Ухвала

від 25.11.2024 по справі 915/624/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 915/624/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024

(головуючий - Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Діброва Г.І.)

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2024

(суддя - Адаховська В.С.)

у справі №915/624/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еталон-Прилад»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про: стягнення 336 904,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

У 2022 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еталон-Прилад» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заборгованості в сумі 336 904,90 грн, яка складається з: 275 040,00 грн - основного боргу за договором на постачання товару № 53-123-01-21-07277 від 16.11.2021, 6 194,05 грн - 3% річних, 55 670,85 грн - інфляційних нарахувань, а також інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, у тому числі судовий збір у сумі 5 053,56 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2024 у справі №915/624/22, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024, позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еталон-Прилад" заборгованість у розмірі 336 633,63 грн, яка складається з: 275 040,00 грн - основного боргу, 5 922,78 грн - 3% річних та 55 670,85 грн - інфляційних втрат, а також 5049,50 грн - судового збору, відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

15.11.2024 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2024 у справі №915/624/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у справі №915/624/22 є стягнення 336 904,90 грн заборгованості, тобто ціна позову є меншою за п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 рік - 1 240 500,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, що передбачена пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що розгляд даної справи, має виняткове значення для АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП ПАЕС». Зазначає, що станом на сьогодні ринок електричної енергії України перебуває в кризовому стані. Накопичена заборгованість поставила під загрозу стабільну безпечну роботу АТ «НАЕК «Енергоатом» та виконання ним своїх зобов`язань перед державою, працівниками, кредиторами, у т. ч. державними банками, та контрагентами. У зв`язку із значним зростанням простроченої заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед АТ НАЕК «Енергоатом» та суттєвим зменшенням обсягу відпущеної електроенергії, виникла фінансова криза не платежів. Оскільки проблема неплатежів за відпущену електроенергію стала загальносуспільним явищем, Указом Президента України від 22.09.2020 № 406/2020 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики», з метою забезпечення сталого функціонування ядерної енергетики, подолання кризового стану з розрахунками за відпущену електричну енергію, а також подальшого розвитку ядерної енергетики України доручено Кабінету Міністрів України ужити вичерпних заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася перед виробниками електричної енергії державного сектору економіки внаслідок виконання ними спеціальних обов`язків учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, та забезпечити недопущення виникнення такої заборгованості в подальшому. АТ «НАЕК «Енергоатом» має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України. На сьогоднішній день АТ «НАЕК «Енергоатом» працює в кризових умовах та обмеженості ресурсів, на що вказує, зокрема, окупація Запорізької АЕС. Вищезазначене свідчить про відсутність вини відповідача у несвоєчасній оплаті робіт, а отже і про відсутність підстав для покладання на відповідача відповідальності за таке прострочення.

Посилання скаржника на те, що справа №915/624/22 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.

Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Оскільки предметом спору у справі №915/624/22 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2024 у справі №915/624/22 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.08.2024 у справі №915/624/22.

2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

О.О. Мамалуй