Постанова

від 30.10.2024 по справі 761/39675/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 761/39675/21

головуючий у суді І інстанції Савицький О.А.

провадження № 22-ц/824/10546/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ-ЛІЗИНГ», Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про скасування обтяження, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування обтяження.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 червня 2014 року він придбав та зареєстрував за собою право власності на транспортний засіб марки «Dacia», модель «Logan», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

Разом з тим, відповідно до інформації, яка наявна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 18 червня 2019 року за заявою ПАТ «Родовід Банк» реєстратором філії міста Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» за № 26723359 було зареєстровано обтяження у вигляді застави щодо вказаного транспортного засобу.

Посилаючись на те, що на момент придбання транспортного засобу зареєстровані обтяження щодо нього у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні, позивач вважає, що він є добросовісним набувачем цього рухомого майна, при цьому наявне обтяження порушує його право власності, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано приватне обтяження у вигляді застави, зареєстроване 18 червня 2019 року реєстратором філії міста Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» Біленькою Є.В. за № 26723359 щодо транспортного засобу марки «Dacia», модель «Logan», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

Стягнуто з ТОВ «ФК «Мотус Анте» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 908 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент придбання позивачем транспортного засобу марки «Dacia», модель «Logan», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , а саме станом на 06 червня 2014 року, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні зареєстровані обтяження щодо вказаного транспортного засобу, відповідачем жодного доказу на спростування вказаних обставин надано не було, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є добросовісним набувачем рухомого майна без обтяжень, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Мотус Анте» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач є добросовісним набувачем рухомого майна, а отже обтяження (застава) рухомого майна - автомобіля повинна бути припинена, оскільки, такі висновки суду першої інстанції є помилковими.

У спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна (позивачем), та особою, яка вважає себе законним обтяжувачем спірного майна (відповідачем), сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно. Тому для правильного вирішення спору суду першої інстанції слід було з?ясувати та перевірити, зокрема факт добросовісності набуття майна позивачем; факт відсутності у відповідача правових підстав для обтяження майна.

Апелянт зазначає, що 19 травня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Мотус Анте» (далі - банк) та ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» (далі - позичальник або заставодавець) було укладено кредитний договір №40/05-КЛТ-08 (далі - кредитний договір), згідно з якого банк надає позичальнику кредити, на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності надання грошових коштів.

В подальшому, сторони укладали ряд додаткових угод до кредитного договору, якими банк та позичальник змінювали раніше досягнуті домовленості в рамках кредитного договору, а саме процентної ставки, остаточної дати повернення кредитних коштів та розмір кредитних коштів.

Задля забезпечення своєчасного і повного виконання зобов?язання позичальника за кредитним договором №40/05-КЛТ-08 від 19 травня 2008 року між банком (заставодержатель) та позичальником (заставодавець) 21 травня 2009 року укладено договір застави №40/05.3-3Т3-09 транспортних засобів, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу А.О. Шевиріна, зареєстровано в реєстрі за №1103. Предметом застави, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов?язань заставодавця належного останньому на праві власності рухомого майна, у тому числі транспортного засобу марки «Dacia», модель «Logan», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна 22 травня 2009 року внесено запис (реєстраційний номер 8740023, контрольна сума 79Е64БВГ9) про приватне обтяження рухомого майна згідно з договором застави №40/05.3-313-09 транспортних засобів від 21 травня 2009 року, у тому числі транспортного засобу марки «Dacia», модель «Logan», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

Тому реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Відтак, позивач не є добросовісним набувачем, оскільки обтяження на транспортний засіб було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 22 травня 2009 року (реєстраційний номер 8740023, контрольна сума 79Е645ДВГ9) згідно з договором застави №40/05.3-33-09 транспортних засобів від 21 травня 2009 року.

В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була відсутня інформація про погашення кредиту ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ».

Проте, в Єдиному державному реєстрі судових рішень була наявна відкрита інформація про наявність, ще з 2012 року судових справ щодо стягнення кредитних коштів, що безумовно підтверджує обізнаність позивача про неможливість ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» та інших осіб відчужувати наявні в заставі АТ «Родовід Банк» (правонаступник ТОВ «ФК «Мотус Анте») транспортні засоби з метою уникнення цивільно-правової відповідальності, а висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні суду першої інстанції у цій частині не відповідають обставинам справи.

Відповідно до положень статті 391 ЦК України та сталої судової практики Верховного Суду, із негаторним позовом про усунення перешкод користування майном (скасування обтяження) може звертатися лише власник такого майна.

Проте, матеріали справи не містять належні та допустимі докази наявності у позивача права власності на вказаний транспортний засіб.

Відсутність у матеріалах справи правовстановлюючих документів на вказаний транспортний засіб виключає у будь-якому разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, є недоведеними обставини щодо наявності у позивача права власності на вказаний транспортний засіб, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Представник ТОВ «ФК «Мотус Анте» у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу чиїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19 травня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» (далі - банк) та ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» (далі - позичальник) було укладено кредитний договір №40/05-КЛТ-08 (далі - кредитний договір), згідно з якого банк надає позичальнику кредити, на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності надання грошових коштів (а.с. 121-124).

В подальшому, сторони укладали ряд додаткових угод до кредитного договору, якими банк та позичальник змінювали раніше досягнуті домовленості в рамках кредитного договору, а саме процентної ставки, остаточної дати повернення кредитних коштів та розмір кредитних коштів (а.с. 125-138).

21 травня 2009 року між ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» (далі - заставодавець) та ВАТ «Родовід Банк» (далі - заставодержатель) було укладено договір застави №40/05.3-3Т3-09 транспортних засобів, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу А.О. Шевиріна, зареєстровано в реєстрі за №1103.

Предметом застави, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі №40/05-КЛТ-08 від 19 травня 2008 року зобов?язаннь позичальника, є належне заставодавцю на праві власності рухоме майно, у тому числі транспортний засіб марки «Dacia», модель «Logan», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 (а.с. 138-142).

22 травня 2009 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис (реєстраційний номер 8740023, контрольна сума 79Е64БВГ9) про приватне обтяження рухомого майна згідно з договором застави №40/05.3-313-09 транспортних засобів від 21 травня 2009 року, у тому числі транспортного засобу марки «Dacia», модель «Logan», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , боржник ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ», обтяжувач ВАТ «Родовід Банк» (а.с. 143-147).

Правові наслідки реєстрації обтяження визначені у статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року №1255-IV (в редакції станом на 22 травня 2009 року, надалі - Закон №1255-IV), а саме: реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом (частина 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 44 Закону №1255-IV записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Отже, запис про обтяження спірного транспортного засобу зберігається в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту його внесення з 22 травня 2009 року по 22 травня 2014 року.

06 червня 2014 року позивач придбав та зареєстрував за собою право власності на транспортний засіб марки «Dacia», модель «Logan», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 13).

Відповідно до статті 10 Закону №1255-IV (в редакції станом на 06 червня 2014 року, день набуття права власності позивачем) у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень (частина 1).

Як вбачається з Витягу із Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14 січня 2020 року № 64198144, 18 червня 2019 року за заявою ПАТ «Родовід Банк» реєстратором філії міста Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» за № 267253359 було зареєстровано обтяження рухомого майна у вигляді застави щодо вказаного транспортного засобу на підставі договору застави від 40/05.3-ЗТЗ-09 від 21 травня 2009 року, стягувач - ПАТ «Родовід Банк», боржник - ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ». Строк дії обтяження до 18 червня 2024 року.

Отже, судом встановлено, що обтяжувач ВАТ «Родовід Банк» заяву продовження строку дії вказаної реєстрації після 22 травня 2014 року та до 06 червня 2014 року не подавав, обтяження рухомого майна у вигляді застави щодо вказаного транспортного засобу за заявою ПАТ «Родовід Банк» було зареєстровано вдруге 18 червня 2019 року, після набуття права власності 06 червня 2014 року позивачем на вказаний транспортний засіб.

Відповідно до пункту 1 договору №2 про відступлення прав вимоги від 19 листопада 2021 року між ПАТ «Родовід Банк» (надалі - банк) та ТОВ «ФК «Мотус Анте» (надалі - новий кредитор) за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальника та заставодавців, поручителів, юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитним договором та договором поруки та договорами застави, з урахуванням: усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстру у додатку 3 до цього договору, надалі за текстом - основні договори, надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі тау порядку, визначених цим договором,

Відповідно до пункту 2 цього договору новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних y додатку № 1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимога, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувану в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників тощо.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем ТОВ «ФК «Мотус Анте» не підтверджено, що після спливу строку дії реєстрації запису про обтяження, внесеного 22 травня 2009 року, який діяв протягом п`яти років, а саме до 22 травня 2014 року, обтяжувачем ВАТ «Родовід Банк» подавалась заява про його продовження, який би діяв станом на дату придбання позивачем транспортного засобу, а саме: 06 червня 2014 року.

Таким чином, на момент придбання позивачем транспортного засобу марки «Dacia», модель «Logan», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , а саме станом на 06 червня 2014 року, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні зареєстровані обтяження щодо вказаного транспортного засобу.

З огляду на встановлене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач є добросовісним набувачем рухомого майна без обтяжень.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, то апеляційний суд звертає увагу на те, що у разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» і обтяжувачем ПАТ «Родовід Банк», проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами - ОСОБА_1 .

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач не є добросовісним набувачем, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень була відкрита інформація про наявність, ще з 2012 року судових справ щодо стягнення кредитних коштів, що безумовно підтверджує обізнаність позивача про неможливість ТОВ «РВ-ЛІЗИНГ» та інших осіб відчужувати наявні в заставі АТ «Родовід Банк» (правонаступник ТОВ «ФК «Мотус Анте») транспортні засоби з метою уникнення цивільно-правової відповідальності, то апеляційний суд враховує таке.

Жодних належних та допустимих доказів про те, що позивач був обізнаний/чи повинен бути обізнаним про наявність вказаних судових справ та вказана обізнаність повинна була привести його до висновку про неможливість придбання вказаного транспортного засобу - відповідачем не надано, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що є недоведеними є обставини наявності у позивача права власності на вказаний транспортний засіб, то колегія апеляційного суду враховує таке.

Положеннями статей 317, 319 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 320 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22) на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334 ЦК України). На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов`язковою виходячи з нормативного регулювання (частина 4 статті 334 ЦК України) (пункт 7.10.).

Відповідно до статті 34 Закону № 3353-XII державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Отже, як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу (пункт 7.13.).

Підсумовуючи вищевказане, апеляційний суд відхиляє ці доводи апеляційної скарги, враховуючи, що вказаний транспортний засіб знаходиться у володінні та користуванні позивача (частина 1 статті 334 ЦК України), проведена державна реєстрація права власності на підтвердження якої видано відповідне свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу на ім`я позивача, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина 2 статті 328 ЦК України).

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною 5 статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 25 листопада 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська