Справа №127/2-8048/2010
Провадження №4-с/127/60/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Березовської О. А., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання,
ВСТАНОВИВ:
30.10.2024 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою, в якій просить скасувати постанову першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі перший відділ державної виконавчої служби) від 29.08.2024 про закінчення виконавчого провадження, зобов`язати перший відділ державної виконавчої служби відновити виконавче провадження за виконавчим листом за №2-8048-2010 від 27.11.2011, виданим Ленінським районним судом м. Вінниця, зобов`язати перший відділ державної виконавчої служби стягнути із кредитної спілки "Альянс Україна" на його користь недоотриману заборгованість в сумі 8416, 54 грн, у тому числі грошову винагороду приватному виконавцю (виконавцям) у сумі 2353, 26 грн.
Крім того, просить витребувати відповідні розрахункові документи про суми зарахувань на його рахунки стягнутої з кредитної спілки "Альянс Україна" заборгованості.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що 15.10.2024 одержав засобами поштового зв`язку постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням за підписом заступника начальника першого відділу державної виконавчої служби Касяновського М. С. Постанова була відправлена йому простим поштовим відправленням без повідомлення про вручення (дату на поштовому штемпелі неможливо ідентифікувати через халатність працівників пошти).
З постанови йому стало відомо про стягнення грошової винагороди приватного виконавця в сумі 2353, 26 грн, про яку йому раніше не було відомо.
Крім того, за його підрахунком рішення суду за виконавчим листом повністю не виконане. Заборгованість перед ним боржника становить 8416, 54 грн, у тому числі вище зазнчена винагорода приватному виконавцю в сумі 2353, 26 грн, хоча він надавав виконавчий документ до державної виконавчої служби, а не приватному виконавцю.
З метою перевірки рішення посадових осіб про закінчення виконавчого провадження, звірки стягнутих із кредитної спілки «Альянс Україна» на його користь грошових коштів та поновлення виконавчого провадження, він 18.10.2024 засобами електронного зв`язку звернувся на адресу начальника першого відділу державної виконавчої служби. На момент звернення зі скаргою до суду відповідь не отримана.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 головуючим суддею у справі визначено суддю Березовську О. А. Справа передана судді 31.10.2024.
Ухвалою суду від 13.11.2024 вище зазначена скарга залишена без руху, заявнику надано строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків, а саме для надання суду доказів, які підтверджують дату, коли заявник дізнався про оскаржувану постанову державного виконавця. Також суд звернув увагу заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України, він має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду, якщо цей строк був пропущений з поважних причин.
25.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло від заявника, сформоване в цій системі 23.11.2024, клопотання про поновлення строків звернення до суду, в якому він вказує, що про закінчення виконавчого провадження він дізнався 15.10.2024, одержавши постанову про закінчення виконавчого провадження за № 54453710 простим поштовим відправленням (дату на поштовому штемпелі неможливо було ідентифікувати).
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» 18.10.2024 заявник надіслав скаргу на електронну адресу начальника першого відділу державної виконавчої служби, на яку він станом на 13.11.2024 не одержав відповіді, що вважає підставою для поновлення строків звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця. Вважаючи, що посадові особи першого відділу державної виконавчої служби проігнорують його скаргу, не став очікувати 30-денного строку відповіді на неї, а 30.10.2024 звернувся зі скаргою до суду. Вважає, що скористався можливістю досудового врегулювання спору, звернувшись до начальника відділу державної виконавчої служби; посилаючись на норми КАС України, вважає, що строки звернення до суду розпочнуться з моменту отримання ним відповіді на його скаргу.
Заявник просить поновити строки звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, якщо вони були пропущені. У разі неможливості поновлення строків зупинити провадження у справі до отримання відповіді із першого відділу державної виконавчої служби та від представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Вінницькій області та посадових осіб «Укрпошти».
Перевіривши скаргу на дотримання строків звернення до суду, а також дослідивши викладені у ній обставини та додані до неї письмові докази, суд вважає, що подану скаргу необхідно повернути без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника. Суд вважає, що при вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки, відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 в справі № 466/948/19 зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Зі змісту поданої скарги встановлено, що скаржник дізнався про порушення свого права 15.10.2024, про що особисто зазначив у скарзі, а потім в клопотанні про поновлення строків звернення до суду. Скаргу на дії державного виконавця заявником направлено до суду через систему «Електронний суд» 30.10.2024, тобто не у строк, передбачений ст. 449 ЦПК України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
В клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду із вказаною скаргою заявником не обґрунтовано поважності причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою. Так, заявник вважає, що поважною причиною пропуску строку звернення до суду є одержання ним постанови про закінчення виконавчого провадження не рекомендованим листом, а простим поштовим відправленням. Однак, у ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік документів виконавчого провадження, які надсилаються сторонам та іншим учасникам рекомендованим поштовим відправленням, а саме: постанова про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанови, передбачені п. 14 ч. 9 ст. 71 цього Закону. Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не входить до зазначеного переліку.
Суд також не оцінює як поважну причину пропуску строку звернення до суду звернення заявника до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та очікування відповіді від нього на скаргу. Вказана норма закону передбачає право стягувача на судовий контроль (ч. 1, 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження") та адміністративний контроль (ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження"). Закон не визначає контроль, який здійснюється начальником відділу державної виконавчої служби, як обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору, а визначає право особи скористатися і такою формою захисту своїх прав.
Заявник помилково посилається в клопотанні про поновлення строків звернення до суду на положення КАС України, якими встановленні строки звернення до суду після оскарження дій, бездіяльності, рішень суб`єктів владних повноважень. Норми цього закону не регулюють процесуальні відносини щодо судового контролю за виконанням судових рішень, який здійснюється судом, який ухвалив рішення. Ці відносини регулюються Розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.
Отже, заявником не наведені поважні причини пропуску строку звернення до суду зі скаргою та не надані відповідні докази. З огляду на наведене суд вважає, що вищезазначену скаргу подано ОСОБА_1 з пропуском строку, визначеного статтею 449 ЦПК України.
Згідноз ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В ч. 2 ст. 449 ЦПК України також передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Із змісту наведених правових норм убачається, що підставою для поновлення строку для подання скарги є факт пропуску заявником такого строку з поважних причин.
Поважними, на думку суду, є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до суду. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. Такі причини заявником у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не наведено.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі до отримання заявником відповідей на звернення до першого відділу державної виконавчої служби, представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Вінницькій області та посадових осіб "Укрпошти", суд зазначає, що Розділ VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України не містить норм, які б передбачали такий вид процесуального рішення суду на стадії здійснення судового контролю за виконанням рішення суду.
За таких обставин, зважаючи на те, що заявником пропущено строк звернення до суду зі скаргою, в клопотанні про його поновлення не зазначено поважні причини пропуску строку звернення до суду та не надано відповідні докази поважності причин пропуску строку, суд вважає за необхідне скаргу залишити без розгляду.
Керуючись статтями 13, 76 - 81, 89, 126 - 127, 259 - 261, 353 - 354, 447 - 449 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без розгляду та повернути заявнику.
Роз`яснити, що особи, заяви яких залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, мають право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Копію ухвали суду направити заявнику на електронну адресу, вказану в скарзі.
Ухвала суду складена 27.11.2024.
Суддя Олена Березовська
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123349858 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Вінницький міський суд Вінницької області
Березовська О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні