Постанова

від 27.11.2024 по справі 694/1482/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Черкаси

Справа № 694/1482/21Провадження № 22-ц/821/1679/24Категорія: 305010900

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря: Ярошенка Б.М.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представники позивачів: адвокат Мельник Сергій Євгенійович, адвокат Дубинський Віктор Михайлович

відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_4

представник відповідача ОСОБА_4 : адвокат Ковтун Андрій Володимирович

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», представників Замриги Оксани Дмитрівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 адвокатів Мельника Сергія Євгенійовича, ОСОБА_5 , представника ОСОБА_4 адвоката Ковтуна Андрія Володимировича на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року (ухваленого під головуванням судді Здоровила В.А. в приміщенні Ватутінського міськогосуду Черкаськоїобласті, повний текст судового рішення складено 25 серпня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з окремими позовами до ОСОБА_4 , ТДВ СТДВ «Глобус» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 16 серпня 2022 року цивільні справі за № 694/1482/21, № 694/1483/21, № 694/1484/21 об`єднано в одне провадження для їх спільного розгляду під № 694/1482/21, провадження № 3/690/31/22.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.01.2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до ухвали Черкаського апеляційного суду від 04.08.2021 року вирок суду було скасовано в частині вирішення цивільних позовів.

Під час розгляду кримінального провадження було встановлено, що 08.07.2017 року близько 15 год. на перехресті вул. Шмідта та проспекту Шевченка в м. Звенигородка, Черкаської області мала місце ДТП за участю автомобілів «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП водій ОСОБА_2 та пасажири ОСОБА_3 , ОСОБА_1 автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була завдана фактична матеріальна шкода, яка полягала у відновленні здоров`я у вигляді медикаментозного та хірургічного лікування. Також в результаті ДТП автомобіль «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 отримав механічні ушкодження. Транспортний засіб, яким керував відповідач ОСОБА_4 на момент ДТП був застрахований в ТДВ «СТДВ «Глобус», а тому при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку з тим, що правонаступником ТДВ «СТДВ «Глобус» стала ПАТ «СК «Українська страхова група», то саме у останньої виникла відповідальність за відшкодування спричиненої даним ДТП шкоди.

Внаслідок ДТП позивачам була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що протягом тривалого часу, у зв`язку зі шкодою, завданою здоров`ю та відсутністю транспортного засобу позивачам довелося самостійно шукати гроші для відновлення власного здоров`я, вони не могли тривалий час спокійно спати, змушені були приймати заспокійливі засоби, сімейний бюджет був спрямований на придбання ліків та проведення лікування, відновлення здоров`я. Це все спричинило виникнення пригніченого стану. Від такого стану та нецільового використання сімейних коштів, стану здоров`я, втратилася можливість нормального спілкування з рідними. За таких обставин позивачі і змушені були звернутися до суду з даним позовом.

З урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог, представники позивачів просили суд:

стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 кошти за завдану їй злочином матеріальну шкоду: за шкоду заподіяну її життю та здоров`ю з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції в розмірі 99 729 грн та за спричинену їй матеріальну шкоду, яка пов`язана з пошкодженням її автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 100 000 грн;

стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 кошти за завдану йому злочином матеріальну шкоду за шкоду, заподіяну його життю та здоров`ю з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції в розмірі 6 428 грн;

стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 кошти за завдану йому злочином матеріальну шкоду за шкоду, заподіяну його життю та здоров`ю з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції в розмірі 34 729 грн;

стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за спричинену їй матеріальну шкоду, яка пов`язана з пошкодженням її автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 247 210 грн та компенсацію моральної шкоди, завдану її здоров`ю з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції в розмірі 1 186 704 грн;

стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди, завдану його здоров`ю з урахуванням пені, 3 % річних та індексу інфляції в розмірі 237 616 грн;

стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди, завдану його здоров`ю з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції в розмірі 158 410 грн;

судові витрати покласти на ОСОБА_4 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 45 738,37 грн у відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 100 000 у відшкодування майнової шкоди за пошкоджений автомобіль марки «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 100 237 грн у відшкодування майнової шкоди за пошкоджений автомобіль марки «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 200 000 грн у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 1 041,74 грн у відшкодування завданої майнової шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 150 000 грн у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 8 505,73 грн у відшкодування завданої майнової шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 100 000 грн у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 15 000 грн у відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу по 5 000 грн кожному.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 15 000 грн у відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу по 5 000 грн кожному.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» у дохід держави судовий збір в розмірі 2 639,62 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 у дохід держави судовий збір в розмірі 2 639,62 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика чи МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування. Страховий випадок (ДТП) стався 08 липня 2017 року, а до суду позивачі звернулися 15 квітня 2019 року, заявивши цивільні позови до відповідачів в ході кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за частиною першою статті 286 КК України, тобто в межах установленого законом строку.

Волевиявлення потерпілих внаслідок ДТП втілено в заяві від 06 липня 2020 року і це є підтвердженням дотримання потерпілими процедури звернення до страховика із заявою, а неподання ними заяви встановленого зразка зумовлено неотриманням ними консультаційної допомоги від співробітників відповідача, порушивши вимоги статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо обов`язку визначення представником страховика причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Оцінюючи поведінку позивачів в наведеній обстановці, суд вважає, що вони діяли розумно та добросовісно, вважаючи, що вчинили всі дії, необхідні для отримання страхового відшкодування, на відміну від відповідача ОСОБА_4 , який повідомив свого страховика про ДТП лише 30 вересня 2020 року.

Суд вважав, що відмова відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група» у виплаті страхового відшкодування наповнена лише формальним змістом.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль суд вважав вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню. 100 000 грн належить стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» в межах страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1392982, а іншу частину суми, врахувавши визначену залишкову вартість пошкодженого автомобіля, який після ДТП залишився у позивача ОСОБА_3 100 237 грн слід стягнути з ОСОБА_4 .

Дослідивши всі надані позивачами докази на підтвердження позовних вимог щодо відшкодування витрат на лікування, які можливо було ідентифікувати, та врахувавши, що надані позивачами товарні чеки про благодійні внески відшкодуванню не підлягають, вказані видатки є добровільним внеском особи, які вона робить на власний розсуд, суд вважав, що позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення. Суд стягнув з ПАТ «СК «Українська страхова група» в межах страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1392982 на користь ОСОБА_3 45 738,37 грн на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_2 1 041,74 грн у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_1 8 505,73 грн у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди;

Суд врахував, що позивачі в результаті ДТП отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, проходили тривале лікування та реабілітацію, зазнали душевних хвилювань, що порушило їх нормальний життєвий ритм досить тривалий час, а тому, з урахуванням принципу співмірності, справедливості та виваженості, суд вважав за можливе задовольнити вимоги позивачів частково та визначити розмір морального відшкодування позивачу ОСОБА_3 200 000 грн, ОСОБА_2 150 000 грн, ОСОБА_1 100 000 грн. За висновками суду, ці кошти слід стягнути саме з ОСОБА_4 , оскільки саме ним ця шкода заподіяна позивачам і саме від його дій та поведінки після ДТП залежав час тих страждань, які понесли позивачі;

Вирішуючи вимоги позивачів про притягнення відповідачів до відповідальності за порушення грошового зобов`язання, встановленої статтею 625 ЦК України, суд вважав їх безпідставними, оскільки відповідачі на час розгляду справи не мали грошових зобов`язань перед позивачами, а тому частина друга статті 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Аргументи учасників справи

В апеляційнійскарзі,поданій 05вересня 2023року, ПАТ «Страхова компанія «УСГ» вважаючи, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з недотриманням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, просило рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ПАТ «СК «УСГ» відмовити в повному обсязі за безпідставністю заявлених вимог.

Апеляційна скарга страхової компанії мотивована тим, що рішення суду ухвалене за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а тому є незаконним та необґрунтованим. Вказує, що висновки суду першої інстанції, що викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, суд неправильно тлумачить у рішенні Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не застосував даний закон, а тому і неповно провів судовий розгляд.

Вказує, що позовні вимоги позивачів до ПАТ «СК «УСГ» не могли бути задоволені судом першої інстанції, оскільки у відповідності до п.п.37.1.4., п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, страхова компанія вважає, що позивачі пропустили строк, встановлений п.п. 37.1.4 п.37.1. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для звернення з заявою про виплату страхового відшкодування.

Щодо стягнення 100 000 грн. за пошкоджений автомобіль, вказує, що залишкова вартість ТЗ була визначена не на дату ДТП, а на дату проведення оцінки 08.02.2023 року, що є порушенням пункту 32 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав", а тому висновок експерта № 07 від 08.02.2023 року є неналежним та недопустимим доказом у справі, оскільки залишкову вартість ТЗ визначено не на дату ДТП.

Вказує, що стягнуті витрати на лікування у сумі 45 738 грн. 37 коп., 8505 грн. 73 коп., 1041 грн. 74 коп. є незаконними, оскільки вказані витрати не підтверджені належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , через своїх представників адвокатів Мельника С.Є. та ОСОБА_5 22 вересня 2023 року подали апеляційну скаргу в якій просять: рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року змінити, стягнути з відповідача СК «Українська страхова група» на користь позивача ОСОБА_3 за завдану їй злочином матеріальну шкоду, за шкоду заподіяну її життю і здоров`ю, кошти у розмірі 99729 грн.; стягнути з відповідача СК «Українська страхова група» на користь позивача ОСОБА_3 матеріальну шкоду, яка спричинена її автомобілю «Сузукі CX-4» д.н. НОМЕР_2 кошти в розмірі 100.000 грн. Решту матеріальної шкоди, яка спричинена її автомобілю в розмірі 247210 грн. (347210 грн.+26233+9369-100000 грн.) стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 ; стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 за спричинену їй моральну шкоду в розмірі 1 186 704 грн.; з відповідача страхової компанії «Українська страхова група» на користь позивача ОСОБА_2 за завдану йому злочином матеріальну шкоду за шкоду, заподіяну його життю і здоров`ю в розмірі 6428 грн.; з відповідача ОСОБА_6 стягнути на користь позивача ОСОБА_2 за завдану йому злочином моральну шкоду в розмірі 237,616 грн.; з відповідача страхової компанії «Українська страхова група» на користь позивача ОСОБА_1 за завдану злочином матеріальну шкоду заподіяну його життю та здоров`ю в розмірі 34729 грн.; з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 за завдану злочином моральну шкоду в розмірі 158410 грн. В іншій частині судове рішення суду першої інстанції просять залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не правильно оцінив висновок експерта, та представники скаржників вважають, що до висновку експертизи від 08.02.2023 року потрібно віднестися критично. Відмова у стягненні витрат, як «добровільний внесок» судом не вмотивована. Вказують, що причиною понесених позивачами витрат є дія відповідача, який винний в скоєнні даного ДТП, а тому між ДТП та добровільними внесками позивачів до лікарні є прямий причинний зв`язок.

Висновок суду першої інстанції про часткове врахування психологічної експертизи стосовно ОСОБА_3 від 31.10.2019 року є невірним на думку скаржників. Вказують, що дана експертиза була проведена спеціалістами в галузі психології і всі критерії, на які звертає увагу суд, експертами було враховано і тому розмір моральної шкоди вказаний в експертизі, встановлений правильно.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції до позовних вимог не вірно не застосував вимоги, які передбачені ст. 625 ЦК України при вирішенні даної справи.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника адвоката Ковтуна А.В. 26 вересня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить в частині позовних вимог до ОСОБА_4 скасувати рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги до ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 100 237 грн. у відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль марки «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 . Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 70 000 грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 35 000 грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 25 000 грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди. Відмовити в стягненні з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки, викладені у рішенні Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 100 000 грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди не відповідають обставинам справи. На думку скаржника, до матеріалів справи не додано доказів того, що ОСОБА_1 , тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні та проходив тривалу реабілітацію. В той же час ОСОБА_1 не надав жодного доказу на підтвердження того, що ним приймались заспокійливі ліки, був тривожний сон, мав пригнічений стан, втратив нормальне спілкування з батьками та змушений був відкласти чи відмовитись від багатьох справ.

Разом з тим, в апеляційній скарзі зазначається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не надали жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовано розмір завданої їм моральної шкоди. Вважає, що доводи представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розмір заподіяної, в результаті ДТП, моральної шкоди не підтверджені належними і допустимими доказами, тому відповідно до ст.ст. 78,81 ЦПК України вважаються недоведеними.

Вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачі тривалий час перебували на стаціонарному лікуванні та проходили тривалу реабілітацію.

На думку скаржника, визначений розмір моральної шкоди є неадекватним нанесеній моральній шкоди, яка спричинена внаслідок необережності, без прямого умислу. Відповідач ОСОБА_4 вважає, що вказаний розмір моральної шкоди виходить за межі розумності та справедливості внаслідок значного розміру.

Надані позивачами докази про розмір заявлених витрат на правничу допомогу є неспіврозмірними з фактично витраченим адвокатами часом по наданню такої допомоги: консультація (4 год.), складання клопотання про об`єднання позовів (3 години), складання клопотання про залучення до справи співвідповідача (3 год.), складання уточнюючої позовної заяви (2 год.), ведення справи в суді (4 год.). Інші докази розміру понесених витрат на правничу допомогу не відповідають Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та явно суперечать вимогам ЦПК України.

Таким чином, відповідач вважає, що надані позивачами документи заявлених витрат на правничу допомогу є неналежними і недопустимими доказами.

Відзиви на апеляційні скарги

03.11.2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 адвокатів Мельника С.Є. та ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу СК «Українська страхова група».

Відзив мотивований тим, що позивачі та їх представники також не згодні з рішенням суду першої інстанції, яким неправильно вирахована матеріальна та моральна шкода, яка стягнута з відповідача «Українська страхова група», однак з інших підстав ніж ті, на які посилається скаржник.

Вказують, що суд першої інстанції недостатньо стягнув з страхової компанії кошти за спричинену позивачам матеріальну та моральну шкоду. Вважають, що з відповідача « Українська страхова група» повинно бути стягнуто більше коштів, що мотивовано в апеляційній скарзі позивачів.

Відносно доводів, що суд першої інстанції неправильно стягнув витрати за правничу допомогу, вказують, що витрати на професійну правничу допомогу складаються з приєднаних до справи доказів відносно ведення справи в суді першої інстанції, що судом першої інстанції було враховано при вирішенні даного питання.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційні скарги ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», представників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 адвокатів Мельника С. Є., Дубинського В. М., представника ОСОБА_4 адвоката Ковтуна А. В. - задоволено частково.

Рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», на користь ОСОБА_3 120 грн у відшкодування заподіяної майнової шкоди та 6 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 100 237 грн у відшкодування майнової шкоди за пошкоджений автомобіль марки «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнуто ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 299 994 грн у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 390 грн у відшкодування завданої майнової шкоди та 19,50 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 149 980,50 грн у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 540 грн у відшкодування завданої майнової шкоди та 27 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 99 973 грн у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат в суді першої інстанції на правничу допомогу по 545 грн кожному.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат в суді першої інстанції на правничу допомогу по 4 454,67 грн кожному.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат в суді апеляційної інстанції на правничу допомогу по 765,83 грн кожному.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат в суді апеляційної інстанції на правничу допомогу по 2 970 грн кожному.

Компенсовано ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» за рахунок держави переплачений судовий збір у розмірі 3 776,58 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 9 381,69 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

02 січня 2024 року представники ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 адвокати Мельник С.Є. та Дубинський В.М. подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року.

Постановою Верховного Суду від 20 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка підписана представниками ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , задоволено частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у частині відмови у стягненні з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 100 000 грн відшкодування майнової шкоди за пошкоджений автомобіль марки «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 ; стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», на користь ОСОБА_3 120 грн відшкодування заподіяної майнової шкоди; стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 390 грн відшкодування завданої майнової шкоди; відмови у стягненні з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 пені, 3% річних та індексу інфляції; розподілу судових витрат - скасовано.

Рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року у частині стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 100 000 грн відшкодування майнової шкоди за пошкоджений автомобіль марки «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 ; стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 45 738,37 грн відшкодування заподіяної майнової шкоди; стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 1 041,74 грн відшкодування завданої майнової шкоди - залишено в силі.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 100 237 грн відшкодування майнової шкоди за пошкоджений автомобіль марки «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , залишено без змін.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у частині стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», на користь ОСОБА_3 6 грн відшкодування моральної шкоди змінено, збільшивши компенсацію моральної шкоди до 2 286,92 грн; стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 19,50 грн відшкодування моральної шкоди змінено, збільшивши компенсацію моральної шкоди до 52,09 грн; стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 299 994 грн відшкодування спричиненої моральної шкоди змінено, зменшивши компенсацію моральної шкоди до 297 713,08 грн; стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 149 980,50 грн на відшкодування спричиненої моральної шкоди, змінено, зменшивши компенсацію моральної шкоди до 149 947,91 грн.

Передано справу у частині відмови у стягненні з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 пені, 3% річних та індексу інфляції, розподілу судових витрат, на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Матеріали цивільної справи № 694/1482/21 разом з апеляційними скаргами ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», представників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 адвокатів Мельника С. Є., Дубинського В. М., представника ОСОБА_4 адвоката Ковтуна А. В. на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року надійшли до Черкаського апеляційного суду 23 вересня 2024 року.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено головуючого суддю (суддю- доповідача) Карпенко О.В. та суддів: Сіренка Ю.В., Василенко Л.І.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року апеляційні скарги ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», представників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 адвокатів Мельника С.Є., Дубинського В.М., представника ОСОБА_4 адвоката Ковтуна А.В. на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року прийнято до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 24 жовтня 2024 року.

16 жовтня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшли письмові пояснення представника ОСОБА_4 адвоката Ковтуна А.В.

22 жовтня 2024 року представниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокатами Дубинським В.М. та ОСОБА_7 подано клопотання про долучення письмових пояснень та письмових доказів.

Фактичні обставини справи

Як встановлено судами попередніх інстанції, вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 січня 2021 року ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що 08 липня 2017 року близько 15 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Звенигородка Черкаської області на перехресті проспекту Шевченка та вулиці Шмідта, порушуючи вимоги пунктів 2.3 б, 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 зі змінами та доповненнями, не стежив за дорожньою обстановкою, був неуважний, при повороті ліворуч на вулицю Шмідта не надав перевагу в русі і вчинив зіткнення із автомобілем «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався прямолінійно через перехрестя в зустрічному напрямку.

Внаслідок ДТП водій автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 отримав травму правого колінного суглоба з переломом внутрішнього виростку стегнової кістки, ушкодженням медіального меніску, медіальної колатеральної зв`язки та крововиливом в порожнину суглоба (гемартроз), що згідно з висновком експерта № 02-01/1589 від 08 вересня 2017 року належить до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; садна нижніх кінцівок належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Пасажирка автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 отримала перелом правої ключиці зі зміщенням уламків, травму таза з переломом кісток справа, що згідно з висновком експерта № 02-01/1588 від 08 вересня 2017 року належить до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; травму голови зі струсом головного мозку, садна обличчя, що належить до категорії легких тілесних ушкоджень.

Пасажир автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 отримав закритий перелом обох кісток лівої гомілки, травматичний набряк м`яких тканин лівої гомілки, що згідно з висновком № 02-01/1590 від 08 вересня 2017 року належать до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а саме вимог пунктів 2.3 б, 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до висновку експерта № 706/720/18-23 від 30 липня 2018 року знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

У зв`язку з отриманими внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 тривалий час перебували на стаціонарному лікуванні, оскільки їхньому здоров`ю була заподіяна значна шкода та відповідно вони понесли матеріальні витрати.

Вартість технічних ушкоджень транспортного засобу, тобто шкоди, спричиненої майну власника транспортного засобу автомобіля «Suzuki SX-4», підтверджує зміст висновку судового експертного авто-товарознавчого дослідження №155/02 від 09 жовтня 2017 року.

На момент вчинення ДТП, між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_4 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1392982, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв, що експлуатують автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вказаним договором передбачено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 200 000 грн, а за шкоду, заподіяну майну, 100 000 грн.

Відповідно до висновку експерта № 115 від 09 жовтня 2017 року шкода, спричинена власнику автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час дорожньо-транспортної пригоди 08 липня 2017 року, складає 240 237 грн.

Відповідно до висновку експерта № 07 від 08 лютого 2023 року за результатами проведення судової авто-товарознавчої експертизи залишкова (ринкова) вартість автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , на час проведення експертизи після пошкоджень, утворених під час ДТП 08 липня 2017 року, складає 40 000 грн.

Ці факти встановлені вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 січня 2021 року, а також ухвалою Черкаського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року.

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені, 3% річних та індексу інфляції та в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідній частині , апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Дана справа переглядалась судами неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 20 серпня 2024 року до суду апеляційної інстанції на новий розгляд передано дану справу у частині відмови у стягненні з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 пені, 3% річних та індексу інфляції, розподілу судових витрат.

Вказаною постановою у цій справі встановлено, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просили стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_4 на їх користь майнову шкоду з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції та компенсацію моральної шкоди з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції. Вказане підтверджується заявою про збільшення та уточнення позовних вимог (т.4, а.с. 165-171);

апеляційний суд вказав, що відповідачі на час розгляду справи не мали грошових зобов`язань перед позивачами, а тому частина друга статті 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди внаслідок ДТП;

апеляційний суд не врахував, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням. Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання;

поза увагою апеляційного суду залишилось те, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня;

апеляційний суд не звернув уваги на те, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок (це процесуальний обов`язок суду);

апеляційний суд не перевірив правильність розрахунків пені, 3% річних та індексу інфляції, зроблених позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не встановив період, за який позивачі нарахували пеню, 3% річних та індекс інфляції.

Таким чином,наразі судомапеляційної інстанціїсправа переглядаєтьсяв межахдоводів апеляційноїскарги позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 лише вчастині відмовиу стягненніпені,3%річних таіндексу інфляції на розмір матеріальної та моральної шкоди.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції вважав їх безпідставними, оскільки відповідачі на час розгляду справи не мали грошових зобов`язань перед позивачами, а тому частина друга статті 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди.

Проте, з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 20 серпня 2024 року, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками районного суду.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення пені відповідно до п. 35.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та згідно ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат суд апеляційної інстанції виходить з наступних підстав.

Так, згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.10.2019 у справі № 452/3519/15 (провадження № 61-14973св18) зазначено, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2019 у справі № 757/26834/15-ц (провадження № 61-23871св18) зазначено, що оскільки за своєю правовою природою зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування є грошовим, до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 625 ЦК України щодо стягнення зі страхової компанії трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних втрат.

За змістом аналізованої норми закону, нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992 ЦК України, відповідно до яких, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 у справі № 758/16044/16-ц (провадження № 61-913св17) вказано, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Крім того, у п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 у справі № 200/4309/14-ц (провадження № 61-23763св18) зазначено, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною першоюстатті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Устатті 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормамистатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Як встановлено судами попередніх інстанції, 08 липня 2017 року близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Звенигородка Черкаської області на перехресті проспекту Шевченка та вулиці Шмідта, порушуючи вимоги пунктів 2.3 б, 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 зі змінами та доповненнями, не стежив за дорожньою обстановкою, був неуважний, при повороті ліворуч на вулицю Шмідта не надав перевагу в русі і вчинив зіткнення із автомобілем «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався прямолінійно через перехрестя в зустрічному напрямку. Внаслідок вказаної ДТП водій автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та пасажири ОСОБА_3 , ОСОБА_1 автомобіля «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Також в результаті ДТП автомобіль «Suzuki SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , отримав механічні ушкодження.

Вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.01.2021 року ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України.

На момент вчинення ДТП між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_4 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1392982, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв, що експлуатують автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Розглядаючи спір по суті, судом у даній справі позовні вимоги задоволено частково та, за результатами перегляду справи судом касаційної інстанції, стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 45 738,37 грн. у відшкодування заподіяної майнової шкоди завданої здоров`ю, 100 000 грн. майнової шкоди завданої пошкодженням автомобіля та 2286,92 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 100237 грн у відшкодування майнової шкоди завданої пошкодженням автомобіля та 297713,08 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 1041,74 грн майнової шкоди завданої здоров`ю та 52,09 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 149947,91 грн моральної шкоди.

В даній справі позивачі просили суд стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_4 на їх користь майнову шкоду з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції та компенсацію моральної шкоди з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції. Вказане підтверджується заявою про збільшення та уточнення позовних вимог (т.4, а.с. 165-171).

Згідно збільшених позовних вимог на стадії підготовчого засідання, що викладені в заяві від 23.03.2023 року, позивачі просять стягнути пеню, 3% річних та інфляційні втрати за період з липня 2017 року (з моменту ДТП) по дату подання вказаної заяви, тобто по 23 березня 2023 року.

Разом з тим, визначений позивачами початок нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів вважає помилковим, оскільки прострочення виплати страхового відшкодування має місце з моменту відмови у такій виплаті, а саме з 05 жовтня 2020 року (том 1, а.с. 152).

Крім того, відповідно до п.36.2 ст.36 Закону № 1961-IV виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що страховою компанією отримано заяву позивачів про виплату страхового відшкодування 06 липня 2020 року, а тому у відповідності до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мав би сплатити страхове відшкодування не пізніше 04 жовтня 2020 року (через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування), тому з 05 жовтня 2020 року розпочався період прострочення.

В цій частині помилковим є посилання представників позивачів на початок перебігу строку порушення грошового зобов`язання відповідачів як на дату ДТП.

Відтак, правильним періодом нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є період з 05.10.2020 року по 23.03.2023 року.

Разом з тим, до суду апеляційної інстанції 22 жовтня 2024 представниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подано клопотання про долучення письмових пояснень та письмових доказів, до якого додано розрахунок нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

З письмових пояснень вбачається, що фактично позивачі просять збільшити позовні вимоги у відповідній частині з огляду на тривалий розгляд справи судом касаційної інстанції, визначаючи період нарахування з липня 2017 року по вересень 2024 року.

Проте, апеляційний суд не приймає до уваги такі пояснення, які за своїм змістом фактично є заявою про збільшення позовних вимог, яка подана на стадії апеляційного перегляду справи, оскільки приписами ст. 49 ЦПК України встановлено, що позивач вправі збільшити позовні вимоги до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Тобто, збільшення розміру позовних вимог під час розгляду справи по суті в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій не допускається.

Відповідно, доданий до таких пояснень розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів відхиляє.

Зважаючи на процесуальний обов`язок суду у разі незгоди з розрахунком позивача навести в рішенні свій розрахунок, колегія суддів здійснює самостійний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з поданої до суду першої інстанції заяви про збільшення позовних вимог від 23.03.2023 року та, як вже було зазначено вище, взявши до уваги період обрахунку з 05.10.2020 року по 23.03.2023 року.

Між тим, ПАТ «СК «Українська страхова група» у відзиві на позовну заяву викладено заяву про застосування спеціального строку позовної давності до вимоги про стягнення пені.

За правилами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як зазначалось вище, правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500. В подальшому, дію карантину, встановленого цією постановою, було продовжено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, тому колегія суддів вважає, що позивачами не пропущений річний строк позовної давності за вимогами про стягнення пені, оскільки на час початку періоду прострочення з виплати страхового відшкодування (05 жовтня 2020 року) та подання заяви про збільшення позовних вимог (23 березня 2023 року) такий строк був продовжений вищевказаним Законом.

Отже, застосування спеціального строку позовної давності до позовних вимог щодо стягнення пені є неможливим.

Здійснюючи розрахунок пені, колегія суддів виходить з того, що позивачами заявлено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат лише на розмір матеріальної шкоди заподіяної здоров`ю та моральної шкоди.

Що стосується вимог про стягнення з ПАТ «СК Українська страхова група» пені, 3% річних та інфляції на користь ОСОБА_3 .

Період прострочення з 05.10.2020 по 23.02.2023

Сума боргу 45 738,37 грн.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення

Д - кількість днів прострочення.

05.10.2020 - 31.12.2020 : 6,00 (облікова ставка НБУ)

45 738,37 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 88 днів (прострочення) : 100

01.01.2021 - 04.03.2021 : 6,00 (облікова ставка НБУ)

45 738,37 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 365) x 63 днів (прострочення) : 100

05.03.2021 - 15.04.2021 : 6,50 (облікова ставка НБУ)

45 738,37 (Сума боргу) x (2 x 6,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100

16.04.2021 - 22.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ)

45 738,37 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 98 днів (прострочення) : 100

23.07.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ)

45 738,37 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100

10.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ)

45 738,37 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 100

10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

45 738,37 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100

21.01.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ)

45 738,37 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 100

03.06.2022 - 23.03.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ)

45 738,37 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 294 днів (прострочення) : 100

Всього штрафних санкцій (пеня): = 30 415,53 грн. (1 319,66. + 947,35 грн. + 684,20 грн. + 1 842,07 грн. 982,44 грн. + 1 938,56 грн. + 947,35 грн. + 3 333,26 грн. + 18 420,66).

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Індекс інфляції: жовтень 2020 - 101,00, листопад 2020 - 101,30, грудень 2020 - 100,90, січень 2021 - 101,30, лютий 2021 - 101,00, березень 2021 - 101,70, квітень 2021 - 100,70, травень 2021 - 101,30, червень 2021 - 100,20, липень 2021 - 100,10, серпень 2021 - 99,80, вересень 2021 - 101,20, жовтень 2021 - 100,90, листопад 2021 - 100,80, грудень 2021 - 100,60, січень 2022 - 101,30, лютий 2022 - 101,60, березень 2022 - 104,50, квітень 2022 - 103,10, травень 2022 - 102,70, червень 2022 - 103,10, липень 2022 - 100,70, серпень 2022 - 101,10, вересень 2022 - 101,90, жовтень 2022 - 102,50, листопад 2022 - 100,70, грудень 2022 - 100,70, січень 2023 - 100,80, лютий 2023 - 100,70, березень 2023 - 101,50.

IIc(101,00 : 100)x(101,30 : 100)x(100,90 : 100)x(101,30 : 100)x(101,00 : 100)x(101,70 : 100)x(100,70 : 100)x(101,30 : 100)x(100,20 : 100)x(100,10 : 100)x(99,80 : 100)x(101,20 : 100)x(100,90 : 100)x(100,80 : 100)x(100,60 : 100)x(101,30 : 100)x(101,60 : 100)x(104,50 : 100)x(103,10 : 100)x(102,70 : 100)x(103,10 : 100)x(100,70 : 100)x(101,10 : 100)x(101,90 : 100)x(102,50 : 100)x(100,70 : 100)x(100,70 : 100)x(100,80 : 100)x(100,70 : 100)x(101,50 : 100)= 1.48141277

Інфляційне збільшення: 45738,37 x 1.48141277 - 45738,37 =22019,04 грн.

Тому інфляційні нарахування за період часу з 05.10.2020 по 23.02.2023 включно склали 22 019,04 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

з 05/10/2020 до 31/12/2020 88 днів прострочення на суму 329,92 грн.

45 738,37 x 3 % x 88 : 366 : 100

з 01/01/2021 до 23/03/2023 812 днів прострочення на суму 3 052,57 грн.

45 738,37 x 3 % x 812 : 365 : 100

Загальна сума 3 % річних становить 3 382,48 грн. (329,92 грн. + 3052,57 грн.)

Провівши наведені розрахунки, апеляційний суд підсумовує, що розмір пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення ПАТ «СК «Українська страхова група» виплати матеріальної шкоди, завданої здоров`ю ОСОБА_3 становить 55 817,05 грн.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої здоров`ю ОСОБА_3 з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 05 жовтня 2020 року по 23 березня 2023 року становить 101 555,42 грн (45738,37 +55817,05)

Разом з тим, позивачкою ОСОБА_3 заявлено позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди завданої здоров`ю з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 99 729 грн.

У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

А тому, враховуючи приписи ст. 13, 264 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог на суму 53 990,63 грн. (99729 - 45738,37 грн)

Що стосується вимог про стягнення з ПАТ «СК Українська страхова група» пені, 3% річних та інфляції на користь ОСОБА_2 .

Період прострочення з 05.10.2020 по 23.02.2023

Сума боргу 1041,74 грн.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

05.10.2020 - 31.12.2020 : 6,00 (облікова ставка НБУ)

1 041,74 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 88 днів (прострочення) : 100

01.01.2021 - 04.03.2021 : 6,00 (облікова ставка НБУ)

1 041,74 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 365) x 63 днів (прострочення) : 100

05.03.2021 - 15.04.2021 : 6,50 (облікова ставка НБУ)

1 041,74 (Сума боргу) x (2 x 6,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100

16.04.2021 - 22.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ)

1 041,74 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 98 днів (прострочення) : 100

23.07.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ)

1 041,74 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100

10.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ)

1 041,74 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 100

10.12.2021 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

1 041,74 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100

21.01.2022 - 02.06.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ)

1 041,74 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 100

03.06.2022 - 23.03.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ)

1 041,74 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 294 днів (прострочення) : 100

Всього штрафних санкцій (пеня): = 692,75 грн. (30,06 грн + 21,58 грн.+ 15,58 грн.+ 41,96 грн.+ 22,38 грн.+ 44,15 грн.+ 21,58 грн.+ 75,92 грн.+ 419,55 грн.)

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Індекс інфляції:жовтень 2020 - 101,00, листопад 2020 - 101,30, грудень 2020 - 100,90, січень 2021 - 101,30, лютий 2021 - 101,00, березень 2021 - 101,70, квітень 2021 - 100,70, травень 2021 - 101,30, червень 2021 - 100,20, липень 2021 - 100,10, серпень 2021 - 99,80, вересень 2021 - 101,20, жовтень 2021 - 100,90, листопад 2021 - 100,80, грудень 2021 - 100,60, січень 2022 - 101,30, лютий 2022 - 101,60, березень 2022 - 104,50, квітень 2022 - 103,10, травень 2022 - 102,70, червень 2022 - 103,10, липень 2022 - 100,70, серпень 2022 - 101,10, вересень 2022 - 101,90, жовтень 2022 - 102,50, листопад 2022 - 100,70, грудень 2022 - 100,70, січень 2023 - 100,80, лютий 2023 - 100,70, березень 2023 - 101,50.

IIc (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) = 1.48141277

Інфляційне збільшення:1041,74 x 1.48141277 - 1041,74 =501,51 грн.

Тому інфляційні нарахування за період часу з 05.10.2020 по 23.02.2023 включно склали 501,51 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

з 05/10/2020 до 31/12/2020 - 88 днів прострочення на суму 7,51 грн.

1 041,74 x 3 % x 88 : 366 : 100

з 01/01/2021 до 23/03/2023 - 812 днів прострочення на суму 69,53 грн.

1 041,74 x 3 % x 812 : 365 : 100

Загальна сума 3 % річних становить 77,04 грн.(7,51 грн +69,53грн.)

З викладеного слідує, що розмір пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення ПАТ «СК «Українська страхова група» виплати матеріальної шкоди, завданої здоров`ю ОСОБА_2 становить 1271,30 грн.

Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

У пунктах 44 та 45 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5ЦКУкраїни поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦКУкраїни), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦКУкраїни). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування майнової шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

По своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди. Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання.

В даному випадку, між позивачами та відповідачем ОСОБА_4 договір про відшкодування шкоди не укладався. Рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивачів майнової шкоди, яке не виконувалось відповідачем ОСОБА_4 у період з 05.10.2020 року по 23.03.2023 рік, не ухвалювалось.

За таких обставин, оскільки конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди не відбулося, прострочення ОСОБА_4 не настало, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, що повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, провадження № 61-12530св18.

Отже, відсутні будь-які правові підстави для застосування щодо відповідача ОСОБА_4 санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України та нарахування пені.

В контексті наведеного вище, колегія суддів також не вбачає обґрунтованих підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на розмір моральної шкоди, оскільки зобов`язання зі сплати моральної шкоди виникло у страхової компанії та ОСОБА_4 лише з набранням законної сили судового рішення про її стягнення, тобто постановою ВС від 20 серпня 2024 року. Враховуючи, що взятий судом апеляційної інстанції період для обрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат з 05.10.2020 по 23.02.2023 не охоплює момент виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди (20.08.2024), то відповідальність за невиконання зобов`язання з відшкодування моральної шкоди у відповідний період не настала, як для ПАТ «СК «Українська страхова група» так і для ОСОБА_4 .

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині, що направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, постановлене із неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, воно не може залишатися в законній силі, підлягає до скасування із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляції.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

22 жовтня 2024 року представники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адвокати Мельник С.Є. та Дубинський В.М. подали до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, згідно з якою просили суд стягнути з ПАТ «СК Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 6000 грн.

На підтвердження понесених позивачами витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції було надано договір про надання правової допомоги від 21.10.2024 року. Квитанцію №1-1-3 від 22 жовтня 2024 року на суму 6000 грн. та орієнтовний розрахунок витрат.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Надаючи оцінку доказам у справі, суд апеляційної інстанції враховує позицію Великої Палати ВС висловлену у справі № 904/4507/18, де зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VІ).

Дослідивши подані в обґрунтування витрат на правничу допомогу докази, прийнявши до уваги судову практику з вказаного питання, врахувавши критерій реальності наданих доказів та обсяг виконаних робіт адвокатом на представництво інтересів позивачів, колегія суддів приходить до переконання, що стягнення суми коштів у заявленому представниками позивачів розмірі 6000 грн. за надану правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є обґрунтованим, враховуючи складність справи, час затрачений на надання допомоги, підготовку процесуальних документів та участь в судових засіданнях.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн, тобто по 3000 грн на користь кожного з позивачів.

Що стосується судових витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що позивачі від сплати судового збору звільнені на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляції з ПАТ «СК «Українська страхова група» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , то з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у відповідній частині у розмірі 3437,82 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 374,376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 адвокатів Мельника Сергія Євгенійовича, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 21 серпня 2023 року в частині відмови у стягненні з ПАТ «СК «Українська страхова група», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пені, 3% річних та інфляційних втрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ПАТ «СК «Українська страхова група» про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 пеню, 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 53 990,63 грн.

Стягнути зПАТ «СК«Українська страховагрупа»на користь ОСОБА_2 пеню, 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 1271,30 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відмовити.

Стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь держави судовий збір у розмірі 3437,82 грн.

Стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000 грн, тобто по 3000 грн на кожного із позивачів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко

/повний текст постанови суду виготовлено 29 листопада 2024 року/