Ухвала

від 06.11.2024 по справі 461/9843/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/9843/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1078/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року,

з участю обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

в с т а н о в и л а:

вищевказаною ухвалою клопотання прокурора задоволено та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням у Державній установі "Львівська УВП № 19" строком на 60 днів, до 15.12.2024 року включно,без визначення розміру застави. Строк дії ухвали - до 15.12.2024 року.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2024 та змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що сторона обвинувачення не вручила йому клопотання про продовження строку тримання під вартою, чим грубо порушила вимоги ч.2 ст.184 КПК України.

Також зазначає, що суддя ОСОБА_1 в судовому засіданні позбавив його права в доступі до правосуддя, оскільки категорично відмовив йому в наданні та приєднанні до матеріалів судової справи клопотання про зміну запобіжного заходу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали контрольного провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 дотримався в повному обсязі вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів контрольного провадження, на розгляді Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 подав клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглянувши заявлене в межах провадження клопотання прокурора, суд першої інстанції погодився із доводами останнього та дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів провадження, суд при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та такі не зменшились, а відтак є підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано продовжив останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою погоджується і колегія суддів, оскільки прокурор в суді довів існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а суд дослідив та належним чином оцінив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження найсуворішого запобіжного заходу та вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, в тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Окрім того, враховуючи те, що ОСОБА_6 , 10.11.2021 покинув територію України, ухвалоюГалицького районного суду міста Львова від 05.06.2023 обвинуваченого ОСОБА_6 було оголошено у міжнародний розшук і обрано йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, то суд з урахуванням вимог ч. 4 ст. 183 КПК України правомірно не призначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Щодо посилання обвинуваченого на порушення вимог ч. 2 ст. 184 КПК України, а саме не вручення копії клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, то таке є безпідставним, оскільки як убачається з оскаржуваної ухвали,обвинувачений та захисник давали пояснення по суті питань, порушених у клопотанні прокурора, висловлюючи аргументи на користь обвинуваченого проти необхідності продовження строку тримання його під вартою, що дає підстави стверджувати про те, що сторона захисту була готова до розгляду питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою. До того ж обвинувачений не зазначав про такі порушення під час розгляду клопотання в суді першої інстанції.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні в матеріалах провадження відомості та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та скасування ухвали суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів, вважаючи законною і обґрунтованою ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст.376, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді