Рішення

від 30.10.2024 по справі 669/266/24

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/266/24

Провадження № 2/669/133/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Бараболі Н.С.

з участю секретаря Бабоян А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білогір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документу на землю, треті особи Хмельницька регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Теофіпольська державна нотаріальна контора Хмельницької області, ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку загальною площею 0,33 га (для обслуговування житлового будинку в розмірі 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,08 га), що розташована по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документу на землю.

В позовній заяві вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 після смерті матері він є спадкоємцем за заповітом та прийняв спадщину.

Вказав, що рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 1 січня 2019 року визнано за ним право власності на 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 . 23 березня 2019 року ним зареєстровано право власності на частину житлового будинку.

При оформленні спадщини після смерті матері в свідоцтві про право на спадщину не було включено земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належала померлій.

Позивач вказує, що причини не включення цієї земельної ділянки до складу спадкового майна було встановлене Хмельницьким апеляційним судом у постанові від 23.11.2022 року у цивільній справі №669/154/22.

Зазначає, що листом від 29 грудня 2022 року №1752/02-24 Ямпільська селищна рада заперечує, всупереч висновку суду, встановлений факт, що спірна земельна ділянка входить до складу спадщини в тому числі і право на завершення процедури приватизації земельної ділянки. На даний час зазначена земельна ділянка не зареєстрована та відсутня технічна документація із встановленням меж земельної ділянки в натурі.

Крім того, ОСОБА_1 обґрунтовуючи позов, окрім іншого посилається також на те, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється в тому числі , шляхом визнання права, як передбачено п.1 ч.3 ст. 152 ЗК України. Позивач зазначає, що Земельний кодекс України встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.. 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на імя спадкоємця а не права власності на земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, згідно змісту позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач - представник Ямпільської селищної ради в судове засідання не зявився, згідно поданого клопотання просив розгляд справи проводити у відсутності представників селищної ради за наявними матеріалами справи.

Представник третьої особи - Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» будучи належним чином та своєчасно повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - Теофіпольської державної нотаріальної контори Хмельницької області будучи належним чином та своєчасно повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 будучи належним чином та своєчасно повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Ознайомившись із письмовими заявами позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, доводи та заперечення, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що рішенням сесії Воробіївської сільської ради №4 від 02 квітня 1994 року «Про приватизацію земельних ділянок громадян» ОСОБА_3 надано право на приватизацію земельної ділянки, загальною площею 0,33 га, в тому числі для обслуговування житлового будинку в розмірі 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства 0,08 га.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Воробіївською сільською радою Білогірського району Хмельницької області 13 січня 2009 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із заповіту від 27 жовтня 1998 року, нотаріально посвідченого секретарем Воробіївської сільської ради Білогірського району Хмельницького району, ОСОБА_3 за життя все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 .

Як вбачається із матеріалів спадкової справи, копії яких містяться в матеріалах справи, спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №298070239 від 04 лютого 2022 року право власності на 3/4 частини житлового будинку за АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 .

Положеннями статей 6, 67 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на час надання ОСОБА_3 дозволу на приватизацію) передбачено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських споруд у розмірі не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 га.

Статтею 23 ЗК України 1990 року (у вказаній редакції) визначено, що право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Приватизація земельних ділянок передбачена постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200-ХІІ «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» та Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (далі - Декрет).

Разом із тим, порядок виготовлення та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку було зазначено в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року № 43 (далі - Інструкція № 43).

Тобто на час вирішення питання про передачу земельної ділянки ОСОБА_3 у власність в порядку приватизації порядку послідовних дій процедури та форми державного акта затверджено не було, як не було затверджено і самого нормативного акта, яким би регулювалися ці правовідносини.

Законом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ прийнято нову редакцію ЗК України, який набрав чинності 01 січня 2002 року.

Відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України 2002 року рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Згідно ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Як визначено ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.2 цієї статті якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст.1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою до Білогірської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини та прийняв спадщину на приватизовану земельну ділянку та грошові вклади. За результатом розгляду заяви державний нотаріус Теофіпольської державної нотаріальної контори Вівсянко О.П. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 0,33 га, яка розташована по АДРЕСА_1 в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Як встановлено судом, спадкодавець за життя право власності на вищевказані земельні ділянки не реєстрував, державний акт на них не виготовлявся і кадастровий номер не присвоювався.

Згідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. «г» Земельного кодексу України.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 14-652цс18.

Беручи до уваги, що на момент смерті, тобто на момент відкриття спадщини, спадкодавець ОСОБА_3 за життя розпочала процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства, позивач ОСОБА_1 належним чином прийняв спадщину померлої матері за заповітом, суд вважає, що позов необхідно з цих підстав задовольнити частково, оскільки в силу ч. 1 ст. 1241 ЦК України відповідач ОСОБА_2 має право на обов`язкову частку у спадщині.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1220, 1222, 1223, 1225, 1233, 1235,1268 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право на завершення приватизації 3/4 частини земельної ділянки та одержання правовстановчого документу на 3/4 частини земельної ділянки: загальною площею 0,33 га, з яких 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,08 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Білогірським РВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: Ямпільська селищна рада, місце знаходження: вул. Чернавіна,52А, смт.Ямпіль Шепетівського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04403309.

Треті особи:

Хмельницька регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», місцезнаходження: вул.. Свободи,70, м.Хмельницький, 29001, код ЄДРПОУ 26431921.

Теофіпольська державно нотаріальна контора, місцезнаходження: вул.. 30 років Перемоги, смт.Теофіполь, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 02901150.

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Наталія БАРАБОЛЯ