Ухвала

від 14.11.2024 по справі 629/4498/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 629/4498/23 Головуючий суддя І інстанції Кочнєв О. В.

Провадження № 22-ц/818/2132/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: спори щодо права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14листопада 2024року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.,

суддів колегії: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сініціної Оксани Петрівни про зупинення провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 березня 2024 року, у справі, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору емфітевзису, стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач просив суд розірвати договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) без номеру від 06.12.2021 року щодо земельної ділянки площею 1,6293 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6324583500:28:000:0041, укладеним між сторонами по справі; стягнути з відповідача на користь позивача 15076,21 грн., з яких 7281,54 грн. прострочена заборгованість, 315,93 3% річних, 4538,88 грн. пеня, а також 2713,72 грн. плати податку на доходу фізичних осіб (18%) та 226,14 грн. військового збору (1,5%); зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку позивачу в стані, придатному для її цільового використання; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, попередній розрахунок яких був заявлений у розмірі 15000,00 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) без номера від 06.12.2021 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6324583500:28:000:0041, площею 1,6293 га, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з плати за користування земельною ділянкою за 2021 та 2022 роки у розмірі 6955,20 грн. та пені за несвоєчасну сплату за користування земельною ділянкою у розмірі 1822,32 грн., а загалом 8777,52 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати, від сплати яких був звільнений позивач при зверненні до суду, у розмірі 1698,65 грн, які складаються із судового збору за вимогою про розірвання договору емфітевзису у розмірі 1073,60 грн. та 58,22% судового збору у розмірі 1073,60 грн. за вимогою про стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою, що складає 625,05 грн.

Судові збір у розмірі 2595,75 грн. компенсовано за рахунок держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення, у задоволенні позову відмовити.

У судовомузасіданні 14листопада 2024року відпредставника ОСОБА_3 адвокатСініциної О.П.надійшло клопотанняпро зупиненняпровадження усправі дорозгляду касаційноїскарги ВерховнимСудом ускладі Об`єднаноїпалати Касаційногоцивільного судуу справі№ 390/25/22, яка буде розглядати правову проблему, що має значення для розгляду апеляційної скарги по цій справі.

Інша сторона проти цього не заперечувала.

Колегія суддів після обговорення вказаного клопотання вважає за необхідне його задовольнити з наступних підстав.

Так, ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2024 року про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступлення від висновку щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України у справах про розірвання договору про право користування земельною ділянкою (договір емфітевзису), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі № 153/19/19 (провадження № 61-13259св20) та Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 390/351/20 (провадження № 61-12283св21), та зробити висновок про те, що:

«по своїй суті емфітевзис це речове, довгострокове, відчужуване та успадковуване право володіння та користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Емфітевзис є правом абсолютним, не просто речовим правом на земельну ділянку, а одним із найбільш міцних прав після права власності. Емфітевзис постає в історії приватного права та цивілістичній доктрині як найбільш повне обмежене речове право на сільськогосподарські землі, поступаючись у цьому аспекті лише праву власності. Емфітевзис як речове право на чуже майно стає відносно самостійним і незалежним від договору, яким він встановлений. Тлумачення статті 412 ЦК України та частини дев`ятої статті 102-1 ЗК України дає підстави для висновку, що емфітевзис, як один із найбільш міцних речових прав після права власності, може бути припинений за рішенням суду та лише у випадках і з підстав, встановлених законом. Підстави припинення речових прав на чуже майно спеціально визначаються лише законом та є вичерпними для емфітевзису. Загальні умови та підстави розірвання договору, які визначені у главі 53 ЦК України, зокрема, у разі істотного порушення договору другою стороною (частина друга статті 651 ЦК України), як і загальні підстави припинення права користування земельною ділянкою, які визначені у статті 141 ЗК України, не можуть застосовуватися для встановлення наявності підстав для припинення емфітевзису, як права речового, якщо інше прямо не передбачено законом для емфітевзису. Належним способом захисту прав особи у зв`язку з несплатою за користування земельною ділянкою по договору про встановлення емфітевзису є стягнення боргу, тобто примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України)».

Така необхідність викликана існуванням різного підходу між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для застосування положень частини другої статті 651 ЦК України у справах про розірвання договору про право користування земельною ділянкою (договір емфітевзису).

Встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від01 жовтня 2024 року справу №390/25/22 прийнято до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Виходячи з практики оцінки подібності правовідносин, зокрема висновків Верховного Суду щодо критеріїв встановлення відповідної подібності, викладених в ухвалі від 17 вересня 2024 року у справі № 390/25/22, апеляційний суд дійшов висновку про подібність правовідносин у цій справі та справі №629/4498/23.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки правовідносини у даній справі є подібними до правовідносин у справі № 390/25/22, яка передана на розгляд Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду цивільної справи № 390/25/22.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сініціної Оксани Петрівни - задовольнити.

Зупинити провадження у справі № 629/4498/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору емфітевзису, стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - до розгляду касаційної скарги Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №390/25/22.

Ухвала набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 листопада 2024 року.

Головуючий суддя В.Б. Яцина.

Судді колегії Ю.М. Мальований

Н.П. Пилипчук.