Рішення

від 27.11.2024 по справі 357/5990/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/5990/22

Провадження № 2/357/121/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс»; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки, витребування квартири з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про право власності,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить суд: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрований за № 1871 від 26.08.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс», предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,3 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441018232103; 2) витребувати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441018232103, з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс» на користь ОСОБА_1 ; 3) визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 60020935 від 26.08.2021, прийняте ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441018232103, за Товариством з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс»; 4) скасувати запис про право власності за номером 43651619 від 26.08.2021 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441018232103, за Товариством з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс»; 5) стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що 14.05.2008 між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» укладено кредитний договір № 341/П/33/2008/840 від 14.05.2008 (далі - кредитний договір). Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 14.08.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» укладено договір іпотеки б/н, згідно з яким передано в іпотеку нерухоме майно: квартиру загальною площею 52,5 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка є єдиним житлом позивача та членів його сім`ї, у тому числі малолітнього ОСОБА_3 . Вказує, що позивачем отримана вимога про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» від 18.06.2020 № 7/GL3N415722 щодо наміру звернення стягнення на предмет іпотеки в результаті, нібито укладення між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» 21.04.2020 договору про відступлення прав вимог № GL3N415722, на підставі якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набула право вимоги до позивача за кредитним договором та договором іпотеки від 14.08.2008. Вказана вимога була необґрунтованою, оскільки відповідач-1 не надав жодного доказу, підтверджуючого відступлення прав вимог. Внаслідок отримання позовної заяви відповідача-2 у справі № 357/291/22 у 2022 році позивачеві стало відомо, що 26.08.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «2Х2 Фінанс» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке належить позивачу - предмета іпотеки за договором іпотеки від 14.08.2008. Позивач вважає продаж свого нерухомого майна незаконним, оскільки ціну квартири занижено у 4 рази, а сам договір купівлі-продажу нерухомого майна є таким, що підлягає визнанню недійсним. Вказує, що договір іпотеки не містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, в тому числі шляхом набуття права власності на нього або продажу предмета іпотеки іпотекодержателем третій особі. Іпотекодавець не надавав і не надає своєї згоди на звернення стягнення на квартиру в позасудовому порядку ніяким способом і не укладав такого договору. У вимозі містяться суперечливі відомості про спосіб звернення стягнення, який відповідач-1 мав намір використати. Неконкретність вимоги порушила право позивача викупити предмет іпотеки за запропонованою іпотекодержателем ціною, що порушило ч. 1-4 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та пп. 2.7.-2.9. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. На момент укладення спірного договору закон забороняв звернення стягнення на майно. З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду.

В додатках до позову міститься заява про вирішення справи без участі позивача та його представника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

22.07.2022 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, з урахуванням ухвали суду від 01.08.2022 про виправлення описки, частково задоволено заяву ОСОБА_1 , вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441018232103, право власності на яку зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс», в іншій частині заяви відмовлено.

27.07.2022 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, за клопотанням позивача витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни належним чином завірені копії документів: 1) матеріалів нотаріальної справи по договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованому за № 1871 від 26.08.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «2X2 Фінанс»; 2) висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , складеного від 25.08.2021 ТОВ «Експертна оцінка майнових прав», ЄДРПОУ номер: 40770249, оцінювач: ОСОБА_4 , сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 531/18, виданий ФДМУ 26.06.2018 року, відповідно до якого вартість об`єкту нерухомого майна становить: 270 000,00 грн.; 3) реєстраційної справи, на підставі яких прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60020935 від 26.08.2021 та внесено запис за номером 43651619 (Розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) від 26.08.2021 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «2X2 Фінанс».

03.10.2022 на адресу суду від представника відповідача-1 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» Чайки І.В. засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов. Вказаний відзив обґрунтований тим, що оскільки позивачем не були виконані умови кредитного договору в передбачені строки, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набувши право вимоги до відповідача, 26.08.2021 уклало договір купівлі-продажу з ТОВ «2X2 Фінанс», яким передано право власності на предмет іпотеки останньому. Вказано, що договором іпотеки передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Порядок і спосіб стягнення іпотекодержатель обрав на свій розсуд. ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» повідомляла боржника цінним листом із описом вкладення про відступлення прав вимоги, а також були направлені іпотечні вимоги, в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», на адресу вказану в договорі іпотеки, яка була отримана боржником власноручно. Дана вимога міститься в матеріалах справи. Вимоги Закону про мораторій розповсюджуються на примусову реалізацію майна, а стягнення на предмет іпотеки було звернуто в позасудовому порядку у відповідності до умов іпотечного застереження, добровільно погодженого сторонами при укладенні іпотечного договору. Нормами Закону України «Про іпотеку» врегульовано питання захисту прав іпотекодавця в разі реалізації іпотекодержателем предмету іпотеки за цінами, які є нижчими за звичайні ціни на цей вид майна. Те ж саме стосується письмового повідомлення іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Названі норми визначають певний механізм захисту таких прав, який не передбачає визнання договорів недійсними у разі порушення вимог зазначених норм закону, тому позивачем обрано невірний спосіб захисту права, що означає відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Просить поновити строк для подання відзиву та відмовити у задоволенні позову.

15.11.2022 ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання - яка ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,5 кв.м, житловою площею 29,3 кв.м, станом на 26.08.2021? Проведення судової оціночно-будівельної експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

30.11.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. У вказаній відповіді зазначено про те, що іпотечний договір передбачає саму можливість звернення стягнення на предмет іпотеки як один із можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки, а не відповідне застереження в іпотечному договорі. Жодна умова іпотечного договору не може вважатись як така, що містить свідоме волевиявлення сторін на включення до нього застереження про задоволення вимог іпотекодержателя ще в момент укладення такого договору, або не передбачає, що цей договір чи окремі його умови є підставою для реєстрації за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки чи продажу предмета іпотеки третій особі, тому відсутня підстава виникнення права власності у відповідача-2. Наполягає на тому, що ні рішення суду, ні договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) не існували. При цьому, було порушене переважне право позивача та його родини викупити предмет іпотеки на запропонованих іпотекодержателем умовах за 270 000 грн. Повторно вказано, що у вимозі від 18.06.2020 не було зазначено умов продажу предмета іпотеки, тому позивач та його члени родини були позбавлені можливості виконати їх та викупити квартиру самостійно за 270 000 грн. Наполягає на тому, що на відчуження предмета іпотеки станом на момент продажу поширювалась заборона такого відчуження, відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», норми якого є спеціальними. Вказано про відсутність доказів фактичної оплати ціни у строк до 26.08.2022. Сама ціна предмета іпотеки не відповідає ринковій, а тому не могла бути використаною при вчиненні реєстраційних дій щодо нерухомого майна. Просить задовольнити позов в повному обсязі.

08.05.2023 позивач сплатив за проведення експертизи № 32039/22-42 суму в розмірі 7 550,80 грн. по виставленому КНДІСЕ рахунку № НОМЕР_1 від 17.01.2023, про що судом повідомлено експертну установу.

30.10.2023 вказана цивільна справа повернулась на адресу суду від КНДІСЕ з повідомленням № 32039/22-42 від 24.10.2023 про неможливість надання висновку в зв`язку з тим, що не задоволено клопотання експерта ОСОБА_5 щодо надання додаткових матеріалів, а саме: матеріалів технічної інвентаризації; відомостей, щодо технічного стану, рівня оздоблення, наявних інженерних комунікацій, фотозображення об`єкта оцінки на дату оцінки; звітів про оцінку об`єкта дослідження, якщо такі проводились.

01.11.2023 ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

13.12.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зупинення провадження у справі в зв`язку з оплатою вартості експертизи, просив повторно надіслати справу на експертизу згідно з ухвалою від 15.11.2022.

13.12.2024 ухвалою суду задоволено заяву позивача, зупинено провадження у справі на час проведення експертизи у відповідності до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 15.11.2022 року в даній справі.

22.02.2024 на адресу суду надійшло клопотання експерта КНДІСЕ Буратевич О., якій доручено виконання судової оціночно-будівельної експертизи № 1529/24-42, щодо надання на дослідження додаткових матеріалів та відомостей про об`єкт оцінки - квартири АДРЕСА_2 , станом на 26.08.2021, а саме: матеріалів технічної інвентаризації; відомості щодо технічного стану, рівня оздоблення, наявних інженерних комунікацій, фотозображення об`єкта оцінки на дату оцінки; звітів про оцінку об`єкта дослідження, якщо такі проводились.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області направив вказане клопотання експерта позивачу - для відома та виконання, іншим учасникам справи для відома. Суд також просив позивача повідомити про виконання листа протягом трьох днів з дати отримання даного листа.

13.05.2024 вказана цивільна справа повернулась на адресу суду від КНДІСЕ з повідомленням про неможливість надання висновку № 1529/24-42 від 02.05.2024 з підстав відсутності додаткових матеріалів для проведення експертизи.

21.05.2024 ухвалою суду поновлено провадження та призначено судове засідання 20.06.2024.

20.06.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.10.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача-1 про зміну назви з ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс», а також подано додаткові пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що вказані ОСОБА_1 обставини та пояснення, на які він посилається у позовній заяві, не заслуговують уваги та є такими, що вводять суд в оману. Так, у статті 5 іпотечного договору (задоволення вимог іпотекодержателя) зазначається порядок та способи звернення стягнення на предмет іпотеки. У вказані статті, а саме пункті 5.4 вказано, що іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах передбачених п. 5.3 цього договору. Отже, іпотекодавець дав дозвіл на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури укладення договору купівлі-продажу майна в порядку встановленому в ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». Станом на дату подання відзиву договір іпотеки є чинним, в судовому порядку не оспорюється. ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» повідомляла боржника цінним листом із описом вкладення про відступлення прав вимоги, а також були направлені іпотечні вимоги в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» на адресу вказану в договорі іпотеки, яка була отримана боржником власноручно. Після закінчення тридцятиденного строку після направлення вимоги, як вимагає закон України «Про іпотеку» 22.01.2021 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «2Х2 Фінанс» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого останнє набуло права власності на спірне нерухоме майно. Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Визнаючи угоду недійсною на підставі вказаної норми, суди у рішенні мають встановити, якому саме закону чи іншому нормативному акту оспорена угода не відповідає. Повторно до попереднього зазначено про те, що укладаючи іпотечне застереження, що міститься в договорі іпотеки позивач виявив свою волю та надав згоду на відчуження предмету іпотеки в разі невиконання зобов`язання, а тому Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті» не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки стосується лише примусової реалізації. Просить відмовити в позові в повному обсязі.

Позивач подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказує, що спірна квартира знаходиться у його користуванні та володінні. Вимога про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» від 18.06.2020 відсутня в матеріалах справи, повідомляє, що з вказаною вимогою він ознайомився вже після продажу квартири. Просить позов задовольнити в повному обсязі та припинити право власності ТОВ «2Х2 Фінанс» на спірну квартиру.

В судове засідання представник відповідача-1 ТОВ «Він Фінанс» не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином через систему «Електронний суд», в матеріалах справи міститься заява про проведення всіх судових засідань у справі без участі їх представника.

В судове засідання представник відповідача-2 ТОВ «2Х2 Фінанс» не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином через систему «Електронний суд», жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

В судове засідання третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д.В. не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином шляхом направлення на її адресу рекомендованого повідомлення, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

14.05.2008 між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» укладено кредитний договір № 341/П/33/2008/840, відповідно до пункту 1.2 якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 75 063,62 доларів США за програмою «Житлові рішення» з цільовим використанням: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу б/н від 14.05.2008, що укладений між позичальником та ОСОБА_6 , згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 ; витрати позичальника пов`язані з оформленням кредиту; оплата комісії за розрахунки за цим Договором.

В якості забезпечення виконання відповідачем зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором № 341/П/33/2008/840 від 14.05.2008, між банком та відповідачем укладений договір іпотеки б/н від 14.05.2008, предметом якого є квартира під номером АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 5.1 договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотекодержателю за цим договором.

Пунктом 5.3 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах, передбачених п. 5.3 цього договору (п. 5.4 договору іпотеки).

21.04.2020 між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір № GL3N415722 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. зареєстрований в реєстрі за № 615, згідно з пунктом 1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців), та/або поручителів, та/або фізичних осіб, та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)) та/або договорами поруки, та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами), та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти в сумі та у порядку, визначених цим договором.

В матеріалах справи міститься вимога № 187/GL3N415722 від 18.06.2020 про усунення порушень ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_4 , відповідно до якої останнього повідомлено про відступлення прав вимоги за договором № GL3N415722 від 21.04.2020, зазначено про заборгованість позичальника перед новим кредитором станом на 18.06.2020 в розмірі 3 692 291,87 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 2 015 611,06 грн., по процентам 1 676 680,81 грн.

У вимозі також вказано, що іпотекодержатель має право задовольнити забезпечену вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, або продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодержателя. Повідомлено, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» має намір набути право власності на іпотечне майно, а саме 2-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Надано позичальнику 30 днів з моменту отримання вимоги для виконання основного зобов`язання за кредитним договором та попереджено, що невиконання таких зобов`язань матиме наслідком застосування заходів для задоволення вимог іпотекодержателя, а саме набуття у власність ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» предмета іпотеки за ціною, встановленою на момент такого набуття, з наступною реєстрацією цього права щодо зміни власника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або укладення ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» з будь-якою особою договору купівлі-продажу предмета іпотеки від свого імені.

В матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 вказаної вимоги перед укладенням спірного договору-купівлі продажу. Позивач на сторінці 2 позовної заяви вказує про її отримання без зазначення дати її отримання. Зазначає, що дізнався у 2022 році про спірний договір купівлі-продажу від 26.08.2021 нерухомого майна внаслідок отримання позовної заяви у справі № 357/291/22. В заяві на адресу суду повідомляє про отримання вимоги вже після продажу квартири.

26.08.2021 між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ТОВ «2Х2 Фінанс» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., реєстровий № 1871.

Відповідно до п. 1 вказаного договору ТОВ «2Х2 Фінанс» набуло права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про реєстрацію права власності на означене майно внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер рішення 60020935 від 26.08.2021, номер запису про право власності 43651619, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2441018232103.

Згідно з пунктом 4-5 вказаного договору купівлі-продажу, відчуження спірного нерухомого майна здійснено за 270 000 грн., що визначено відповідно до висновку про вартість об`єкту незалежної оцінки ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» від 25.08.2021, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 531/18, виданий ФДМУ 26.06.2018, оцінювач ОСОБА_4 .

В договорі купівлі-продажу зазначено, що право на продаж вказаного нерухомого майна будь-якій особі належить ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на підставі дубліката договору іпотеки від 14.05.2008 та договору про відступлення прав вимоги № 187/GL3N415722 від 18.06.2020.

Відповідно до копії витягу з реєстру Білоцерківської територіальної громади № 15.2-03/24493 від 08.09.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 станом на 08.09.2021 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 17.02.2009.

В матеріалах справи міститься статут Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», статут Товариством з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» та наказ ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» № 55-к від 25.07.2024 про перейменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 575 ЦК України визначено, що іпотека - це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Порядок посвідчення такого правочину встановлений Законом України «Про іпотеку» та Наказом Міністерства Юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення, або особиста доставка на адресу іпотекодавця.

За змістом статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається.

Для посвідчення договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві іпотекодержатель має документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що передбачено пп. 2.7 п. 2 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012.

Відповідно до пункту 2.13. глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, ціна продажу предмета іпотеки має бути встановлена за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем. У разі недосягнення згоди щодо ціни продажу предмет іпотеки здійснюється за ціною, не нижчою за встановлену незалежною оцінкою, що підтверджується відповідним актом про оцінку.

У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов`язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Позивач помилково вважає, що не надавав і не надає своєї згоди на звернення стягнення на спірну квартиру в позасудовому порядку ніяким способом і не укладав такого договору, адже такий дозвіл погоджений сторонами в пункті 5 договору іпотеки від 14.05.2008, яким передбачено, зокрема право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Згідно зі змістом статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку», застереження в іпотечному договорі прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який є правовстановлюючим документом, що в тому числі підтверджується правовою позицією, викладеною у постановах Верховного суду України від 10.10.2011 у справі № 21-131а11, від 18.09.2012 у справі № 21-236а12, а також висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 915/297/17 та від 31.07.2018 у справі 826/9658/15.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При цьому, питання захисту прав іпотекодавця врегульовано нормою, за якою іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір.

Таке повідомлення має на меті надати цим особам переважне право на придбання предмета іпотеки або погасити наявну кредитну заборгованість. Якщо ж особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловлять наміру його придбати, іпотекодержатель буде вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. В такому випадку, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні не нижчому, ніж звичайні ціни на цей вид майна.

Станом на дату розгляду справи, витребувані за клопотанням позивача від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни документи, що стосуються договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого за № 1871 від 26.08.2021 та реєстраційних дій прав власності за вказаним договором, на адресу суду не надходили. Всі рекомендовані відправлення, направлені на адресу нотаріуса (№ 0911312055204, 0911312109266, 0600233368188, 0600236884632, 0600236849136, 0600252050490, 0600273491381) повернулись на адресу суду неврученими за закінченням терміну зберігання або з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідачі в межах розгляду даної справи не звертались до суду з клопотанням про витребування вказаних документів з метою перевірки судом процедури реалізації нерухомого майна, про порушення якої вказано позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив.

В матеріалах справи міститься копія вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про усунення порушень від 18.06.2020, зі змісту якої вбачається чітка вимога іпотекодержателя про необхідність усунення позивачем порушень кредитного договору в 30-денний термін з дня її отримання та повідомлено про намір іпотекодержателя у разі неусунення цих порушень звернути стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом укладення ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» з будь-якою особою договору купівлі-продажу предмета іпотеки

До матеріалів справи не долучено доказів належного надсилання ОСОБА_9 вимоги про усунення порушення основного зобов`язання перед зверненням стягнення на нерухоме майно.

Щодо доводів позивача про продаж спірного майна за заниженою вартістю, суд повторно зауважує, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

З договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1871 від 26.08.2021 вбачається, що відчуження спірного нерухомого майна здійснено за ціною 270 000 грн., яка визначена відповідно до висновку про вартість об`єкту незалежної оцінки ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» від 25.08.2021, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 531/18, виданий ФДМУ 26.06.2018, оцінювач ОСОБА_4 .

Позивач не погоджуючись з такою ціною спірного нерухомого майна, заявив клопотання про проведення оціночно-будівельної експертизи, на вирішення якої поставив питання щодо вартості спірної квартири станом на 26.08.2021, однак експертиза не була проведена через відсутності додаткових матеріалів для її проведення.

Суд в межах даної справи двічі спрямовував матеріали до експертної установи та зупиняв провадження у справі, при цьому ОСОБА_1 був обізнаний про обставини її повернення до суду та необхідність надання додаткових матеріалів для проведення експертизи. Поряд з цим, відсутність повторної оцінки нерухомого майна не є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У постанові від 13.03.2024 по справі № 201/15228/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що суд апеляційної інстанції, під час нового розгляду справи, на виконання вказівок Верховного Суду щодо з`ясування обсягу документів, наданих державному реєстратору, встановив зокрема те, що у реєстраційній справі немає відомостей щодо оцінки іпотечного майна.

За правилом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII (в редакції на момент виникнення спірних відносин), не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом, не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави).

Згідно з пунктом 4 Закону № 1304-VII протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Вказаний Закон є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

З огляду на вказані норми, кредитний договір № 341/П/33/2008/840 від 14.05.2008 є споживчим.

Судом встановлено, що предмет іпотеки виступає як забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за споживчим кредитним договором, наданим позивачу в іноземні валюті, площа спірної квартири не перевищує 140 кв.м. та використовується позивачем як місце постійного проживання, у його власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

З огляду на встановлені судом обставини, слід дійти висновку, що дії ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» щодо позасудового відчуження предмета іпотеки не відповідають вимогам статті 203 ЦК України.

Таким чином, в силу статей 203, 215 ЦК України наявні підстави для задоволення позову в частині визнання договору купівлі-продажу предмета іпотеки недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Як наслідок недійсності правочину, позивач просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію оспорюваного договору купівлі-продажу та скасувати запис про таку реєстрацію права власності ТОВ «2Х2 Фінанс» на спірну квартиру.

Так, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 26.08.2021 державний реєстратор приватний нотаріус Пономарьова Д.В. прийняла рішення з індексним номером 60020935, яким зареєструвала за ТОВ «2Х2 Фінанс» право власності на спірну квартиру.

Частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (№ 1952-ІV) передбачено, що під час державної реєстрації державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з пунктом 61 Порядку № 1127, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 189 визначено, що: «Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателеміпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк».

Відповідно до пп. 1- 3 ч. 3 ст. 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, отже вимога позивача про скасування запису про право власності ТОВ «2Х2 Фінанс» не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною 1 статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене її власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння її власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Судом встановлено, що позивач фактично володіє і користується спірною квартирою, тому підстави для її витребування в межах даного спору відсутні.

У постанові від 21.12.2022 по справі № 914/2350/18 (914/608/20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами). Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20, про те, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав позивача і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності.

Окремо слід зазначити, що відповідачем-1 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «Він Фінанс») не надано суду додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги № GL3N415722 від 21.04.2020, внаслідок чого неможливо визначити факт передачі від ВАТ КБ «Надра» до відповідача-1 права вимоги саме за спірним кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто по 992,40 грн.

Також суд зауважує, що судові витрати по сплаті за проведення судово-будівельної експертизи слід віднести на сторону позивача, оскільки саме він не надав необхідних документів для проведення відповідної експертизи.

Керуючись ст. 12, 13, 77, 79, 81, 89, 141, 258, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрований за № 1871 від 26.08.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс», предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441018232103.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 60020935 від 26.08.2021, прийняте ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2441018232103), за Товариством з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс».

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ: 38750239.

Відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс», адреса: вул. Мельникова, буд. 12, м. Київ, код ЄДРПОУ: 38618785.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, адреса: АДРЕСА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання (складення).

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов