Ухвала

від 20.11.2024 по справі 953/20591/19-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 953/20591/19-ц

провадження № 61-12545ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Авілової Олени Михайлівни на ухвалу Київського апеляційного суду

від 26 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про стягнення забезпечувального внеску, відшкодування збитків та

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила стягнути

260 300,00 грн основного зобов`язання за попереднім договором, укладеним

19 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (далі - ТОВ «ФК «Поліс») та нею, 10 062,56 грн відсотків за користування грошима, 3 000,00 грн - відшкодування збитків.

21 листопада 2022 року рішенням Печерського районного суду м. Києва у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Поліс» про стягнення забезпечувального внеску, відшкодування збитків відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, 20 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Авілова О. М. направила до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.

26 серпня 2024 року ухвалою Київського апеляційного суду відмовлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Авіловій О. М. у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Печерського районного суду

м. Києва від 21 листопада 2022 року.

12 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Авілова О. М. через офіційну електронну пошту Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надіслала касаційну скаргу ухвалу Київського апеляційного суду

від 26 серпня 2024 року, в якій просить її скасувати, направити справу для продовженнярозгляду до суду першої інстанції.

25 вересня та 23 жовтня 2024 року ухвалами Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявниці десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

01 листопада 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла заява представника

ОСОБА_1 - адвоката Авілової О. М. про усунення недоліків касаційної скарги, додатками до якої вказано квитанцію про оплату судового збору на суму

484,48 грн; квитанція про доставку ОСОБА_1 заяви про усунення недоліків касаційної скарги та квитанції про сплату судового збору.

Однак належним чином недоліки касаційної скарги стосовно надання до суду доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» копії касаційної скарги з додатками не виконано.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.

Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Отримавши ухвали Верховного Суду від 25 вересня та від 23 жовтня2024 року про залишення касаційної скарги без руху, заявниця повністю не виконала у відведений судом строк вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Авілової Олени Михайлівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про стягнення забезпечувального внеску, відшкодування збитків вважати неподаною та повернути заявниці.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська