Рішення

від 28.11.2024 по справі 913/389/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 913/389/24

Провадження №5/913/389/24

За позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074)

до відповідача-1 Приватного підприємства «Будівельник-Ран» (вул. Менделєєва, буд. 12, м. Рубіжне Луганської області, 93000)

відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 3 918 278 грн 18 коп.

Суддя Вінніков С.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Чуєва М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача-1: представник не прибув;

від відповідача-2: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «Акцент-Банк», банк) 11.09.2024 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1 Приватного підприємства «Будівельник-Ран» (далі ПП «Будівельник-Ран»), та відповідача-2 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 10.09.2021 №N50.73.0000000063 у сумі 3 918 278 грн 18 коп., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту в сумі 2 450 000 грн 00 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 03.02.2022 до 31.07.2024 у сумі 1 468 278 грн 18 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПП «Будівельник-Ран» зобов`язань з повернення сум кредиту, сплати процентів за кредитним договором від 10.09.2021 №N50.73.0000000063, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 10.09.2021 №N70.73.0000000115, який укладений між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.

Ухвалою від 12.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.10.2024.

Ухвалою від 07.10.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.10.2024.

Ухвалою від 28.10.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 17.11.2024 (включно); закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2024.

У судове засідання 18.11.2024 представники сторін не прибули, причин неявки суду не повідомили.

Відповідачі відзивів на позовну заяву не подали, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином, зокрема відповідач-1 шляхом направлення електронних примірників ухвал від 12.09.2024, від 07.10.2024, від 28.10.2024 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена у заявах на видачу кредитних коштів, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, та відповідачі шляхом розміщення повідомлень на сайті судової влади, що підтверджується відповідними роздруківками.

Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: вул. Менделєєва, буд. 12, м. Рубіжне Луганської області, 93000.

Суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи місцем проживання відповідача-2 є: АДРЕСА_1 .

За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта» за посиланням https://index.ukrposhta.ua відділення пошти у м. Рубіжне Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Рубіжне Луганської області наразі є неможливим.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області з 13.05.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

10.09.2021 між АТ «Акцент-Банк» як банком та ПП «Будівельник-Ран» як позичальником в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладений кредитний договір №50.73.0000000063, за умовами п.А.1 якого вид кредиту відновлювальна кредитна лінія. В рамках відновлювальної кредитної лінії надаються грошові кошти (далі кредит або транш) в розмірі та на умовах, передбачених цим договором. Кредитні кошти надаються банком окремими частинами траншами. Сума запитуваного позичальником траншу не може перевищувати ліміт кредитної лінії, зазначений в п.А.2 цього договору, зменшений на суму фактичної заборгованості позичальника за цим договором.

Відповідно до п.А.2 кредитного договору ліміт цього договору: 2 450 000 грн 00 коп., в тому числі на наступні цілі: у розмірі 2 450 000 грн 00 коп. на поповнення обігових коштів.

Кредит надається на термін: 24 місяців з дати укладення договору. Згідно зі ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 08.09.2023 (п.А.3 кредитного договору).

Згідно з п.А.7 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі: для траншів строком до 60 днів 19,9% річних, строком до 90 днів 21,9% річних, для траншів строком до 180 днів 23,9% річних та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період.

Датою оплати процентів є 25-е число місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п.7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п.2.3.2 цього договору) (п.А.8 кредитного договору).

У відповідності до п.1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Відновлювальна кредитна лінія (далі кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувача.

Згідно з п.1.2 кредитного договору термін повернення кредиту зазначений у п.А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п.А.13, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.17, 2.2.18, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.7 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 цього договору зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (п.4.1 кредитного договору).

Відповідно до п.6.2 кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

У п.6.4 кредитного договору сторони погодили, що дія договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців і на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не попередить у письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку цього договору.

Також 10.09.2021 між АТ «Акцент-Банк» як кредитором та ОСОБА_1 як поручителем шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладений договір поруки №70.73.000000115, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП «Будівельник-Ран» (боржник) зобов`язань за кредитним договором від 10.09.2021 №50.73.000000063 з: повернення кредиту з лімітом 2 450 000 грн 00 коп., наданого у вигляді відновлювальної кредитної лінії, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 2 450 000 грн 00 коп. на поповнення обігових коштів, додатково сплачує винагороду у розмірі 0,5% від суми кожного траншу в рамках ліміту по кредитному договору. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення ліміту траншу по договору у розмірі 00 грн 00 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 кредитного договору, у розмірі 00 грн 00 коп. на сплату судових витрат, передбачених п.п.2.2.15, 2.3.13, 5.8 кредитного договору, позичальник погашає повністю до нуля заборгованість по цьому договору через транзитний рахунок, зазначений у п.А.4 цього договору, у термін до 90 днів з моменту її виникнення, з кінцевим терміном повернення кредиту 08.09.2023, у відповідності до умов п.п.А.2.1, А.3 кредитного договору; за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі: для траншів строком до 60 днів 19,9% річних, строком до 90 днів 21,9% річних, для траншів строком до 180 днів 23,9% річних та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період, у дату сплати процентів, якою є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання кредитного договору.

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п.4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Крім того, 08.02.2022 шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами між банком та ПП «Будівельник-Ран» укладена додаткова угода до кредитного договору №50.73.0000000063, якою сторони п.А.5 кредитного договору виклали в новій редакції: Кожен транш надається позичальнику на підставі поданої ним заяви за формою, викладеною у додатку №1 до цього договору. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим договором в повному обсязі через транзитний рахунок, зазначений у п.А.4 цього договору, до спливу зазначеного у заяві строку надання кредиту (до 60 днів, 90 днів чи 180 днів відповідно) з моменту її виникнення за кожним окремим траншем. Сторони погодили можливість використання клієнтом системи дистанційного обслуговування «А24 Бізнес» для подання заяви, якщо банком надається така технічна можливість. Сторони визнають, що сформована через систему дистанційного обслуговування «А.24 Бізнес» заява матиме таку саму юридичну силу, як і підписана власноручно на паперовому носії. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та банку, подає до банку заяву, підписану кваліфікованим електронним підписом або створеним банком удосконаленим електронним підписом».

У відповідності до умов укладеного кредитного договору та додаткової угоди до нього банком на підставі заяв позичальника видано позичальнику кредит у вигляді окремих траншів у загальній сумі 2 450 000 грн 00 коп.

Позичальник транші не повернув.

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між АТ «Акцент-Банк» та ПП «Будівельник-Ран» договір від 10.09.2021 №50.73.0000000063 є кредитним договором.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до п.А.2 кредитного договору ліміт цього договору: 2 450 000 грн 00 коп., в тому числі на наступні цілі: у розмірі 2 450 000 грн 00 коп. на поповнення обігових коштів.

На виконання умов п.п.А.2, 1.1 кредитного договору банком на підставі відповідних заяв позичальника на видачу кредитних коштів з терміном повернення траншів до 180 днів (а.с.61-66) були видані грошові кошти в загальній сумі 2 450 000 грн 00 коп., що підтверджується меморіальними ордерами від 03.02.2022 №TR.21931883.29380.70198 на суму 100 000 грн 00 коп., від 08.02.2022 №TR.22003460.25581.70198 на суму 1 270 000 грн 00 коп., від 11.02.2022 №TR.22051997.19436.64999 на суму 500 000 грн 00 коп., від 15.02.2022 №TR.22107242.22199.70198 на суму 200 000 грн 00 коп., від 16.02.2022 №TR.22127337.22348.64999 на суму 100 000 грн 00 коп., від 16.02.2022 №TR.22138688.33538.64999 на суму 100 000 грн 00 коп., від 17.02.2022 №TR.22138968.19018.64999 на суму 180 000 грн 00 коп.

Отже, позивачем доведений факт видачі ПП «Будівельник-Ран» траншів на загальну суму 2 450 000 грн 00 коп.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Аналізуючи умови кредитного кредиту щодо строку повернення наданих кредитних коштів, суд зазначає наступне.

Кредит надається на термін: 24 місяців з дати укладення договору. Згідно зі ст.ст.212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 08.09.2023 (п.А.3 кредитного договору).

Відповідно до п.А.5 кредитного договору у редакції додаткової угоди від 08.02.2022 кожен транш надається позичальнику на підставі поданої ним заяви за формою, викладеною у додатку №1 до цього договору. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим договором в повному обсязі через транзитний рахунок, зазначений у п.А.4 цього договору, до спливу зазначеного у заяві строку надання кредиту (до 60 днів, 90 днів чи 180 днів відповідно) з моменту її виникнення за кожним окремим траншем. Сторони погодили можливість використання клієнтом системи дистанційного обслуговування «А24 Бізнес» для подання заяви, якщо банком надається така технічна можливість. Сторони визнають, що сформована через систему дистанційного обслуговування «А.24 Бізнес» заява матиме таку саму юридичну силу, як і підписана власноручно на паперовому носії. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та банку, подає до банку заяву, підписану кваліфікованим електронним підписом або створеним банком удосконаленим електронним підписом.

Як убачається із наданих позивачем роздруківок (а.с.61-67), ПП «Будівельник-Ран» заяви на видачу кредитних коштів направлялись банку через систему дистанційного обслуговування «А24 Бізнес» та підписувались кваліфікованим електронним підписом.

Так, у заяві від 03.02.2022 позичальник просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) 100 000 грн 00 коп., дата видачі 03.02.2022, дата погашення 01.08.2022; у заяві від 08.02.2022 позичальник просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) 1 270 000 грн 00 коп., дата видачі 08.02.2022, термін траншу до 180 днів; у заяві від 11.02.2022 позичальник просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) 500 000 грн 00 коп., дата видачі 11.02.2022, термін траншу до 180 днів; у заяві від 15.02.2022 позичальник просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) 200 000 грн 00 коп., дата видачі 15.02.2022, термін траншу до 180 днів.

У подальшому, 16.02.2022 позичальником на адресу банку направлено три заяви на видачу траншів: у першій (10:27) він просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) 100 000 грн 00 коп., дата видачі 16.02.2022, термін траншу до 180 днів; у другій (16:07) він просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) 100 000 грн 00 коп., дата видачі 16.02.2022, термін траншу до 180 днів; у третій (16:30) він просив надати кредитні кошти відповідно до наступних умов: мета використання на поповнення обігових коштів, сума (цифрами) 180 000 грн 00 коп., дата видачі 16.02.2022, термін траншу до 180 днів.

Відповідно до п.2.1.2 кредитного договору банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах суми, обумовленої п.1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.1, 2.2.13 цього договору. Для отримання кредиту (або його частини траншу) позичальник зобов`язується не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до банку попередню заяву згідно з додатком №1 до цього договору із зазначенням суми кредиту та терміну його надання. Транш надається банком позичальнику на строк, зазначений в заяві, шляхом перерахування суми кредитного траншу на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у банку. Транш надається позичальнику в тому випадку, якщо заява, подана позичальником, відповідає умовам цього договору та погоджена банком. Позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за отриманим траншем в дату, зазначену у заяві. Зобов`язання з видачі кредиту або його частини траншу згідно з умовами цього договору виникають у банку зі дня надання позичальником розрахункових документів (згідно з додатком №1 до цього договору) на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п.2.4.2 та з урахуванням п.1.1 цього договору. Зобов`язання з видачі кредиту або його частини траншу на сплату страхових та/або інших платежів виникають у банку у випадку непред`явлення позичальником документів, підтверджуючих сплату чергових страхових та/або інших платежів за рахунок інших джерел.

У свою чергу банком, як уже зазначалось судом, видані грошові кошти в загальній сумі 2 450 000 грн 00 коп., що підтверджується меморіальними ордерами від 03.02.2022 №TR.21931883.29380.70198 на суму 100 000 грн 00 коп., від 08.02.2022 №TR.22003460.25581.70198 на суму 1 270 000 грн 00 коп., від 11.02.2022 №TR.22051997.19436.64999 на суму 500 000 грн 00 коп., від 15.02.2022 №TR.22107242.22199.70198 на суму 200 000 грн 00 коп., від 16.02.2022 №TR.22127337.22348.64999 на суму 100 000 грн 00 коп., від 16.02.2022 №TR.22138688.33538.64999 на суму 100 000 грн 00 коп., від 17.02.2022 №TR.22138968.19018.64999 на суму 180 000 грн 00 коп.

Позичальник зобов`язався відповідно до п.2.2 кредитного договору: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п.1.1 цього договору (пп.2.2.1 п.2.2 кредитного договору); сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 цього договору (пп.2.2.2 п.2.2 кредитного договору); погашати заборгованість з оборотністю згідно з п.А.5 цього договору (пп.2.2.3 п.2.2 кредитного договору); повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.2.17, 2.2.18, 2.3.2 цього договору (пп.2.2.4 п.2.2 кредитного договору).

Згідно з п.4.5 кредитного договору у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з НБУ. У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день та позичальник має відкриті в банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п.п.2.4.3, 2.4.4 цього договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.

Умовами п.6.4 кредитного договору сторони погодили, що дія договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців і на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не попередить у письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку цього договору.

Ураховуючи наведені умови договору, суд приходить до висновку, що у даному випадку визначення «кредит» та «транш» мають різні значення та строки їх виконання.

Так, «кредит» це грошова сума, яка може бути надана банком у межах ліміту цього договору протягом 24 місяців з дати укладення договору (п.п.А.1, А.2, А.3, 1.2 кредитного договору) та має бути повернута у строк до 10.09.2023 за умови, якщо у відповідності до п.6.4 кредитного договору дія договору не буде продовжена.

Транш це частина кредиту, яка надається банком позичальнику на підставі його заяви про видачу кредитних коштів, за формою, визначеною у додатку №1 до додаткової угоди від 08.02.2022 до кредитного договору, на строк зазначеній у відповідній заяві та має бути повернута після його закінчення (п.п.А.1, А.5, 2.1.2).

У даному випадку позичальником у наданих заявах на видачу траншів визначено строк надання траншу до 180 днів, до спливу якого транш має бути повернутий.

У свою чергу, банк, переказуючи грошові кошти позичальнику, погодився із зазначеними останнім у заявах на видачу траншів умовами.

Суд наголошує, що сторонами у кредитному договорі чітко зазначені строки повернення кредитних коштів за наданими траншами в дату, зазначену у заяві (п.п.А.5, 2.1.2 кредитного договору), тобто до 180 днів.

При цьому, кожний наданий банком у період з 03.02.2022 по 17.02.2022 транш є окремим зобов`язанням у розумінні приписів ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, яке має свій строк виконання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що граничними строками повернення кредитних коштів за наданими на підставі: заяви від 03.02.2022 №15 на суму 100 000 грн 00 коп. є 01.08.2022, заяви від 08.02.2022 на суму 1 270 000 грн 00 коп. 05.08.2022 (ураховуючи п.4.5 кредитного договору та те, що 07.08.2022 було небанківським днем неділя); заяви від 11.02.2022 на суму 500 000 грн 00 коп. 09.08.2022, заяви від 15.02.2022 на суму 200 000 грн 00 коп. 12.08.2022 (ураховуючи п.4.5 кредитного договору та те, що 13.08.2022 було небанківським днем субота); заяв від 16.02.2022 на суму 100 000 грн 00 коп., 100 000 грн 00 коп., 180 000 грн 00 коп. 12.08.2022 (ураховуючи п.4.5 кредитного договору та те, що 14.08.2022 було небанківським днем неділя).

Також суд зауважує, що з огляду на відсутність станом на 10.09.2023 (після закінчення 24 місяців з дати укладення договору) заяв жодної із сторін про припинення кредитного договору, він продовжив свою дію з 11.09.2023 ще на 12 календарних місяців, тобто до 10.09.2024.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.2.3.2 кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту; порушенні заставодавцями/іпотекодавцями зобов`язань за договорами застави/іпотеки, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, отриманні повідомлення від заставодавців про дострокове затребування вкладу (повністю або частково) за договором, майнові права за яким передані банку у заставу; неотриманні від заставодавців/іпотекодавців до укладення договору застави/іпотеки та під час його/їх дії повідомлення про усі відомі йому/їх права та вимоги інших осіб на предмет застави/іпотеки, у т.ч. не зареєстровані у встановленому порядку; у випадку передачі предмету застави/іпотеки іншій особі без згоди заставодержателя; порушенні заставодавцями/іпотекодавцями правил про заміну предмету застави; втрати предмету застави/іпотеки за обставинами, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець/іпотекодавець не замінив або не відновив предмет застави/іпотеки; порушенні господарським/цивільним судом справи про банкрутство позичальника або про визнання недійсними установчих документів позичальника, або про відміну державної реєстрації позичальника; ухваленні (прийнятті) власником або компетентним органом рішення про ліквідацію позичальника; притягнення до кримінальної відповідальності відносно позичальника; смерті позичальника; втрати можливості звернення стягнення на майно, надане у заставу/іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором (у т.ч. втрати, знищенні, пошкодженні або недоступності предмету застави/іпотеки для банку з будь-яких інших привидів), підтверджений актами перевірок; встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться у п.2.2.11 цього договору; відсутності у банку вільних грошових коштів, про що банк письмово повідомляє начальника; наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку позичальника, що набули законної чинності, наявності арешту на поточних рахунках, що належать позичальнику, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде повернений своєчасно; неодноразовому (два і більше разів) надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого п.1.1 цього договору, банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього договору зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст.ст.212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором; або: б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором; або: в) достроково розірвати цей договір та вимагати повернення коштів/погашення заборгованості у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації позичальника є неможливим; якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; або: г) згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань позичальником за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п..2.3.2 цього договору або порушення позичальником вимог п.1.1 цього договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів, зазначених у відповідній річній звітності за попередній рік (п.2.3.8 кредитного договору).

Суд констатує, що ПП «Будівлеьник-Ран» станам на 02.08.2022 не виконало обов`язок повернути банку наданий на підставі заяви про видачу кредитних коштів від 03.02.2022 транш (частину кредиту) у сумі 100 000 грн 00 коп., проте позивач не скористався своїм правом у відповідності до умов п.п.2.3.2, 2.3.8 кредитного договору та ч.2 ст.1050 ЦК України і не звернувся до відповідача-1 про дострокове повернення всієї суми позики.

Позивач у позовній заяві зазначив, що вимоги на адресу відповідачів не направляв.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що у передбачені договором строки повернення траншів ПП «Будівельних-Ран» їх не повернуло, тобто має місце неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором.

Як убачається із наданого АТ «Акцент-Банк» розрахунку, позичальник кредитні кошти не повертав, заборгованість за розрахунком позивача за тілом кредиту складає 2 450 000 грн 00 коп.

Указаний розрахунок суд уважає обґрунтованим та відповідачами він не оспорюється.

Судом відхиляються посилання позивача у позовній заяві на укладений 10.09.2021 між банком та ОСОБА_1 договір іпотеки №70.73.0000000117, оскільки АТ «Акцент-банк» вимог, що виникли з указаного договору іпотеки, у позові не заявлено.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором від 10.09.2021 №50.73.0000000063 за тілом кредиту в сумі 2 450 000 грн 00 коп.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 03.02.2022 до 31.07.2024 у сумі 1 468 278 грн 18 коп. суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з п.А.7 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі: для траншів строком до 60 днів 19,9% річних, строком до 90 днів 21,9% річних, для траншів строком до 180 днів 23,9% річних та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період.

Датою оплати процентів є 25-е число місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п.7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п.2.3.2 цього договору) (п.А.8 кредитного договору).

Суд бере до уваги, що транші надавались позичальнику зі строком повернення до 180 днів, тому розмір процентів за користування кредитом є фіксованим та складає 23,9% річних.

Відповідач-1 проценти за користування кредитом у межах наданих траншів не сплачував.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом за період з 03.02.2022 до 31.07.2024 у сумі 1 468 278 грн 18 коп., суд вважає його необґрунтованим, оскільки банком невірно визначені періоди нарахування процентів за наданими траншами.

Так, останнім днем для нарахування процентів за користування кредитом за наданим: за заявою на видачу кредитних коштів від 03.02.2022 з траншем у сумі 100 000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 01.08.2022 (період нарахування складає з 03.02.2022 до 01.08.2022; розмір процентів 11 950 грн 00 коп.); за заявою на видачу кредитних коштів від 08.02.2022 з траншем у сумі 1 270 000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 05.08.2022 (період нарахування складає з 08.02.2022 до 05.08.2022; розмір процентів 150 921 грн 87 коп.); за заявою на видачу кредитних коштів від 11.02.2022 з траншем у сумі 500 000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 09.08.2022 (період нарахування складає з 11.02.2022 до 09.08.2022; розмір процентів 59 749 грн 96 коп.); за заявою на видачу кредитних коштів від 15.02.2022 з траншем у сумі 200 000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 12.08.2022 (період нарахування складає з 15.02.2022 до 12.08.2022; розмір процентів 23 767 грн 25 коп.); за заявою на видачу кредитних коштів від 16.02.2022 (10:27) з траншем у сумі 100 000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 12.08.2022 (період нарахування складає з 16.02.2022 до 12.08.2022; розмір процентів 11 817 грн 24 коп.); за заявою на видачу кредитних коштів від 16.02.2022 (16:07) з траншем у сумі 100 000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 12.08.2022 (період нарахування складає з 16.02.2022 до 12.08.2022; розмір процентів 11 817 грн 24 коп.); за заявою на видачу кредитних коштів від 16.02.2022 (16:30) з траншем у сумі 180 000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 12.08.2022 (період нарахування складає з 16.02.2022 до 12.08.2022; розмір процентів 21 151 грн 50 коп.);

Нарахування АТ «АкцентБанк» процентів після указаних дат (встановлених судом граничних строків повернення відповідного траншу) є неправомірним.

У рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) Конституційний Суд України вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16. У цьому контексті у пункті 143 вказаної постанови зазначено, що саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли стягуватися за період після закінчення строку кредитування, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

При цьому у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, яка була врахована судом апеляційної інстанції при наданні оцінки позиції позивача щодо можливості нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Вказане свідчить про послідовну та сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 625 та 1048 ЦК України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача-1 є проценти за користування кредитом за період з 03.02.2022 до 12.08.2022 у сумі 291 175 грн 06 коп., у іншій частині нарахованих позивачем процентів у сумі 1 177 103 грн 12 коп. слід відмовити.

Розглядаючи вимоги позивача до відповідача-2 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

10.09.2021 між АТ «Акцент-Банк» як кредитором та ОСОБА_1 як поручителем шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладений договір поруки №70.73.000000115, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП «Будівельник-Ран» (боржник) зобов`язань за кредитним договором від 10.09.2021 №50.73.000000063 з: повернення кредиту з лімітом 2 450 000 грн 00 коп., наданого у вигляді відновлювальної кредитної лінії, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 2 450 000 грн 00 коп. на поповнення обігових коштів, додатково сплачує винагороду у розмірі 0,5% від суми кожного траншу в рамках ліміту по кредитному договору. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення ліміту траншу по договору у розмірі 00 грн 00 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 кредитного договору, у розмірі 00 грн 00 коп. на сплату судових витрат, передбачених п.п.2.2.15, 2.3.13, 5.8 кредитного договору, позичальник погашає повністю до нуля заборгованість по цьому договору через транзитний рахунок, зазначений у п.А.4 цього договору, у термін до 90 днів з моменту її виникнення, з кінцевим терміном повернення кредиту 08.09.2023, у відповідності до умов п.п.А.2.1, А.3 кредитного договору; за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі: для траншів строком до 60 днів 19,9% річних, строком до 90 днів 21,9% річних, для траншів строком до 180 днів 23,9% річних та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період, у дату сплати процентів, якою є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання кредитного договору.

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п.4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Отже, у силу укладеного між сторонами договору поруки та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань зі своєчасного повернення траншів та сплати процентів за користування ними, у ОСОБА_1 виник солідарний обов`язок з ПП «Будівельник-Ран» з погашення існуючої заборгованості.

Суд бере до уваги, що заборгованість за тілом кредиту як і заборгованість за процентами за користування ним поручителем перед кредитором не погашалась.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачі позов не оспорили, доказів відсутності заборгованості суду не надали.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Розвязуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір у сумі 47 019 грн 34 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.129 ГПК України.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.123 ГПК України).

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві АТ «Акцент-Банк» зазначило, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу «гонорар успіху» складає 15 000 грн 00 коп.

За змістом ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд наголошує, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 цього Кодексу).

Суд бере до уваги, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 30.09.2020 у справі №379/1418/18, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 цього Кодексу).

Як свідчать матеріали справи, 28.12.2023 між адвокатом Омельченком Євгеном Володимировичем та АТ «Акцент-Банк» укладено договір №2812-1/2023 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язується за дорученням клієнта на умовах та в порядку, передбаченому договором надати правову допомогу клієнту, як його представник в судах всіх інстанцій, органах державної влади та місцевого самоврядування, органах внутрішніх справ (поліції) та прокуратури, СБУ, фіскальної служби, виконавчої служби, перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також громадянами та будь-якими іншими органами та особами, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар за надані послуги, а також у випадку необхідності витрати, пов`язані з виконанням договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору гонорар адвоката за загальне надання правової допомоги клієнту складає суму в розмірі 24 754 грн 00 коп. Додатково за ведення кожної окремої судової справи клієнт сплачує «Гонорар успіху» відповідно до п.4.2 договору.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що додатковий гонорар за ведення кожної конкретної судової справи клієнта виплачується адвокату у вигляді «Гонорару успіху». «Гонорар успіху» становить 5% від ціни позову, але не менше 3 000 грн 00 коп. та не більше 15 000 грн 00 коп., по справах немайнового характеру «Гонорар успіху» становить 5 000 грн 00 коп.

Оплата гонорару адвоката проводиться у погодженому розмірі на підставі рахунку адвоката у строк до 15.01.2024 (п.4.3 договору).

Згідно з п.4.4 договору оплата «Гонорару успіху» проводиться після отримання відповідного судового рішення по справі.

У п.7.1 договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, але не раніше 01.01.20224 і діє до 31.12.2024.

Судом встановлено, що Омельченко Є.В є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд зазначає, що відповідно до умов договору від 28.12.2023 №2812-1/2023 про надання правової допомоги у АТ «Акцент-Банк» виник обов`язок сплатити адвокату Омельченку Є.В. витрати на надану професійну правничу допомогу адвоката у вигляді «Гонорару успіху» у сумі 15 000 грн 00 коп.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування сплачених судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v.Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивачем заявлено до стягнення «гонорар успіху» у сумі 15 000 грн 00 коп.

За оцінкою суду такий розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката з підготовки та подання до суду позовної заяви відповідає складності даної справи та виконаній адвокатом роботі; часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенню справи для позивача.

Пунктом 3 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, понесені АТ «Акцент-Банк» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі в сумі 15 000 грн 00 коп. покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.126, 129, 232, 233, 236 238 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-Ран», та відповідача-2 ОСОБА_1 , задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Будівельник-Ран», вул. Менделєєва, буд. 12, м. Рубіжне Луганської області, 93000, ідентифікаційний код 33164267, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, ідентифікаційний код 14360080, заборгованість за кредитом у сумі 2 450 000 грн 00 коп., за процентами за користування кредитом у сумі 291 175 грн 06 коп., про що видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Будівельник-Ран», вул. Менделєєва, буд. 12, м. Рубіжне Луганської області, 93000, ідентифікаційний код 33164267, на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, ідентифікаційний код 14360080, витрати на надання правової допомоги адвоката в сумі 5 246 грн 90 коп., судовий збір у сумі 16 447 грн 05 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, ідентифікаційний код 14360080, витрати на надання правової допомоги адвоката в сумі 5 246 грн 90 коп., судовий збір у сумі 16 447 грн 05 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, ідентифікаційний код 14360080.

Відповідач-1: Приватне підприємство «Будівельник-Ран», вул. Менделєєва, буд. 12, м. Рубіжне Луганської області, 93000, ідентифікаційний код 33164267.

Відповідач-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.11.2024.

Суддя Сергій ВІННІКОВ