Ухвала

від 19.12.2024 по справі 752/23788/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23788/24

Провадження №: 1-кс/752/9683/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчої ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №42024100000000290 від 04.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на об`єкти нерухомого майна а саме: квартира, реєстраційний номер: АДРЕСА_1 , часткова власність: 35/100, власником якої є ОСОБА_5 , та накласти арешт на автотранспортний засіб Mitsubishi Pajero Wagon, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000290 від 04.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , згідно з наказом від 01.01.2024 № 30-к виданого директором Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» ОСОБА_6 , призначено на посаду завідувача лабораторії з контролю якості і безпеки продукції Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України».

Крім того, відповідно до Посадової інструкції керівника випробувальної лабораторії «Державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів», яка затверджена директором Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» ОСОБА_7 від 05.05.2020, на ОСОБА_5 покладені наступні посадові обов`язки.

Так, завідувач лабораторії: організовує проведення наукових досліджень за напрямами діяльності Лабораторії відповідно до затверджених основних наукових напрямів та поточних (щорічних) планів наукових досліджень та контролює стан їх виконання підпорядкованими співробітниками; керує проведенням науково-дослідних робіт з дотриманням вимог діючого законодавства, чинних стандартів, нормативів, метрологічних норм і правил, актів Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров`я України, Установи; забезпечує якісне та своєчасне виконання підпорядкованими співробітниками науково-дослідних робіт, випробувань, зразків лікарських засобі та іншої продукції. (п.п.1.5).

Крім того, відповідно до п.п.1.8 Посадової інструкції, у своїй діяльності завідувач лабораторії керується: Конституцією України, законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту» та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють наукову діяльність, Статутом Установи, її локальними документами, а також іншими актами, які стосуються питань організації та проведення науково-дослідних та випробувальних робіт; чинним трудовим законодавством України; керівними документами і нормативними матеріалами НАМНУ, МОЗ України; наказами, розпорядженнями та рішеннями керівництва Установи; персональною посадовою Інструкцією.

Також, відповідно п.п.2.1 Посадової інструкції завідувач лабораторії: здійснює загальне керівництво діяльністю Лабораторії; забезпечує на рівні вищого керівництва в Лабораторії дотримання та виконання вимог стандартів ДСТУ EN ISO 9001:2018 «Системи управління якістю. Вимоги», ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», Рекомендацій ВООЗ «Належна практика для національних лабораторій з контролю лікарських засобів» (WHO TRS № 957) та вимог внутрішньої документації системи управління якістю, що діє в Лабораторії; надає методичну допомогу співробітникам лабораторії при здійсненні науково-дослідних робіт.

До службових обов`язків завідувача лабораторії, згідно з п.4 Посадової інструкції входить: виконання своїх посадових функцій відповідно до п. 2 даної Інструкції; гарантування збереження конфіденційної інформації та захисту прав власності замовника, в рамках здійснення своєї діяльності, шляхом підписання заяви; гарантування неупередженості своєї діяльності.

Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Частиною 3 ст. 18 КК України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду завідувача Державної науково-дослідної лабораторії з контролю якості лікарських засобів, згідно з покладеними на неї правами та обов`язками, виконуючи організаційно-розпорядчі функції - є службовою особою.

Так, будучи службовою особою, ОСОБА_5 вчинила вимагання та одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії, з використанням службового становища, за наступних обставин.

23.08.2024 ОСОБА_8 , який являється представником ФОП ОСОБА_9 відповідно до Довіреності від 21.08.2024 за № 210824-1 приїхав до Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50, де звернувся до завідуючої лабораторії контролю якості та безпеки продукції Інституту ОСОБА_5 із проханням роз`яснити причини затримання розгляду листів № 604-1 від 04.06.2024 та № 604-3 від 10.07.2024, які надходили від ФОП ОСОБА_9 з проханням провести дослідження розроблюваного останнім дезінфікуючого засобу «Атомарний розчин «Акнедокс» торгівельної марки «ACNEDOX», зокрема: розробити методи виявлення та ідентифікації, визначити фізичні, хімічні та технологічні властивості; дослідити ефективність проти цільових організмів; дослідити токсикологічний профіль та провести екотоксикологічні дослідження.

В ході розмови, в ОСОБА_5 , яка усвідомлюючи неможливість забезпечення державної реєстрації засобу «Атомарний розчин «Акнедокс» без проведення необхідних досліджень, будучи обізнаною про обмежену кількість спеціалізованих установ, які можуть провести такі дослідження, що зумовлює певну безальтернативність подальших дій ОСОБА_8 , виник умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за проведення очолюваною нею лабораторією необхідних досліджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , повідомила ОСОБА_8 про завантаженість Лабораторії, складність проведення зазначених у листах видів аналізів та вказала на довготривалість державної реєстрації дезінфікуючих засобів загалом у зв`язку з останніми змінами законодавства у цій сфері. При цьому, ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_8 про її готовність проведення необхідних аналізів вказаного засобу, але спочатку необхідно надати зразки та документи до Інституту.

В подальшому, 03.09.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 приїхав до Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50, з метою передачі зразків дезінфекційного засобу ОСОБА_5 для проведення їх досліджень.

В ході спілкування, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на вимагання неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправність та незаконність своїх дій, повторно посилаючись на складність досліджень, які необхідно провести, а також на вагоме значення їх результатів для подальшої державної реєстрації дезінфекційного засобу, оцінюючи ствердні наміри ОСОБА_8 на подальшу співпрацю з очолюваною нею лабораторією внаслідок створеного в нього уявлення безальтернативності, висунула вимогу ОСОБА_8 щодо надання їй неправомірної вигоди у розмірі 10 000 доларів США за проведення вказаних аналізів/досліджень очолюваною нею Лабораторією та видачу результатів (висновку), що є однією з умов подальшого успішного здійснення державної реєстрації дезінфекційного засобу.

Усвідомлюючи незаконний характер вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_8 04.09.2024 звернувся з заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та в подальшому діяв під їх контролем.

В подальшому, в період часу з 11.09.2024 по 13.09.2024 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди, діючи з корисливою метою, за допомогою месенджера «WhatsApp», повідомляла ОСОБА_8 про необхідність надання їй додаткових документів та експериментальних зразків щодо засобу «Акнедокс», а також, зважаючи на те, що ОСОБА_8 не володіє спеціальними знаннями у сфері хімічних досліджень, повідомила останнього про необхідність надання їй контактів особи, яка безпосередньо займалась розробкою засобу «Атомарний розчин «Акнедокс» для уточнення деяких питань, що стосуються проведення потрібних досліджень.

Крім цього, під час телефонної розмови, яка відбулась о 14.03 год. 13.09.2024, ОСОБА_8 висловив ОСОБА_5 прохання зменшити суму неправомірної вигоди з 10 000 доларів США до 300 тис. грн., на що остання погодилась.

Надалі, в невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 16.10.2024, до ОСОБА_8 зателефонувала невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка представилась секретарем Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» та попросила уточнити реквізити ФОП ОСОБА_9 для відправки офіційних документів.

У подальшому, з Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» до ОСОБА_9 надійшли наступні документи, а саме: Договір № 1685 від 08.10.2024 між Державною установою «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» та ФОП ОСОБА_9 ; протокол узгодження договірної ціни до договору на виконання робіт науково-дослідного характеру № 1685 від 08.10.2024 та акт виконаних робіт між Державною установою «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» та ФОП ОСОБА_9 . Згідно з протоколом узгодження договірної ціни до договору на виконання робіт науково-дослідного характеру № 1685 від 08.10.2024 та самого договору, вартість роботи по проведенню досліджень становить 56 247 грн.

Далі, приблизно о 09.05 хв. 16.10.2024 від ФОП ОСОБА_9 здійснено офіційну оплату згідно з актом виконаних робіт на розрахунковий рахунок Державної установи «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України» на загальну суму 56 247 грн.

В подальшому, в ході телефонної розмови, яка відбулась о 16.25 год. 22.10.2024 ОСОБА_8 уточнив в ОСОБА_5 чи входить сума за офіційним платежем в розмірі 56247 грн. в узгоджену раніше суму неправомірної вигоди в розмірі 300000 грн., на що ОСОБА_5 , усвідомлюючи реалізацію нею свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання та одержання неправомірної вигоди, при цьому побоюючись бути викритою в своїй злочинній діяльності, пов`язаній з вимаганням неправомірної вигоди у ОСОБА_8 , посилаючись на ризиковість обговорення подібних питань в телефонному режимі, зазначила, що сума офіційного платежу входить в узгоджену раніше суму неправомірної вигоди та можливість ОСОБА_8 вирахування суми офіційного платежу в розмірі 56247 грн. з узгодженого розміру неправомірної вигоди в сумі 300000 грн.

Після цього, 18.11.2024, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_5 щоб дізнатись про готовність висновків. В ході розмови, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди, доводячи свій злочинний намір до кінця, повідомила ОСОБА_8 про необхідність надіслання їй листа з наданням ще одного експериментального зразку засобу «Акнедокс», запевнивши, що після надходження необхідної інформації від ФОП ОСОБА_9 , висновки будуть готові.

Крім того, в ході вказаної вище розмови, ОСОБА_8 уточнив в ОСОБА_5 чи можливе надання їй суми неправомірної вигоди в гривневому еквіваленті, на що ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, повідомила ОСОБА_8 про можливість надання їй неправомірної вигоди в гривнях.

В подальшому, 21.11.2024, близько 16.15 год., ОСОБА_10 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , прибув до Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50, для отримання звітів дослідження дезінфікуючого засобу «Атомарний розчин «Акнедокс». Перебуваючи за вищезазначеною адресою ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_5 з`ясувати куди необхідно підійти для отримання звітів. В ході телефонної розмови ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, доводячи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди до кінця повідомила, що чекає ОСОБА_8 у своєму автомобілі марки Mitsubishi Pajero, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться біля приміщення Державної установи «Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України».

Після цього, близько 16.30 год. ОСОБА_8 прослідував до вказаного автомобіля, в якому знаходилась ОСОБА_5 , де, присівши на заднє праве сидіння транспортного засобу, отримав від ОСОБА_5 оригінали документів: супровідний лист від 20.11.2024 №289/1887, звіт з оцінки якості (ефективності) засобу дезінфекційного «Атомарний розчин «Акнедокс», звіт з оцінки безпечності універсального дезінфекційного засобу «Атомарний розчин «Анедокс» (ACNEDOX)» № 28.9/1853 від 18.11.2024, звіт про науково-дослідну роботу визначення антимікробної дії дезінфекційного засобу «Універсальний дезінфекційний засіб «Атомарний розчин «Анедокс» (ACNEDOX)» та протоколи токсикологічних досліджень.

Після отримання вказаних документів, ОСОБА_8 , виконуючи раніше висловлену ОСОБА_5 вимогу, надав останній грошові кошти в загальній сумі 243 753 грн., які ОСОБА_5 отримавши, поклала до картонного подарункового пакету, який вийняла з чорної жіночої сумки, чим вчинила одержання службовою особою неправомірної вигоди, предметом якої була неправомірна вигода у значному розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

В подальшому, ОСОБА_5 затримано працівниками поліції та СБ України, а предмет неправомірної вигоди отриманий у вигляді грошових коштів у сумі 243 753 грн., що є значним розміром, вилучений під час обшуку.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди, предметом якої була неправомірна вигода у значному розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

21.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В ході оперативного супроводження досудового розслідування у кримінальному провадженні співробітниками СБ України встановлено, що ОСОБА_5 , являється власником автотранспортного засобу Mitsubishi Pajero Wagon, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 та є власницею частки (35/100) квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, об`єкт нерухомого майна - квартира, за адресою: АДРЕСА_2 , часткова власність: 35/100, власником якої є ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

З урахуванням положень ст. 12 КК України, злочин, передбачений за ч. 3 ст. 368 КК України, є тяжким злочином, санкцією якого передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, для досягнення дієвості даного кримінального провадження, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у зв`язку з наявністю достатніх підстав вважати, що суд у випадку визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні злочину може призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна, необхідно застосувати захід забезпечення кримінального провадження, передбачений ст. 170 КПК України, тобто накладення арешту на вищезазначене майно.

У судовому засіданні слідча клопотання підтримала просила клопотання задовольнити.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З огляду на положення вказаної частини статті 172 КПК України, слідчий суддя, дійшов висновку про розгляд клопотання без участі власника майна з метою забезпечення схоронності майна.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали додані до клопотання про накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, з наступних підстав.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000290 від 04.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

21.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, з конфіскацією майна.

В ході оперативного супроводження досудового розслідування у кримінальному провадженні співробітниками СБ України встановлено, що ОСОБА_5 , являється власником автотранспортного засобу Mitsubishi Pajero Wagon, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 та є власницею частки (35/100) квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, одним з таких заходів є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна як виду покарання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, що відповідає положенням п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК Країни.

Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на:

- об`єкти нерухомого майна а саме: квартира, реєстраційний номер: 37299509, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , часткова власність: 35/100, власником якої є ОСОБА_5 .

- автотранспортний засіб Mitsubishi Pajero Wagon, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1