Ухвала

від 26.11.2024 по справі 537/3572/24

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2-ві/537/5/24

Справа № 537/3572/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2024 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В., за участю секретаря Поколоти О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука заяву ОСОБА_1 про відвід судді Зоріної Діани Олександрівни,

установив:

У провадженні Крюківського районного суду міста Кременчука перебуває цивільна справа за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, плати за абонентське обслуговування та нараховані на суму заборгованості 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука Маханькова О.В. від 25.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

У зв?язку із заявленим самовідводом судді Маханькова О.О., 01.10.2024 року ухвалою суду задоволено заяву про самовідвід останнього, справу передано до канцелярії Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області, для визначення складу суду в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

03.10.2024 року головуючий у справі суддя Фадєєва С.О. заявила собі самовідвід у зазначеній справі, за розглядом заяви останньої, 03.10.2024 року ухвалою суду заяву про самовідвід судді Фадєєвої С.О. задоволено, справу передано до канцелярії Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області, для визначення складу суду в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

04.10.2024 року ухвалою судді Зоріної Д.О. справу прийнято до свого провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

17.10.2024 року на адресу суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про захист права померлої ОСОБА_2 на повагу до її гідності, честі та недоторканості ділової репутації. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що Комунальне підприємство «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради підробили документ, який назвали «роздруківка суми боргу» за квітень та травень 2014 рік, чим розповсюдили недостовірну інформацію про його померлу матір, у зв?язку з чим він просить зобов?язати уповноважених осіб Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відкликати поширену недостовірну інформацію, спростувати її та стягнути з останніх матеріальні збитки у розмірі 5 783 273 грн 68 коп. та завдану його матері моральну шкоду в розмірі 859 100 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 04.11.2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про захист права померлої ОСОБА_2 на повагу до її гідності, честі та недоторканості ділової репутації, про відшкодування матеріальних збитків та про стягнення моральної шкоди - повернуто заявнику.

21.11.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Зоріної Д.О. у справі №537/3572/24, яка мотивована тим, що він втратив довіру до судді та має сумніви в її неупередженості.

Заява про відвід судді обґрунтована тим, через багаторазове порушення ОСОБА_3 присяги судді, та вчинення аморальних дій по підтримці рашистської лживої пропаганди шляхом приймання зі значним порушенням строків проросійських висловлювань про відсутність загрози вже на другий місяць війни, а також через незаконне та протиправне ігнорування суддею - законної позиції Велика Палата Верховного Суду, що по факту свідчить про умисел протиправних дій судді ОСОБА_3 направлених на саботування під час війни єдності системи судоустрою через ігнорування суддею Зоріна Д.О. обов?язкових для всіх судів правил судочинства та порушення права хасида на справедливий суд обгрунтовно не викликає довіри в демократичному суспільстві, а отже у хасида як суддя нажаль не викликає довіри, та сприймаєтесь мною як виключно упереджена суддя протиправна діяльність якої може становити загрозу національній безпеці України, - бо суттєво підриває довіру до суддівської влади в Україні під час війни.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зоріної Д.О. від розгляду справи за позовом КП «Теплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, плати за абонентське обслуговування та нараховані на суму заборгованості 3% річних та інфляційні втрати - передано на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши підстави та мотиви відводу, які вбачається із заяви про відвід судді, заявлений відвід є безпідставним та не містить передбачених статтею 36 ЦПК України підстав для відводу, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України і розширеному тлумаченню не підлягають.

Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Із наведеного слідує, що відвід повинен бути вмотивований із наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, то це є підставою для відмови у його задоволенні.

Сторона заявника законом не наділена правом оцінювати процесуальні документи суду і має право лише в передбачений законом спосіб оскаржувати їх в апеляційному, касаційному порядку; решта є припущенням чи не підтвердженою думкою сторони.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість ("безсторонність") судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості потрібно керуватися і джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a prioriне може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу судді. Крім того, у заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у цій справі.

Суд також звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; вирішуючи питання про слухання або перенесення слухання у справі начебто через неможливість розглянути її без належним чином повідомленого про слухання справи відповідача, не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Заявник посилається на те, що через багаторазове порушення присяги судді, та вчинення аморальних дій по підтримці рашистської лживої пропаганди шляхом приймання зі значним порушенням строків проросійських висловлювань про відсутність загрози вже на другий місяць війни, а також через незаконне та протиправне ігнорування суддею Зоріна Д.О. - законної позиції Велика Палата Верховного Суду, що по факту свідчить про умисел протиправних дій судді ОСОБА_3 направлених на саботування під час війни єдності системи судоустрою через ігнорування суддею Зоріна Д.О. обов?язкових для всіх судів правил судочинства та порушення права хасида на справедливий суд обгрунтовно не викликає довіри в демократичному суспільстві, а отже у хасида як суддя нажаль не викликаєте довіри, та сприймаєтесь як виключно упереджена суддя протиправна діяльність якої може становити загрозу національній безпеці України, - бо суттєво підриває довіру до суддівської влади в Україні під час війни, саме ці обставини викликають в нього занепокоєння та сумніви в неупередженості, але в той же час ці обставини не підтвердженні доказами, а є лише припущенням, які не підтвердилися при вивченні заяви будь-якими достовірними доказами.

Таким чином суд приходить до переконання про відсутність обмежень, передбачених ст. 36, 37 ЦПК України в діях судді Зоріної Д.О. Вважаю мотиви відводу безпідставними, надуманими та такими, які спрямовані на затягування вирішення спору по суті та у заявленому відводі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Зоріної Діани Олександрівни, у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, плати за абонентське обслуговування та нараховані на суму заборгованості 3% річних та інфляційні втрати - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Маханьков О.В.