Постанова

від 21.11.2024 по справі 922/2640/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/2640/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Россолов В.В.;

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№2166Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарсі» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/2640/23 (повний текст ухвали складено та підписано 21.05.2024 суддею Міньковським С.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області) та на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 (повний текст ухвали складено та підписано 03.09.2024 суддею Міньковським С.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за заявою Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», м.Кременчук Полтавської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл», м.Харків,

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/2640/23 грошові вимоги ТОВ «Фарсі» до боржника на суму 17563419,06 грн - відхилено у повному обсязі.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 визнано вимоги кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Рефілл»: АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на суму 34506012,39 грн та 92508,00 грн судових витрат; ТОВ «Елекон Трейд» на суму 5766760,32 грн та 5368,00 грн судових витрат; ТОВ «Лівайн Торг» на суму 23478408,36 грн та 5368,00 грн судових витрат; ГУ ДПС у Харківській області на суму 212524,77 грн; ТОВ «ЮБК Плюс» на суму 38479015,59 грн та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною 1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду. Зобов`язано розпорядника майна провести інвентаризацію активів боржника, здійснити фінансовий аналіз, а також в десятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Докази надати суду. Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 12.09.2024. Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвала про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 03.10.2024 о 15:00 годині (Держпром, 8-й під, к. 111).

ТОВ «Фарсі» не погодилося з ухвалами господарського суду, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/2640/23 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 у частині відмови у задоволенні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарсі» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» на суму 17563419,06 грн. Ухвалити нове рішення, яким визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарсі» кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» на суму 17563419,06 грн та 5368,00 грн судового збору. Внести зміни до описової та резолютивної частини ухвали попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, якими визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарсі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» у розмірі 17563419,06 грн основного боргу, а також 5368,00 грн судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає таке:

-господарським судом не взято до уваги, що усі АЗС, які були спочатку у користуванні ТОВ «Фарсі», у подальшому - у користуванні ТОВ «Рефілл», були власністю АТ КБ «ПриватБанк» та орендувались у ТОВ «ЮБК Плюс» на підставі договорів фінансового лізингу №4Ю16062ЛИ від 20.08.2016 та №4Ю16082ЛИ від 16.09.2016. Вважає, що за договором №84-КВ від 13.09.2018 про компенсацію витрат по електричній енергії заборгованість ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Фарсі» складає 3369005,13 грн та обґрунтована наявними у справі документами;

-щодо договорів про відступлення права вимоги господарський суд погодився з доведенням факту надання фінансової допомоги, однак дійшов помилкового висновку про те, що кредиторські вимоги ТОВ «Фарсі» у частині вимог до боржника на суму 14224399,98 грн не є конкурсним кредитором. Апелянт вважає, що дані вимоги є конкурсними, оскільки виникли до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТВО «Рефілл», а саме, за фактом укладання договорів про відступлення права вимоги, а строк виконання боржником своїх зобов`язань за договором не впливає на визначення статусу кредитора в процедурах банкрутства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2640/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/2640/23.

23.09.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарсі» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 та на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 24.10.2024 о 16:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено учасникам справи строк до 18.10.2024 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

07.10.2024 від розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Борових І.А., надійшов відзив (вх.№12867) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що надані заявником документи до господарського суду після 01.09.2023 в обґрунтування заявлених грошових вимог подані з порушенням норм ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, зазначає, що розпорядником майна відхилені кредиторські вимоги ТОВ «Фарсі» у сумі 3369005,13 грн за договором №84-КВ від 13.09.2018 про компенсацію витрат по електричній енергії з тих підстав, що вказаний договір не є первинним документом, що фіксує факт здійснення господарських операцій, а саме не підтверджує фактичне надання ТОВ «Фарсі» ТОВ «Рефілл» поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021. Також ТОВ «Фарсі» не надало доказів того, що: - ТОВ «Рефілл» користувалося автозаправними станціями, визначеними у пункті 1.2 договору №84-КВ не тільки у період з 13.09.2018 по 31.12.2019, але після 31.12.2019; -ТОВ «Фарсі» не надало доказів того, що автозаправні станції, що визначені у пункті 1.3 договору №84-КВ належали товариству та не надано доказів укладання договорів з АТ «Харківобленерго» на постачання електричної енергії на ці автозаправні станції; - ТОВ «Фарсі» не надано доказів, що ТОВ «Рефілл» користувався автозаправними станціями на підставі відповідних договорів оренди від 13.08.2018; -ТОВ «Фарсі» не надано не тільки виставлені РВЕ АТ «Харківобленерго» йому рахунки за електроенергію, спожиту ТОВ «Рефілл», але і свої рахунки до оплати для компенсації витрат. Також розпорядником майна відхилені кредиторські вимоги ТОВ «Фарсі» у сумі 14194413,93 грн, заявлені на підставі договорів про відступлення права вимоги, оскільки не надані первинні бухгалтерські та фінансові документи за договорами про відступлення права вимоги, укладених між ТОВ «Фарсі» та ТОВ «Рефілл». Розпорядником майна перевірені виписки про рух коштів по рахункам, відкритим ТОВ «Рефілл» у банках за договорами про відступлення права вимоги та за договором про надання поворотної фінансової допомоги, та встановлено відсутність платежів за відповідними договорами та рахунками. Відтак, відсутні будь-які підстави для задоволення кредиторських вимог до боржника у розмірі 17563419,06 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 клопотання розпорядника майна ТОВ «Рефілл», арбітражного керуючого Борових І.А., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 24.10.2024 о 16:30 год. у справі №922/2640/23 проводити за участі розпорядника майна ТОВ «Рефілл», арбітражного керуючого Борових І.А., у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

23.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Фарсі» надійшла відповідь (вх.№13607) на відзив розпорядника майна боржника на апеляційну скаргу ТОВ «Фарсі», в якій зазначає, що ТОВ «Фарсі» після подання заяви про визнання грошових вимог до боржника протягом 30 денного строку мав законне право поза межами цього строку подавати свої уточнення, пояснення та документи, які не змінюють розміру заявлених грошових вимог.

У судовому засіданні 24.10.2024, яке проходило в режимі відеоконференції, представник ТОВ «Фарсі» вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник боржника ТОВ «Рефілл» підтримав вимоги апеляційної скарги ТОВ «Фарсі» та просив суд її задовольнити.

Розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Борових І.А., проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Фарсі» заперечував з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвали Господарського суду Харківської області без змін.

Після заслуховування правової позиції сторін у судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2024 до 15:00 год, про що сторін повідомлено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у даній справі.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано такий склад суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 заяву представника Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Синяк Д.О., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 21.11.2024 о 15:00 год. у справі №922/2640/23 проводити за участю представника Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Синяк Д.О., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 клопотання розпорядника майна ТОВ «Рефілл», арбітражного керуючого Борових І.А., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 21.11.2024 о 15:00 год. у справі №922/2640/23 проводити за участю розпорядника майна ТОВ «Рефілл», арбітражного керуючого Борових І.А., у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду справи сформовано такий склад суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О., суддя Россолов В.В.

21.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «Рефілл» до суду надійшло клопотання (вх.№14901) про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 21.11.2024, яке проходило в режимі відеоконференції, представник ТОВ «Фарсі» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Присутні у судовому засіданні представник Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Борових І.А., проти задоволення клопотання ТОВ «Рефілл» про відкладення розгляду справи заперечували з підстав його необґрунтованості.

Розглянувши клопотання ТОВ «Рефілл» про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.

Клопотання мотивоване тим, що представник боржника адвокат Чернишов К.О., перебуває у терміновому відрядженні за межами міста Харкова, водночас має бажання бути присутнім у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, однак з об`єктивних підстав не може забезпечити участь, тому вважає за необхідне відкласти судове засідання на інший час та дату.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом (статті 202, 216 Господарського процесуального кодексу України); не визнавалася вона такою й судом.

Як свідчать матеріали справи, у судовому засіданні 24.10.2024 після заслуховування правової позиції сторін у справі, у тому числі і представника боржника, адвоката Чернишова К.О., ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 оголошено перерву до 21.11.2024 до 14:30 год.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не обмежено кількість представників сторони. Також до клопотання заявником не надано доказів перебування представника боржника, адвоката Чернишова К.О., у відрядженні.

Ураховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, правова позиція боржника заявлена адвокатом Чернишовим К.О. у судовому засіданні 24.10.2024, виходячи зі змісту статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника ТОВ «Рефілл» про відкладення розгляду справи.

За змістом частини 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ураховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників боржника, кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

У судовому засіданні 21.11.2024 у режимі відеоконференції розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Борових І.А. та представник Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Фарсі» заперечували з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвали Господарського суду Харківської області без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі №922/2640/23 про банкрутство ТОВ «Рефілл». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борових І.А. (свідоцтво №923 від 14.05.2013).

На виконання вимог ухвали суду від 01.08.2023 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.08.2023 опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за номером №71125.

01.09.2023 ТОВ «Фарсі» звернулось до господарського суду з заявою (вх.№23629) з грошовими вимогами до боржника -ТОВ «Рефілл», в якій заявник просив визнати грошові вимоги на загальну суму 17563419,06 грн та 5368 грн судового збору, а саме:- за договором №84-КВ від 13.09.2018 про компенсацію витрат по електричній енергії на суму 3369005,13 грн, - за договором №ВПВ3107-4 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги на суму 1487498,98 грн, - за договором №ВПВ3107-5 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги на суму 2433000,00 грн, - за договором №ВПВЗ107-6 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги на суму 7178000,00 грн, - за договором №ВПВЗ107-7 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги на суму 1999500,00 грн, - за договором №ВПВЗ107-8 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги на суму 1126400,00 грн.

Підставою подання заяви кредитора ТОВ «Фарсі» з грошовими вимогами до боржника стала наявність заборгованості ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Фарсі», зокрема, частина заборгованості у розмірі 3339020,08 грн виникла за договором про компенсацію витрат з електричній енергії від 13.09.2018 за №84-КВ, укладеного між ТОВ «Фарсі» та ТОВ «Рефілл»; інша частина заборгованості у розмірі 14224399,98 грн виникла на підставі договорів про відступлення права вимоги.

На підтвердження заявлених вимог заявником надано копії: договору №ВПВ3107-4 про відступлення права вимоги від 31.07.2019, договору №ВПВ3107-5 про відступлення права вимоги від 31.07.2019, договору №ВПВ3107-6 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги, договору №ВПВ3107-7 від 31.07.2019, договору №ВПВ3107-8 від 31.07.2019, договору №84-КВ про компенсацію витрат по електричній енергії від 13.08.2018, заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 30.04.2023.

Розпорядником майна, арбітражним керуючим Борових І.А. у повідомленні від 16.11.2023 про розгляд вимог кредитора ТОВ «Фарсі» вимоги кредитора на загальну суму 17563419,06 грн повністю не визнано, у зв`язку з тим, що грошові вимоги кредитора документально не підтверджені матеріалами заяви кредитора.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2023 у справі №922/2640/23 прийнято заяву ТОВ «Фарсі» (вх.№23629 від 04.09.2023) з грошовими вимогами до боржника до розгляду у попередньому засіданні господарського суду.

18.09.2023 розпорядник майна надав до господарського суду повідомлення про розгляд кредиторських вимог ТОВ «Фарсі», відповідно до якого розпорядником майна відхилено заявлені вимоги у повному обсязі.

Боржником заявлені вимоги ТОВ «Фарсі» визнані у розмірі 16904732,55 грн, про що свідчить повідомлення (вх.№ 26637 від 02.10.2023) про розгляд кредиторських вимог ТОВ «Фарсі» (а.с.32, том 9).

03.10.2023 ТОВ «Фарсі» подало до господарського суду додаткові пояснення (вх.№26815) щодо заявлених кредиторських вимог до боржника, в яких заявник зазначив, що заявлені кредиторські вимоги є конкурсними, просив суд визнати їх у повному обсязі.

Розпорядником майна арбітражним керуючим Борових І.А. у письмовому повідомленні від 16.11.2023 про розгляд вимог кредитора ТОВ «Фарсі» вимоги кредитора на загальну суму 17563419,06 грн не визнано повністю, у зв`язку з тим, що грошові вимоги кредитора документально не підтверджені матеріалами заяви кредитора.

20.11.2023 ТОВ «Фарсі» через підсистему «Електронний суд» подало уточнену заяву (вх.№31821) з грошовими вимогами до боржника, в якій просило прийняти до розгляду дану заяву та визнати грошові вимоги ТОВ «Фарсі» у справі №922/2640/23 про банкрутство боржника у сумі 16934617,60 грн. До заяви надано копії: договору №84-КВ про компенсацію витрат по електричній енергії від 13.08.2018, додаткової угоди від 01.08.2019 до договору про компенсацію витрат на використання електричних мереж №84-КВ від 13.08.2018, .актів здачі-приймання виконаних робіт, договорів про відступлення права вимоги від 31.07.2019, повідомлень про відступлення права вимоги від 31.07.2019, договору №51Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 27.12.2017 та додаткових угод до нього, договору №69Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 10.05.2018 та додаткових угод до нього, договору №77Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 25.06.2018, договору №78Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 02.07.2018, договору №76Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 25.06.2018, договору №62Ф про надання поворотної фінансової допомоги від 03.03.2018, платіжних доручень тощо.

30.12.2023 розпорядник майна боржника звернувся до господарського суду з додатковими поясненнями (вх.№22) про результати розгляду кредиторських вимог.

02.01.2024 розпорядник майна боржника подав до господарського суду додаткові пояснення (вх.№52) у справі щодо результату розгляду кредиторських вимог за уточненою заявою з грошовими вимогами.

17.01.2024 ТОВ «Фарсі» через підсистему «Електронний суд» подало додаткові пояснення у справі, в яких, зокрема, просить суд не ураховувати зменшену суму заявлених грошових вимог у розмірі 16934617,60 грн, оскільки відбулась технічна помилка у розрахунку, та первинно заявлена сума грошових вимог -17564419,06 грн є дійсною та документально підтвердженою.

01.02.2024 розпорядник майна через підсистему «Електронний суд» подав додаткові пояснення (вх.№2950) щодо невизнання кредиторських вимог ТОВ «Фарсі».

01.02.2024 ТОВ «Фарсі» через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення (вх.№6929) щодо заявлених кредиторських вимог, в яких просив визнати грошові вимоги ТОВ «Фарсі» до ТОВ «Рефілл» у сумі 17564419,06 грн.

13.03.2024 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Фарсі» надійшли додаткові пояснення (вх.№6936) у справі.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Фарсі» з грошовими вимогами до боржника на суму 17564419,06 грн, господарський суд у частині заявлених вимог у розмірі 3339020,08 грн дійшов висновку, що відсутність документів, які підтверджують право власності або право користування (оренди) ТОВ «Рефілл» на автозаправні станції (за №27, 28, 29, 1, 24, 33, 37, за якими нараховувалось боржнику кредитором компенсація витрат по електричній енергії) та невідповідність сум, які зазначені у виставлених платіжних дорученнях АК «Харківобленерго» ТОВ «Фарсі» за спожиту електричну енергію, і сум, зазначених у рахунках кредитором, які були пред`явлені боржнику - ТОВ «Рефілл», що унеможливлює визначити та встановити дійсну суму кредиторських вимог за договором про компенсацію витрат по електричній енергії від 13.08.2018 за №84-КВ. Щодо грошових вимог кредитора до боржника у загальній сумі 14224399,98 грн, яка виникла на підставі договорів про відступлення права вимоги господарський суд зазначив, що на момент звернення кредитора до господарського суду у справі про банкрутство ТОВ «Рефілл» з заявою з грошовими вимогами у сумі 14224399,98 грн, строк виконання зобов`язань за договорами про відступлення права у боржника, ще не настав, оскільки договорами не визначений строк виконання зобов`язань боржником, а кредитор не пред`являв боржнику вимоги щодо оплати боргу відповідно до приписів частини 2 ст.530 Цивільного кодексу України. Отже, кредитор - ТОВ «Фарсі» в частині вимог до боржника на суму 14224399,98 грн не є конкурсним кредитором. З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку про відхилення грошових вимог ТОВ «Фарсі» у повному обсязі.

Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції ураховує таке.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України Про ринки капіталу та організовані товарні ринки діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень частин 1, 3, 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 25.11.2021 у справі №924/1351/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України), допустимості (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України), достовірності (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України) та вірогідності (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, як вже було зазначено, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20).

Судом апеляційної інстанції за матеріалами справи встановлено, що підставою подання заяви кредитора ТОВ «Фарсі» з грошовими вимогами до боржника стала наявність заборгованості ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Фарсі», зокрема, у розмірі 3339020,08 грн, що виникла за договором про компенсацію витрат з електричній енергії від 13.09.2018 за №84-КВ, укладеного між ТОВ «Фарсі» та ТОВ «Рефілл».

Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 договору №84-КВ та додаткової угоди до нього від 01.09.2019 предметом договору є компенсація витрат за електричну енергію ТОВ «Фарсі», яке сплачувало рахунки АК «Харківобленерго» (на підставі договорів про постачання електричної енергії) за спожиту електричну енергію на автозаправних станціях, які орендувало ТОВ «Рефілл». Боржник зобов`язаний був компенсувати відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 договору у 20-дений строк після пред`явлення рахунків ТОВ «Фарсі» ці витрати відповідно до договорів про постачання електричної енергії від 13.03.2018 за №723/42922, від 07.03.2018 за №735/0118, від 12.03.2018 за №737/0120, від 02.03.2018 за №739/9534, від 15.03.2018 за №743/17753, від 23.03.2018 за №747/18287, від 06.03.2018 за №751/51533, від 16.03.2018 за №754/54401, від 26.03.2018 за №761/621404, від 03.04.2018 за №770/70454, від 26.03.2018 за №12379, від 26.03.2018 за №759/52469, від 05.04.2018 за №531256,03.

ТОВ «Фарсі» вважає, що боржник не виконав умови договору, внаслідок чого у ТОВ «Рефілл» виник борг перед ТОВ «Фарсі».

Також заявник зазначає, що боржник орендував автозаправні станції (АЗС) на підставі договорів оренди, які були розташовані у Харківській області за такими адресами: - Харківський р-н, смт.Кулиничи, вул.Леся Сердюка,62 (АЗС №1); - м.Харків, просп.Московський, будинок 271-А (АЗС №7); - м. Харків, просп. Гагаріна, 201/1 (АЗС №8); - м.Балаклія, Савинське шосе, 6-А (АЗС №13);- м.Лозова, вул.Гвардійська, 45-В (АЗС № 14); - Зачепилівський р-н, с.Нове Пекельне, вул.Центральна, б/н (АЗС №15); - Балаклійський р-н, с.Веселе, вул.Шосейна, 4 (АЗС №17); - Балаклійський р-н, с.Веселе, вул.Шосейна, 5 (АЗС №21); - Богодухівський р-н, с. Мусійки, вул. Харківська, 209 (АЗС №24); - Дергачівський р-н, смт.Пересічне, вул.Сумський шлях, 255 (АЗС №25); - Харківський р-н, с.Травневе, вул.Фабрична, 5-А (АЗС № 27); - Валківський р-н, с.Гонтів Яр, вул. Весняна, 61 (АЗС № 28); - Валківський р-н, с. Корсунівка, вул. Нагірна, 17 (АЗС № 29); - м.Балаклія, вул. Харківська, 2-В (АЗС №32); - м. Балаклія, вул.Центральна, 1-Б (АЗС №33); - Харківський р-н, с.Черкаські Тишки, вул.Миру, 3-А (АЗС №35); - м.Вовчанськ, Рубіжанське шосе, 2-А (АЗС №37); -Харківський р-н, смт.Кулиничі, вул.Липецька, 10 (АЗС №41); - м.Дергачі, вул.Сумський шлях, 167 (АЗС №42);- Дергачівський р-н, с/рада Черкасько-Лозівська, 488 км автодороги Київ-Харків Довжанський (АЗС №43); - Дергачівський р-н, смт.Мала Данилівка, вул.Кільцевий шлях, 7 (АЗС №44); - Харківський р-н, с-ще Зернове, вул. Шляхова, 1/30 (АЗС №45); - м.Балаклія, вул.Перемоги, 248 (АЗС №48).

ТОВ «Фарсі» стверджує, що оплачувало рахунки з електричної енергії на вищевказаних АЗС на підставі договорів про постачання електричної енергії ПрАТ «Харківенергозбут».

У зв`язку з цим між ТОВ «Рефілл» і ТОВ «Фарсі» укладено договір про компенсацію витрат по електричній енергії від 13.08.2018 №84-КВ боржник зобов`язаний оплачувати рахунки з електричної енергії, які отримані від кредитора.

Більшість (90 відсотків) АЗС, які знаходились у Харківської області, були у власності ПАТ КБ «Приватбанк», який на підставі договору фінансового лізингу №4Ю16062ЛИ від 20.08.2016 передав ТОВ «ЮБК Плюс» у платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу 21 об`єкт АЗС, що були розташовані у Харківській області.

У 2017 році ТОВ «ЮБК Плюс» укладені договори оренди вищевказаних АЗС з ТОВ «Фарсі».

13.08.2018 між ТОВ «ЮБК Плюс» та ТОВ «Рефілл», зокрема, укладено договори №№14-АЗС; 15-АЗС; 17-АЗС; 21-АЗС; 24-АЗС; 25-АЗС; 27-АЗС; 28-АЗС; 29-АЗС; 32-АЗС; 33-АЗС; 34-АЗС; 35-АЗС; 41-АЗС; 42-АЗС; 43-АЗС; 44-АЗС; 45-АЗС; 48-АЗС оренди автозаправної станції. Передача вказаних АЗС підтверджена відповідними актами прийому-передачі майна АЗС .

Отже, за договором про компенсацію витрат по електричній енергії від 13.08.2018 № 84-КВ та додаткової угоди до нього від 01.09.2019, укладених між ТОВ «Рефілл» і ТОВ «Фарсі», кредитор компенсує боржнику витрати з використання електричних мереж та за спожиту боржником електричну енергію на орендованих АЗС у загальній кількості 24 об`єкта. Проте з вищенаведеного переліку АЗС, зокрема: АЗС №28, за №29 Валківський район, с.Гонтів Яр, та с.Корсунівка, Харківський р-н, смт.Кулиничи, вул.Леся Сердюка, 62 (АЗС №1), Богодухівський р-н, с.Мусійки, вул.Харківська, 209 (АЗС №24); м.Балаклія, вул.Центральна, 1-Б (АЗС №33); м.Вовчанськ, Рубіжанське шосе, 2-А (АЗС №37) відсутні докази, що підтверджують право власності або право користування (оренди) ТОВ «Рефілл» зазначеними АЗС.

Відповідно до пункту 2.1 договору №84-КВ про компенсацію витрат по електричній енергії від 13.08.2018 (порядок розрахунків) визначено, що підприємство - кредитор нараховує/сплачує рахунки за електроенергію, спожиту користувачем, після чого пред`являє користувачу до оплати свої рахунки для компенсації витрат підприємства на підставі договорів, укладених між підприємством та РВЕ АТ «Харківобленерго».

Апелянт вважає, що господарським судом не взято до уваги, що усі АЗС, які були спочатку у користуванні ТОВ «Фарсі», у подальшому - у користуванні ТОВ «Рефілл», були власністю АТ КБ «ПриватБанк» та орендувались у ТОВ «ЮБК Плюс» на підставі договорів фінансового лізингу №4Ю16062ЛИ від 20.08.2016 та №4Ю16082ЛИ від 16.09.2016. Вважає, що за договором №84-КВ від 13.09.2018 про компенсацію витрат по електричній енергії заборгованість ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Фарсі» складає 3369005,13 грн та обґрунтована наявними у справі документами.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами заявника апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими, виходячи з такого.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20).

Згідно з частиною 1 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що майново -господарські зобов`язання, це зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, та є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини 4 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

Згідно зі ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до пункту 2.2 договору №84-КВ про компенсацію витрат по електричній енергії від 13.08.2018 компенсація витрат проводиться користувачем у 20-денний строк після пред`явлення підприємством рахунків до сплати.

Заявник вважає, що боржник зобов`язаний компенсувати відповідно до умов договору у 20-дений строк після пред`явлення рахунків ТОВ «Фарсі» ці витрати.

Відповідно до пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження заявлених вимог, кредитором надано копії письмових рахунків кредитора за період 2019-2021 років та щомісячні акти здачі-приймання виконаних робіт, підписані кредитором та боржником за грудень 2019 - грудень 2021 років. Крім того, на підтвердження виконання приписів пункту 1.2 договору про компенсацію витрат по електричній енергії від 13.08.2018 №84-КВ надані копії платіжних доручень, які виставлялися ПрАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківобленерго» ТОВ «Фарсі» за електричну енергію та реактивну електричну енергію на зазначених вище АЗС.

Проте, як правильно встановлено господарським судом, суми, вказані у платіжних дорученнях ПрАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківобленерго» за електричну енергію не співпадають з сумами рахунків, що пред`явлені кредитором боржнику за цей же період (а.с.140-250, том 9, а.с.1-102, том 9а) та визначені актами здачі-приймання виконаних робіт між сторонами. Так, зокрема, кредитором зазначено, що компенсація боржником ТОВ «Рефілл» витрат за електричну енергію по АЗС №14 за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 складає - 8877,18 грн, по АЗС № 27 складає - 8489,34 грн, однак такі суми заборгованості за вказаний період відсутні у платіжних дорученнях ПрАТ «Харківенергозбут» або АТ «Харківобленерго», які виставлялися ТОВ «Фарсі».

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що будь-які документи (у тому числі рахунки, акти здачі-приймання виконаних робіт) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє або не підтверджується документально чи має сутнісні недоліки, то такі документи не можуть вважатися первинними документами, навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені договором або діючим законодавством.

Отже, документи та інші актуальні дані, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, оцінюється з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, відповідно до умов укладеного договору між сторонами.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів.

Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність документів, що підтверджують право власності або право користування (оренди) ТОВ «Рефілл» на автозаправні станції (за №№27, 28, 29, 1, 24, 33, 37, за якими нараховувалось боржнику кредитором компенсація витрат по електричній енергії) та невідповідність сум, які зазначені у виставлених платіжних дорученнях АК «Харківобленерго» ТОВ «Фарсі» за спожиту електричну енергію і сум, зазначених у своїх рахунках кредитором, що були пред`явлені боржнику - ТОВ «Рефілл», унеможливлює визначити та встановити дійсну суму кредиторських вимог за договором №84-КВ про компенсацію витрат по електричній енергії від 13.08.2018.

Щодо договорів про відступлення права вимоги апелянт вважає, що кредиторські вимоги ТОВ «Фарсі» до боржника на суму 14224399,98 грн є конкурсними, оскільки виникли до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Рефілл», а саме, за фактом укладання договорів про відступлення права вимоги, а строк виконання боржником своїх зобов`язань за договором не впливає на визначення статусу кредитора в процедурах банкрутства.

З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що грошові вимоги ТОВ «Фарсі» до ТОВ «Рефілл» у сумі 14224399,98 обґрунтовані, зокрема, таким.

За договором №ВПВ3107-4 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Фарсі» і ТОВ «Рефілл», останнє набуло право вимоги (пункт 1.1 договору), що випливає з договорів про надання поворотної фінансової допомоги №51Ф від 27.12.2017 та №69Ф від 10.05.2018, укладеними між ТОВ «Фарсі» (первісний кредитор) та ТОВ «Цуп-Буча» на суму 4547000,00 грн, яка на час подання заяви кредитора складає суму 1487498,98 грн. Надання ТОВ «Фарсі» ТОВ «Цуп-Буча» фінансової допомоги по договорам поворотної фінансової допомоги №51Ф від 27.12.2017 та №69Ф від 10.05.2018, підтверджується платіжними дорученнями №14 від 28.12.2017 на суму 1940000,00 грн та за №22 від 11.05.2018 на суму 2607000,00 грн.

За договором №ВПВ3107-5 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Фарсі» і ТОВ «Рефілл», останнє набуло право вимоги (пункт 1.1 договору), що випливає з договору про надання поворотної фінансової допомоги №77Ф від 25.06.2018, укладеного між ТОВ «Фарсі» (первісний кредитор) та ТОВ «Гранада капітал» на суму 2433000,00 грн. Надання ТОВ «Фарсі» ТОВ «Гранада капітал» фінансової допомоги по договору поворотної фінансової допомоги №77Ф від 25.06.2018 підтверджується платіжним дорученням №24 від 26.06.2018 на суму 2433000,00 грн.

За договором №ВПВ3107-6 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Фарсі» і ТОВ «Рефілл», останнє набуло право вимоги (пункт 1.1 договору), що випливає з договору про надання поворотної фінансової допомоги №78Ф від 02.07.2018, укладеного між ТОВ «Фарсі» (первісний кредитор) та ТОВ «Дубровіни» на суму 7178000,00 грн. Надання ТОВ «Фарсі» ТОВ «Дубровіни» фінансової допомоги по договору поворотної фінансової допомоги №78Ф від 02.07.2018, підтверджується платіжними дорученнями №25 від 03.07.2018 на суму 4000000,00 грн та за №26 від 03.07.2018 на суму 3178000,00 грн.

За договором №ВПВ3107-7 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Фарсі» і ТОВ «Рефілл», останнє набуло право вимоги (пункт 1.1 договору), що випливає з договору про надання поворотної фінансової допомоги №62Ф від 03.03.2018, укладеного між ТОВ «Фарсі» (первісний кредитор) та ТОВ «Метакосталт» на суму 1999500,00 грн. Надання ТОВ «Фарсі» ТОВ «Метакосталт» фінансової допомоги по договору поворотної фінансової допомоги №62Ф від 03.03.2018 підтверджується платіжним дорученням №17 від 05.03.2018 на суму 1999500,00 грн.

За договором №ВПВ3107-8 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Фарсі» і ТОВ «Рефілл», останнє набуло право вимоги (пункт 1.1 договору), що випливає з договору про надання поворотної фінансової допомоги №76Ф від 25.06.2018, укладеного між ТОВ «Фарсі» (первісний кредитор) та ТОВ «Хард Сістем» на суму 1126400,00 грн. Надання ТОВ «Фарсі» ТОВ «Хард Сістем» фінансової допомоги по договору поворотної фінансової допомоги №76Ф від 25.06.2018 підтверджується платіжним дорученням №23 від 26.06.2018 на суму 1126400,00 грн.

Згідно з пунктом 1.4 вищезазначених договорів про відступлення права вимоги ТОВ «Рефілл» (новий кредитор) зобов`язався сплатити ТОВ «Фарсі» суми за відступлення права вимоги, що були зазначені у договорах про відступлення права вимоги.

Пунктом 1 ст.512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). У такому випадку, відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України визначений порядок заміни кредитора у зобов`язанні. Так, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Вищезазначені норми цивільного законодавства були виконані у повному обсязі кредитором та боржником.

Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина 3 статті 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 3 ст.655 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України встановлено загальні умови виконання зобов`язання між сторонами. Частиною 1 цієї статті передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 Цивільного кодексу України визначає строк (термін) виконання зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов договорів №ВПВ3107-4 від 31.07.2019, №ВПВ3107-5 від 31.07.2019, №ВПВ3107-6 від 31.07.2019, №ВПВ3107-7 від 31.07.2019, №ВПВ3107-8 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги строк (термін) виконання боржником обов`язку з оплати грошових коштів кредитору за цими договорами не встановлений, і кредитор не пред`являв боржнику вимоги щодо оплати боргу за вказаними вище договорами відповідно до положень частини 2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Вищенаведене кореспондується з частиною 1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Моментом виникнення грошових вимог (права вимоги) кредитора до боржника в площині права неспроможності слід виходити з того, що боржником є особа, яка неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Таким чином, моментом виникнення вимоги конкурсного кредитора до боржника, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі №910/10741/21.

Як правомірно встановлено господарським судом, на момент звернення ТОВ «Фарсі» до суду у справі про банкрутство ТОВ «Рефілл» з заявою з грошовими вимогами у розмірі 14224399,98 грн, строк виконання зобов`язань за вищенаведеними договорами про відступлення права вимоги у боржника, не настав.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як свідчать матеріали справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ «Рефілл» відкрито на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 01.08.2023.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про те, що заявлені вимоги ТОВ «Фарсі» у розмірі 14224399,98 грн є поточними, оскільки договорами №ВПВ3107-4 від 31.07.2019, №ВПВ3107-5 від 31.07.2019, №ВПВ3107-6 від 31.07.2019, №ВПВ3107-7 від 31.07.2019, №ВПВ3107-8 від 31.07.2019 про відступлення права вимоги не визначений строк виконання боржником зобов`язань, а кредитор не пред`являв боржнику вимоги щодо оплати боргу відповідно до частини 2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Отже, заявлені ТОВ «Фарсі» грошові вимоги до боржника на суму 14224399,98 грн не є конкурсними.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності, колегія суддів погоджується із висновком суду господарського суду про відсутність підстав для визнання грошових вимог ТОВ «Фарсі» у розмірі 17563419,06 грн.

Оскільки господарським судом правомірно відхилені грошові вимоги ТОВ «Фарсі» до боржника на суму 17563419,06 грн, тому відсутні і підстави для внесення змін в ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесеної за результатом попереднього засідання щодо грошових вимог ТОВ «Фарсі».

Викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не спростовують висновків господарського суду, відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/2640/23, винесена за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами, та ухвала Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесена за результатом попереднього засідання, відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на чинному законодавстві і підстав для їх скасування немає.

Понесені апелянтом судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за ним.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарсі» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/2640/23, винесену за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами, залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024, винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2640/23, залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.11.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.В. Россолов