Рішення

від 13.11.2024 по справі 185/12160/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/12160/23

Провадження № 2/185/471/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Іжболдіної І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом адвоката Шчекіч Інни Вкторівни, яка діє від імені ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс", приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича про стягнення грошових коштів правова підстава набуття яких відпала, витрат на виконавчі дії та моральної шкоди,

встановив:

У вересні 2023 року до суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що 09.04.2015 року між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №2010627652, згідно якого відповідач отримав кошти у розмірі 36621,75 грн. Строк кредиту до 09.04.2020 року. 13.06.2016 року ПАТ «ОТП Банк» відступило право вимоги за вищевказаним договором ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на загальну суму 42331,65 грн. В подальшому, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відступило право вимоги за вищевказаним договором позивачу. З врахуванням того, що відповідачем було сплачено не всю суму заборгованості, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 29732,72 грн, яка складається з: 22574,51 грн тіло кредиту, 3,60 грн проценти, 2080,00 грн - 3% річних, 5074,61 грн інфляція, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2023 року провадження у справі відкрито.

Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та застосувати строки позовної давності, а також подав зустрічний позов до ТОВ «ФК» Прайм Альянс» та приватного виконавця Осельського Є.С. про стягнення грошових коштів правова підстава набуття яких відпала та моральної шкоди, згідно вимог якого просив стягнути з позивача на користь відповідача грошові кошти, утримані у примусовому порядку з його доходів в межах виконавчого провадження № 61460714 розпочатого на підставі виконавчого напису нотаріуса № 662 вчиненого 07.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. в розмірі 16216,36 грн., правова підстава набуття яких відпала, стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича на користь відповідача стягнуті ним витрати на виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 61460714 у розмірі 232,00 грн., стягнути з позивача та приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича на користь відповідача моральну шкоду у розмірі 8108,18 грн з кожного а також понесені судові витрати по справі.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що із заробітної плати ОСОБА_1 було стягнуто на користь ТОВ «ФК «Прайм альянс» 16216,36 грн. в межах виконавчого провадження № 61460714 розпочатого на підставі виконавчого напису нотаріуса № 662 вчиненого 07.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №2010627562. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09.12.2020 року по справі № 761/10712/20 року, яке набрало законної сили 09.01.2021 року, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною № 662 від 07.02.2020 року було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки в межах виконавчого провадження № 61460714 з ОСОБА_1 в примусовому порядку вже було стягнуто на користь ТОВ «ФК» Прайм альянс» частину заборгованості вказаної у виконавчому написі нотаріуса, ця сума коштів а також витрати на виконавчі дії приватного виконавця у розмірі 232,00 грн підлягають поверненню.

Також в унаслідок обмежень фінансових можливостей в результаті неправомірного стягнення з заробітної плати та пенсійних виплат ОСОБА_1 упродовж пів року поспіль, останній зазнав душевних страждань, тому просить відшкодувати моральну шкоду з ТОВ «ФК «Прайм альянс» та приватного виконавця у розмірі 8108,18 грн з кожного.

Ухвалою суду від 03 січня 2024 року зустрічний позов прийнято та об`єднано в одне провадження із первісним позовом.

Позивач за первісним позовом ТОВ «ФК «Прайм альянс» надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення зустрічного позову, оскільки рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню, не виключає наявності зобов`язальних правовідносин між позивачем та відповідачем, а отже стягнуті кошти за виконавчим провадженням не підлягають поверненню, а їх розмір вже вирахувано із загальної суми заборгованості за первісним позовом. Також відсутні докази, які підтверджують наявність у позивача душевних страждань, а тому підстав відшкодування моральної шкоди позивачеві немає. Дії виконавця у даній справі правомірні, а тому витрати на виконавчі дії не підлягає поверненню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.04.2015 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2010627562, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 36621,75 грн строком на 60 місяців з 09.04.2015 року по 09.04.2020 року.

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 13.06.2016 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 42331,65 грн, з яких: 34777,02 грн - тіло кредиту, 1,44 грн відсотки, 7553,19 грн комісія.

На підтвердження розрахунку первісний кредитор ПАТ «ОТП Банк» надав виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 .

У свою чергу згідно договору факторингу від 13 червня 2016 року, ПАТ «ОТП Банк» передав, а ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" прийняв права грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором у розмірі 42331,65 грн. Вказане підтверджується копією зазначеного договору факторингу та реєстру прав вимоги до вказаного договору.

Згідно договору факторингу від 29 січня 2019 року, ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" передав, а ТОВ "ФК "Прайм Альянс" прийняв права грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором у розмірі 42331,65 грн. Вказане підтверджується копією зазначеного договору факторингу та витягу з реєстру боржників до вказаного договору.

07.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського районного нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною було вчинено виконавчий напис №662 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Прайм Альянс" заборгованості за кредитним договором № 2010627562.

На підставі вищезазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем було відкрито виконавче провадження №61460714, та стягнуто з боржника ОСОБА_1 кошти у розмірі 20153,85 грн, з яких: 232,00 грн витрати виконавчого провадзження, 1801,73 грн - основна винагорода приватного виконавця, 16216,36 грн кошти, перераховані стягувачу, 1903,76 грн повернуто боржнику.

Тобто, 16216,36 грн сума яка вже була стягнута з ОСОБА_1 за кредитним договором.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09.12.2020 року по справі № 761/10712/20 року, яке набрало законної сили 09.01.2021 року, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною № 662 від 07.02.2020 року було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Позивач за первісним позовом вказав розмір коштів стягнутих за виконавчим провадженням у сумі 15252,66 грн, а також вказав розмір заборгованості за кредитом за вийнятком вже стягнутих коштів, яка становить 42331,65 грн 15252,66 (7554,63(відсотки та комісія) + 7698,03(тіло)) = 27078,99 грн (тіло).

Проте, приватний виконавець зазначив іншу суму, стягнуту на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс» за кредитним договором, а саме 16216,36 грн, і тому слід відняти від заборгованості ще 963,70 грн (16216,36 грн -15252,66 грн).

Розглянувши заяву відповідача про застосування спливу строків позовної давності суд прийшов наступних висновків. Згідно ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач звернувся до суду 18.09.2023 року (згідно штемпеля на поштовому конверті), отже з 18.09.2020 року треба розраховувати вимоги, оскільки трирічний строк позовної давності спливає.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS COV-2» з 12 березня 2020 на території України був встановлений карантин.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Таким чином строк загальної позовної давності продовжується на період дії карантину. Період дії карантину: з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року. Враховуючи норми ст. 257 ЦК України всі заборгованості, які утворились за період з 12 березня 2017 року по 12 березня 2020 року мають продовжені строки позовної давності. Отже, оскільки з 30.06.2023 року (дата закінчення карантину) по 18.09.2023 року (дата подання позову) пройшло 2 місяці 18 днів, то розрахунки з 30.05.2017 року мають вважатися не пропущеним строком позовної давності.

Згідно розрахунком, який надав позивач за первісним позовом, не враховуючи сум погашення та відсотків за квітень та травень 2017 року, та враховуючи сплачені 963,70 грн за виконавчим провадженням, вбачається що за тілом кредиту залишається борг у розмірі 20392,41 грн.

Згідно вищевказаної суми заборгованості, відмінної від суми яку вказав позивач, необхідно перерахувати інфляційне збільшення та 3% річних, що за підрахунками суду становить 1826,94 3% річних, 4459,09 грн інфляційне збільшення.

Згідно ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦПК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, первісний позов підлягає задоволенню частково, у розмірі 26 678,44 грн, з яких: 20392,41 грн - тіло кредиту, 1 826,94 грн - 3% річних, 4 459,09 грн - інфляційне збільшення.

Стосовно зустрічного позову суд виходить з наступного.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Нормою ст.1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Так норми ст.ст.1212-1215 ЦК України визначають такий позадоговірний спосіб захисту права власності як кондикція. Кондикційний позов - вимога повернення безпідставно набутого або збереженого особою у себе майна за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) або якщо правова підстава згодом відпала. Таким чином кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала або відбулась її трансформація (наприклад, договір, на підставі якого відбулось набуття майна, в подальшому було визнано недійсним; одна особа передала іншій кошти в якості авансу на виконання попереднього договору, однак основний договір в майбутньому так і не було укладено тощо). Відтак, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав існуючий договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст.1212 ЦК України, тобто норма даної статті підлягає застосуванню, коли одна сторона безпідставно утримує майно іншої сторони та при цьому в неї відсутнє відповідне договірне зобов`язання з повернення цього майна. У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Наведена правова позиція суду по даній справі відповідає правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 02 жовтня 2013 року по справі №6-88цс13, від 24 вересня 2014 року по справі №6-122цс14, від 18 листопада 2015 року по справі №6-582цс15, від 02 березня 2016 року у справі №6-3090цс15, від 04 жовтня 2017 року по справі №6-1216цс17, правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 жовтня 2018 по справі №757/6937/17-ц, від 20 березня 2019 по справі №634/727/16-ц, від 07 серпня 2019 по справі №752/5986/16-ц, а також правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 23 травня 2018 по справі №629/4628/16-ц, від 13 лютого 2019 по справі №320/5877/17, від 31 січня 2020 року по справі №161/17945/18, від 16 червня 2020 року по справі №910/22513/17, від 14 грудня 2021 року по справі №643/21744/19.

Таким чином, враховуючи те, що судом визнано виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню і за яким (виконавчим написом) відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення у стягувача зобов`язання з повернення майна, щодо набутого ним в ході примусового виконання оспорюваного виконавчого напису, тобто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого рішення суду правова підстава (виконавчий напис) вважається такою, що відпала.

Відповідно до ст.1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Наведена правова позиція узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06 березня 2019 року по справі №910/1531/18, від 28 січня 2020 року по справі №910/16664/18, від 08 вересня 2021 року по справі №201/6498/20, від 08 вересня 2021 року по справі №206/2212/18, від 06 жовтня 2021 у справі №623/363/20.

За таких обставин позов ОСОБА_1 в частині стягнення 16216,36 грн підлягає задоволенню.

Оскільки ОСОБА_1 просив стягнути кошти, які були стягнуті за виконавчим провадженням, а в сумі яка підлягає стягненню за первісним позовом вже враховано сплачену суму 16216,36 грн, яку позивач за зустрічним позовом просить стягнути, то шляхом взаємного зарахування вимог - задовольнити в цій частині зустрічний позов.

Вимога про стягнення з приватного виконавця стягнутих ним витрат на виконавчі дії задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Виконавець має не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа повинен винести постанову про відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Вказана постанова сторонами виконавчого провадження у передбаченому законом порядку не оскаржувалась.

Правовою підставою для стягнення державним виконавцем коштів за витрати на виконавчі дії є постанова про стягнення з боржника витрат на виконавчі дії, а не виконавчий напис нотаріуса. Дії приватного виконавця були правомірними та не можуть бути підставою для стягнення коштів.

За такого правового регулювання суд відхиляє доводи позивача за зустрічним позовом щодо застосування до даних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 232,00 грн. витрат на виконавчі дії не підлягають задоволенню, оскільки означені витрати стягнуті у порядку Закону України «Про виконавче провадження» та не є безпідставно набутими коштами стягувача.

Заборгованість за кредитним договором була нарахована ТОВ «ФК «Прайм Альянс» та пред`явлена для вчинення виконавчого напису нотаріуса не безпідставно. ОСОБА_1 , знаючи про свою заборгованість та необхідність погашати її згідно графіку платежів, в добровільному порядку не погашав її, що змусило ТОВ «ФК «Прайм Альянс» звернутись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Зважаючи на вищевказані приписи, а також відсутність доказів наявності душевних страждань ОСОБА_1 у зв`язку зі стягненням коштів за виконавчим написом, який було визнано таким, що не підлягає виконанню, у задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити. ОСОБА_1 не доведено суду ні факту завдання моральної шкоди а ні з боку поизвача, а ні з боку приватного виконавця, не доведено наявності причнно-наслідкового зв`язку між діями позивача і приватного виконавця із ймовірним завданням моральної шкоди. Отже, жодних підстав для стягнення моральної шкоди суд не вбачає.

Інші доводи зустрічного позову зводяться до власного тлумачення діючого законодавства та правовідносин між сторонами, що не є підставою для відмови у задоволенні первісного позову та задоволенні повністю зустрічного позову.

За таких обставин, зустрічний позов адвоката Шчекіч Інни Вкторівни, яка діє від імені ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс", приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича про стягнення грошових коштів правова підстава набуття яких відпала, витрат на виконавчі дії та моральної шкоди підлягає задоволенню частково в частині стягнення суми сплаченого боргу за ВП, а враховуючи обставини справи та те що судом вирішено стягнути суму заборгованості за кредитом з ОСОБА_1 , то шляхом взаємного зарахування грошових вимог.

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованість за кредитним договором в сумі 26 678,44 грн, з яких: 20392,41 грн - тіло кредиту, 1 826,94 грн - 3% річних, 4 459,09 грн - інфляційне збільшення.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» відмовити.

Задовольнити частково зустрічний позов адвоката Шчекіч Інни Вікторівни, яка діє від імені ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс", приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича про стягнення грошових коштів правова підстава набуття яких відпала, витрат на виконавчі дії та моральної шкоди, врахувавши стягнуті раніше грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» в сумі 16216,36 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя М. М. Перекопський