Ухвала

від 25.11.2024 по справі 930/2546/24

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/2546/24

Провадження № 2-ві/131/2/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Олексієнка О.Ю., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шелюховського Миколи Вікторовича у цивільній справі № 930/2546/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу, третя особа: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз»,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області (суддя Шелюховський М.В.) перебуває цивільна справа № 930/2546/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу, третя особа: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз».

23 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючому судді Шелюховському М.В., оскільки вважає, що дії судді Шелюховського М.В. грубо порушують вимоги ст.ст. 244,245 ЦПК України та викликають у нього обґрунтовані сумніви в його неупередженості, об`єктивності, його заінтересованості в результатах розгляду справи та є підставою для його відводу.

Ухвалою судді Іллінецького районного суду від 20 листопада 2024 року заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шелюховського М.В. визнано необґрунтованою та передано на розгляд іншому судді для вирішення питання про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21 листопада 2024 року заява передана до провадження судді Олексієнка О.Ю.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід (самовідвід) судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, розглянувши заяву про відвід судді, приходить до наступного висновку.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно із ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П`єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу"); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем відвід у справі № 930/2546/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу, третя особа: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 36 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу судді. Крім цього, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин із заяви про відвід не вбачається мотивованих підстав для відводу судді та наявності сумнівів у його неупередженості або об`єктивності, а тому суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 39-41, 258-260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шелюховського Миколи Вікторовича у цивільній справі № 930/2546/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу, третя особа: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя