Ухвала

від 22.11.2024 по справі 752/23788/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23788/24

Провадження №: 1-кс/752/9213/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2024 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службовою діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024100000000290 від 04.09.2024, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в:

22.11.2024 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службовою діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024100000000290 від 04.09.2024, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000290 від 04.09.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , згідно з наказом від 01.01.2024 № 30-к виданого директором Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» ОСОБА_8 , ОСОБА_6 призначено на посаду завідувача лабораторії з контролю якості і безпеки продукції Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України».

Крім того, відповідно до Посадової інструкції керівника випробувальної лабораторії «Державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів», яка затверджена директором Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» ОСОБА_9 від 05.05.2020, на ОСОБА_6 покладені наступні посадові обов`язки.

Так, завідувач лабораторії: організовує проведення наукових досліджень за напрямами діяльності Лабораторії відповідно до затверджених основних наукових напрямів та поточних (щорічних) планів наукових досліджень та контролює стан їх виконання підпорядкованими співробітниками; керує проведенням науково-дослідних робіт з дотриманням вимог діючого законодавства, чинних стандартів, нормативів, метрологічних норм і правил, актів Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров`я України, Установи; забезпечує якісне та своєчасне виконання підпорядкованими співробітниками науково-дослідних робіт, випробувань, зразків лікарських засобі та іншої продукції. (п.п.1.5).

Крім того, відповідно до п.п.1.8 Посадової інструкції, у своїй діяльності завідувач лабораторії керується: Конституцією України, законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту» та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють наукову діяльність, Статутом Установи, її локальними документами, а також іншими актами, які стосуються питань організації та проведення науково-дослідних та випробувальних робіт; чинним трудовим законодавством України; керівними документами і нормативними матеріалами НАМНУ, МОЗ України; наказами, розпорядженнями та рішеннями керівництва Установи; персональною посадовою Інструкцією.

Також, відповідно п.п.2.1 Посадової інструкції завідувач лабораторії: здійснює загальне керівництво діяльністю Лабораторії; забезпечує на рівні вищого керівництва в Лабораторії дотримання та виконання вимог стандартів ДСТУ EN ISO 9001:2018 «Системи управління якістю. Вимоги», ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», Рекомендацій ВООЗ «Належна практика для національних лабораторій з контролю лікарських засобів» (WHO TRS № 957) та вимог внутрішньої документації системи управління якістю, що діє в Лабораторії; надає методичну допомогу співробітникам лабораторії при здійсненні науково-дослідних робіт.

До службових обов`язків завідувача лабораторії, згідно з п.4 Посадової інструкції входить: виконання своїх посадових функцій відповідно до п. 2 даної Інструкції; гарантування збереження конфіденційної інформації та захисту прав власності замовника, в рамках здійснення своєї діяльності, шляхом підписання заяви; гарантування неупередженості своєї діяльності.

Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Частиною 3 ст. 18 КК України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду завідувача Державної науково-дослідної лабораторії з контролю якості лікарських засобів, згідно з покладеними на неї правами та обов`язками, виконуючи організаційно-розпорядчі функції - є службовою особою.

Так, будучи службовою особою, ОСОБА_6 вчинила вимагання та одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії, з використанням службового становища, за наступних обставин.

23.08.2024 ОСОБА_10 , який являється представником ФОП ОСОБА_11 відповідно до Довіреності від 21.08.2024 за № 210824-1 приїхав до Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50, де звернувся до завідуючої лабораторії контролю якості та безпеки продукції Інституту ОСОБА_6 із проханням роз`яснити причини затримання розгляду листів № 604-1 від 04.06.2024 та № 604-3 від 10.07.2024, які надходили від ФОП ОСОБА_11 з проханням провести дослідження розроблюваного останнім дезінфікуючого засобу «Атомарний розчин «Акнедокс» торгівельної марки «ACNEDOX», зокрема: розробити методи виявлення та ідентифікації, визначити фізичні, хімічні та технологічні властивості; дослідити ефективність проти цільових організмів; дослідити токсикологічний профіль та провести екотоксикологічні дослідження.

В ході розмови, в ОСОБА_6 , яка усвідомлюючи неможливість забезпечення державної реєстрації засобу «Атомарний розчин «Акнедокс» без проведення необхідних досліджень, будучи обізнаною про обмежену кількість спеціалізованих установ, які можуть провести такі дослідження, що зумовлює певну безальтернативність подальших дій ОСОБА_10 , виник умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 за проведення очолюваною нею лабораторією необхідних досліджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , повідомила ОСОБА_10 про завантаженість Лабораторії, складність проведення зазначених у листах видів аналізів та вказала на довготривалість державної реєстрації дезінфікуючих засобів загалом у зв`язку з останніми змінами законодавства у цій сфері. При цьому, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_10 про її готовність проведення необхідних аналізів вказаного засобу, але спочатку необхідно надати зразки та документи до Інституту.

В подальшому, 03.09.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 приїхав до Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50, з метою передачі зразків дезінфекційного засобу ОСОБА_6 для проведення їх досліджень.

В ході спілкування, ОСОБА_6 , будучи службовою особою, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вимагання неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправність та незаконність своїх дій, повторно посилаючись на складність досліджень, які необхідно провести, а також на вагоме значення їх результатів для подальшої державної реєстрації дезінфекційного засобу, оцінюючи ствердні наміри ОСОБА_10 на подальшу співпрацю з очолюваною нею лабораторією внаслідок створеного в нього уявлення безальтернативності, висунула вимогу ОСОБА_10 щодо надання їй неправомірної вигоди у розмірі 10 000 доларів США за проведення вказаних аналізів/досліджень очолюваною нею Лабораторією та видачу результатів (висновку), що є однією з умов подальшого успішного здійснення державної реєстрації дезінфекційного засобу.

Усвідомлюючи незаконний характер вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_10 04.09.2024 звернувся з заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та в подальшому діяв під їх контролем.

В подальшому, в період часу з 11.09.2024 по 13.09.2024 ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди, діючи з корисливою метою, за допомогою месенджера «WhatsApp», повідомляла ОСОБА_10 про необхідність надання їй додаткових документів та експериментальних зразків щодо засобу «Акнедокс», а також, зважаючи на те, що ОСОБА_10 не володіє спеціальними знаннями у сфері хімічних досліджень, повідомила останнього про необхідність надання їй контактів особи, яка безпосередньо займалась розробкою засобу «Атомарний розчин «Акнедокс» для уточнення деяких питань, що стосуються проведення потрібних досліджень.

Крім цього, під час телефонної розмови, яка відбулась о 14.03 год. 13.09.2024, ОСОБА_10 висловив ОСОБА_6 прохання зменшити суму неправомірної вигоди з 10 000 доларів США до 300 тис. грн., на що остання погодилась.

Надалі, в невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 16.10.2024, до ОСОБА_10 зателефонувала невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка представилась секретарем Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» та попросила уточнити реквізити ФОП ОСОБА_11 для відправки офіційних документів.

У подальшому, з Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» до ОСОБА_11 надійшли наступні документи, а саме: Договір № 1685 від 08.10.2024 між Державною установою «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» та ФОП ОСОБА_11 ; протокол узгодження договірної ціни до договору на виконання робіт науково-дослідного характеру № 1685 від 08.10.2024 та акт виконаних робіт між Державною установою «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» та ФОП ОСОБА_11 . Згідно з протоколом узгодження договірної ціни до договору на виконання робіт науково-дослідного характеру № 1685 від 08.10.2024 та самого договору, вартість роботи по проведенню досліджень становить 56 247 грн.

Далі, приблизно о 09.05 хв. 16.10.2024 від ФОП ОСОБА_11 здійснено офіційну оплату згідно з актом виконаних робіт на розрахунковий рахунок Державної установи «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» на загальну суму 56 247 грн.

В подальшому, в ході телефонної розмови, яка відбулась о 16.25 год. 22.10.2024 ОСОБА_10 уточнив в ОСОБА_6 чи входить сума за офіційним платежем в розмірі 56247 грн. в узгоджену раніше суму неправомірної вигоди в розмірі 300000 грн., на що ОСОБА_6 , усвідомлюючи реалізацію нею свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання та одержання неправомірної вигоди, при цьому побоюючись бути викритою в своїй злочинній діяльності, пов`язаній з вимаганням неправомірної вигоди у ОСОБА_10 , посилаючись на ризиковість обговорення подібних питань в телефонному режимі, зазначила, що сума офіційного платежу входить в узгоджену раніше суму неправомірної вигоди та можливість ОСОБА_10 вирахування суми офіційного платежу в розмірі 56247 грн. з узгодженого розміру неправомірної вигоди в сумі 300000 грн.

Після цього, 18.11.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 зателефонував до ОСОБА_6 щоб дізнатись про готовність висновків. В ході розмови, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди, доводячи свій злочинний намір до кінця, повідомила ОСОБА_10 про необхідність надіслання їй листа з наданням ще одного експериментального зразку засобу «Акнедокс», запевнивши, що після надходження необхідної інформації від ФОП ОСОБА_11 , висновки будуть готові.

Крім того, в ході вказаної вище розмови, ОСОБА_10 уточнив в ОСОБА_6 чи можливе надання їй суми неправомірної вигоди в гривневому еквіваленті, на що ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, повідомила ОСОБА_10 про можливість надання їй неправомірної вигоди в гривнях.

В подальшому, 21.11.2024, близько 16.15 год., ОСОБА_12 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , прибув до Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50, для отримання звітів дослідження дезінфікуючого засобу «Атомарний розчин «Акнедокс». Перебуваючи за вищезазначеною адресою ОСОБА_10 зателефонував до ОСОБА_6 з`ясувати куди необхідно підійти для отримання звітів. В ході телефонної розмови ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, доводячи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди до кінця повідомила, що чекає ОСОБА_10 у своєму автомобілі марки Mitsubishi Pajero, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться біля приміщення Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України».

Після цього, близько 16.30 год. ОСОБА_10 прослідував до вказаного автомобіля, в якому знаходилась ОСОБА_6 , де, присівши на заднє праве сидіння транспортного засобу, отримав від ОСОБА_6 оригінали документів: супровідний лист від 20.11.2024 №289/1887, звіт з оцінки якості (ефективності) засобу дезінфекційного «Атомарний розчин «Акнедокс», звіт з оцінки безпечності універсального дезінфекційного засобу «Атомарний розчин «Анедокс» (ACNEDOX)» № 28.9/1853 від 18.11.2024, звіт про науково-дослідну роботу визначення антимікробної дії дезінфекційного засобу «Універсальний дезінфекційний засіб «Атомарний розчин «Анедокс» (ACNEDOX)» та протоколи токсикологічних досліджень.

Після отримання вказаних документів, ОСОБА_10 , виконуючи раніше висловлену ОСОБА_6 вимогу, надав останній грошові кошти в загальній сумі 243 753 грн., які ОСОБА_6 отримавши, поклала до картонного подарункового пакету, який вийняла з чорної жіночої сумки, чим вчинила одержання службовою особою неправомірної вигоди, предметом якої була неправомірна вигода у значному розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

В подальшому, ОСОБА_6 затримано працівниками поліції та СБ України, а предмет неправомірної вигоди отриманий у вигляді грошових коштів у сумі 243 753 грн., що є значним розміром, вилучений під час обшуку.

Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди, предметом якої була неправомірна вигода у значному розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

21.11.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди, предметом якої була неправомірна вигода у значному розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

З метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваної, обставини вчинення злочину, вважає доцільним застосувати відносно підозрюваної запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав, вказуючи на те, що стосовно підозрюваної існують ризики, що передбачені ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підозрювана та її захисники проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, підозрюваної та захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000290 від 04.09.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

21.11.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад п`ять років.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні є достатньою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом із тим, на даному етапі суд позбавлений права надавати оцінку правильності кваліфікації пред`явленої підозри, а оцінює лише сам факт пред`явлення ОСОБА_6 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

Зокрема, ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховування від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_6 , будучи уродженкою м. Калінінград, рф та маючи знайомих на території рф, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може змінити відоме органу досудового розслідування місце фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ) та переховуватись.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)). Виходячи із вказаних критеріїв слідчий суддя вважає вірогідним наявність ризику переховування ОСОБА_6 від слідства та суду.

Наявний ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - незаконно впливати на свідків, та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_6 , може здійснити вплив на свідків, в тому числі співробітників Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», яким відомі обставини проведення досліджень засобу «Атомарний розчин «Анедокс» (ACNEDOX)», з метою надання ними необхідних для уникнення ОСОБА_6 покарання, показів. Незаконний вплив на свідків може полягати в тому, що підозрювана під час досудового розслідування шляхом погроз, вмовляння, підкупу, свого авторитету чи користуючись службовими повноваженнями може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Крім того, підозрювана ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколами допитів свідків, де зазначені анкетні дані, місце проживання та реєстрації, місця роботи свідків може перешкодити досягненню мети досудового розслідування.

Обґрунтованість вказаного ризику відповідає позиції Європейського суду з захисту прав людини, який у справі «Летельє проти Франції» звертає увагу на актуальність реальної загрози чинення тиску на свідків на початкових стадіях досудового розслідування.

Наявний ризик, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_6 , шляхом вчинення корисливих кримінальних правопорушень, може здійснювати підкуп свідків, інших осіб, а тому може перешкоджати виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі за надуманими приводами, тощо.

Наявний ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_6 перебуваючи на посаді з 2004 року та маючи спільників (з числа інших невстановлених на даний час осіб), може продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.

Все вищезазначене вказує на те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Посилання захисника на необґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги вказані дані про особу підозрюваної, зокрема міцність її соціальних зав`язків. Так, ОСОБА_6 офіційно працює, має постійного місця проживання. Крім того, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я ОСОБА_6 щодо якої на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування її під вартою.

Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної ОСОБА_6 , слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає, що існують підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив її належну процесуальну поведінку не встановлено.

Разом з тим, у відповідності до положень ч. 3, ч. 4 ст. 183 КПК України, суд обирає підозрюваній альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Визначення розміру застави у розмірі більшому ніж 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя вважає недоцільним, оскільки у судовому засіданні прокурором не доведено, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Керуючись ст.ст. 32, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193,194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 19.01.2025.

Визначити підозрюваній розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, та надати можливість їй або іншій особі внести зазначену суму на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за реквізитами для внесення застави (отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), та надати документ, що підтверджує сплату слідчому, прокурору, суду.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за викликом до прокурора, слідчого та суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваної ОСОБА_6 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_6 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до неї для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді діє до 19.01.2025, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрювана ОСОБА_6 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 27.11.2024 о 14 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1