Рішення

від 13.11.2024 по справі 902/16/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 902/16/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Сорока І.В.

за участю:

прокурора: Дереча І.В., службове посвідчення №078984 від 30.01.2024;

представника відповідача: Шевчук О.В. - адвокат, діє на підставі ордеру серія АВ №11224239 від 28.03.2024 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі

1. Міністерства освіти і науки України

2. Любарського професійного ліцею Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ В"

про стягнення 2886811,56 грн.

Процесуальні дії по справі.

Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до Господарського суду Вінницької області суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Любарського професійного ліцею Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ В" про стягнення 2886811,56 грн. безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.01.2024 справу №902/16/24 передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постановою Північно-Pахідного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 08.01.2024 у справі №902/16/24 залишено без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 справу №902/16/24 розподілено судді Сікорській Н.А.

Ухвалою від 18 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30 квітня 2024 року.

04 квітня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.2, а.с.3-83).

30.04.2024р. від прокурора надійшла заява в обгрунтування залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (т.2, а.с.84-89).

30.04.2024р. оголошено перерву у судовому засіданні до 28.05.2024р.

13.05.2024р. прокурором надіслано відповідь на відзив (т.2, а.с.90-109).

21.05.2024р. відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив (т.2, а.с.110-118).

28.05.2024р. в судовому засіданні суд оголосив перерву до 13.06.2024р.

06.06.2024р. від прокуратури надійшли:

- клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Любарський професійний ліцей (т.2, а.с.131-141);

- клопотання про зміну предмета спору (т.2, а.с.143-157).

12.06.2024р. від відповідача надійшли заперечення на клопотання про зміну предмета позову (т.2, а.с.158-164).

13.06.2024р. в судовому засіданні оголошено перерву до 26.06.2024р.

В судовому засіданні 26.06.2024р. суд розглянув клопотання прокурора про залучення співвідповідача та клопотання про зміну предмету позову, за результатами розгляду яких постановив ухвалу про відмову у прийнятті до розгляду клопотання про зміну предмету позову та про відмову в задоволенні клопотання про залучення співвідповідача.

Ухвалою суду від 26.06.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 серпня 2024 р.

В судовому засіданні 01.08.2024р. судом оголошено перерву до 15.08.2024р.

В судовому засіданні 15.08.2024р. судом оголошено перерву до 01.10.2024р.

В судовому засіданні 01.10.2024р. судом оголошено перерву до 14.10.2024р.

В судовому засіданні 14.10.2024р. судом оголошено перерву до 31.10.2024р.

В судовому засіданні 31.10.2024р. судом оголошено перерву до 13.11.2024р.

В судовому засіданні 13.11.2024р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що договір №1 від 25.05.2022р., укладений між Любарським професійним ліцеєм та ТОВ "Дабл В" за яким відповідач мав виконати комплекс сільськогосподарських робіт щодо обробітку грунту та вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках з кадастровими номерами 1823187300:07:005:0002 площею 41,4 га та 1823180200:01:001:0001 площею 58,2 га. в судовому порядку визнано недійсним.

Договір був удаваним та за своєю суттю договором оренди землі, який, у свою чергу, укладено з порушенням чинного законодавства

Відповідач достовірно володів інформацією про незаконність передачі йому у користування для одержання товарної продукції, ведення сільськогосподарської діяльності земельних ділянок загальною площею 99,6 га та використовував їх з метою отримання прибутку.

На думку прокурора, ТОВ "Дабл В" без достатньої правової підстави набуло у користування земельні ділянки та використовувало їх для отримання прибутку, шляхом вирощування та подальшої реалізації сільськогосподарських культур, а тому відповідно до ст. 1214 ЦК України, дохід, отриманий відповідачем, повинен бути повернутий постійному землекористувачу - Любарському професійному ліцею.

За підрахунками прокурора, відповідач у 2022 році безпідставно отримав дохід в сумі 3186811,56 грн. Однак, враховуючи той факт, що на виконання п.3.4 договору ТОВ "Дабл В" передало навчальному закладу 37,5 т кукурудзи, яку Любарський професійний ліцей реалізував товариству згідно договору поставки від 25.05.2022 №2 за 300000,00 грн., з відповідача на користь держави підлягають стягненню кошти в сумі 2886811,56 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти доводів та вимог прокурора, вказавши, що прокурор не обгрунтував, в чому полягає порушення державних інтересів з позиції кожного з позивачів, що свідчить про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

На думку відповідача позивачі не є органами, уповноваженими здійснювати управління чи розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Відповідач також вказує про відсутність безпідставного збагачення, оскільки ліцей не втратив дохід, а ТОВ "Дабл В" не набув його за рахунок ліцею.

Не погоджується з визначеною прокурором сумою позовних вимог, яка обрахована на підставі статистичних даних, без врахування вчинених відповідачем витрат на обробіток землі та збір врожаю, які становлять 1935953,80 грн.

Позивачі письмові пояснення на заявлений прокурором позов не надали та своїх представників для участі в судовому засіданні не направили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалася, тому суд розглядає справу за відсутності представників позивачів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Господарським судом Житомирської області розглядалась справа №906/1075/22 за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Любарського професійного ліцею Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ В" про визнання недійсним договору.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.03.2023р. у справі №906/1075/22 визнано недійсним договір №1 від 25 травня 2022 року, який укладений між Любарським професійним ліцеєм та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дабл В" про виконання комплексу сільськогосподарських робіт (т.1, а.с.34-41).

Згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням від 27.03.2023 р. у справі № 906/1075/22 встановлено, що розпорядженням голови Любарської районної державної адміністрації №104 від 02.06.2014 Любарському професійному ліцею передано в постійне користування земельні ділянки загальною площею - 110,8 га на території Авратинської сільської ради (Авратинський старостинський округ) площею 60,0 га та на території Юріївської сільської ради (Юріївський старостинський округ) площею - 50,8 га, для дослідних і навчальних цілей.

25.05.2022р. між Любарським професійним ліцеєм (замовник) та ТОВ "Дабл В" (виконавець) укладено договір № 1, за умовами якого Виконавець за завданням Замовника бере на себе зобов`язання виконати комплекс сільськогосподарських робіт щодо обробітку грунту та вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках з кадастровими номерами 1823187300:07:005:0002 площею 41,4 га та 1823180200:01:001:0001 площею 58,2 га, які на праві постійного користування належать Любарському професійному ліцею, та передати зібраний урожай, а Замовник прийняти вказаний урожай та провести розрахунки в обсягах та у порядку, визначеному Договором.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що до Виконавця переходить право власності на частину вирощеного урожаю в рахунок оплати винагороди Виконавцю цим договором, яка включає відшкодування фактично понесених витрат та плати за виконану роботу.

Відповідно до п. 3.4 Договору, за результатами виконання умов цього договору виконавець зобов`язаний передати замовнику урожай кукурудзи в кількості 37,5 т. в строк до 31.12.2022.

06.12.2022 сторони припинили дію Договору №1 від 25.05.2022р. та ТОВ "Дабл В" повернуло земельну ділянку Любарському професійного ліцею за Актом приймання-передачі від 06.12.2022, а також врожай кукурудзи в кількості 37,5т.

Суд за результатами розгляду справи №906/1075/22 дійшов висновку, що договір, укладений між ліцеєм та ТОВ "Дабл В", фактично є договором оренди земельної ділянки.

Разом з тим, суд встановив, що Договір № 1 від 25.05.2022 укладено всупереч ч. 1 ст.8 Закону України "Про професійно-технічну освіту", згідно з якою, до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, належать, зокрема розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих закладів професійної (професійно-технічної) освіти, та п. 2 ст. 203 ЦК України.

Використання земельної ділянки, наданої ліцею для ведення дослідних навчальних цілей (згідно цільового призначення, зазначеного в Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою), для ведення товарного сільгоспвиробництва, порушує принцип цільового використання землі.

21.07.2023 р. прокурор надіслав Любарському професійному ліцею лист №55-93-2072вих-23 про надання документів та інформації щодо вирощуваних товариством культур на земельних ділянках (т.1. а.с.42-44).

Любарський професійний ліцей листом №01-153 від 27.07.2023р. надіслав прокурору копії витребуваних документів: акт приймання-передачі врожаю від 02.12.2022р., меморіальний ордер №3 за грудень 2022р., книги-рахунки №№6211, 6211а, 1517 за 2022р., договір поставки №2 від 02.12.2022р., товарно-транспортну накладну №01-12 від 02.12.2022р. (т.1, а.с.45-56).

На запит прокурора, Головне управління статистики у Житомирській області з листом №13-07/78-23 від 15.08.2023р. надало статистичну інформацію щодо урожайності та середньої ціни кукурудзи, реалізованої підприємствами Житомирської області та Житомирського району (т.1, а.с.60-61).

04.10.2023р. прокурор надіслав Міністерству освіти і науки України та Любарському професійному ліцею листи про виявлені порушення інтересів держави та необхідність вжиття заходів реагування (т.1, а.с.62-66, 70-73).

Міністерство освіти і науки України в листі від 17.10.2023р. просило прокурора вжити заходи для захисту інтересів держави (т.1, а.с.67-69).

Ліцей в листі №55-93-2020 від 04.10.2023р. вказав, що заходи щодо стягнення коштів з ТОВ "Дабл В" не вживалися (т.1, а.с.74).

Прокурор, вважаючи, що ТОВ "Дабл В" отримувало доходи від безпідставного користування земельними ділянками Любарського професійного ліцею, надіслав Міністерству освіти і науки України та Любарському професійному ліцею повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про підготовку позову в інтересах держави (а.с.91-99).

У зв`язку з невжиттям компетентними органами дій щодо захисту інтересів держави, Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Любарського професійного ліцею Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ В" про стягнення на користь Любарського професійного ліцею 2886811,56 грн. доходу, отриманого від незаконного користування земельними ділчнками.

Прокурор вважає, що позов спрямований на захист майнових інтересів держави, як власника земельних ділянок, які відповідач використовував без достатньої правової підстави.

Компетентними органами, які уповноважені захищати інтереси держави у спірних правовідносинах прокурор визначив Любарський професійний ліцей, який є постійним землекористувачем ділянок, та Міністерство освіти і науки України, яке здійснює контроль за діяльністю закладів освіти та повинно погоджувати відповідні договори щодо користування земельними ділянками.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно із частинами 2 та 3 статті 4 ГПК України державні органи та органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частинами 3, 4 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з абзацами 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024р. у справі №925/1133/18 виклала наступні правові висновки:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Обгрунтовуючи підстави звернення до суду, прокурор вказав, що позов спрямований на захист майнових інтересів держави, як власника земель, які відповідач використовував без відповідної правової підстави, а представляти та захищати інтереси держави в спірних правовідносинах повинні Міністерство освіти і науки України, як орган, який управляє земельними ділянками та має погоджувати такого роду договори, та Любарський професійний ліцей, як орган, який є постійним землекористувачем земельних ділянок.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Суд зауважує, що орган державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.

Відповідно до положень п.1.1 Статуту Любарського професійного ліцею, ліцей є державним професійно-технічним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію прав громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти, а також підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і незайнятого населення.

Основні повноваження і напрямки діяльності ліцею визначені п. 1.2 Статуту, які пов`язані з навчально-виробничим та навчально -виховним процесом.

Згідно п. 1.7 Статуту, ліцей діє на підставі цього Статуту, який розроблено відповідно до законодавства України, Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 р. № 1240, Тимчасового положення про професійний ліцей і не суперечить їм.

Міністерство освіти і науки України здійснює контроль за дотриманням вимог Статуту та приймає відповідні рішення в разі його порушення.

Пунктом 5.1 Статуту обумовлено, що управління ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки України, управлінням освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації.

Аналіз основних умов Статуту Любарського професійного ліцею вказує на те, що ліцей не наділений повноваженнями органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та не здійснює владних управлінських функцій, що виключає можливість звернення прокурора до суду в інтересах держави саме в особі Любарського професійного ліцею.

Дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що прокурором також не доведено факту порушення інтересів держави з боку відповідача.

У Рішенні № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", Конституційний Суд України вказав, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наведене поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

"Інтереси держави відрізняються від інтересів інших сторін господарського процесу. В основу перших завжди покладена потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, Державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно із ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Підставою звернення прокурора до суду для захисту інтересів держави є порушення земельного законодавства та безпідставне набуття ТОВ "Дабл В" земельних ділянок, в результаті чого, як вважає прокурор, у останнього виник обов`язок відшкодування доходів від користування ними.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Для застосування приписів ст.1214 ЦК України щодо стягнення з відповідача доходів, необхідним є доведення факту безпідставного набуття (збереження), належного позивачу майна.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.09.2024р. у справі №201/9127/21 зазначила, що зобов`язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов`язаний повернути предмет власного збагачення.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (постанова Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У постанові від 14.11.2024р. у справі №761/34307/21 Верховний Суд роз`яснив, що за правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

За загальним правилом, кондикція є самостійним позадоговірним зобов`язальним способом захисту права власності або іншого майнового права, спрямованим на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, тому учаснику цивільних відносин, за чий рахунок відбулося таке неправомірне збагачення.

Зобов`язання повернути майно, отримане за оспорюваним правочином, виникає в особи саме з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним.

Ураховуючи презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК), відповідач отримав майно на певній правовій підставі - за договором №1 від 25.05.2022р., і ця підстава відпала лише згодом, з визнанням його недійсним на підставі судового рішення.

Тобто, кондикція у даному випадку могла виникнути лише після набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.03.2023р. у справі №906/1075/22 про визнання недійсним договору на виконання комплексу сільськогосподарських робіт щодо обробітку ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур №1 від 25.05.2022р.

Водночас, в процесі розгляду справи №906/1075/22, земельні ділянки були повернуті Любарському ліцею на підставі акту від 06.12.2022р., що вказує на те, що кондиційні зобов`язання у відповідача, внаслідок прийняття рішення, не виникли.

Враховуючи встановлений судом факт відсутності безпідставного набуття (збереження) належного позивачу майна, відсутні підстави для застосування норм ст. 1214 ЦК України щодо відшкодування отриманих доходів.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає, що позов прокурора задоволенню не підлягає.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.11.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи

2 - Любарському професійному ліцею (рек. з повід., код ЄДРПОУ 02543443)