Ухвала

від 09.12.2024 по справі 537/3572/24

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2-ві/537/8/24

Справа № 537/3572/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2024 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука в складі судді Мурашової Н.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Зоріної Діани Олександрівни у справі №537/3572/24 за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, плати за абонентське обслуговування та нараховані на суму заборгованості 3% річних та інфляційні втрати,

у с т а н о в и в:

В провадженні судді Крюківського районного суду м. Кременчука Зоріної Д.О. перебуває цивільна справа за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , як власника нерухомого майна, заборгованість з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за період з 01 серпня 2009 року по 30 квітня 2024 року в сумі 98049,77 грн., нараховані на суму заборгованості 3% річних в сумі 135,54 грн., інфляційні втрати в сумі 209,50 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

05.12.2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Зоріної Д.О. В обгрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 не погоджується з процесуальними рішеннями судді, зокрема з ухвалою суду від 04.11.2024 року про повернення йому зустрічної позовної заяви до КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про захист права померлої ОСОБА_2 на повагу до її гідності, часті та недоторканості ділової репутації, про відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди, у зв`язку з чим він втратив довіру до судді та має сумніви в її неупередженості.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.12.2024 року під головуванням судді Зоріної Д.О. заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід судді у даній цивільній справі визнаний необґрунтованим. Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Зоріної Д.О. передано до канцелярії Крюківського районного суду м. Кременчука для визначення іншого судді в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 року, дану заяву передано на розгляд судді Мурашовій Н.В.

Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

В порядку ч.8 ст.40 ЦПК України суд вважає за необхідне питання про відвід судді вирішити без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви про відвід судді Зоріної Д.О. необхідно відмовити з наступних підстав.

Стаття 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, зокрема, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів безстороннім і справедливим судом.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі -а саме, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена в п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 (заява № 16695/04).

Більше того, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Підходи щодо упередженості та безсторонності з боку суддів викладено у рішенні ЄСПЛ у справі «Мироненко та Мартиненко проти України».

У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності.

Як встановлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Згідно ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Підстави для відводу судді визначені ст.36 ЦПК України.

Відповідно до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді вбачається, що останній не згідний із процесуальним рішенням судді, а саме ухвалою про повернення зустрічної позовної заяви до КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про захист права померлої ОСОБА_2 на повагу до її гідності, часті та недоторканості ділової репутації, про відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди, а тому ОСОБА_1 піддає сумніву її компетентність та неупередженість.

За умовами ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді у даній справі, суд бере до уваги те, що у заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Зоріною Д.О. поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі. Аргументи, якими заявник ОСОБА_1 мотивує свою заяву про відвід судді, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді Зоріної Д.О. як з погляду суб`єктивного критерію, так і з погляду об`єктивного критерію, якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Отже, викладені в заяві про відвід доводи заявника є необгрунтованими, оскільки будь якими об`єктивними даними не підтверджуються і по суті грунтуються на надуманих підставах в силу непогодження заявника з процесуальним рішенням головуючої судді.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Суд звертає увагу заявника, що непогодження заявника з процесуальними діями та рішеннями судді може бути підставою для оскарження таких дій та рішень в установленому законом порядку, однак не свідчить само по собі про особисту заінтересованість або упередженість судді та не ставить під сумнів об`єктивність і не дає підстави вважати заявлений відвід обґрунтованим, оскільки в такому разі не дотримується норма щодо наявності об`єктивних чи суб`єктивних критеріїв для такого відводу.

Інших обставин, які виключають участь судді в цій цивільній справі, відповідно до ст.36 ЦПК України, судом не встановлено, а тому суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Зоріної Д.О. є необгрунтованою, оскільки мотиви заяви полягають виключно у незгоді з процесуальним рішенням судді.

Відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що слід відмовити в задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Зоріної Д.О.

Керуючись ст.ст. 36, 39-40, 260-261, 352, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Зоріної Діани Олександрівни у справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, плати за абонентське обслуговування та нараховані на суму заборгованості 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мурашова Н.В.