Ухвала

від 25.11.2024 по справі 569/22948/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 569/22948/19

провадження № 61-14670ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 травня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент», ОСОБА_1 про витребування майна із незаконного володіння та стягнення доплати за договорами,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 21 жовтня 2022 року, просила визнати за нею право власності на нежитлові приміщення 8/1 НПК та 9/1 НПК, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати на її користь із незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлове приміщення 9/1 НПК (літ. А-10, загальною площею 29,6 кв. м) та нежитлове приміщення 8/1 НПК (літ. А-10, загальною площею 29,1 кв. м), що розташовані за вказаною адресою; стягнути з неї на користь Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» (далі - ПП «Буд Кепітал Менеджмент») в якості доплати за договорами пайової участі в будівництві від 07 вересня 2016 року № к13/1 та від 06 жовтня 2016 року № КП12 суму 253 566,00 грн, яка внесена на депозитний рахунок Рівненського міського суду Рівненської області.

Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 02 травня 2024 року позов задовольнив. Витребував на користь ОСОБА_2 із незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлове приміщення 9/1 НПК (літ. А-10, загальною площею 29,6 кв. м) та нежитлове приміщення 8/1 НПК (літ. А-10, загальною площею 29,1 кв. м), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнув з ОСОБА_2 на користь ПП «Буд Кепітал Менеджмент» в якості доплати за договорами пайової участі в будівництві від 07 вересня 2016 року № к13/1 та від 06 жовтня 2016 року № КП12 суму 253 566,00 грн, яка внесена на депозитний рахунок Рівненського міського суду Рівненської області. вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Рівненський апеляційний суд постановою від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 травня 2024 року - без змін.

31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 травня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у цій справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Позовну заяву подано у 2019 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).

Судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру (стягнення доплати за договорами пайової участі у будівництві в розмірі 253 566,00 грн) становить 5 071,32 грн (253 566,00 грн х 1 % х 200 %).

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Отже, в частині оскаржуваної заявником вимоги майнового характеру (витребування нежитлових приміщень 8/1 НПК та 9/1 НПК), заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в цій частині (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна.

Оскільки заявником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 8 598,00 грн, то ОСОБА_1 у разі необхідності слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, розмір якого має бути визначений відповідно до вимог закону.

Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 травня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев