Ухвала

від 27.11.2024 по справі 343/1173/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1173/23

Провадження №: 6/343/41/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано Франківської області Андрусів І.М., розглянувши заяву представника Кредитної спілки «Злет» - Коваля Зеновія Михайловича, про забезпечення виконання рішення суду в справі № 343/1173/23 за позовом Кредитної спілки «Злет» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

представник КС «Злет» - Коваль З.М. звернувся до суду із заявою, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме: склади, загальною площею 410,9 кв.м.; навіси, загальною площею 409,2 кв.м.; ворота; огорожу, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і є власністю приватного підприємства «Нафтогазмаш», єдиним засновником і кінцевим бенефіціаром якого є відповідач ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що заочним рішення Долинського районного суду Івано Франківської області від 06.03.2024, справа №343/1173/23, позов КС «Злет» задоволено та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь спілки 389199,83 грн боргу та 6689,93 грн сплаченого судового збору. На даний час рішення суду не виконано. Враховуючи те, що розмір заборгованості є значним, відповідач ОСОБА_1 ухиляється від сплати боргу, з метою спонукання останнього до виконання рішення суду, слід забезпечити його виконання, шляхом накладення арешту на майно.

Дослідивши подану заяву, суд приходить такого висновку.

Статтею 129-1Конституції Українивизначено,що судоверішення єобов`язковим довиконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 431 ЦПК України, за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 150 цього Кодексу.

Тобто, законодавцем визначено, що особа, на користь якої ухвалено рішення, має право звернутись до суду із заявою для вжиття судом заходів, для забезпечення виконання цього рішення.

Так, суддею встановлено, що заочним рішенням Долинського районного суду Івано Франківської області від 06.03.2024, яке набрало законної сили 08.04.2024, справа №343/1173/23, позов кредитної спілки «Злет» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Злет» 389199,83 грн боргу по договору кредитної лінії № ЦОЦ - 00137 від 10.09.2021, та стягнуто 6689,93 грн сплаченого судового збору.

Судом було видано виконавчий лист, який позивачем було пред`явлено до примусового виконання.

Слід зазначити, що забезпечення виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Водночас, ч. 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020, справа № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема про відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Так, звертаючись до суду із заявою про забезпечення виконання рішення суду, представник позивача посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є засновником і кінцевим бенефіціаром ПП «Нафтогазмаш», яке є власником майна, на яке він і просить накласти арешт.

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, справді засновником і кінцевим бенефіціарним власником даного підприємства є відповідач ОСОБА_1 .

Згідно із копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №392430787 від 26.08.2024, ПП «Нафтогазмаш» на праві приватної власності (розмір частки 1) належить: склади, загальною площею 410,9 кв.м.; навіси, загальною площею 409,2 кв.м.; ворота; огорожа.

Суддя звертає увагу, що забезпечення виконання рішення суду може бути здійснено шляхом накладення арешту на майно, яке належить або підлягає передачі відповідачу і знаходиться або у нього, або в інших осіб.

Однак, представник відповідача КС «Злет» - Коваль З.М. просить накласти арешт на нерухоме майно, при цьому не надає жодних доказів, що таке належить або підлягає передачі відповідачу ОСОБА_1 .

Так, справі відповідач ОСОБА_1 є засновником ПП «Нафтогазмаш». Беззаперечно, що відповідач ОСОБА_1 , як засновник підприємства, має частку у статутному капіталі.

Окрім цього, у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», терміни «кінцевий бенефіціарний власник» та «структура власності» вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевий бенефіціарний власник будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Згідно із доказів наданих стороною позивача, відповідач ОСОБА_1 є засновником даного приватного підприємства і його частка в статутному капіталі становить 100%.

Однак, стороною позивача жодним чином не доведено факту, що вищевказане нерухоме майно належить відповідачу або лише йому, як не доведено і факту співмірності арешту майна із задоволеними вимогами.

Більше того, сторона позивача просить накласти арешт на нерухоме майно приватного підприємства лише з метою спонукання відповідача ОСОБА_1 до виконання рішення суду, що жодним чином не відповідає інституту забезпечення виконання рішення суду чи забезпечення позову.

Таким чином, у задоволенні даної заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 149, 150, 353, 354, 355 Цивільно процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні заяви представника Кредитної спілки «Злет» - Коваля Зеновія Михайловича, про забезпечення виконання рішення суду в справі № 343/1173/23 за позовом Кредитної спілки «Злет» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Суддя: І.М.Андрусів