Постанова

від 20.11.2024 по справі 910/13418/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Справа№ 910/13418/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 20.11.2024.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-УКРАЇНА" Тарасун О.І. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13418/23

за позовом Громадської організації "Офіс Трансформації"

до відповідача 1 - Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-УКРАЇНА"

до відповідача 3 - Департамента економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

до відповідача 4 - Київської міської державної адміністрації

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України,

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Національний природний парк "Голосіївський"

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 апеляційну скаргу Громадської організації «Офіс Трансформації» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі № 910/13418/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі №910/13418/23 залишено без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладено на апелянта.

04.11.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СБОНДС-УКРАЇНА» Тарасун О.І. надійшла заява про розподіл судових витрат у справі №910/13418/23, у якій заявник просить суд стягнути з позивача - Громадської організації «Офіс Трансформації» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СБОНДС - УКРАЇНА» витрати на оплату правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 36 000 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 04.11.2024 вказану заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СБОНДС-УКРАЇНА» про розподіл судових витрат у справі №910/13418/23 на 20.11.2024.

20.11.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Громадської організації «Офіс Трансформації» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому позивач просить суд заяву представника ТОВ «Сбондс-Україна» задовольнити частково у розмірі 15 000 грн.

В судове засідання 20.11.2024 позивач, відповідачі 1, 3, 4 та треті особи 1-3 явку своїх уповноважених представників не забезпечили.

За частиною 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Обговоривши питання можливості розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови за відсутності представника позивача та інших учасників справи, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду вказаної заяви у даній справі без заслуховування додаткових пояснень, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі позивача.

В судовому засіданні 20.11.2024 представник відповідача-2 підтримала подану заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та просила суд її задовольнити.

20.11.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Вислухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СБОНДС-УКРАЇНА» Тарасун О.І. та покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем-2 у суді апеляційної інстанції.

Як було раніше зазначено, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у цій справі апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення.

Таким чином, відповідач-2 має право на відшкодування понесених ним судових витрат під час розгляду цієї справи апеляційним господарським судом, якщо їх розмір буде документально підтверджено та відповідатиме критеріям, закріпленим у процесуальному законі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За частиною 1 статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що разом із заявою про ухвалення додаткової постанови відповідач-2 подав відповідні докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу.

Таким чином, докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 36 000,00 грн, до заяви про ухвалення додаткової постанови відповідачем-2 було додано копії: Договору № 27/09/23-01 про надання правової допомоги від 27.09.2023; Додаткової угоди № 2 від 31.07.2024 до Договору № 27/09/23-01 про надання правової допомоги від 27.09.2023; Акту №4 прийому-передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) від 31.10.2024 до Договору № 27/09/23-01 про надання правової (правничої) допомоги від 27.09.2023; рахунку-фактуру № ДПП 27/09/23-ДУ2/1 від 31.10.2024; ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АА №1406470 від 12.02.2024.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

За умовами укладеного між Адвокатським об`єднанням «Протекція права» (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СБОНС УКРАЇНА» (клієнт) Договору № 27/09/23-01 про надання правової допомоги від 27.09.2023 Адвокат зобов`язується надати Клієнту правничу допомогу з правових питань, що виникають в ході діяльності Клієнта.

За умовами укладеної Додаткової угоди № 2 від 31.07.2024 до Договору № 27/09/23-01 про надання правової допомоги від 27.09.2023 Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу для захисту прав та законних інтересів Клієнта в межах судової справи №910/13418/23 у зв`язку з поданням Громадською організацією «Офіс Трансформації» апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №2 від 31.07.2024 до Договору № 27/09/23-01 про надання правової допомоги від 27.09.2023 Сторонами було погоджено оплату гонорару за базовими погодинними ставками, які визначені у п. 2.1. Додаткової угоди №2, а відповідно до п. 2.1.2. Додаткової угоди вартість наданої правничої допомоги адвокатом (партнером) АО «Протекція Права» становить 4000, 00 грн за годину.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди правова допомога по представництву інтересів Клієнта в судовому засіданні, надана адвокатом, сплачується Клієнтом із розрахунку 4000,00 грн. за одне судове засідання, без урахування ПДВ, що включає в себе час на підготовку до судового засідання, час проїзду та час очікування та не залежить від фактичної тривалості відповідного судового засідання.

