Рішення

від 26.11.2024 по справі 160/10254/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/10254/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому просила:

- визнати рішення Дніпровської міської ради від 22.11.2023 року за №203/43 про відмову ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража по АДРЕСА_1 , протиправним та скасувати;

- зобов`язати Дніпровську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 , про надання дозволу на розроблення проектної документації землеустрою розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшої передачі її у власність.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року позовні вимоги було задоволено.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачем було заявлено клопотання про надання доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

29 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» до Третього апеляційного адміністративного суду надіслана заява ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи.

Розглянувши наведені доводи та матеріали справи, колегія суддів виходить з наступного.

Розглянувши наведені доводи та матеріали справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі податки докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною п`ятою статті 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Апеляційний суд враховує, що під час ухвалення постанови у цій справі питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не є вирішеним, а тому вбачаються підстави для вирішення вказаного клопотання відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У ситуації, що розглядається, між ОСОБА_1 та адвокатом Коломоєць С.В. укладено Договір-доручення про надання правової допомоги від 22.05.2023 р.

Відповідно до плі. 1.1. п. 1 Договору предметом Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи може бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизначених його прав та законних інтересів.

Відповідно до детального опису наданих (послуг) приймання-передачі виконаних адвокатом за договором доручення про надання правової допомоги від 22.05.2023 р. адвокат виконав роботу за результатами якого Клієнтом отримано наступні послуги в сфері професійної правничої (правової допомоги, під час розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом та Третім апеляційним адміністративним судом в адміністративній справі № 160/10254/24:

1.Правовий аналіз письмових доказів, які надано позивачем.

2.Пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах.

3.Підготовлення та подання позовної заяви з додатками в суд першої інстанції.

4.Подання заяви про вступ у справу та ознайомлення з матеріалами апеляційного провадження, в тому числі з апеляційною скаргою

5.Підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до розрахунку судових витрат на правничу допомогу вартість правової допомоги включає в себе:

Правовий аналіз письмових доказів, які надано позивачем 500 грн..

Пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах-500 грн.

Підготовлення та подання позовної заяви з додатками в суд першої інстанції 4000 грн.

Подання заяви про вступ у справу та ознайомлення з матеріалами апеляційного провадження, в тому числі з апеляційною скаргою -500 грн.

Підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу 4000 грн.

Загальна сума витрат 9500 грн.

На підтвердження оплати витрат на правничу допомогу надано довідку № 28 від 29 жовтня 2024 року.

Виходячи з детального опису наданих робіт вбачається , що вони включають в себе правничу допомогу надану клієнту при супроводі справи в суді першої інстанції, зокрема правовий аналіз письмових доказів, які надано позивачем (500 грн.); пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах(500 грн.); підготовлення та подання позовної заяви з додатками в суд першої інстанції( 4000 грн.) - на загальну суму 5000 грн.

При цьому колегія суддів зауважує, що матеріали не містять доказів звернення позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції та подання відповідних доказів, в зв`язку з чим вказане питання не розглядалося судом першої інстанції при винесення рішення, а тому вказані послуги не можуть бути стягнуті на користь позивача при перегляді справи в апеляційній інстанції.

В той же час витрати на правничу допомогу під час розгляду в суді апеляційної інстанції включають наступні види правничої допомогти: подання заяви про вступ у справу та ознайомлення з матеріалами апеляційного провадження, в тому числі з апеляційною скаргою (500 грн.); підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (4000 грн.) всього 4500 грн.

З довідки № 28 від 29 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснено витрати на правничу допомогу Адвоката за укладеним Договором-доручення про надання правової допомоги від 22.05.2023 року у розмірі 9500 грн. за послуги визначені в Розрахунку судових витрат за надану професійну правничу допомогу з розгляду адміністративної справи № 160/10254/24, в суді першої та апеляційної інстанції.

Надаючи оцінку вказаній довідці як розрахунковому документу колегія суддів враховує правову позиції Верховного Суду викладеною у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 в якій зазначено, що аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Також колегія суддів Верховного Суду у вказані постанові зазначила, що статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

При цьому колегія суду акцентує увагу на тому факті, що на час апеляційного провадження між учасниками вже була сформована правова позиція, у тому числі щодо захисту прав та інтересів позивача та доводів відповідача. Апеляційна скарга позивача фактично ґрунтується на правових позиціях викладених в позовній заяві, та мотивах викладених судом першої інстанції.

Також колегія суддів зазначає, що подання заяви про вступ у справу та ознайомлення з матеріалами апеляційного провадження, в тому числі з апеляційною скаргою та підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу охоплюється одним поняттям підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції надає оцінку співмірності заявленої позовної вимоги із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, підлягає вирішенню за правилами письмового позовного провадження, тобто є справою незначної складності.

З огляду на те, що витрати у сумі 4500 грн. при апеляційному перегляді є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, при підготовці відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи, що розгляд цієї справи не вимагав від адвоката значного обсягу юридичної і технічної роботи, проаналізувавши наданий розрахунок, а також враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, а також виходячи з документального підтвердження послуг з надання правничої допомоги при апеляційному перегляді, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постановити додаткове судове рішення, яким стягнути з Дніпровської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. (одна тисяча грн.)

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 26 листопада 2024 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова