від 04.06.2022 становить 211 391,62 грн., а відтак відповідач має повернути різницю між вказаними сумами.

В суді першої інстанції відповідач правом на подання відзиву не скористався,

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду, до яких відноситься Договір, підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).

Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом положень ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, положення як ГК України, так і ЦК України допускають односторонню відмову від договору у випадку якщо це передбачено договором, або законом.

При чому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Відповідно ст. 849 ЦК України:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4).

Отже, ст. 849 ЦК України надає замовнику, серед іншого, право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Слід зазначити і про те, що у Договорі сторонами погоджено, що:

- підрядник має право достроково розірвати Договір за своєю ініціативою в порядку та на умовах, визначених Договором (п. 5.4.1);

- Договір може бути достроково розірваний, в тому числі, за ініціативою підрядника в односторонньому порядку. У такому випадку підрядник надсилає субпідряднику повідомлення про припинення дії Договору із зазначенням дати припинення. Таке повідомлення повинно бути надіслане не пізніше, ніж за 20 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати припинення Договору. Договір вважається припиненим (розірваним) з дати, вказаної у відповідному повідомленні (п. 12.3)

Отже, і у Договорі сторонами погоджено можливість дострокового припинення/розірвання Договору у односторонньому порядку на вимогу позивача.

Як встановлено вище, позивач звернувся до відповідача з листом №173 від 13.11.2023, в якому повідомив про дострокове припинення (розірвання) Договору на підставі його п. 12.3 та просив повернути суму сплаченої передоплати у розмірі 999 999,99 грн.

Отже, позивач цілком правомірно відмовився від Договору, і такий договір на даний час є припиненим.

Колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що право позивача на дострокове припинення/розірвання Договору у односторонньому порядку на вимогу позивача не пов`язано з фактом порушення відповідачем умов Договору, а відтак його посилання правомірне зупинення ним виконання робіт за Договором колегією суддів до уваги не приймаються.

При цьому колегія суддів зазначає, що, з огляду на предмету спору, а саме повернення, коштів за невиконані роботи за Договором дія якого припинилась, встановлення наявності у відповідача підстав для зупинення виконання робіт не впливає на вирішення спору сторін по суті.

У статті 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16.

Як встановлено вище у п. 12.3 Договору сторонами погоджено, що Договір може бути достроково розірваний, в тому числі, за ініціативою підрядника в односторонньому порядку. У такому випадку підрядник надсилає субпідряднику повідомлення про припинення дії Договору із зазначенням дати припинення. Таке повідомлення повинно бути надіслане не пізніше, ніж за 20 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати припинення Договору. Договір вважається припиненим (розірваним) з дати, вказаної у відповідному повідомленні

Відповідно до п. 5.1.8. Договору Субпідрядник зобов`язується у випадку дострокового розірвання цього Договору повернути Підряднику сплачену суму попередньої оплати вартості Робіт, які Субпідрядник не виконав на дату дострокового розірвання Договору, впродовж 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги від Підрядника.

Аналогічну за змістом умову містить і п. 12.3 Договору, а також ч. 4 ст. 849 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції на дату дострокового припинення Договору, відповідач частково виконав роботи та передав позивачу матеріали на загальну суму 211 391,62 грн., що підтверджується виконаним на замовлення позивача висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №2-04/06 від 04.06.2024.

Слід зазначити і про те, що жодних заперечень стосовно стверджуваних позивачем обсягів робіт відповідачем не надано, як і не надано власного розрахунку вартості їх виконання та переданих позивачу будівельних матеріалів.

Також колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Отже, з розірванням Договору, останній, як правова підстава для перебування у відповідача грошей, припинився.

За таких обставин судом першої інстанції цілком вірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 788 608,37 грн. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не мав право ухвалювати рішення до розгляду скарги на ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як вірно зазначено позивачем, подання апеляційної скарги на ухвалу про повернення зустрічного позову не перешкоджає продовженню розгляду справи.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/8281/24, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/8281/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 у справі № 910/8281/24 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8281/24.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 25.11.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.П. Козир

О.М. Сибіга