Згідно з актом №4 прийому-передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) від 31.10.2024 до Договору № 27/09/23-01 про надання правової (правничої) допомоги від 27.09.2023 та Додаткової угоди №2 від 31.07.2024 адвокатом передано, а клієнтом (відповідачем-2) прийнято надану правничу допомогу в період з 31.07.2024 до 31.10.2024 на підставі Договору № 27/09/23-01 про надання правової допомоги від 27.09.2023 та Додаткової угоди №2 від 31.07.2024 до нього, та в межах господарської справи №910/13418/23, що перебуває в провадженні Північного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Громадської організації «Офіс Трансформації» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі №910/13418/23, до складу якого відповідно до пункту 3 акту входить:

1 - підготовка, оформлення та подання відзиву на апеляційну скаргу ГО Офіс Трансформації, дата надання - 20.08.2024, загальний час надання - 5 годин, гонорар за надану послугу - 20 000,00 грн;

2 - участь в судовому засіданні - дата надання - 25.09.2024, гонорар за надану послугу - 4 000,00 грн;

3 - участь в судовому засіданні - дата надання - 30.10.2024, гонорар за надану послугу - 4 000,00 грн;

4 - підготовка, оформлення та подання заяви про стягнення правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, дата надання - 31.10.2024, загальний час надання - 2 годин, гонорар за надану послугу - 8 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 акту №4 прийому-передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) від 31.10.2024 загальна вартість гонорару адвоката за надану правничу допомогу в період з 31.07.2024 по 31.10.2024 на користь клієнта становить 36 000,00 грн.

Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Судова колегія враховує, що відповідно до усталеної судової практики судові витрати у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено (аналогічної правової позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Водночас, позивачем заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке мотивовано наступним:

- вартість однієї години правничої допомоги в суді першої інстанції складала 3000,00 грн, а в суді апеляційної інстанції ця вартість необґрунтовано збільшена до 4000,00 грн, при цьому правова позиція відповідача-2 залишалась незмінною;

- також в суді апеляційної інстанції на підготовку процесуальних документів витрачено 5 годин, натомість як в суді першої інстанції було витрачено три години, при цьому правова позиція сторони залишилася незмінною;

- судове засідання, яке відбулося 25.09.2024, тривало лише 5 хвилин та було відкладене через самовідвід частини складу суду, однак витрати на правничу допомогу за цю дату заявлені у повному обсязі, тому такі витрати не відповідають фактичному обсягу роботи адвоката;

- стороною, на яку покладено судові витрати, є громадська організація, діяльність якої спрямована на суспільно-корисні цілі, а враховуючи, що фінансові ресурси таких організацій обмежені та здебільшого формуються за рахунок пожертвувань, стягнення завищених судових витрат створює суттєвий фінансовий тиск і суперечить принципам справедливості.

Посилаючись на вказане, позивач просить суд заяву представника відповідача-2 задовольнити частково в розмірі 15 000,00 грн.

Колегія суддів, розглянувши заяву відповідача-2 про ухвалення додаткової постанови та клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, вважає заявлену суму в розмірі 36 000,00 грн компенсації адвокатських витрат неспівмірною та надмірною для позивача, виходячи з наступного.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті (пункт 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Колегія суддів при розгляді заяви звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 стосовно того, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Разом із цим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, відповідач-2 визначив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 36 000,00 грн.

Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази в підтвердження понесених ним витрат, а також врахувавши заперечення позивача та заявлене ним клопотання про зменшення розміру витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, колегія суддів дійшла висновку щодо невідповідності заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, у зв`язку з чим заява відповідача-2 підлягає частковому задоволенню, з покладенням на позивача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У зв`язку з тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 апеляційну скаргу позивача у справі №910/13418/23 залишено без задоволення, колегія суддів дійшла до висновку, що судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги відповідачу-2 у розмірі 30 000,00 грн, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13418/23 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації "Офіс Трансформації" (02160, м. Київ, вул. Регенераторна, 4, кв. 9110, код ЄДРПОУ 43941764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБОНДС-УКРАЇНА" (03151, м. Київ, вул. Очаківська/ пров. Очаківський, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 32593320) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи №910/13418/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 26.11.2024

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

І.М. Скрипка