Ухвала

від 13.07.2020 по справі 953/20591/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 953/20591/19-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі - Проскурні А.Г.,

справа № 953/25566/19-ц

розглянувши у судвому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 953/25566/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс про стягнення забезпечувального внеску, відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа № 953/25566/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс про стягнення забезпечувального внеску, відшкодування збитків.

28.05.2020 року, позивачем подано заяву, в якій просить накласти арешт на грошові кошти наявні на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс в АТ КБ Приватбанк , а також накласти арешт та заборону відчуження на нерухоме майно, яке належить ТОВ Фінансова компанія Поліс в межах грошової суми 288 362, 56 грн. В обґрунтування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим виконання рішення суду.

В судове засідання сторони відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України не викликались.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Всупереч вищевикладеним правилам процесуального закону заява позивача не містить належного обґрунтування припущення останнього про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення заявлених в позові вимог. Вказана заява ґрунтується тільки на припущеннях, а ініційовані позивачем види забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Також, позивачем не конкретизовано на яке саме майно та грошові кошти відповідача необхідно накласти арешт, та не надано доказів, того, що у власності ТОВ Фінансова компанія Поліс наявне майно, на яке можливо накласти арешт.

Відтак, суду не надано даних, які б давали підстави стверджувати, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, заява задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 13, 149-153, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 953/25566/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс про стягнення забезпечувального внеску, відшкодування збитків - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. М. Соколов