Постанова

від 19.11.2024 по справі 910/1734/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. Справа№ 910/1734/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Мальченко А.О.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024

(повний текст рішення складено та підписано 13.05.2024)

у справі № 910/1734/24 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Адвокатського об`єднання "Макмел"

до Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича

про розірвання договору та стягнення 50 000,00 грн

за участю представників:

від позивача: Мельник О.С.

від відповідача: Тетеря І.А.

ВСТАНОВИВ:

АО "Макмел" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ФОП Шевченка Д.І. про розірвання договору щодо розробки сайту та стягнення сплачених за договором 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/1734/24 позов задоволено повністю, вирішено розірвати договір, укладений у спрощений спосіб щодо розробки сайту; стягнути з відповідача на користь позивача 50 000,00 грн та 3 028,00 грн судового збору.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підтверджений матеріалами справи та відповідачем у встановленому порядку належними доказами не спростований, тому позивач має право відмовитись від договору підряду відповідно до положень ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем перераховано на рахунок відповідача 50 000,00 грн, однак, відповідач обумовлені договором роботи не виконав, доказів в спростування обставин наведених у позові не надав, місцевий господарський суд також дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 000,00 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ФОП Шевченко Д.І. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі; стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати (орієнтовно 34 084,00 грн).

Скаржник наполягає, що належним чином виконував свої зобов`язання.

Також скаржником заявлено клопотання про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи з метою з`ясування обставин виконання замовлення відповідно до технічного завдання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Шевченка Д.І. на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/1734/24.

18.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач, заперечуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, просить відмовити у задоволенні клопотання про проведення експертизи, відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 апеляційну скаргу ФОП Шевченка Д.І. на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 призначено до розгляду на 29.10.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., С.А. Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 справу прийнято до провадження новим складом колегії суддів.

У судовому засіданні 29.10.2024 оголошувалась перерва до 19.11.2024.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, доводячи її безпідставність.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 у справі № 910/2301/23, між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг у спрощений спосіб, умови якого зафіксовані у повідомленнях у застосунку Telegram. Також судом було встановлено, що на виконання договору про надання послуг на підставі рахунків-фактури № 20220729 від 29.07.2022, № 20220812 від 12.08.2022, № 20220826 від 26.08.2022 позивачем загалом перераховано 50 000,00 грн, а саме: 15 000,00 грн (платіжна інструкція № 39 від 29.07.2022), 15 000,00 грн (платіжна інструкція № 47 від 12.08.2022) та 20 000,00 грн (платіжна інструкція № 55 від 29.08.2022).

У застосунку Telegram з Олександром Мельником (керуючий партнер АО "Макмел" сторонами було погоджено та розписано етапи виконання замовлених робіт, їх вартість, зазначені реквізити АО "Макмел" для виставлення рахунків та підтверджено готовність оплати такого рахунку день в день.

У застосунку Telegram сторонам було погоджено істотні умови договору, а саме:

1. Рахунок на оплату № 20220729 від 29.07.2022 передбачає виконання наступних етапів розробки сайту: розробка головної сторінки сайт, розробка блогу. Вартість послуг становить 15 000,00 грн. Строк надання послуги - 7-10 днів.

2. Рахунок на оплату № 20220812 від 12.08.2022 передбачає виконання наступних етапів: верстка онлайн-конструктора документів. Вартість послуг становить 15 000 ,00 грн. Строк надання послуги - 7-10 днів.

3. Рахунок на оплату № 20220826 від 26.08.2022 передбачає виконання наступних етапів розробки сайту: валідація даних користувача, внесення даних користувача в базу даних, формування документів, відправка даних в CRM-систему. Вартість послуг становить 20 000,00 грн. Строк надання послуг - 10-14 днів.

23.12.2022 позивачем на юридичну адресу відповідача було надіслано претензію вих. № 4885/12 про повернення безпідставно набутих коштів, яка відповідачем задоволена не була.

29.11.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію про виконання умов договору надання послуг у тридцятиденний строк або повернення коштів у сумі 50 000,00 грн протягом тридцяти календарних днів, пославшись на невиконання відповідачем роботи у строк, визначений умовами договору.

14.12.2023 у відповіді на претензію відповідач заявив про повне виконання роботи, повторне направлення посилання на її результати та вимагав сплати обумовленої договором решти у сумі 20 000,00 грн.

За встановлених обставин позивач звернувся до суду з позов про розірвання договору, укладеного у спрощений спосіб між сторонами, та стягнення з відповідача сплачених коштів у розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони визнають факт укладення договору щодо розробки сайту та його умови.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Більш того, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 ЦК України).

Стаття 849 ЦК України передбачає, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків ( ч. 2 ст. 849 ЦК України).

Напроти, відповідно ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, виконання боржником, у даному випадку відповідачем за договором (зобов`язаною стороною за договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.

Тобто, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов`язку за договором, а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов`язку, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав суду жодних доказів виконання ним обумовлених договором зобов`язань у визначений договором строк.

Напроти, надана відповідачем переписка із застосунку Telegram свідчить, що 26-27.09.2022 - ще були погодження сторонами обсягу та строків, де відповідач зобов`язався виконати фінальний етап до 17.10.2022, проте заявив, що без розрахунку на сервер замовника не переноситиме. За змістом переписки 18.10, 19.10 - 08.11.2022 - етап ще не готовий до здачі замовнику. Зазначене дає підстави для висновку про прострочення виконання відповідачем умов договору. Доказів передачі відповідачем та прийняття позивачем простроченого виконання зобов`язання матеріали справи не містять.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором і, як наслідок, доведеність підстав для розірвання договору з вини відповідача.

Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем перераховано на рахунок відповідача 50 000,00 грн, однак, відповідач обумовлені договором роботи не виконав, доказів в спростування обставин наведених у позові не надав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимоги позивача про повернення виконаного.

Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, не доведено належного виконання умов договору.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Ігоровича на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/1734/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 910/1734/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1734/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.11.2024.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді А.О. Мальченко

І.М. Скрипка