Постанова

від 20.11.2024 по справі 902/600/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Справа № 902/600/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

позивача: Петришин В.М.адвокат

відповідача: Шапошніков І.Б. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 в частині стягнення пені в сумі 249 621,97 грн, штрафу в сумі 8 202,20 грн (суддя Яремчук Ю.О., м.Вінниця, повний текст складено 23.09.2024)

за позовом: Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1(ЛК АТП № 1) (місцезнаходження: вул. Грунтова, 1Б, м. Львів, 79066; поштова адреса: вул. Авіаційна, 1, м.Львів, 79040)

до: Фізичної особи підприємця Трач Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 1048645,55 грн

ВСТАНОВИВ:

Львівське комунальне автотранспортне підприємство № 1(ЛК АТП № 1) звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи підприємця Трач Олега Володимировича про стягнення 1 048 645,55 грн. з яких 981013,35 грн пені та 67632,20 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи підприємця Трач Олега Володимировича на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства №1(ЛК АТП № 1) пеню в сумі 249 621,97 грн, штраф в сумі 8 202,20 грн та 7734,73 грн витрат на сплату судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись частково з ухваленим рішенням Фізична особа-підприємець Трач Олег Володимирович звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 пені в сумі 249 621,97 грн, штрафу в сумі 8 202,20 грн, ухваливши в цій частині нове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 пеню у розмірі 22 367,90 грн та штрафу у розмірі 598,58 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач припустився помилок при розрахунку, неправильно визначаючи кількість днів прострочення. Позивач, визначаючи кількість прострочених днів, враховував день поставки, як день прострочення, всупереч положенням законодавства та висновків Верховного Суду. Наприклад, у розрахунку за заявкою від 20.09.2023 позивач вказує, що останній день виконання зобов`язання є 25.09.2023, відповідно перший день прострочення 26.09.2023. Датою поставки позивач вказує 02.10.2023. Таким чином, відповідач прострочив поставку (якщо брати розрахунок позивача) на 6 днів. Натомість позивач вказує, у розрахунку прострочення на 7 днів, тобто допускає математичну помилку. Такі помилки містяться у всіх розрахунках позивача, відповідно розрахунки позивача є неправильними. Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на вказане, натомість ухвалюючи рішення взяв за основу розрахунки позивача, лише, виключивши розрахунки за заявками, надісланим поза межами строку дії договору.

Поряд з цим, відповідач вважає, що листи від 04.10.2023 №888/02 та від 16.11.2023 №1049/08 із таблицями невідповідностей, складені в односторонньому порядку без залучення експертів та третіх осіб, відтак є неналежними та недопустимими доказами на підтвердження поставки товарів з неналежним маркуванням.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач всупереч положенням Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 та звичаїв ділового обороту не прийняв товар на відповідальне зберігання, не викликав для проведення перевірки товарів відповідача, а в односторонньому порядку провів так звану перевірку, про що навіть не склав акти, а просто повідомив листами відповідача про своє прийняте рішення. Крім того, якщо позивач вважав, що залучення відповідача до перевірки є непропорційним через місцезнаходження останнього, він мав обов`язок відповідно до Інструкції та вимог, що звичайно ставляться в таких випадках, залучити до перевірки незалежного експерта або хоча б представника іншого підприємства. Інше трактування давало б можливість за будь-яких обставин позивачу необґрунтовано відмовлятись від поставлених товарів та безпідставно нараховувати штрафні санкції за поставку таких товарів, що не відповідає принципу добросовісності.

Відповідач також вважає, що суд першої інстанції мав встановити відсутність доказів порушення зобов`язань з боку відповідача у строки після безпідставної відмови позивача у прийнятті товарів, а тому мав дійти висновку про відмову у стягненні штрафних санкцій у частині стягнення за цей період.

Відповідачем вважає, що суд першої інстанції не дослідив дійсних обставин справи, що призвело до безпідставного додаткового нарахування судом першої інстанції штрафних санкцій на 285 983,59 грн.

Відповідач зазначає, що за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження будь-яких збитків, завданих позивачу, варто констатувати відсутність таких збитків, а отже, штрафні санкції у розмірі 1 048 645,55 грн явно непропорційні завданим збиткам (відсутнім збиткам). При цьому знову ж таки, суд першої інстанції, встановивши відсутність збитків, завданих Позивачу, зменшив розмір штрафних санкцій лише на 50%, що не відповідає принципам пропорційності та справедливості.

Таким чином, відповідач вважає, що суд першої інстанції, не з`ясував обставин, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, а отже рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 підлягає скасуванню у частині стягнення з відповідача пені в сумі 249 621,97 грн, штрафу в сумі 8 202,20 грн з ухваленням нового рішення, яким задоволенню підлягають лише позовні вимоги у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 22 367,90 грн, що становить 10% від 223 679,00 грн пені та штрафу у розмірі 598,58 грн, що становить 10% від 5985,80 грн штрафу.

Ухвалою від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 в частині стягнення пені в сумі 249 621,97 грн. штрафу в сумі 8 202,20 грн. Розгляд справи призначено на 20.11.2024 року.

11 листопада 2024 року представником позивача сформовано та подано через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу в якій заперечує доводи апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі № 902/600/24 без змін.

В судовому засіданні 20.11.2024 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 пені в сумі 249 621,97 грн, штрафу в сумі 8 202,20 грн, ухваливши в цій частині нове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 пеню у розмірі 22 367,90 грн, що становить 10% від 223 679,00 грн пені та штрафу у розмірі 598,58 грн, що становить 10% від 5985,80 грн штрафу. В іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2024 заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі № 902/600/24 без змін.

Відповідно достатті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 20.11.2024, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 в частині стягнення пені в сумі 249 621,97 грн, штрафу в сумі 8 202,20 грн залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2023 між Львівським комунальним автотранспортним підприємством №1 (замовник) та фізичною особою-підприємцем Трач Олегом Володимировичем (постачальник) укладено договір про закупівлю товару № 18-Т. Умовами договору між сторонами погоджено, що Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити запчастини для автобусів ЧАЗ А081.10 Код за ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник 34320000-6 Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такий товар (п.1.1. договору) (а.с.6-9 т.1).

Відомості про товар вказані в Специфікації до договору (п.1.2. договору).

Згідно із п. 1.3. договору Постачальник підтверджує, що товар новий, належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або іншим способом забезпечення виконання зобов`язань перед іншими фізичними, юридичними особами або державою.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору Постачальник гарантує, що якість товару відповідає затвердженим нормам якості для товару даного виду, діючим на дату укладання цього договору та вимогам специфікації. товар відповідає вимогам екології та пожежної безпеки.

Сторони дійшли згоди, що ціна цього договору зазначена в Специфікації (додаток №1), на момент укладання договору становить 829 500, 00 грн, без ПДВ. До ціни Договору включені всі необхідні податки, збори та обов`язкові платежі, що мають бути сплачені у даному випадку, витрати на транспортування предмету закупівлі, сплату ввізного мита (для імпортного товару), податків та інших зборів і обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені згідно з чинним законодавством України (п. п. 3.1., 3.2. договору).

Оплата за цим договором здійснюється за кожним фактом поставки товару, впродовж 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дня поставки партії товару Замовнику(п.4.1. договору).

Оплата здійснюється на підставі рахунку, виставленого Постачальником.

У разі виникнення переплати коштів за поставлений Постачальником товар, Постачальник зобов`язаний повернути надмірно сплачену суму Замовнику, або за погодженням з Замовником зарахувати її в якості передоплати в рахунок майбутніх поставок, в рамках цього договору (п. 4.2. договору).

Поставка всього товару має відбутися до 31.12.2023 (п.5.1. договору).

Згідно із п. 5.2. договору Поставка товару здійснюється партіями. Термін поставки кожної партії товару, після отримання Постачальником письмової заявки від Замовника (в тому числі надісланої факсом, на електронну скриньку Постачальника) не може перевищувати 5 (п`яти) календарних днів. Обсяг поставки кожної партії Товару визначається в заявці Замовника. За письмовим погодженням Замовника, окрема партія Товару може бути поставлена у інші узгоджені Сторонами строки. Місце поставки товару: м. Львів, вул. Авіаційна, 1 (п.5.3. договору).

Факт поставки товару підтверджується підписаною Сторонами видатковою (товарно-транспортною) накладною або актом приймання-передачі Товару.

Між сторонами було обопільно підписано Специфікацію (додаток 1 до договору), якого було погоджено товар, що має поставлятись.

Позивачем засобами електронного зв`язку направлено на електронну адресу відповідача заявки на поставку товару: від 20.09.2023 № 862/02, 28.09.2023 № 876/02, 01.11.2023 №992/02, 13.12.2023 № 1129, 30.01.2024 № 90/02, 08.02.2024 № 13302, 20.02.2024 №174/02 (а.с. 10-16, 20-26 т.1).

На виконання договору та надісланих позивачем заявок відповідач здійснив поставку товару на підставі видаткових накладних: №№ 654 від 02.10.2023 на суму 27068,00 грн, 669 від 10.10.2023 на суму 29221,00 грн; 682 від 17.10.2023 на суму 9936,00 грн; 741 від 01.12.2023 на суму 26186,00 грн; 848 від 22.12.2023 на суму 34560,00 грн; 849 від 22.12.2023 на суму 83160,00 грн; 10 від 02.02.2024 на суму 2422,00 грн; № 10 від 03.02.2024 на суму 6585,00 грн (а.с.50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64 т.1).

ФОП Трач О.В. було виставлено Львівському комунальному автотранспортному підприємству №1 рахунки-фактури на оплату №№ 654/1 від 02.10.2023 на суму 27068,00 грн, 669/1 від 10.10.2023 на суму 29221,00 грн; 682/1 від 17.10.2023 на суму 9936,00 грн; 741/1 від 01.12.2023 на суму 26186,00 грн; 848/1 від 22.12.2023 на суму 34560,00 грн; 849/1 від 22.12.2023 на суму 83160,00 грн; 10/1 від 02.02.2024 на суму 2422,00 грн; № 10/1 від 03.02.2024 на суму 6585,00 грн (а.с. 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65 т.1).

Рахунок №654/1 від 02.10.2023 позивачем оплачено згідно платіжної інструкції №2803 від 09.10.2023 на суму 27068,00 грн; рахунок № 669/1 від 02.10.2023 позивачем оплачено згідно платіжної інструкції № 2881 від 13.10.2023 на суму 19 221, 00 грн; рахунок №682/1 від 17.10.2023 позивачем оплачено згідно платіжної інструкції №2921 від 18.10.2023 на суму 9936, 00 грн; рахунок №741/1 від 01.12.2023 позивачем оплачено згідно платіжної інструкції №3562 від 18.12.2023 на суму 26 186, 00 грн; рахунки № 848/1, 849/1 від 22.12.2023 позивачем оплачено згідно платіжної інструкції №3644 від 27.12.2023 на суму 117 720, 00 грн; рахунок №10/1 від 02.02.2024 позивачем оплачено згідно платіжної інструкції №504 від 20.02.2024 на суму 2 422, 00 грн; рахунок № 10/1 від 03.02.2024 позивачем оплачено згідно платіжної інструкції №361 від 06.02.2024 на суму 6 585, 00 грн (а.с. 66-72 т.1).

Позивач зазначає, що частина товару була не прийнята та повернута відповідачу, що підтверджується листами Львівського комунального автотранспортного підприємству №1 №1 від 04.10.2023, №888/02, від 16.11.2023 №1049/08 надісланими ФОП Трачу О.В з доданою таблицею невідповідностей товару (а.с. 17-19 т.1).

Згідно з підписаними між сторонами видатковими накладними відповідачем було частково виконано свої зобов`язання за договором, а саме:

- видаткова накладна №654 від 02.10.2023 на поставку товару по позиціям 1-5, 12; №669 від 10.10.2023 на поставку товару по позиціям 19-21, 23; №682 від 17.10.2023 на поставку товару по позиціям 16-17; №741 від 01.12.2023 на поставку товару по позиції 4; №10 від 02.02.2024 на поставку товару по позиціям 9, 13 - згідно заявки №862/02 від 20.09.2023;

- видаткова накладна №669 від 10.10.2023 на поставку товару по позиціям 1-4 згідно заявки 876/02 від 28.09.2023;

- видаткова накладна №741 від 01.12.2023 на поставку товару по позиціям 7, 13-14, 16, 18-20; №10 від 03.02.2024 на поставку товару по позиції 1 - згідно заявки 992/02 від 01.11.2023;

- видаткова накладна №848 від 22.12.2023 на поставку товару по позиціям 3-4; №849 від 22.12.2023 на поставку товару по позиціям 1-2 згідно заявки №1129/02 від 13.12.2023;

Товар за заявками №90/02 від 30.01.2024, №133/02 від 08.02.2024 №174/02 від 20.02.2024 не поставлявся.

20 грудня 2024 року Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 надіслало ФОП Трачу О.В. лист-претензію №1 за вих. №1193/02 (а.с.27-31 т.1) в якій просила відповідача перерахувати 244714,29 грн пені та штрафу, а також здійснити поставку товару, однак претензія була залишена без уваги, відповідь на неї не надана.

25 січня 2024 року Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 повторно направило лист-претензію №2 за вих.№76/02 в якій просило відповідача перерахувати 361893,21 грн пені та штрафу, а також здійснити поставку товару (а.с. 32-36 т.1).

31 січня 2024 року на електрону адресу Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 від ФОП Трача О.В. надійшов лист №36 в якому останній повідомив про відмову виконання претензії. Окрім того, даним листом ФОП Трач О.В. також підтвердив факт отримання заявок на поставку товару, листів №888/02 від 04.10.2023 та №1049/08 від 16.11.2023, листів-претензій №1 (№1193/02 від 20.12.2024) та №2 (№76/02 від 31.01.2024) (а.с. 37-45 т.1).

31 січня 2024 року на електрону адресу Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 від ФОП Трача О.В. надійшов лист №37 в якому останній вказав про відмову здійснювати в подальшому поставку товару (а.с.46-47 т.1).

07 лютого 2024 року листом № 124/02 Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 повідомлено ФОП Трача О.В. про недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язання, а також те, що зобов`язання невиконані належним чином продовжують існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору, даний лист залишений без задоволення (а.с.48-49 т.1).

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем строків поставки товару, якого отримав позивач та відповідну не поставку товару за вищевказаними заявками стало підставою звернення позивача до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи підприємця Трач Олега Володимировича про стягнення 1 048 645,55 грн. з яких 981013,35 грн пені та 67632,20 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи підприємця Трач Олега Володимировича на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства №1(ЛК АТП № 1) пеню в сумі 249 621,97 грн, штраф в сумі 8 202,20 грн та 7734,73 грн витрат на сплату судового збору. В решті позову відмовлено.

Як вбачається з апеляційної скарги, ФОП Трач О.В. просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 пені в сумі 249 621,97 грн, штрафу в сумі 8 202,20 грн, ухваливши в цій частині нове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 пені у розмірі 22 367,90 та штрафу у розмірі 598,58 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 залишити без змін.

Зважаючи на зміст апеляційної скарги ФОП Трач О.В., суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваного рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича на користь Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 пені в сумі 249 621,97 грн, штрафу в сумі 8 202,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.202та ч. 1 ст.205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно дост. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно дост. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК Українивстановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбаченихГК України.

Згідно статей11,509 ЦК Українидоговір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір про закупівлю товару № 18-Т від 18.09.2023 за своєю правовою природою є договором поставки.

Поряд з цим, вказаний договір про закупівлю товару № 18-Т від 18.09.2023 укладений за результатами проведення процедури публічної закупівлі ID: UA-2023-08-21-003878-а код за ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник № 34320000-6 Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів (запчастини для автобусів ЧАЗ А081.10).

Згідно ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 2 ст. 267 ГК України визначено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу частини 4 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Застаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 5.2. договору, поставка товару здійснюється партіями. Термін поставки кожної партії Товару, після отримання Постачальником письмової заявки від Замовника (в тому числі надісланої факсом, на електронну скриньку Постачальника) не може перевищувати 5 (п`яти) календарних днів. Обсяг поставки кожної партії Товару визначається в заявці Замовника. За письмовим погодженням Замовника, окрема партія Товару може бути поставлена у інші узгоджені Сторонами строки.

З матеріалів справи вбачається, що заявки на поставку товару позивачем надіслані відповідачу електронною поштою та отримані постачальником (відповідачем), а саме: заявка №862/02 від 20.09.2023 отримана 21.09.2023; №876/02 від 28.09.2023 отримана 28.09.2023; №992/02 від 01.11.2023 отримана 01.11.2023, №1129 від 13.12.2023 отримана 13.12.2023, №90/02 від 30.01.2024 отримана 30.01.2024, №13302 від 08.02.2024 отримана 08.02.2024, №174/02 від 20.02.2024 отримано 20.02.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факт відправлення електронних заявок та їх надходження до нього.

Разом з тим, відповідач посилається на відсутність кваліфікованого електронного підпису на електронному листі та надсилання заявок з електронних пошт третіх осіб. Вказане, на думку відповідача, не давало йому змогу ідентифікувати відправника електронного листа як замовника за договором, чим позивач штучно створив ситуацію, при якій відповідачу доводилось із тисячі листів знаходити заявки позивача, аналізувати такі листи на достовірність, а підписи на автентичність, і тільки після цього здійснити поставку товарів.

Проте, колегія суддів вважає вказані твердження відповідача, безпідставними враховуючи наступне.

Згідно ч. ч. 1-4ст. 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимогзаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Упостанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 Верховний Суд у складісуддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що що на відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч.3ст.96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п.1 ч.2ст.73 ГПК України). Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо.

Верховний Суд у постанові від 03.08.2022 року по справі №910/5408/21 зазначив, що поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до статей5,6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг"включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв`язку. Електронні повідомлення (електронна пошта) є типовим прикладом електронних доказів, оскільки вони походять з електронного пристрою (комп`ютера або пристрою, схожого на комп`ютер) і містять відповідні метадані.

Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3ст. 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2ст. 73 ГПК України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо, у випадку, якщопозивач подає позовупаперовій формі, тоелектронний лист може бути наданий судуувигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу (постанова Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20).

Верховний Суд у складісуддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 вказав на те, що використання кваліфікованого електронного підпису дозволяє провести електронну ідентифікацію особи - процедуру використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. Отже,відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить проте, щоособу неможливо ідентифікуватиздостатнім ступенем вірогідностіяквідправникатакого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації.

У постанові від 21.12.2023 у справі №910/11210/22 Верховний Суд зазначив про те, що відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі, й відповідно, недостовірність електронного доказу. Вирішення питання достовірності такого доказу має відбуватися на загальних засадах, визначенихГПК України, і відповідно до стандарту доказування "баланс ймовірностей", передбаченогост. 79 зазначеного Кодексу. Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом.

Згідно умов договору, пункт 5.2. договору передбачає, що заявка на поставку товару може бути надіслана замовником (позивачем) серед іншого й "на електронну скриньку постачальника", тобто на адресу електронної пошти відповідача (без зазначення її реквізитів). При цьому вказаний пункт не визначає з якої адреси електронної пошти позивача має бути надіслана така заявка відповідачу.

Таким чином, зазначивши в пункті 5.2 договору можливість надсилання заявки на поставку товару "на електронну скриньку" відповідач тим самим виявив згоду на отримання на таку адресу електронної пошти відповідної кореспонденції.

Відповідно до ч. 1ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що факт направлення заявок підтверджується роздруківками з електронних адрес позивача - (technical.department.atp1@gmail.com (Андрій Гринчишин); technik.autobus@gmail.com (Техслужба АТП); lk.atp1@ukr.net (Львівське комунальне автотранспорте підприємство №1) на електронну адресу ФОП Трача О.В., яка вказана у договорі ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме: 1) 21.09.2023 року о 14:57 год з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 (заявка від 20.09.2023 року №862/02); 2) 28.09.2023 року о 13:50 год з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 (заявка від 28.09.2023 року №876/02); 3) 01.11.2023 року о 08:07 год з електронної адреси technik.autobus@gmail.com (заявка від 01.11.2023 року №992/02); 4) 13.12.2023 року о 15:22 год з електронної адреси technik.autobus@gmail.com (заявка від 13.12.2023 року №1129/02); 5) 30.01.2024 року о 09:50 год з електронної адреси technik.autobus@gmail.com (заявка від 14.09.2023 року № 846/02); 6) 08.02.2024 року о 12:45 год з електронної адреси lk.atpl@ukr.net (заявка від 08.02.2024 року №133/02); 7) 20.02.2024 року о 10:45 год з електронної адреси lk.atpl@ukr.net (заявка від 20.02.2024 року №174/02).

Верховний Суд в постанові від 19.03.2024 у справі №910/11369/23 зазначив, що роздруківки знімків екранів комп`ютера є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом. При цьому осіб відправника та отримувача, час відправлення відповідних повідомлень можна ідентифікувати за даними, наведеними в таких документах (адреси електронної пошти, власні імена, інші відомості, наведені у роздруківках). Лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщопозивач подає позовупаперовій формі, тоелектронний лист може бути наданий судуувигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції визнає надані позивачем роздруківки знімків екранів комп`ютера такими, що підтверджують факт направлення відповідачу заявок на поставку товару згідно умов п.5.2 договору.

З огляду на наведене, оскільки умовами договору не було визначено конкретної адреси електронної пошти, з якої мали відправлятись заявки, відповідач, отримавши повідомлення на власну електронну пошту tracho1991@gmail.com, міг проявити належну обачність та розумний інтерес та ідентифікувати відправника заявки за договором.

Суд зауважує, що сторони, підписуючи договір та погоджуючись з усіма його умовами, мають усвідомлювати всі ризики виконання чи невиконання укладеного договору, їх вплив на підприємницьку діяльність, до того ж особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (схожий висновок наведено в постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №924/262/23).

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (п. 6ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Таким чином, підписуючи договір відповідач був ознайомлений з усіма його умовами, з якими він погодився. В свою чергу позивач очікував на виконання таких умов та на добросовісність відповідача щодо виконання умов Договору, зокрема поставку товару за заявками, які було надіслано на адресу електронної пошти " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що не відкривши лист, надісланий з адреси електронних пошт, відправником яких вказані Андрій Гринчишин та Техслужба АТП, з відмітками - тема "Заявки згідно договору № 18-Т від 18.09.2023" відповідач тим самим свідомо не пересвідчився в змісті листів, які надійшли на його власну електронну пошту.

Згідно зі ст.525,526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч. 1ст. 193 ГК України.

Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1ст. 530 ЦК Українивизначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із п. 5.2. договору, поставка товару здійснюється партіями. Термін поставки кожної партії Товару, після отримання Постачальником письмової заявки від Замовника (в тому числі надісланої факсом, на електронну скриньку Постачальника) не може перевищувати 5 (п`яти) календарних днів. Обсяг поставки кожної партії Товару визначається в заявці Замовника.

З матеріалів справи вбачається, що заявка № 862/02 від 20.09.2023 отримана відповідачем 21.09.2023, тобто поставка мала б бути до 26.09.2023 включно; заявка № 876/02 від 28.09.2023 отримана відповідачем 28.09.2023, тобто поставка мала б бути до 03.10.2023 включно; заявка № 992/02 від 01.11.2023 отримана відповідачем 01.11.2023, тобто поставка мала б бути до 06.11.2023 включно; заявка № 1129 від 13.12.2023 отримана відповідачем 13.12.2023, тобто поставка мала б бути до 18.12.2023 включно.

В свою чергу, відповідно до заявки на поставку товару № 862/02 від 20.09.2023 - товар в належному асортименті частково було поставлено згідно видаткових накладних №654 від 02.10.2023 на поставку товару по позиціям 1-5, 12; №669 від 10.10.2023 на поставку товару по позиціям 19-21, 23; №682 від 17.10.2023 на поставку товару по позиціям 16-17; №741 від 01.12.2023 на поставку товару по позиції 4; №10 від 02.02.2024 на поставку товару по позиціям 9, 13; до заявки № 876/02 від 28.09.2023, - товар було поставлено згідно видаткової накладної №669 від 10.10.2023; до заявки №992/02 від 01.11.2023, - товар в належному асортименті частково було поставлено згідно видаткових накладних №741 від 01.12.2023, №10 від 03.02.2024; до заявки №1129/02 від 13.12.2023, - товар було поставлено згідно видаткових накладних № 848 від 22.12.2023, № 849 від 22.12.2023.

Поряд з цим, позивач зазначає, що частина товару, який поставлявся ФОП Трачом О.В. через компанію «Нова Пошта» не відповідав вимогам специфікації до Договору №18-Т та тендерній пропозиції, зокрема, товар не був передбачений Договором №18-Т, такий товар не приймався позивачем та був повернутий ФОП Трачу О.В.

Вказане підтверджується листами позивача від 04.10.2023 року №888/02, від 16.11.2023 року №1049/08 надісланими ФОП Трачу О.В., якими зокрема наголошено про обов`язок здійснення поставки товару відповідно до умов Договору №18-Т. Також до листів додано таблиці невідповідностей товару та повідомлено про відповідальність передбачену п. 7.2. Договору №18-Т. Вищевказані листи були проігноровані ФОП Трачом О.В.

Твердження відповідача, що листи від 04.10.2023 №888/02 та від 16.11.2023 № 1049/02 із таблицями невідповідностей, є неналежними та недопустимими доказами на підтвердження поставки товарів з неналежним маркуванням, колегія суддів вважає безпідставними, так як товар, який зазначено у таблицях невідповідностей до вказаних листів не приймався та був повернутий відповідачу, з підстав не відповідності його асортименту передбаченого договором №18-Т, специфікації та поданим заявкам позивача. Доказів, що спростовують відомості, що товар зазначений в таблицях невідповідностей відповідає в указаному у специфікації та заявках асортименту відповідачем суду не надано.

За договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами (ч.1 ст.671 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1-3 ст.672 ЦК України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовамдоговору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею 688 ЦК Українивстановлено,що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умовдоговору купівлі-продажущодо кількості, асортименту, якості, комплектності,тарита (або)упаковкитовару устрок, встановлений договором абоактами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 15.09.2020 у справі №920/618/18 зазначив, що прицьомучинне цивільне законодавство чітко не визначає, вякій формітаякимисаме діями маєпідтверджуватися факт відмови покупцявідприйняттятаоплати товару. Наведене не виключає наявність підстав вважати, що відповідна відмова може бути виражена і в діях покупця щодо фактичного повернення поставленого товару без попереднього письмового повідомлення продавця про таку відмову.

Крім того, доводи відповідача про необхідність застосовування до спірних правовідносин положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 № П-7 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки даний відомчий акт колишнього СРСР не міг застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки це не відповідає положенням частини першоїстатті 3 ГПК України, і до того ж він містить приписи, несумісні із законодавством України і практично невиконувані (зокрема, щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості тощо).

До того ж розбіжності між сторонами стосувалися, як зазначалося в асортименті товару і докази щодо відповідності не прийнятого товару умовам договору за критеріями встановленими в специфікації та заявках позивача відповідачу суду не надано.

Посилання відповідача на висновки Верховного Суду у постановах від 10.05.2023 у справі №922/3808/21, від 14.03.2024 у справі №904/2003/23, від 18.08.2020 у справі №910/2873/19, від 18.06.2019 у справі №910/6975/18, від 16.01.2019 у справі №915/78/18, від 01.06.2018 у справі №922/3560/17 не є ревалентними до правовідносин у справі №902/600/24, і не можуть враховуватись при розгляді даної справи, оскільки обставини справи № 902/600/24 не стосуються приймання товару за якістю та комплектністю.

Так, предметом позову у справі №922/3808/21 є розірвання договору купівлі-продажу від 26.04.2021 №04-16/21 та стягнення 35 525,20 грн. з яких: 33 346 грн - основний борг та 2 179,20 грн - штраф. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач поставив позивачу товар неналежної якості, який на відповідну вимогу позивача відмовився замінити.

У справі №904/2003/23 предметом позову є розірвання договору та стягнення сплачених за товар коштів у сумі 655 000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, зокрема, що 13.07.2021, на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки від 10.06.2021 №1006/1, відповідач поставив на адресу позивача вібраційне обладнання - "Грохот ГІТ-42А" під час експлуатації якого в рамках гарантійного строку (з 13.07.2021 по 13.01.2022) неодноразово проявлялися дефекти - розриви зварних швів металоконструкції. 16.12.2021 позивач повернув неякісне обладнання постачальнику (відповідачу), оскільки дефекти проявлялись знову, а претензію від 25.11.2021 про заміну обладнання на якіснеТОВ "НПП Укрмінерал Інвест"не задовольнило, не відремонтувало неякісне обладнання та не повернуло його позивачу, а також не поставило іншого обладнання на заміну дефектному.

У справі №910/2873/19 предметом позову є зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісної продукції (фарби ПФ-115 червоно-коричневої (партія N 401) у кількості 1 200 кг; емаль коричнева RAL 3011 (партія №406) у кількості 90 кг; емаль коричнева (партія №410) у кількості 1 000 кг) на аналогічну продукцію належної якості та стягнення з відповідача штрафу у сумі 24 235, 20 грн за поставку неякісної продукції за договором поставки від 27.07.2018 №ЦЗВ-02-01818-01. Позовні вимоги, із посиланням на положення статей525,526, частини 1 статті675, частини 2 статті676, частини 2 статті678 Цивільного кодексу України, обґрунтовані поставкою відповідачем неякісної продукції згідно з укладеним між сторонами договором поставки та залишенням відповідачем без виконання вимоги замовника про заміну неякісної продукції та сплати штрафу.

У справі №910/6975/18 предметом позову є стягнення 7 976 934,53 грн., з яких 7 760 096,68 грн основний борг, 83 500,46 грн 3 % річні та 133 337,39 грн інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані порушеннямАТ "Укртрансгаз"взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю робіт від 27.10.2017 N 1710000624 (далі - Договір) у частині непогашення заборгованості за поставлений товар за Договором, у зв`язку з чимТОВ "Модуль Проект"нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, відповідно достатті 625 Цивільного кодексу України.

У справі №915/78/18 предметом позову є стягнення 285 120 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач, на виконання укладеного договору на постачання товару від 04.09.2017 року N 53-123-01-17-03610, здійснив відповідачу постачання продукції по накладній від 05.10.2017 року N 5634, проте відповідач листом від 06.11.2017 року №07/16218 повідомив, що товар є неякісним і просив його замінити. Позивач відмовив у заміні товару, оскільки строк на приймання продукції за якістю сплинув 31.10.2017 та вважає, що відповідач безпідставно не оплачує поставлений товар.

У справі №922/3560/17 предметом позову є стягнення 272 600,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що придбав у відповідача за усною домовленістю плити дорожні ПДН-14 у кількості 64 штуки, з яких 6 штук були повернуті відповідачу, як надлишково придбані, а решта плит використані при виконанні робіт з ремонту дорожнього покриття на земельній ділянці за договором підряду, укладеного між позивачем та третьою особою -товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-4". Через сім місяців після використання товару, позивачем виявлено приховані недоліки у поставлених йому відповідачем плитах дорожніх ПДН-14., у зв`язку з чим позивач, посилаючись наст. 678 Цивільного кодексу України, просив стягнути з відповідача суму у розмірі 272 600,00 грн. яка відповідала вартості поставленого товару

Згідно п.5.5 договору №18-Т укладеного між позивачем та відповідачем, факт поставки товару підтверджується підписаною сторонами видатковою (товарно-транспортною) накладною або актом приймання-передачі Товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996 первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем та вважається документом первинного обліку.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви долучені копії сформованих видаткових накладних №№654, 669, 682, 741, 848, 849, 10 які оформлені належним чином, містять необхідні реквізити та підписані представниками позивача та відповідача.

В свою чергу, долучені відповідачем до відзиву видаткові накладні №654, №741, №767 відрізняються від тих видаткових накладних, які долучені до позову позивачем, зокрема, не підписані обома сторонами, а лише відповідачем, не містять дати, тому дані видаткові накладні не є належними первинними документами, не відображають зміст та обсяг здійсненої сторонами господарської операції, та не мають правового значення у справі.

Посилання відповідача експрес-накладні «Нова Пошта» №№59001030359182, №59001050909227, №59001050355791 в якості доказу дати отримання позивачем товару, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказані експрес-накладні не містять інформації щодо товару, який був відправлений позивачу.

Таким чином, наявними в матеріалах справи видатковими накладними підтверджується часткова поставка товару за заявками позивача №862/02 від 20.09.2023, № 876/02 від 28.09.2023, №992/02 від 01.11.2023, №1129 від 13.12.2023, водночас поставки окремих товарів відбулись з простроченням встановленого договором строку та частина повернута як товар, що не відповідає асортименту погодженим в специфікації, а товар за заявками №90/02 від 30.01.2024, №13302 від 08.02.2024, №174/02 від 20.02.2024 поставлений позивачу не був, внаслідок чого, на підставі умов договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф та пеню в загальному розмірі 1 048 645,55 грн.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції визнав подання позивачем заявок від 30.01.2024 №90/02, від 08.02.2024 №13302, від 20.02.2024 №174/02 відповідачу за межами строку дії договору, що унеможливлюють їх виконання, з огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку, що позов в частині стягнення пені та штрафу за заявками від 30.01.2024 №90/02, від 08.02.2024 №13302, від 20.02.2024 №174/02 не підлягає задоволенню.

Сторонами рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу внаслідок не поставки товару згідно заявок від 30.01.2024 №90/02, від 08.02.2024 №13302, від 20.02.2024 №174/02 не оскаржено.

З апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича вбачається , що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції саме в частині задоволених вимог позивача в частині стягнення штрафу та пені за заявками на поставку товару №862/02 від 20.09.2023, №876/02 від 28.09.2023, №992/02 від 01.11.2023, № 1129/02 від 13.12.2023.

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги про стягнення 170 379,48 грн пені та 4465,50 грн - штрафу згідно заявки на поставку товару №862/02 від 20.09.2023; 3504.06 грн пені та 1946,70 грн штрафу згідно заявки на поставку товару №876/02 від 28.09.2023; 314765,61 грн пені та 9992,20 грн штрафу згідно заявки на поставку товару №992/02 від 01.11.2023; 10594,80 грн пені згідно заявки на поставку товару №1129/02 від 13.12.2023, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1ст. 550 ЦК Україниправо на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 3ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, в пункті 9.4 Договору сторони визначили, що за порушення строків поставки товару або недопоставку товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 3 відсотків вартості товару, поставку якого прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад п`ять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товару, поставку якого прострочено.

Надаючи оцінку правомірності здійсненого позивачем розрахунку пені в розмірі 3 відсотка від вартості замовленого товару та штрафу у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товару, суд апеляційної інстанції зазначає.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Судом апеляційнї інстанції, перевіряючи правильність розрахунку пені, враховано правову позицію, викладену упостанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17, зокрема, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.

Судом апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок розміру пені та штрафу згідно заявок на поставку товару №862/02 від 20.09.2023, № 876/02 від 28.09.2023, № 992/02 від 01.11.2023, №1129 від 13.12.2023, дійшов наступного висновку.

Розрахунок пені та штрафу за порушення строків поставки товару згідно заявки на поставку товару №862/02 від 20.09.2023 здійснюється за умов: заявка отримана відповідачем 21.09.2023, товар мав бути поставлений до 26.09.2023 включно, дата поставки за товар в належному асортименті частково було поставлено згідно видаткових накладних №654 від 02.10.2023 на поставку товару по позиціям 1-5, 12; №669 від 10.10.2023 на поставку товару по позиціям 19-21, 23; №682 від 17.10.2023 на поставку товару по позиціям 16-17; №741 від 01.12.2023 на поставку товару по позиції 4; №10 від 02.02.2024 на поставку товару по позиціям 9, 13, решта товарів відповідачем не поставлена і позивачем в даному випадку для розрахунку визначено 18.03.2024 як кінцеву дату для розрахунку штрафних санкцій:

За позицією 1 Наконечник тяги КПП ashok leyland F7467600 2 шт. ціна за одиницю 827,00 грн - з 27/09/2023 до 01/10/2023 (1654,00 x 3 x 5 : 100) = 248,10 грн. пені; за позицією 2 Наконечник тяги КПП ashok leyland F7406700 2 шт. ціна за одиницю 864,00 грн - з 27/09/2023 до 01/10/2023 (1728,00 x 3 x 5 : 100) = 259,20 грн пені; за позицією 3 - Наконечник куліси КПП ashok leyland F7467600 2 шт. ціна за одиницю 827,00 грн - з 27/09/2023 до 01/10/2023 (1654,00 x 3 x 5 : 100) = 248,10 грн пені; за позицією 4 Наконечник поперечної тяги ashok leyland P2410539 10 шт. ціна за одиницю 648,00 грн позивачем нараховано з 27/09/2023 до 01/10/2023 (6480,00 x 3 x 5 : 100) = 972,00 грн, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно накладної №654 від 02.10.2023 поставлено лише 5 вказаних наконечників, що в даному випадку становить 486,00 грн пені. Як вбачається з поданого до позовної заяви розрахунку пені позивачем вказану обставину враховано та вказану суму в розмірі 486,00 грн відмінусовано від пені нарахованої за поставку залишку вказаного товару, а саме: з 27/09/2023 до 30/11/2023 (3240,00 x 3 x 65 : 100) = 6318,00 грн 486,00 = 5832,00 як і вказано позивачем в розрахунку. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставні твердження відповідача, що позивач припустився помилок при розрахунку, оскільки вказані арифметичні дії не призвели до встановлення в загальному невірної суми пені, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 324,00 грн; за позицією 5 Наконечник поперечної тяги ashok leyland Р2410439 5 шт. ціна за одиницю 648,00 грн - з 27/09/2023 до 01/10/2023 (3240,00 x 3 x 5 : 100) = 486,00 грн; за позицією 6 Важіль гальмівний тріскачк aashok leyland Лівий, Х883 5700 2 шт. ціна за одиницю 1296,00 грн - з 27/09/2023 до 18/03/2024 (2592,00 x 3 x 174 : 100) = 13530,24 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 259,20 грн; за позицією 7 Важіль гальмівний тріскачка ashok leyland Правий, Х8835700 2 шт. ціна за одиницю 1296,00 грн - з 27/09/2023 до 18/03/2024 (2592,00 x 3 x 174 : 100) = 13530,24 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 259,20 грн; за позицією 8 Циліндр зчеплення головний ashok leyland F7873530 2 шт. ціна за одиницю 2700,00 грн - з 27/09/2023 до 18/03/2024 (5400,00 x 3 x 174 : 100) = 28188,00 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 540,00 грн; за позицією 9 Гайка колісна ashok leyland F3598815 20 шт. ціна за одиницю 86,00 грн - з 27/09/2023 до 01/02/2024 (1720,00 x 3 x 128 : 100) = 6604,80 грн, з 27/09/2023 до 18/03/2024 (344,00 x 3 x 174 : 100) = 1795,68 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 172,00 грн; за позицією 10 Радіатор пічки фронт бокса ashok leyland 41.035-10130ЮГ 3 шт. ціна за одиницю 1070,00 грн - з 27/09/2023 до 18/03/2024 (3210,00 x 3 x 174 : 100) = 16756,20 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 321,00 грн; за позицією 11 Щуп масляний ashok leyland В9227105 3 шт. ціна за одиницю 918,00 грн - з 27/09/2023 до 18/03/2024 (2754,00 x 3 x 174 : 100) = 14375,88 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 275,40 грн; за позицією 12 Стартер BOSCH F002G70092 1 шт. ціна за одиницю 15552,00 грн - з 27/09/2023 до 01/10/2023 (15552,00 x 3 x 5 : 100) = 2332,80 грн; за позицією 13 Насос ручної підкачки палива ashok leyland 9441037201 1 шт. ціна за одиницю 864,00 грн - з 27/09/2023 до 01/02/2024 (864,00 x 3 x 128 : 100) = 3317,76 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 86,40 грн; за позицією 14 Кришка паливного баку ashok leyland 0424700605j 4 шт. ціна за одиницю 454,00 грн - з 27/09/2023 до 18/03/2024 (1816,00 x 3 x 174 : 100) = 9479,52 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 181,60 грн; за позицією 15 - Ремкомплект кріплення амортизатора ashok leyland 040.505 10 шт. ціна за одиницю 191,00 грн - з 27/09/2023 до 18/03/2024 (1910,00 x 3 x 174 : 100) = 9970,20 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 191,00 грн; за позицією 16 Фара ashok leyland 31.3775 1 шт. ціна за одиницю 2484,00 грн - з 27/09/2023 до 16/10/2023 (2484,00 x 3 x 20 : 100) = 1490,40 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 248,40 грн; за позицією 17 Фара ashok leyland 311.3775 1 шт. ціна за одиницю 2484,00 грн - з 27/09/2023 до 16/10/2023 (2484,00 x 3 x 20 : 100) = 1490,40 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 248,40 грн; за позицією 18 Трос газу ashok leyland 264330100122 5 шт. ціна за одиницю 810,00 грн -з 27/09/2023 до 18/03/2024 (4050,00 x 3 x 174 : 100) = 21141,00 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 405,00 грн; за позицією 19 Ущільнення пасажирських дверей Дорожня карта PR-286-211DK 4 шт. ціна за одиницю 451,00 грн - з 27/09/2023 до 09/10/2023 (1804,00 x 3 x 13 : 100) = 703,56 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 180,40 грн; за позицією 20 Ущільнення пройми пасажирських дверей Дорожня карта PR-302-225DK 4 шт. ціна за одиницю 702,00 грн - з 27/09/2023 до 09/10/2023 (2808,00 x 3 x 13 : 100) = 1095,12 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 280,80 грн; за позицією 21 Ущільнення пасажирських дверей Дорожня карта PR-300DK 4 шт. ціна за одиницю 270,00 грн - з 27/09/2023 до 09/10/2023 (1080,00 x 3 x 13 : 100) = 421,20 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 108,00 грн; за позицією 22 Наконечник пасажирських дверей ashok leyland А091-6106094 5 шт. ціна за одиницю 605,00 грн - з 27/09/2023 до 18/03/2024 (3025,00 x 3 x 174 : 100) = 15790,50 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 302,50 грн; за позицією 23 - Сальник хвостовика редуктора моста ashok leyland Р4301Д27 2 шт. ціна за одиницю 411,00 грн - з 27/09/2023 до 09/10/2023 (822,00 x 3 x 13 : 100) = 320,58 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 82,20 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно заявки на поставку товару від 20.09.2023 №862/02 розмір пені становить 170379,48 грн та розмір штрафу становить 4465,50 грн, що відповідає розрахунку позивача доданого до позовної заяви.

