Ухвала

від 20.11.2024 по справі 950/2731/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

20 листопада 2024 року

місто Київ

справа № 950/2731/21

провадження № 61-7189ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та її адвоката Нежевело Валентини Вікторівни на додаткову постанову Сумського апеляційного суду

від 03 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУЕР», виконавчого комітету Лебединської міської ради, державного реєстратора виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області Перекрестової Олени Володимирівни, державного реєстратора виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області Ткачової Марії Василівни про визнання договору недійсним, припинення речового права, визнання дій незаконними, скасування державної реєстрації прав, зобов`язання вчинити дії та

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточнивши який, просила:

- визнати недійсним договір від 28 грудня 2018 року № 5 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- припинити похідне речове право користування (емфітевзис) за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАУЕР» (далі - ТОВ «ЗАУЕР») на підставі договору від 28 грудня 2018 року № 5 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- визнати незаконними дії виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області з прийняття рішення та проведення державної реєстрації похідного речового права користування (емфітевзис) земельних ділянок за

ТОВ «ЗАУЕР», як користувача, щодо земельних ділянок площею 2,8994 га з кадастровим номером 5910500000:03:005:0091 та площею 0,4225 га з кадастровим номером 5910500000:04:001:0091 на підставі договору від 28 грудня 2018 року № 5 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- визнати незаконними дії державного реєстратора виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області Перекрестової О.В. по проведенню державної реєстрації похідного речового права користування (емфітевзису) земельних ділянок за ТОВ «ЗАУЕР», як землекористувача, щодо земельної ділянки площею 2,8994 га з кадастровим номером 5910500000:03:005:0091 за датою реєстрації 28 грудня 2018 року та проведення такої реєстрації у спосіб за датою прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 січня

2019 року за номером 44964925 зі строком дії сервітуту на праві емфітевзису 100 років з дати державної реєстрації права емфітевзису на підставі та умовах одного договору № 5 про надання права, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28 грудня 2018 року за сторонами між ОСОБА_2 , як власником, та ТОВ «ЗАУЕР», як землекористувачем;

- визнати незаконними дії державного реєстратора виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області ОСОБА_3 з проведення державної реєстрації похідного речового права користування (емфітевзису) земельних ділянок за ТОВ «ЗАУЕР», як землекористувача, щодо земельної ділянки площею 0,4225 га з кадастровим номером 5910500000:04:001:0091 за датою реєстрації 21 лютого 2019 року, та проведення такої реєстрації у спосіб за датою прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 лютого 2019 року за номером 45694629 зі строком дії сервітуту на праві емфітевзису 100 років з дати державної реєстрації права емфітевзису на підставі та умовах одного договору № 5 про надання права, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28 грудня 2018 року за сторонами між ОСОБА_2 , як власником, та ТОВ «ЗАУЕР», як землекористувачем;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію похідного речового права користування (емфітевзису) земельних ділянок за ТОВ «ЗАУЕР», як землекористувача, проведених державними реєстраторами виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області вищезазначених земельних ділянок;

- зобов`язати ТОВ «ЗАУЕР» звільнити та повернути власнику дві земельні ділянки площею 2,8994 га з кадастровим номером 5910500000:03:005:0091 та площею 0,4225 га з кадастровим номером 5910500000:04:001:0091 цільове призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Лебединської міської ради Сумської області, в придатному стані для подальшого використання за цільовим призначенням.

29 серпня 2023 року рішенням Лебединського районного суду Сумської області позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28 грудня 2018 року № 5, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЗАУЕР».

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), зареєстрованого за товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАУЕР» на підставі договору від 28 грудня 2018 року № 5 на земельні ділянки: площею 2,8994 га з кадастровим номером 5910500000:03:005:0091; та площею 0,4225 га з кадастровим номером 5910500000:04:001:009.

Зобов`язано ТОВ «ЗАУЕР» повернути ОСОБА_1 земельні ділянки площею

2,8994 га з кадастровим номером 5910500000:03:005:0091, та площею 0,4225 га з кадастровим номером 5910500000:04:001:0091, розташовані на території Лебединської міської ради Сумської області.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

18 вересня 2023 року додатковим рішенням Лебединського районного суду Сумської області заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ЗАУЕР» на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 60,00 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Стягнуто з ТОВ «ЗАУЕР» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 163,75 грн та 660,00 грн витрат на правничу допомогу (представництво інтересів ОСОБА_1 при розгляді Сумським апеляційним судом апеляційної скарги на ухвалу суду від 07 лютого 2022 року).

28 березня 2024 року постановою Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «ЗАУЕР» задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 серпня 2023 року та додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області

від 18 вересня 2023 року в частині задоволених вимог ОСОБА_1 скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судового збору.

13 травня 2024 року ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 серпня 2023 року, додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 28 березня 2024 року, в якій просили рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, а додаткове рішення суду першої інстанції змінити.

18 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та її представника - адвоката Нежевело В. В. на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29 серпня 2023 року, додаткове рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 28 березня 2024 року.

03 жовтня 2024 року додатковою постановою Сумського апеляційного суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЗАУЕР» 3 000,00 грн компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу.

01 листопада 2024 року ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку подали касаційну скаргу на додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року, в якій просять її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особи, які подали касаційну скаргу, послалися на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі

№ 904/8308/17, від 14 лютого 2019 року в справі № 916/24/18, від 07 листопада 2019 року в справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року в справі № 922/2685/19, від 25 травня 2021 року в справі № 910/7586/19, від 19 липня 2021 року в справі

№ 910/16803/19, від 04 серпня 2021 рок в справі № 759/2921/19, від 04 жовтня 2021 року в справі № 922/3436/20, від 01 грудня 2021 року в справі

№ 910/80852/20, від 09 грудня 2021 року в справі № 922/3812/19, від 02 березня 2023 року в справі № 5019/1274/11, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявниці вказують, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані в справі докази, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Крім того, заявниці просять зупинити дію додаткової постанови Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року до закінчення касаційного провадження.

Вказують, що якщо не буде дотримано балансу інтересів сторін, відбудеться неправомірне стягнення коштів.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови.

Заявниці не обґрунтували, в чому полягає утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення. Незгода з оскаржуваним судовим рішенням як така не є підставою для зупинення його дії на час перегляду справи в касаційному порядку.

Заявницями також не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію судового рішення, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 398, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та її адвоката Нежевело Валентини Вікторівни на додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 та її адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про зупинення дії додаткової постанови Сумського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року до закінчення касаційного провадження.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська