Ухвала

від 20.11.2024 по справі 935/3535/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/3535/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/611/24

Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 вересня 2024 року, якою повернуто його заяву про роз`яснення ухвали слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 вересня 2024 року повернуто заяву ОСОБА_6 щодо роз`яснення ухвали слідчого судді Коростишівського райсуду від 12.06.2024 року у справі № 935/3535/23.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заява містись нецензурну лексику та образливі вислови щодо працівників державних органів, з якої вбачається зловживання заявником своїми процесуальними правами, а тому слідчий суддя дійшов до висновку, що заява є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та направити справу на новий розгляд до Коростишівського районного суду Житомирської області у зв`язку з тим, що КПК України не передбачає таких підстав з яких слідчий суддя повернув скаргу заявнику.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд вказаної апеляційної скарги без участі прокурора. Зазначив, що вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою для скасування якої підстави відсутні.

ОСОБА_6 , в судове засідання апеляційного суду, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду провадження не з`явився, клопотань щодо відкладення розгляду провадження до апеляційного суду не надсилав.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами). Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду, в постанові від 13 березня 2019 року (справа N 199/6713/14-ц)

Аналогічну правову позицію викладено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2019 року (справа N 9901/324/19).

Крім того, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій, констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи п. п. "а" п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зіст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див.ухвали щодо прийнятності усправах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14травня 2004 року, заява N 67208/01, "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4лютого 2003 року, заяви N 61164/00 і N 18589/02, "Guntis Apinis проти Латвії" від 20 вересня 2011 року, заява N 46549/06).

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Водночас використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.

До того ж відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.

Також положеннями ч. 1 ст. 11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

При цьому, як вбачається з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК України.

У апеляційній скарзі заявника від 09.10.2024 на ухвалу слідчого про повернення заяви про роз`яснення ухвали слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.06.2024 справа №935/3535/23, як і у заяві від 13.09.2024 ОСОБА_6 використовує образливі висловлювання проти представників органів влади держави, а тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про необхідність повернення заяви заявнику.

Апеляційний суд враховує, що прийняття цього рішення не перешкоджає доступу до правосуддя, оскільки ОСОБА_6 може повторно звернутися до суду з заявою про роз`яснення судового рішення дотримуючись поваги до людської гідності, прав і свобод кожної особи, а подана ним заява, в якій він допускає образливі висловлювання та порівняння не могла бути призначена до розгляду, озвучена в судовому засіданні та відображена у судовому рішенні, яке є відкритим.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 вересня 2024 року, якою повернуто його заяву про роз`яснення ухвали слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: