Ухвала

від 27.11.2024 по справі 759/2963/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року місто Київ

Справа № 759/2963/24

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1661/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О. В. (суддя-доповідач), суддів: Мазурик О. Ф., Немировської О.В.

розглянув у порядку письмового провадження заяву Тихонова Володимира Володимировича в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додатково рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ

01 лютого 2024 року адвокат Тихонов В.В., який представляє інтереси позивача, засобами поштового зв`язку звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України грошові кошти за невиконання зобов`язання у розмірі 15 486,84 грн.

Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 30 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» про стягнення грошових коштів задовольнив.

Стягнув з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» на користь ОСОБА_2 3% річних у розмірі 1 877,92 грн та інфляційні втрати у розмірі 13 608,92 грн.

Стягнув з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_3 в інтересах Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» 30 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» направив до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 травня 2024 року повністю та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» судовий збір у розмірі 1 816,80 грн.

Київський апеляційний суд постановою від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» залишив без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року - залишив без змін.

04 листопада 2024 року Тихонов В.В. в інтересах ОСОБА_2 подав безпосередньо до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» на користь ОСОБА_2 4 900,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Указує, що Київський апеляційний суд в постанові від 28 жовтня 2024 року не вирішив питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Заяви про зменшення розміру понесених позивачем витрат від відповідача не надходило.

Копія заяви направлялася заявником при подачі заяви засобами поштового зв`язку. Відповідно до трекінгу «Укрпошта» 0407100103128, відправлення отримане особисто 13 листопада 2024 року. Крім того, копія заяви направлялася Київським апеляційним судом на електронну пошту відповідача, який підтвердив отримання вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, про що є звіт в матеріалах справи.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 270 ЦПК України, питання про ухвалення додаткового судового рішення вирішується в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши заяву та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до правил ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Колегія суддів встановила, що 28 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ПНВК «Інтербізнес» залишив без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 травня 2024 року - залишив без змін.

Разом з цим, при ухваленні судового рішення, Київський апеляційний суд не вирішив питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем у Київському апеляційному суді.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Матеріалами справи підтверджено, що представником ОСОБА_2 - адвокатом Тихоновим В.В. копія постанови Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року була отримана на електронну пошту 29 жовтня 2024 року (а. с. 95).

Таким чином, останнім днем строку для подання доказів щодо розміру витрат, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції є 03 листопада 2024 року. Проте вказана дата припадає на вихідний день (неділя), а тому відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України, останнім днем такого строку є наступний робочий день, тобто 04 листопада 2024 року.

Заява про ухвалення додаткового рішення із доказами щодо розміру витрат, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції подана 04 листопада 2024 року.

З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що позивач у встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк подав докази понесення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім цього, пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-4 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу надано та в матеріалах справи міститься:

- Договір про надання правової допомоги від 19 липня 2022 року № 19072022_01 (надалі - Договір) укладений між адвокатом Тихоновим В.В. та ОСОБА_2 ;

- Додаткова угода до Договору від 13 квітня 2023 року, яким строк дії Договору продовжено до 31 грудня 2025 року;

- Доручення від 09 вересня 2024 року на представництво ОСОБА_2 адвокатом Тихоновим В.В. в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ПНВК «ІНТЕРБІЗНЕС» від 30.08.2024 № 168 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30.05.2024 у справі № 759/2963/24;

- Акт прийому-передачі документів до Договору від 09 вересня 2024 року, за яким ОСОБА_2 передала Тихонову В.В. документ: апеляційна скарга ПНВК«ІНТЕРБІЗНЕС»від 30.08.2024 № 168 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30.05.2024 у справі № 759/2963/24 на 6-ти аркушах;

- Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19 вересня 2024 року, відповідно до якого Тихонов В.В. виконав, а ОСОБА_2 прийняла такі послуги:

1) усна консультація щодо апеляційної скарги ПНВК«ІНТЕРБІЗНЕС» від 30.08.2024 № 168на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30.05.2024 у справі № 759/2963/24 на суму 700 грн;

2) складання та подання письмових пояснень на суму 4 200 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що представник позивача подав письмові пояснення на апеляційну скаргу.

Таким чином, позивач довів понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц, від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16.

У справі № 910/906/18 Верховний Суд погодився з наявністю підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, оскільки їх розмір був обґрунтований, а відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи.

Оскільки від відповідача не надійшло заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд вважає заявлений розмір розумним та обґрунтованим, підстави для його зменшення в апеляційного суду відсутні.

Таким чином з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу понесені в апеляційному суді у розмірі 4 900 грн.

Керуючись статтями 133, 141, 270 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Заяву Тихонова Володимира Володимировича в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додатково рішення - задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» про стягнення грошових коштів.

Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес», код ЄДРПОУ: 01200244 (03151, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 121-В) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) 4 900 (чотири тисячі дев`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.В. Желепа

Судді О.Ф. Мазурик

О.В. Немировська