Постанова

від 13.11.2024 по справі 185/2213/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7822/24 Справа № 185/2213/24 Головуючий у першій інстанції: Перекопський М. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Павлоградська ЦЗФ" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Павлоградська ЦЗФ" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Павлоградська ЦЗФ". Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є дружиною загиблого на виробництві ОСОБА_3 ; у них народилася дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок втрати батька, дитині завдана моральна шкода, яка полягає в стражданнях, які він переніс у зв`язку з втратою близької та дорогої людини, він наразі позбавлений можливості відчути батьківську підтримку, отримати його турботу. Вважаючи, що саме з боку відповідача не було забезпечено належних та безпечних умов праці, внаслідок чого ОСОБА_3 загинув. Тому, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якості відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, суму грошових коштів у розмірі 600000,00 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року задоволено частково позов; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю 'ДТЕК Павлоградська ЦЗФ' на користь ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 300000,00 (триста тисяч гривень нуль копійок) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті батька на виробництві, без відрахування податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю 'ДТЕК Павлоградська ЦЗФ' на користь держави судовий збір у розмірі 3000,00 (три тисячі) грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "ДТЕК Павлоградська ЦЗФ", посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення в частині визначеного розміру відшкодування моральної шкоди, шляхом зменшення до 50000,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Павлоградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №1 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, актовий запис №72 (а.с. 17).

Відповідно до Акту №3 спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 06 листопада 2008 року, встановлені обставини нещасного випадку, який стався 15 жовтня 2008 року, а саме, в першу зміну ланці чистильників дільниці «Навантаження» в кількості 4-х осіб, серед яких був ОСОБА_3 , був виданий наряд на виконання робіт підвищеної небезпеки з чистки бункера № 16. Для здійснення підготовчих робіт працівники зняли грати з люку бункера № 16, опустили в бункер та закріпили канатну драбину. Чистильник ОСОБА_3 надів запобіжний пояс та пристебнув його до страхувального канату. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропустили страхувальний канат через металоконструкцію та стали його утримувати. ОСОБА_3 через люк по канатній драбині опустився в бункер № 16 до залягання вугільного концентрату. ОСОБА_5 прив`язав страхувальний канат до металоконструкції. ОСОБА_7 відійшов за лопатою. Начальник дільниці ОСОБА_8 знаходився в цей час на відмітці +25,7м в районі бункера № 16 між конвеєром позиції 1441-ІІ та північною стороною будівлі для кращого огляду і контролю за безпечним веденням робіт чистильником ОСОБА_3 через завантажувальний отвір бункеру № 16. ОСОБА_3 о 13 годині 30 хвилин миттєво упав у бункер та був засипаний вугіллям, що знаходилось в бункері. Чистильник ОСОБА_5 відчув послаблення страхувального канату та почувши шарудіння, подивився у низ і не побачив там ОСОБА_3 . Через 10 хвилин ОСОБА_3 був витягнутий з бункеру без ознак життя. Лікарем реанімаційного противошокового гурту ВГРЗ була констатована смерть. Діагноз згідно довідки лікувально-профілактичного закладу: удушення внаслідок засипання концентратом (а.с. 14-16).

Згідно Акту №3 за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 06 листопада 2008 року, причинами нещасного випадку є: основна - алкогольне сп`яніння постраждалого; супутні - невиконання вимог інструкції з охорони праці постраждалим, не якісне розроблення проектної документації по чистці бункерів, порушення трудової і виробничої дисципліни (а.с. 11-13).

Отже, смерть ОСОБА_3 настала в результаті нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що підтверджується зазначеними вище доказами.

Відповідно до листа №97 від 28.10.2008, виданого КЗ "Бюро судово-медичної експертизи", при судово-медичному дослідженні трупа встановлено, що смерть потерпілого ОСОБА_3 , настала від механічної асфіксії, внаслідок здавлення органів грудної клітини та черева, що підтверджується характерними для даного виду смерті морфологічними ознаками, що були виявлені при дослідженні трупа. При судово-токсилогічному дослідженні крові від трупа, виявлений етиловий алкоголь в концентрації 2,29%о, що орієнтовно відповідає сп`янінню середнього ступеню (а.с. 42).

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що помер від нещасного випадку на виробництві, який Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 06.11.2008 визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом; приймаючи до уваги, що факт заподіяння моральної шкоди ОСОБА_2 у зв`язку з втратою батька завдає йому душевних та психологічних страждань, він позбавлений можливості спілкуватися з близькою людиною, відчувати його турботу, любов, підтримку; втрата батька призвела до відчуття дитиною незворотних змін у його житті, незворотної втрати батька; враховуючи, що за результатами спеціального розслідування нещасного випадку померлий ОСОБА_3 , перебував на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння; виходячи із засад розумності та справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 300000,00 грн, яка спричинена втратою батька від нещасного випадку на виробництві.

Доводи апелянта, що місцевим судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_3 загинув у стані алкогольного сп`яніння, - є безпідставними, оскільки факт смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві відповідача встановлений Актом №3 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 06.11.2008, що передбачає право членів сім`ї померлого на відшкодування їм моральної шкоди. Крім того, ОСОБА_3 загинув під час виконання трудових обов`язків на підприємстві відповідача, з якого не знімається обов`язок виконувати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», щодо обов`язку власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.

Згідно змісту оскаржуваного судового рішення, місцевим судом при частковому задоволенні позову враховано перебування потерпілого під час нещасного випадку на виробництві у нетверезому стані.

Доводи апеляційної скарги про завищений розмір моральної шкоди, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими.

Так, судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_2 пережито довготривалі явища негативного характеру, такі як значний душевний біль від втрати найріднішої людини, який він відчуватиме усе своє життя; позбавлення можливості моральної та матеріальної підтримки, участі батька у вихованні сина. Вказані обставини, враховуючи вік дитини, викликають у нього відчуття постійного хвилювання, розпачу, горя через втрату батька, необхідність усвідомити подальше життя без батька, без його підтримки та турботи.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Отже, колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено судом, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням того, що згідно Акту №3 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, причинами настання нещасного випадку є, зокрема, те, що померлий ОСОБА_3 перебував на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Павлоградська ЦЗФ" - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова