Ухвала

від 20.11.2024 по справі 127/3026/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 127/3026/23

провадження № 61-12710ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 а на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Центральний міський стадіон» про усунення перешкод у користуванні будинком та

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє опікун

ОСОБА_4 , звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати Комунальне підприємство «Центральний міський стадіон» ліквідувати платну цілодобову автостоянку на земельній ділянці, що прилягає до стадіону

на АДРЕСА_1 .

13 березня 2023 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області в задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.

08 серпня 2024 року постановою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє опікун

ОСОБА_4 , залишено без задоволення, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року залишено без змін.

07 вересня 2024 року опікун ОСОБА_3 - ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року.

03 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявникудесять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

04 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла виправлена редакція касаційної скарги.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з пунктами 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.

За пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року в справі

№ 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) висновувала, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності в справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції»

від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і

№ 18589/02)).

Подібні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду

від 07 квітня 2021 року в справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21), в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 274/4944/20 (провадження № 61-393св22).

У касаційній скарзі заявник вживає зневажливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, що відображають зневажливе ставлення заявника до судової гілки влади, надає зневажливу, іронічну оцінку процесуальних дій та рішень у справі, а також особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, що неприпустимо при оформленні касаційної скарги.

Зокрема, заявник зазначає:

«…ця ухвала винесена одноосібно суддею Ситник О. є дуже примітивною і нічого спільного з Конституцією і законами України немає….. набір не зрозумілих як приклад рішень і як на мою думку корупційних.», «…летять ракети, гинуть люди, діти в результаті безвідповідальності органів влади на місцях, в тому числі і суддів.», «Прокурори, судді і таке інше в більшості своїй є корупціонери. Скільки взяв хабара ваш колега голова суду, 160 мільйонів!?, а ще 20 суддів цього суду під підозрою (змі). Ця система здохла.», «…постанова Вінницького апеляційного суду є незаконною, брехливою, надуманою.» (мову оригіналу збережено).

Частиною третьою статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Верховний Суд визнає подання опікуном ОСОБА_3 - ОСОБА_4 касаційної скарги в такій редакції виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим касаційну скаргунеобхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 43, 44, 260, 263, 392ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу опікуна ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду

від 08 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Центральний міський стадіон» про усунення перешкод у користуванні будинком залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська