Ухвала

від 26.11.2024 по справі 160/34537/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 листопада 2024 року

м. Київ

справа №160/34537/23

адміністративне провадження № К/990/42666/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Павлоградської районної державної лікарні ветеринарної медицини на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №160/34537/23 за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради до Павлоградської районної державної лікарні ветеринарної медицини, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Павлоградської районної державної лікарні ветеринарної медицини, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Павлоградської районної державної лікарні ветеринарної медицини, яка полягає у неукладенні з виконавчим комітетом Павлоградської міської ради охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення «Особняк», охоронний номер 172, що розташована за адресою: вул. Незалежності, 132, м. Павлоград, Дніпропетровська область, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768;

- зобов`язати Павлоградську районну державну лікарню ветеринарної медицини протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з виконавчим комітетом Павлоградської міської ради охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення «Особняк», охоронний номер 172, що розташована за адресою: вул. Незалежності, 132, м. Павлоград, Дніпропетровська область, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 03.01.2024 відкрив провадження, вирішив розглядати і розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 позов задоволено частково:

- зобов`язано Павлоградську районну державну лікарню ветеринарної медицини протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з виконавчим комітетом Павлоградської міської ради охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення «Особняк», охоронний номер 172, розташований за адресою: вул. Незалежності, 132, м. Павлоград, Дніпропетровська область, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу Павлоградської районної державної лікарні ветеринарної медицини залишено без руху та запропоновано скаржнику усунути вказані у ній недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, а також надати копії поданої апеляційної скарги для інших учасників справи.

На виконання вимог ухвали від 01.10.2024 скаржником подано заяву про поновлення строку, в якій зазначив, що судом першої інстанції оскаржуване рішення ухвалено в порядку письмового провадження та направлено сторонам через підсистему «Електронний суд». Копію рішення ні в паперовій формі, ні на електронну пошту скаржник не отримував. Станом на день ухвалення рішення та під час перебігу строку апеляційного оскарження керівник відповідача - ОСОБА_1 перебував на лікарняному та у відпустці. Зазначено, що лише керівник установи має електронний цифровий підпис та доступ до електронного кабінету в ЄСІТС та не має права передавати ЕЦП іншим особам. Також зазначено, що у відповідача відсутня посада юриста, а тому лише керівник має змогу подавати процесуальні документи через Електронний суд. Скаржник також наголошує, що про існування вказаного рішення дізнався лише 19.09.2024.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Павлоградської районної державної лікарні ветеринарної медицини на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №160/34537/23.

Також цією ухвалою відмовлено у відкритті апеляційного провадження з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Судом зазначено, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку.

07.11.2024 до Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Павлоградської районної державної лікарні ветеринарної медицини на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №160/34537/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

За правилами пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що у встановлений судом строк відповідачем не виконано вимог ухвали суду, якою апеляційну скаргу залишено без руху, зокрема, не було зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, Павлоградська районна державна лікарня ветеринарної медицини, маючи намір добросовісно реалізувати належне їй право на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна була забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону та вчинити залежні від неї дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством щодо вчасного звернення з апеляційною скаргою.

Окрім цього, пункт другий частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

До того ж Верховний Суд у своїх постановах від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, від 18.01.2023 у справі № 560/2836/22, від 31.01.2023 у справі № 380/4273/21, від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21, від 28.02.2023 у справі № 400/6312/21, від 02.10.2024 у справі № 520/10306/2020 наголосив на тому, що: «Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.».

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Зазначена скаржником причина пропуску строку апеляційного оскарження - перебування відповідального працівника на лікарняному та у відпустці не свідчить про пропуск строку з поважної причини, оскільки проблеми в організації роботи з документами в державній установі не можуть бути пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, які б перешкоджали вчасному апеляційному оскарженню судового рішення у цій справі.

Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження у цій справі.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Павлоградської районної державної лікарні ветеринарної медицини на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №160/34537/23 за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради до Павлоградської районної державної лікарні ветеринарної медицини, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін