Рішення

від 27.11.2024 по справі 678/1418/17

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

Справа №678/1418/17

Провадження №2-678-323/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цибульського Д.В.,

при секретарях судового засідання: Валовій Г.В., Непийводі Л.Д., Козка Л.М.,

представника позивача (відповідача) ОСОБА_1 - адвоката Флиса В.В.,

представника відповідача (позивача) ОСОБА_2 - адвоката Кримчака О.А.,

представників третьої особи Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, як органу опіки та піклування Майстер Т.В., Койдюк Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Летичівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, як орган опіки та піклування про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

04.07.2024 року до суду для розгляду відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.06.2024 року, надійшла вищевказана справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Летичівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, як орган опіки та піклування про визнання права власності на спадкове майно.

Так, позивач ОСОБА_1 звернувся до Летичівського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Летичівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, в якому серед іншого також просив суд: визнати за ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_7 . Батьку його батька ОСОБА_7 , а саме ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , - батькам його померлого батька ОСОБА_7 , тобто його діду та бабі, на праві спільної сумісної власності належав житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 . Дід та баба до дня своєї смерті проживали і були зареєстровані за вищевказаною адресою у вказаному будинку. Спадщину після смерті його баби - ОСОБА_9 , батько також прийняв, окрім батька дану спадщину прийняла батькова сестра, а ОСОБА_9 дочка - ОСОБА_4 . Спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_7 є також його інші сини, а саме ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_2 , які також прийняли спадщину після смерті батька. Посилаючись на те, що нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_7 через відсутність правовстановлюючих документів на вищеперераховане нерухоме майно, він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав на спадкування.

06.12.2017 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (справа № 678/1418/17).

Також, до Летичівського районного суду Хмельницької області надійшла зустрічна позовна заява позивачки ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, як орган опіки та піклування про визнання права власності на спадкове майно в якому серед іншого також просила суд: визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , як на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка ОСОБА_5 посилається на те, що довідкою №4551 від 20.07.2017 року виданої Летичівською селищною радою Хмельницької області підтверджується, що ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований у будинку за адресою АДРЕСА_1 , та разом з ним на час його смерті була зареєстрована його дружина ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка. Спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняли її діти, а саме ОСОБА_7 - батько ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , які у визначений законом спосіб звернулися до нотаріальної контори з відповідними заявами. Після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняв його син - ОСОБА_2 . Належність діду ОСОБА_8 спадкового будинку свідчать наступні документи, а саме договір від 25.08.1981 року про передачу йому у безоплатне користування земельної ділянки для побудови особистого житлового будинку, рішення виконавчого комітету Летичівської селищної ради №135 від 08.11.1981 року, яким дозволено ОСОБА_8 будівництво відповідного будинку, довідка нотаріуса №1077 від 26.08.1981 року, домова книга ОСОБА_8 де він є господарем спірного будинку.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області зустрічну позовну заяву позивачки ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 було прийнято судом для спільного розгляду з первісною позовною заявою ОСОБА_1

09.04.2019 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

10.04.2023 року рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна та визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом першої черги, право власності на 1/3 частку в 1/2 частці квартири АДРЕСА_2 , як на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку він успадкував, але не оформив свої спадкові права, після смерті своєї матері ОСОБА_9 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання права власності за ним на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , як спадкове майно після смерті батька ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про визнання частково недійсним договору у частині покупця, укладеного 25.08.2011 року між ОСОБА_6 , який діяв від себе особисто та по довіреності від імені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , (посвідчений державним нотаріусом Летичівської держаної нотаріальної контори Лазаренко А.П. за реєстровим № 2-924), перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відмовити за недоведеності вимог. Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , як на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишено без задоволення за недоведеності вимог. Зустрічний позов законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом першої черги, право власності на 1/3 частку в частці квартири АДРЕСА_2 , як на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, але не оформив спадкові права після смерті своєї матері ОСОБА_9 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . У частині зустрічного позову про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , як спадкове майно після смерті батька ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, але не оформив спадкові права після смерті своєї матері ОСОБА_9 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , відмовлено за недоведеності вимог. Судові витрати залишено за сторонами.

Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Хмельницького апеляційного суду від 02.11.2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10.04.2023 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.06.2024 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Флиса В.В. та представника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - адвоката Кримчака О.А. було задоволено частково, та постановлено: рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10.04.2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02.11.2023 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири та переведення прав покупця за цим договором змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови; рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10.04.2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02.11.2023 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок, скасовано та справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

04.07.2024 року до суду першої інстанції для розгляду відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.06.2024 року, надійшла вищевказана справа.

08.07.2024 ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області дану справу було прийнято до провадження, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, з викликом учасників справи.

01.10.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача (відповідача) ОСОБА_1 - адвокат Флис В.В. позовні вимоги що визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.

Представник відповідача (позивача) ОСОБА_2 - адвокат Кримчак О.А. позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом першої черги, права власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, позовні вимоги за первісним позовом про визнання права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.

Представник третьої особи Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, як органу опіки та піклування ОСОБА_11 подала до суду письмове клопотання №760 від 26.11.2024 року в якому зазначає, що позовні вимоги заявлене у первісному та зустрічному позовах підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 як у підготовчі так і у судові засідання не з`явилась, подала до суду письмову заяву від 29.08.2024 року про проведення розгляду справи за її відсутності, при вирішенні даної справи покладається на думку суду.

Відповідач ОСОБА_3 як у підготовчі так і у судові засідання засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву від 17.07.2024 року про проведення розгляду справи за його відсутності, позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно визнає в повному обсязі та просить суд ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідачка (позивачка) ОСОБА_5 як у підготовчі та і у судові засідання засідання не з`явилась, про дату час та місце проведення підготовчого судового засідання неодноразово повідомлялась належним чином, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Представник третьої особи Летичівської державної нотаріальної контори як у підготовчі та і у судові засідання засідання не з`явився, про дату час та місце проведення підготовчого судового засідання неодноразово повідомлявсяналежним чином, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Суд, заслухавши думку та пояснення учасників процесу, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, приходить до висновку що позовні вимоги як за первісним та і за зустрічним позовами підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, при новому розгляді даної цивільної справи судом встановлено, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.06.2024 року було постановлено, що рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10.04.2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02.11.2023 року у частині вирішення позову ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири та переведення прав покупця за цим договором прийняте правильне рішення про відмову в задоволенні вимог, але необхідно змінити зміст відмови, викладений в мотивувальній частині, оскільки під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права

При цьому зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення,невизнання або оспорення. Такі правочи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №916/3156/17 (провадження №12-304гс18).

У ст.ст.626-628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає

або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).Отже, договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику.

Тобто предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.

У ст.657 ЦК України закріплено, що обов`язковою (істотною) умовою договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна є укладання його в письмовій формі, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація.

За змістом ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини п`ятої даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Отже, нормами ЦК України не допускається такого права, як право звернення з позовом про визнання недійсності договору в частині сторони договору. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.02.2022 року у справі №346/2238/15 (провадження №61-14680сво20) та Верховний Суд у постановах від 07.06.2022 року у справі №756/15583/17 (провадження №61-20565св21), від 11.01.2023 року у справі №461/56/20 (провадження №61-16130св21), від 20.05.2024 року у справі №227/3574/20 (провадження №61-823св24).

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири в частині зазначеного в договорі покупця та вважати покупцем за цим договором іншу особу не підлягають задоволенню, оскільки позивач обрав не ефективний спосіб захисту своїх прав в цій частині вимог.

При новому розгляді скасованої частини рішення Летичівського районного суду від 10.04.2023 року встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_1 серед іншого просить суд визнати за ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 серед іншого також просить суд визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , як на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При новому розгляді справи, дослідженні доказів та обставин, необхідно усунути недоліки, які зазначені у постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.06.2024 року в частині, що у справі не було з`ясовано, коли і ким побудовано спірний будинок, наявність/відсутність для цього правових підстав, хто проживав/проживає у будинку, не надано оцінку відповідному технічному паспорту та іншим доказам, на які посилаються сторони, не з`ясовано наявність/відсутність записів у погосподарських книгах.

Вказане має вирішальне правове значення при вирішенні спору у цій частині.

Судом встановлено, що спірний житловий будинок АДРЕСА_1 , був побудований у 1980-х роках ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в період перебування їх у шлюбі.

Будівництво проведено на відведеній ОСОБА_8 земельній ділянці під будівництво індивідуального будинку, що підтверджується відповідним договором від 25.08.1981 року та рішенням виконавчого комітету Летичівської селищної ради від 08.11.1981 року про надання дозволу ОСОБА_8 на будівництво.

У даному будинку було зареєстровано місце проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , де вони фактично проживали до дня смерті ( ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ). При цьому ОСОБА_9 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка та відповідно, набула право власності на весь будинок.

Дані обставини підтверджуються записами у домовій книзі. Погосподарські книги по смт.Летичів відсутні.

Згідно технічного паспорта на спірний житловий будинок АДРЕСА_1 , має загальну площу - 92,1 кв.м, житлова площа - 50,5 кв.м, допоміжна площа - 41,6 кв.м, та складається з кімнат: 1-1 коридор житловою площею - 10,2 кв.м, 1-2 кухня площею - 7,1 кв.м., 1-3 ванна площею - 5,0 кв.м, 1-4 житлова площа - 16,2 кв.м, 1-5 житлова площа - 17,0 кв.м, 1-6 житлова площа - 17,3 кв.м, 1-7 прихожа площа - 19,3 кв.м.

Відповідно до п.49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в Державних будівельних нормах А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року №12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється, що по об`єктах, які збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюром технічної інвентаризації.

Аналіз наведених нормативних актів приводить до висновку, що громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992 року, могли за умови прийняття їх до експлуатації відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці,

яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05.08.1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючих документів.

Разом з тим, у серпні 2012 року до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництвата житлово-комунального господарства №404 внесені зміни до пункту 3.2

розділу 3 Інструкції та в абз.82 згідно яких прибудови до індивідуальних (садибних) житлових будинків та господарські (присадибні) будівлі та споруди, які побудовані до 05.08.1992 року, до самочинного будівництва не належать. Документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію будівель є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

На вказаному було наголошено у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі №569/5518/15-ц (провадження №61-4693св18).

За змістом ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах,що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У ст.392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явитипозов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з`ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

При цьому також слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 року у справі №6-137цс13.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Отже, спірний будинок побудований ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в 1980-х роках у законний спосіб, відповідно, він належав їм на праві спільної сумісної власності, але вони не оформили всі необхідні документи та не зареєстрували за собою право власності на нього. При цьому будинок розташований на земельній ділянці, яка була виділена ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Житлові будинки, збудовані до 05.08.1992 року, не підлягали проходженню процедури введення в експлуатацію і єдиним документом, що підтверджує існування цього об`єкта нерухомості є його технічний паспорт.

Після смерті ОСОБА_8 , його дружина ОСОБА_9 успадкувала даний спірний будинок, при цьому не оформила правовстановлюючі документи на право власності на нього. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входив даний будинок і спадкоємцями були її діти ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які прийняли спадщину, але не оформили своїх спадкових прав.

ОСОБА_7 за свого життя подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, однак не встиг оформити її, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте сам будинок фактично ним успадковано.

У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - сини ОСОБА_7 отримали нотаріальну відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно - будинок.

Ст.1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ст.1217 ЦК України визначено, що успадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до змісту ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).

Ст.1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права

на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених ст.1259 цього Кодексу.

У ст.1261 ЦК України закріплено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є синами ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У свою чергу, батьками ОСОБА_7 та його сестри - ОСОБА_4 були ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті ОСОБА_8 спадкова справа не відкривалася, після смерті ОСОБА_9 спадкова справа відкривалась і заяви про прийняття спадщини подали її діти ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , але не оформили спадкове право на спірний житловий будинок через відсутність правовстановлюючих документів на нього, при цьому спірний будинок набрав статусу спільної часткової власності.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що мати спадкодавця ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , була власником спірного житлового будинку у АДРЕСА_1 і після її смерті його успадкували її діти ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , відповідно, сини ОСОБА_7 - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , мають право на 1/3 частку в 1/2 частині, кожний, у даному будинку, який належатиме їм на праві спільної часткової власності.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_3 позовні вимоги не заявляв, є підстави визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожним окремо, право власності в порядку спадкування за законом, як спадкоємцями першої черги, на 1 на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , як спадкове майно.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.204, 215, 328, 392, 626-628, 655, 657, 1216-1222, 1258-1261 ЦК України, ст.ст.2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 76-82, 258, 259, 263, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Летичівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , як на спадкове майно по закону першої черги після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зустрічний позов ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, як орган опіки та піклування про визнання права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за законом першої черги, право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , яка складається з житлового будинку (А-1) загальною площею 92,1 кв.м., житлова площа 50,5 кв.м., допоміжна 41,6 кв.м, як на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати по справі залишити за сторонами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_3 .

Представник ОСОБА_1 : адвокат Флис Василь Володимирович (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 74А, оф.342, Хмельницької області, п.і.29007, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідач за первісним та за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючий за адресою АДРЕСА_4 .

Відповідачка за первісним та за зустрічним позовом: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , уродженка, зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_5 .

Відповідачка за первісним позовом та законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 за зустрічним позовом: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , уродженка, зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_6 .

Позивач за зустрічним позовом в інтересах якого діє ОСОБА_5 та відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_6 .

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 : адвокат Кримчак Олександр Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_6 , місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Шевченка, 64, офіс 12, Хмельницької області, п.і.29000, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_11

Третя особа за первісним позовом: Летичівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02901084, місцезнаходження селище Летичів, вул.Юрія Савіцького, 14, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, п.і.31500.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 за зустрічним позовом: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04404548, місцезнаходження селище Летичів, вул.Героїв Крут, 2/1, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, п.і.31500.

Повний текст судового рішення складено 28 листопада 2024 року.

Суддя: підпис Д.В.Цибульський

Суддя Летичівського районного суду

Хмельницької області Д.В.Цибульський