Постанова

від 26.11.2024 по справі 469/615/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.11.24

22-ц/812/1646/24

Справа номер 469/615/20 Головуючий суду першої інстанції Гапоненко Н. О.

Провадження номер 22-ц/812/1646/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Серебрякової Т. В., Ямкової О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , на заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 20 лютого 2024 року,ухвалене за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (далі ТОВ «Авто Просто» або Товариство) подало до суду вищевказаний позов, який обґрунтовувало наступним.

22 березня 2010 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 укладено угоду №300842 та підписано додатки до неї №1 та 2, які є невід`ємними частинами угоди. Дана угода укладена в рамках створеної позивачем в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів "АвтоТак", яка полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати автомобіль та стають учасниками програми. Система встановлює механізми, які забезпечують придбання кожним учасником автомобіля шляхом сплати його вартості та вартості послуг, спрямованих на придбання автомобіля (формування груп учасників, організація та проведення в групах асигнаційних актів та інше), невеликими щомісячними внесками протягом декількох років.

На виконання умов угоди за результатами асигнаційного акту від 28 квітня 2010 року ОСОБА_1 було надано право на отримання автомобіля JAK.

25 травня 2010 року ОСОБА_1 реалізував своє право вибору іншого автомобіля, отримавши у власність автомобіль ВАЗ 21099420 номерний знак НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 зобов`язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків.

Однак, починаючи з січня 2017 року припинив виконувати свої зобов`язання за угодою.

Позивач вказував, що поточна ціна автомобіля на дату підготовки позову становила 183348,16 грн. У період з квітня 2010 року до грудня 2016 року ОСОБА_1 зробив 86 внесків з 120 необхідних за оплату послуг, а також сплатив 68,4452% вартості автомобілю. Його заборгованість за договором становить 86281,53 грн, яка складається з боргу з внесків за оплату послуг на суму 28426,38 грн (34 внески) та оплати вартості автомобіля у сумі 57855,15 грн (31,5548% вартості).

Також ТОВ «Авто Просто» зазначало, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором, 12 травня 2010 року між ним та ОСОБА_3 й ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого останні зобов`язувалися у строк до 31 березня 2023 року відповідати перед ТОВ «Авто Просто» у випадку невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором.

Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Авто Просто» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за угодою №300842 від 22 березня 2010 року у сумі 86281,53 грн.

Також ТОВ «Авто Просто» просило стягнути з відповідачів судовий збір по 700,66 грн з кожного.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 20 лютого 2024 року позов ТОВ «Авто Просто» задоволено.

З ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ТОВ «Авто Просто» стягнуто заборгованість за угодою №300842 від 22 березня 2010 року у сумі 86281,53 грн.

Також з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Авто Просто» стягнуто судовий збір по 700,66 грн з кожного.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 належним чином своїх зобов`язань за угодою не виконав, внаслідок чого утворився борг, який має бути стягнутий як з боржника так і з поручителів у солідарному порядку.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Авто Просто».

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказував на те, що не був повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також про наявність підстав для застосування позовної давності.

Доводи інших учасників справи

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

22 березня 2010 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Авто Просто» угоду №300842, за умовами якої позивач зобов`язувався надати ОСОБА_1 послуги з придбання автомобіля в групах АвтоТак, за умови виконання всіх зобов`язань, передбачених угодою.

ТОВ «Авто Просто» зобов`язувалося сформувати групи учасників для придбання автомобіля; включити учасника до групи для придбання автомобілів; організувати та створити умови для придбання Автомобілів учасниками системи; здійснити оплату автомобілю виробнику, імпортеру чи дистриб`ютору за рахунок коштів, сплачених учасниками системи, на умовах угоди; забезпечити отримання автомобілю учасником системи згідно умовами угоди; здійснити адміністративні процедури, необхідні для передачі автомобілю учасниками системи, який одержав право на отримання автомобілю; формувати фонд для повернення коштів; приймати та перераховувати страхові платежі відповідній страховій компанії; адмініструвати групи, до складу яких входить учасник системи, протягом всього строку її існування; надати послуги, передбачені угодою та у додатках до неї; вчинення всіх інших дій спрямованих на придбання учасником автомобілю через систему.

Угодою передбачалося, що ОСОБА_1 має право приймати участь в асигнаційних актах, організованих ТОВ «Авто Просто»; право вибору моделі або марки автомобілю згідно з можливостями постачальника; право сплачувати авансові внески відповідно до положень угоди; право розірвати угоду до моменту отримання автомобілю; право передачі третім особам прав та обов`язків за угодою; право отримувати інформацію щодо функціонування групи, до якої він належить.

Одночасно ОСОБА_1 зобов`язувався виконувати зобов`язання за угодою, в порядку та строки визначені нею, в тому числі, але не виключно: сплатити вступний внесок при укладенні угоди; сплатити плату за право на тримання автомобілю при наданні такого права; щомісячно сплачувати пайові внески; сплачувати внески зі страхування автомобілю; отримати автомобіль за умови виконання зобов`язань, встановлених угодою; підписати відповідний двосторонній акт, що свідчить про виконання зобов`язань за угодою; за вимогою ТОВ «Авто Просто» надавати копії квитанцій про оплату внесків за угодою.

Відповідно доДодатку №1до угоди ОСОБА_1 зобов`язався здійснитиТовариству 120внесків. Він обрав автомобіль марки JAC HFC 1020k борт вартістю 62 928 грн та зробив вступний внесок у сумі 2265,41 грн.

У додатку №2 сторони передбачили, що поточна ціна автомобілю це ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових Повних внесків та інших платежів, передбачених угодою.

Поточна ціна автомобілю зазначена у додатку №1 до угоди є останньою поточною ціною автомобілю, яка повідомлена ТОВ «Авто Просто» виробником та/або Імпортером та/або Дистриб`ютором, на день укладання угоди.

Учасник зобов`язувався повністю сплатити повні внески згідно з графіком внесків та сплачувати повний внесок протягом перших 15 календарних днів місяця. Повний внесок це щомісячний платіж, який складається з суми чистого внеску, щомісячного внеску в оплату послуг та щомісячного внеску в оплату страхового платежу.

12 травня 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали з ТОВ «Автопросто» договір поруки, за умовами якого зобов`язувалися відповідати перед позивачем у повному обсязі за виконання ОСОБА_1 умов угоди №300842. Строк дії договору до 31 березня 2023 року.

25 травня 2010 року ОСОБА_1 підписав акт вибору автомобіля, з якого вбачається, що йому 28 квітня 2010 року було надано право на отримання автомобілю JAC HFC 1020k базової моделі. На підставі ст. 7 додатку №2 до Угоди ОСОБА_1 просив надати йому автомобіль марки ВАЗ 21099420.

Цього ж дня за ОСОБА_1 було зареєстровано автомобіль марки ВАЗ 21099420 номерний знак НОМЕР_1 із зазначенням про заборону відчуження.

25 травня 2010 року ОСОБА_1 передав у заставу ТОВ «Авто Просто» зазначений вище автомобіль з метою забезпечення вимог ТОВ «Авто Просто» щодо своєчасної сплати ОСОБА_1 щомісячних внесків, передбачених угодою від 22.03.2010.

Відповідно до розрахунку платежів ОСОБА_1 станом на липень 2020 року мав заборгованість зі сплати 34 внесків у сумі 57855,15 грн, а також заборгованість зі сплати адміністративних витрат у сумі 28426,38 грн.

Позиція апеляційногосуду танормативно-правовеобґрунтування

За приписами частини 1статті 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13статті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є розгляд судом справи (питання) за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно з ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Частина 1 статті 8 ЦПК України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення було ухвалено 20 лютого 2024 року. Відповідача ОСОБА_1 станом на цю дату не було повідомлено про розгляд справи, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення. У трекінгу Укрпошти не має посилання про те, що повістка була вручена або ОСОБА_1 був відсутній за адресою місця проживання (а.с.161).

За такого, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення.

Вирішуючи зазначене питання, апеляційний суд виходить із такого.

За змістом положень статей15, 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед ТОВ «Авто Просто» щодо оплати вартості отриманого у власність автомобіля, а також вартості наданих йому послуг на суму 86281,53 грн не виконав. Доказів на спростування наявності заборгованості у вказаному розмірі ОСОБА_1 не надав.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення позову ТОВ «Авто Просто».

Що стосується посилань ОСОБА_1 про наявність підстав для застосування наслідків позовної давності

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальний строк позовної давності відповідно достатті 257 ЦК Українистановить три роки.

Устатті 261 ЦК Українизакріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини четвертоїстатті 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з частиною третьоюстатті 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №200/11343/14-ц (провадження №14-59цс18) викладено висновок про те, щостворення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести в суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалив у ній заочне рішення, відповідач була вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. Якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, відповідач могла заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вправі прийняти до розгляду заяву про застосування позовної давності лише за умови, що відповідач у справі не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про день та час судового розгляду справи, чи у разі інших поважних причин, які об`єктивно позбавляли особу зробити в суді першої інстанції таку заяву, внаслідок чого було порушено принцип процесуальної рівності сторін.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідача ОСОБА_1 судом першої інстанції не було належним чином повідомлено про розгляд справи, то його заява про застосування позовної давності підлягає розгляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2.7 статті 2 Додатку № 2 до угоди у випадку, якщо повний внесок сплачено в розмірі, який не відповідає поточній ціні автомобіля, дійсній на момент сплати, учасник, який вже одержав право на отримання автомобіля, зобов`язаний сплатити недоплачену частину внеску протягом строку дії графіка внесків за першою вимогою ТОВ «Авто Просто».

З урахуванням пункту 2.7 статті 2 Додатку № 2 до угоди, оскільки відповідно до додатку № 1 до угоди передбачено 120 повних внесків (120 місяців або 10 років), ОСОБА_1 мав право виконати свої зобов`язання до 22 березня 2020 року, а тому звернення ТОВ «Авто Просто» із позовом у серпні 2020 року відбулося з дотримання строку позовної давності, передбаченого статтею 257 ЦК України.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 березня 2024 року у справі №274/7064/20.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказане, колегія суддів доходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Авто Просто».

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково з процесуальних підстав, що не призвело до відмови у задоволенні позовних вимог, то він повинен відшкодувати позивачу судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 700,66 грн.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції відшкодуванню ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 20 лютого 2024 року щодо вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 про стягнення боргу скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто».

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» заборгованість за угодою №300842 від 22 березня 2010 року у сумі 86281,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 700,66 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Серебрякова

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 26 листопада 2024 року.