Ухвала

від 12.11.2024 по справі 500/3199/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4/24

Справа № 500/3199/16-ц

Головуючий у першій інстанції Бурнусус О.О.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

(про відмову в призначенні судової експертизи)

(вступна та резолютивна частини)

12.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Вадовської Л.М.,

Комлевої О.С.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

апелянта ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Мітюченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі повторної судової медичної посмертної експертизи, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 червня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , третя особа: державний нотаріус Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко Світлана Михайлівна, про визнання заповіту недійсним,

встановив:

10.06.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: державний нотаріус Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко С.М., про визнання недійсним заповіту, складеного від імені ОСОБА_4 16.05.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 3-638.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 були: дружина ОСОБА_3 , донька ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 .. Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фактично вступили у спадщину, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем, а ОСОБА_2 - шляхом звернення до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Письмом державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області від 19.04.2016 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що ОСОБА_4 залишив заповіт на все своє майно відповідачці ОСОБА_1 , про існування якого позивачам не було відомо. Зазначений заповіт позивачі вважали недійсним, оскільки згідно витягу з карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 на протязі 15 років страждав на атеросклероз сосудів головного мозку, хворобу Паркінсона, судинну енцефалоптію 3 ст., нечіткий психопатологічний синдром. Внаслідок цих захворювань у ОСОБА_4 були часті зорові галюцинації і порушена пам`ять, а тому він був дезорієнтований в часі, не розумів що відбувається. Враховуючи захворювання на які страждав померлий, позивачі вважали, що при складенні заповіту ОСОБА_4 не в повній мірі усвідомлював свої дії та не міг керувати ними, у зв`язку з чим заповіт може бути визнаний судом недійсним, що і спонукало позивачів звернутись до суду з даним позовом.

В ході розгляду справи, ухвалою суду першої інстанції від 24.05.2017року у справі була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза (т.1, а.с.149).

За змістом висновку експерта бюро судово-медичних експертиз від 21.12.2017 року за № 164, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за життя і безпосередньо на момент укладення оспорюваного заповіту, а саме на 16.05.2012 року страждав на наступні захворювання - Цереброваскулярною хворобою, атеросклерозом судин головного мозку, хворобою Паркінсона, тремтливо ригідною формою 5 ст. за класифікацією ОСОБА_5 і Ярі, судинною енцефалопатією 3 ст., судинною деменцією, вираженим психоорганічним синдромом. ОСОБА_4 страждав вказаними захворюваннями з 2000 року. До 2009 року обслуговував себе самостійно, а з 2011 року повністю втратив здатність до самообслуговування. На момент складання заповіту 16.05.2012 року у ОСОБА_4 відзначалося порушення психічних функцій у вигляді розладу самосвідомості, розладу мислення, вираженого зниження пам`яті, розладів у емоційній і вольовій сфері. Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням захворювань, на які він страждав на момент вчинення заповіту, а саме 16.05.2012 року за своїм психічним станом не міг віддавати звіт у своїх діях, вчинках, усвідомлювати їх і керувати ними (т.1, а.с.164-178).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 червня 2018 року позовна вимога ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , була задоволена.

Визнано недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_4 16.05.2012 року, посвідчений державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 3-638.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , судовий збір у розмір 551,21 грн. (т.1, а.с.221-226).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 червня 2018 року, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.3-6).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка також є правонаступником ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги (т.2, а.с.52-55).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.02.2020 року в якості правонаступника позивача ОСОБА_2 було залучено її правонаступника ОСОБА_3 (т.2, а.с.157-159).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.12.2020 року у справі було призначено повторну посмертну судово-психіатричну експертизу (т.3, а.с.18-21).

У зв`язку зі звільненням головуючого у справі судді Ващенко Л.Г. у відставку з посади судді, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1612/0/15-21 від 20.07.2021 року, з урахуванням службової записки у даній справі про заміну судді-доповідача, на підставі п. 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року (із змінами та доповненнями), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 року головуючий суддя у справі Ващенко Л.Г. замінена на суддю ОСОБА_6 , судді: Колесніков Г.Я., Сєвєрова Є.С. не змінювались (т.3, а.с.27-28).

17.01.2023 року без виконання повторної посмертної судово-психіатричної експертизи справу було повернуто до суду апеляційної інстанції (т.3, а.с.32).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023 року судді Колесніков Г.Я., Сєвєрова Є.С. були замінені на суддів: Гірняк Л.А. і Комлеву О.С. (т.3,а.с.35-36).

В подальшому протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023 року судді ОСОБА_7 і ОСОБА_8 були замінені на суддів Громіка Р.Д. а Драгомерецького М.М. (т.3, а.с.52).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023 року суддя Драгомерецький М.М. був замінений на суддю ОСОБА_9 (т.3, а.с.64).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31.05.2023 року у справі знову було призначено повторну посмертну судово-психіатричну експертизу (т.3, а.с.80-83).

02.09.2024 року дана цивільна справа знову надійшла до суду без виконання судової посмертно-психіатричної експертизи з тих підстав, що за її проведення не було здійснено оплату (т.3, а.с.102).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024 року судді Громік Р.Д., Дришлюк А.І. замінені на постійно діючий склад колегії суддів: Вадовську Л.М. і Комлеву О.С. (т.3, а.с.104).

Разом з тим, в ході розгляду даної цивільної справи в суді апеляційної інстанції , відповідач і заявник апеляційної скарги знову заявила клопотання про призначення у справі повторної судової посмертної експертизи, з посиланням на те, що у неї не було грошових коштів на оплату призначеної експертизи, а тепер вона ці грошові кошти знайде і оплатить судову експертизу.

Представник позивача ОСОБА_10 адвокат Мітюченко А.С. заперечувала проти призначення справі повторної судової експертизи, з посиланням на те, що справа дуже значний час розглядається, у тому числі в суді апеляційної інстанції, що є недопустимим. При цьому зазначила, що у справі двічі призначалась повторна судова експертиза за клопотанням ОСОБА_1 та її представника, однак вона жодного разу не була оплачена заявником ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вона і не була проведена. Тому зазначила, що призначення у справі повторної судової експертизи є не чим іншим, як затягуванням розгляду справи з боку заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 ..

Перевіривши законність і обґрунтованість заявленого клопотання, заслухавши доповідача, доводи заявника клопотання, заперечення проти нього, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання, виходячи з наступних підстав.

Як було вказано вище, 24.05.2017 року судом першої інстанції призначалась у справі посмертна судово-психіатрична експертиза, висновки якої також є в матеріалах справи (т.1, а.с.149).

Крім того, як також було вказано вище, ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.12.2020 року у справі було призначено повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, однак яка не була проведена по незалежним від заявника, суду і експертів причинам (т.3, а.с.20-21, 32, 33). При цьому її оплата не була проведена.

У зв`язку з цим і за заявою представника відповідачки і заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.05.2023 року у справі знову було призначено повторну посмертну судово-психіатричну експертизу (т.3, а.с.80-83).

Однак, остання також не була проведена по причині несплати витрат на її проведення, про що відповідачка і заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 - особа? яка мала сплатити за експертизу, була належним чином повідомлена через свого представника адвоката Чепелєв О.І. (т.3, а.с.101).

Колегія суддів зазначає, що спірний заповіт був складений спадкодавцем більше ніж 12 років тому назад, а саме 16.05.2012 року (т.1, а.с.41-42).

Судом першої інстанції у справі призначалась посмертна судово-психіатрична експертиза і була проведена ще в 2017 році, про що вказано вище.

Оскаржуване рішення у справі було ухвалено більше ніж 6 років тому назад, а саме: 07 червня 2018 року (т.1, а.с.221-226).

В суді апеляційної інстанції дана справа також перебуває більше ніж 6 років (т.2, а.с.40-41) і по справі двічі призначалась повторна посмертна судово-психіатрична експертиза, однак оплати по ним проведено не було, про що також було вказано вище.

З цих підстав, колегія суддів також зазначає, що поняття розумних строків розгляду справи в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нетотожне (неідентичне) поняттю процесуальних строків в національних системах права. Право Європейського Суду з прав людини є «автономним» і його тлумачення Судом Конвенції не пов`язане з тлумаченням права національними судами.

Європейський суд з прав людини оцінює «розумність» тривалості провадження з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявника.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом» зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

З огляду на викладені обставини в своїй сукупності, а також враховуючи, що у справі достатньо доказів для ухвалення судом апеляційної інстанції законного, обгрунтованого і справедливого судового рішення, колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні клопотання про призначення у справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи

Керуючись ст.ст. 103, 106, 113, 381, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала Одеського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Через перебування судді Комлевої О.С. на лікарняному, повна ухвала суду складена 25.11.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.М. Вадовська

О.С.Комлева