Рішення

від 27.11.2024 по справі 903/790/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

27 листопада 2024 року Справа № 903/790/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши

заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмасара"

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмасара"

до відповідача: Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище"

про стягнення 1326523грн. 77коп.

встановив: рішенням Господарського суду Волинської області від 08.11.2024 у справі №903/790/24 позов задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмасара" 132652грн 38коп неустойки, а також 19897грн 86коп витрат по сплаті судового збору. Відмовлено у позові в частині стягнення 1193871грн 39коп неустойки.

13.11.2024 до господарського суду надійшла заява представника ТОВ "Альмасара" про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі №903/790/24 за позовом ТОВ АЛЬМАСАРА до ФГ АГРОІНВЕСТ- ТОПИЛИЩЕ про стягнення 1326523грн. 77коп. неустойки та стягнути з ФГ АГРОІНВЕСТ-ТОПИЛИЩЕ на користь ТОВ АЛЬМАСАРА 20 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до відомостей, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу Діловодство спеціалізованого суду, суддя Слободян О.Г., якою було ухвалено судове рішення у даній справі, з 11.11.24 по 15.11.24 перебувала на навчанні у Національній школі суддів України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №903/790/24 розподілено судді Шуму М.С.

Відповідно до відомостей, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу Діловодство спеціалізованого суду, 18.11.2024 суддя Шум М.С. перебував у відпустці, а тому не зміг призначити до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення у встановлений строк.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №903/790/24 передано судді Слободян О.Г.

Ухвалою суду від 20.11.2024 прийнято заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмасара" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/790/24 до розгляду; постановлено розгляд заяви здійснювати без повідомлення (виклику) сторін, оскільки розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ухвала суду надіслана та доставлена сторонам до їх електронного кабінету 21.11.2024, що підтверджується відповідними довідками.

Дослідивши подану заяву та наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

Позивач - ТОВ "Альмасара" звернувся до суду з позовом про стягнення з ФГ "Агроінвест-Топилище" (відповідача) 1326523грн. 77коп. неустойки за непоставлений товар. Також, просив стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу. Зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить: 19897,86 грн. - сплаченого судового збору при поданні позову, 20000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу відповідно до укладеного договору №34/09 про надання правничої допомоги від 03.09.2024.

Ухвалою суду від 16.09.2024 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.11.2024 у справі №903/790/24 позов задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмасара" 132652грн 38коп неустойки, а також 19897грн 86коп витрат по сплаті судового збору. Відмовлено у позові в частині стягнення 1193871грн 39коп неустойки.

13.11.2024 до господарського суду надійшла заява представника ТОВ "Альмасара" про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі №903/790/24 за позовом ТОВ АЛЬМАСАРА до ФГ АГРОІНВЕСТ- ТОПИЛИЩЕ про стягнення 1326523грн. 77коп. неустойки та стягнути з ФГ АГРОІНВЕСТ-ТОПИЛИЩЕ на користь ТОВ АЛЬМАСАРА 20 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 та 5 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 даного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат на професійну (правничу) допомогу у справі представником позивача надано суду копії договору №34/09 про надання правничої допомоги від 03.09.2024; свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю, рахунку на оплату №02/09 від 03.09.2024 на суму 20000грн, платіжної інструкції №791 від 09.09.2024 про оплату правничої допомоги на суму 20000грн; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги.

Судом встановлено, що 03.09.2024 між ТОВ Альмасара (Клієнт) та адвокатом Ольховським М.В. (Адвокат) укладено Договір №34/09 про надання правничої допомоги.

Відповідно до п.1.1 договору Адвокат надає професійну правничу допомогу Клієнту з підготовки позову, заперечень, заяв, клопотань, процесуальних документів, представництва інтересів у справі за позовом ТОВ «Альмасара» до ФГ «Агроінвест-Топилище» про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №21092023 від 21.09.2023, а Клієнт зобов`язується оплатити вартість (гонорар) наданих Адвокатом послуг на умовах і у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п.2.1.1 договору про надання правничої допомоги Адвокат має право представляти інтереси Клієнта в Господарському суді Волинської області, в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби, приватних виконавців, громадських формувань, перед громадянами, посадовими і службовими особами, з питань,що стосуються даного договору.

Згідно п.3.1., 3.2 Договору вартість послуг (гонорар) за даним

Договором є фіксованим та становить 20000 гривень, які Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату протягом 10 днів з моменту підписання Сторонами даного Договору на підставі рахунку наданого Адвокатом. Розмір гонорару не залежить від досягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт.

Факт надання послуг та прийняття їх стороною підтверджується оплатою ТОВ Альмасара за надану правничу допомогу згідно платіжної інструкції на суму 20000грн, на підставі рахунку адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

З аналізу вищезазначеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

При цьому, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, Велика Палата Верховного Суду вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст.627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто, критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оцінка тих чи інших витрат сторін, як судових, здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Зазначена позиція знайшла своє відображення в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі N 922/445/19.

В даному випадку представник позивача просить стягнути з відповідача фіксовану суму витрат на правову допомогу у розмірі 20000грн.

Рішенням суду у даній справі позов було задоволено частково, зокрема, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру нарахованої позивачем неустойки до 90 відсотків на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

За загальним правилом розподілу судових витрат, що визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що представником позивача не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами

Як вбачається з матеріалів справи, заяв по суті спору позивачем чи його представником під час розгляду справи не подавалося.

Суд зазначає, що дана справа не є складною. Рішення у даній справі було прийняте щодо нарахування неустойки за невиконання відповідачем зобов`язань з урахуванням обставин, які були встановлені рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/280/24 від 04.07.2024, що набрало законної сили, за позовом ФГ "Агроінвест-Топилище" до ТОВ "Альмасара" про стягнення 518955грн. 54коп. та зустрічним позовом ТОВ "Альмасара" до ФГ "Агроінвест-Топилище" про стягнення 1708359грн. 40коп.

Суд також враховує пов`язаність витрат з розглядом даної справи, обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору.

На думку суду, витрати позивача на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, проте, їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним із складністю та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

З урахуванням позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2022 у справі 910/7765/20, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, враховуючи складність виконаної роботи, її обсяг та час, витрачений адвокатом позивача на виконання робіт.

Також судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно з яким стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З огляду на викладене, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позову, визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги, наданої у справі №903/790/24, на думку суду, є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Здійснивши аналіз поданих представником позивача доказів понесення витрат на правничу допомогу, виходячи із засад розумності і справедливості, враховуючи обставини справи, положення договору про надання правничої допомоги, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10000грн витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з чим, заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення частково на суму 10000грн. В частині стягнення 10000грн витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмасара" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" (45341, Волинська обл., Іваничівський район, село Топилище, код ЄДРПОУ 34626298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмасара" (45407, Волинська обл., Володимирський район, м. Нововолинськ, вул. Ольги Княгині, буд. 72, код ЄДРПОУ 44829463) 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В частині стягнення витрат на професійну правничу у розмірі 10000грн відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Додаткове рішення складено 27.11.2024.

СуддяСлободян О. Г.