Ухвала

від 21.11.2024 по справі 296/12960/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/12960/23

2/296/249/24

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2024 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участі секретаря Дальянської В.Ю.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лагуна» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за сплату витрат з управління багатоквартирним будинком

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лагуна» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за сплату витрат з управління багатоквартирним будинком.

21.11.2024 представником відповідача ОСОБА_3 подано клопотання про закриття провадження у зв`язку з порушенням правил підсудності.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання

Представник відповідача клопотання підтримав.

Суд, дослідивши клопотання, прикладені документи, матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з такого.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Отже, ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України (далі - ЦК України та ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за п. п. 1, 3 ч. 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Частиною 1 ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

За статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Зміст та види діяльності, яка здійснюється саме ОСББ після його створення як юридичної особи, передбачено статтею 16 вказаного Закону.

У частині 1 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» йдеться про те, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право, серед іншого, визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Спори у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, розглядаються господарськими судами, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої ст. 20 ГПК України) незалежно від суб`єктного складу такого спору.

Подібні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц, від 6 лютого 2019 року у справі №462/2446/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19.

За ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Позивач ОСББ «Лагуна» звернулось із вимогою до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за сплату витрат з управління багатоквартирним будинком, як до власників житлового приміщення, співвласника ОСББ, який володіє і користується спільним майном співвласників, про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, до складу яких входять отримані співвласниками житлово-комунальні послуги.

Заявлені позовні вимоги не стосуються питань створення, діяльності, управління або припинення діяльності ОСББ.

Враховуючи предмет, характер спору та суб`єктний склад його сторін, спір у цій справі виник стосовно прав і обов`язків відповідача щодо відшкодування витрат на утримання багатоквартирного будинку у вигляді несплачених відповідачем внесків за отримані житлово-комунальні послуги та інші послуги, пов`язані із управлінням будинком.

Отже спір стосується користування та розпорядження спільним майном як співвласника багатоквартирного будинку та як учасника правовідносин з надання житлово-комунальних послуг, тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Зазначене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.02.2021 у справі №906/1308/19.

Така позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 12.05.2021 у справі № 910/15494/20.

Тому у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.255, 259- 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лагуна» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за сплату витрат з управління багатоквартирним будинком - відмовити.

Суддя Ю. І. Драч