Розрахунок пені та штрафу за порушення строків поставки товару згідно заявки на поставку товару №876/02 від 28.09.2023 здійснюється за умов: заявка отримана відповідачем 28.09.2023, товар мав бути поставлений до 03.10.2023 включно, товар поставлений згідно видаткової накладної №669 від 10.10.2023:

За позицією 1 Карданний вал ashok ley land В2179202 1 шт., ціна за одинцю товару 9720,00 грн - з 04/10/2023 до 09/10/2023 (9720,00 x 3 x 6 : 100) = 1749,60 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 972,00 грн; за позицією 2 - Карданний вал ashok ley land 264141110105 1 шт. ціна за одиницю товару 5832,00 грн - з 04/10/2023 до 09/10/2023 (5832,00 x 3 x 6 : 100) = 1049,76 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 583,20 грн; за позицією 3 - Підшипник підвісний ashok ley land 264141300105 1 шт. ціна за одиницю товару 2187,00 грн - з 04/10/2023 до 09/10/2023 (2187,00 x 3 x 6 : 100) = 393,66 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 311,04 грн; за позицією 4 - Фланець карданного валу ashok leyland P4500J32 - 1 шт. ціна за одиницю товару 1728,00 грн - з 04/10/2023 до 09/10/2023 (1728,00 x 3 x 6 : 100) = 311,04 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 172,80 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно заявки на поставку товару від 28.09.2023 №876/02 розмір пені становить 3504,06 грн та розмір штрафу становить 1946,70 грн, що відповідає розрахунку позивача доданого до позовної заяви.

Розрахунок пені та штрафу за порушення строків поставки товару згідно заявки на поставку товару №992/02 від 01.11.2023 здійснюється за умов: заявка отримана відповідачем 01.11.2023, товар мав бути поставлений до 06.11.2023, дата поставки за товар в належному асортименті частково було поставлено згідно видаткової накладної №741 від 01.12.2023 на поставку товару по позиціям 7, 13-14, 16, 18-20; №10 від 03.02.2024 на поставку товару по позиції 1, решта товарів відповідачем не поставлена і позивачем в даному випадку для розрахунку визначено 18.03.2024 як кінцеву дату для розрахунку штрафних санкцій:

За позицією 1 - ПГУ Rider RDF5P00500 3 шт. ціна за одиницю товару 2195,00 грн - з 07/11/2023 до 02/02/2024 (6585,00 x 3 x 88 : 100) = 17384,40 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 658,50 грн; за позицією 2 - Наконечник тяги КІЩ ashok leyland F7467600 3 шт. ціна за одиницю товару 827,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (2481,00 x 3 x 133 : 100) = 9899,19 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 248,10 грн; за позицією 3 - Наконечник тяги КПП ashok leyland F7406700 3 шт. ціна за одиницю товару 864,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (2592,00 x 3 x 133 : 100) = 10342,08 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 259,20 грн; за позицією 4 - Наконечник куліси КПП ashok leyland F7467600 3 шт. ціна за одиницю товару 827,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (2481,00 x 3 x 133 : 100) = 9899,19 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 248,10 грн; за позицією 5 - Тяга рульова ashok leyland 217946600103 1 шт. ціна за одиницю товару 4320,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (4320,00 x 3 x 133 : 100) = 17236,80 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 432,00 грн; за позицією 6 - Наконечник поперечної тяги ashok leyland Р2410539 5 шт. ціна за одиницю товару 648,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (3240,00 x 3 x 133 : 100) = 12927,60 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 324,00 грн; за позицією 7 - Тяга рульова ashok leyland Ь2с00101 1 шт. ціна за одиницю товару 3780,00 грн - з 07/11/2023 до 30/11/2023 (3780,00 x 3 x 24 : 100) = 2721,00 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 378,00 грн; за позицією 8 - Вал розжимний ashok leyland 264142305106 2 шт. ціна за одиницю товару 2187,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (4374,00 x 3 x 133 : 100) = 17452,26 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 437,40 грн; за позицією 9 - Вал розжимний ashok leyland 264142105104 2 шт. ціна за одиницю товару 2187,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (4374,00 x 3 x 133 : 100) = 17452,26 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 437,40 грн; за позицією 10 - Вал розжимний ashok leyland P4304533 2 шт. ціна за одиницю товару 1944,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (3888,00 x 3 x 133 : 100) = 15513,12 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 388,80 грн; за позицією 11 - Вал розжимний ashok leyland P4304633 2 шт. ціна за одиницю товару 1944,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (3888,00 x 3 x 133 : 100) = 15513,12 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 388,80 грн; за позицією 12 - Пружина колодок ashok leyland 264142108705 8 шт. ціна за одиницю товару 270,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (2160,00 x 3 x 133 : 100) = 8618,40 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 216,00 грн; за позицією 13 - Пружина колодок ashok leyland 264142108706 8 шт. ціна за одиницю товару 91,00 грн - з 07/11/2023 до 30/11/2023 (728,00 x 3 x 24 : 100) = 524,16 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 72,80 грн; за позицією 14 - Стремянка ресори ashok leyland F3518110 10 шт. ціна за одиницю товару 486,00 грн - з 07/11/2023 до 30/11/2023 (4860,00 x 3 x 24 : 100) = 3499,20 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 486,00 грн; за позицією 15 - Циліндр зчеплення головний ashok leyland F7873530 2 шт. ціна за одиницю товару 2700,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (5400,00 x 3 x 133 : 100) = 21546,00 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 540,00 грн; за позицією 16 - Хрестовина карданного валу ashok leyland Р4500451 4 шт. ціна за одиницю товару 843,00 грн - з 07/11/2023 до 30/11/2023 (3372,00 x 3 x 24 : 100) = 2427,84 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 337,20 грн; за позицією 17 - Корінний лист ресори ashok leyland 264432400108 1 шт. ціна за одиницю товару 1836,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (1836,00 x 3 x 133 : 100) = 7325,64 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 183,60 грн; за позицією 18 - Замок запалювання ashok leyland 264154500106 1 шт. ціна за одиницю товару 1296,00 грн - з 07/11/2023 до 30/11/2023 (1296,00 x 3 x 24 : 100) = 933,12 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 129,60 грн; за позицією 19 - Датчик тиску масла ashok leyland Х7809300 2 шт. ціна за одиницю товару 1215,00 грн - з 07/11/2023 до 30/11/2023 (2430,00 x 3 x 24 : 100) = 1749,60 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 243,00 грн; за позицією 20 - Термостат ashok leyland х7468900 5 шт. ціна за одиницю товару 1296,00 грн - з 07/11/2023 до 30/11/2023 (6480,00 x 3 x 24 : 100) = 4665,60 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 648,00 грн; за позицією 21 - Радіатор пічки фронт бокса ashok leyland 41.035-10130ЮГ 2 шт. ціна за одиницю товару 1070,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (2140,00 x 3 x 133 : 100) = 8538,60 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 214,00 грн; за позицією 22 - Насос водяний ashok leyland Ь8763401 1 шт. ціна за одиницю товару 4536,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (4536,00 x 3 x 133 : 100) = 18098,64 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 453,60 грн; за позицією 23 - Щуп масляний ashok leyland B9227105 2 шт. ціна за одиницю товару 918,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (1836,00 x 3 x 133 : 100) = 7325,64 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 183,60 грн; за позицією 24 - Наконечник пасажирських дверей ashok leyland А091-6106094 5 шт. ціна за одиницю товару 605,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (3025,00 x 3 x 133 : 100) = 12069,75 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 302,50 грн; за позицією 25 - Втулка стабілізатора ashok leyland F0502750 30 шт. ціна за одиницю товару 594,00 грн - з 07/11/2023 до 18/03/2024 (17820,00 x 3 x 133 : 100) = 71101,80 грн, штраф за прострочення поставки товару понад п`ять днів становить 1782,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно заявки на поставку товару №992/02 від 01.11.2023 розмір пені становить 314765,61 грн та розмір штрафу становить 9992,20 грн, що відповідає розрахунку позивача доданого до позовної заяви.

Розрахунок пені та штрафу за порушення строків поставки товару згідно заявки на поставку товару №1129/02 від 13.12.2023 року здійснюється за умов: заявка отримана відповідачем 13.12.2023, товар мав бути поставлений до 18.12.2023, товар поставлений згідно видаткових накладних №848 від 22.12.2023, №849 від 22.12.2023:

За позицією 1 Маточина ashok ley land FI 886722 4 шт. ціна за одинцю товару 11880,00 грн - з 19/12/2023 до 21/12/2023 (47520,00 x 3 x 3 : 100) = 4276,80 грн; за позицією 2 Маточина ashok leyland FI 886822 3 шт. ціна за одинцю товару 11800,00 грн - з 19/12/2023 до 21/12/2023 (35640,00 x 3 x 3 : 100) = 3207,60 грн; за позицією 3 Кулак поворотний ashok leyland B5C00402 2 шт. ціна за одинцю товару 8640,00 грн - з 19/12/2023 до 21/12/2023 (17280,00 x 3 x 3 : 100) = 1555,20 грн; за позицією 4 Кулак поворотний ashok leyland В 5 C00401 2 шт. ціна за одинцю товару 8640,00 грн - з 19/12/2023 до 21/12/2023 (17280,00 x 3 x 3 : 100) = 1555,20 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно заявки на поставку товару №1129/02 від 13.12.2023 розмір пені становить 10594,80 грн, що відповідає розрахунку позивача доданого до позовної заяви.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач в якості підстав своїх доводів, що позивач припустився помилок при розрахунку пені та штрафу, визначаючи неправильну кількість днів прострочення взяв до уваги помилково розрахунки позивача, які ним були додані до листів-претензій надісланих відповідачу, а розрахунки пені та штрафу, які додані до позовної заяви та здійсненні представником позивача до уваги не взято. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача, що позивач припустився помилок при розрахунку, визначаючи неправильно кількість днів прострочення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу та пені за заявками на поставку товару від 20.09.2023 № 862/02 де товар було поставлено згідно видаткових накладних №654 від 02.10.2023, №682 від 17.10.2023, №10 від 02.02.2024, №669 від 10.10.2023, №741 від 01.12.2023; від 28.09.2023 № 876/02 де товар було поставлено згідно видаткової накладної №669 від 10.10.2023; від 01.11.2023 №992/02 де товар було поставлено згідно видаткових накладних №741 від 01.12.2023, №10 від 03.02.2024; від 13.12.2023 №1129/02, де товар було поставлено згідно видаткових накладних №849 від 22.12.2023, №848 від 22.12.2023 визнаються обґрунтованими та до стягнення підлягає сума штрафу 16 404, 40 грн та 499 243,94 грн пені.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 90%, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення у даній справі враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на 50% відсотків. Таке зменшення, за висновком суду першої інстанції є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для них. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу підлягають частковому задоволенню, а саме, з відповідача підлягають до стягнення пеня в сумі 249 621,97 грн та штраф в сумі 8 202,20 грн.

Колегія суддів відзначає, що у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 14.08.2018 у справі №903/827/17, від 30.08.2018 у справі №925/1587/17 викладено правову позицію, відповідно до якої частиною 3статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі статтею 233 Господарського кодексу України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (Правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі №199/3152/20 з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85)..

При цьому суд апеляційної інстанції наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦКУкраїни) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі №910/11733/18).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.07.2023 у справі №903/486/22 також зауважує, що застосоване у частині третій статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі №904/3551/18).

Поряд з викладеним суд апеляційної інстанції зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (вказаний висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Колегія суддів відзначає, що розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70 % чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій як у відзиву на позовну заяву так і в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивач не зазнав жодних збитків внаслідок прострочення поставки, розмір штрафних санкцій є непропорційним невиконаній частині зобов`язання та наслідкам правопорушення, позивачем не здійснювалась попередня оплата за договором, позивач діяв недобросовісно, прострочення є незначним, сума невиконаного зобов`язання є незначною. Поряд з цим, відповідач зазначає, що він недопоставив більшість товарів, які були замовлені до 31.12.2023 та не поставлені позивачу, так як призупинив поставку позицій товарів, які безпідставно не приймав позивач та задоволення вимог у такому розмірі призведе до непоправних наслідків для майнового становища відповідача.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає,що на виконання умов договору позивачем надіслано на електронну адресу відповідача заявки на поставку товару від 20.09.2023 №862/02, від 28.09.2023 № 876/02, від 01.11.2023 №992/02, від 13.12.2023 №1129/02.

Згідно умов договору, термін поставки кожної партії товару, після отримання постачальником письмової заявки від замовника не може перевищувати 5 (п`яти) календарних днів.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відтак укладаючи договір відповідач погодився з всіма його умовами, в тому числі і щодо строків поставки товару, відповідно, мав виконати прийняті на себе зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, що уклавши договір про закупівлю товару №18-Т від 18.09.2023, сторони погодилися з передбаченими у ньому умовами щодо відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором і кожна зі сторін цього договору беззаперечно взяла на себе певні обов`язки, які відображені в його умовах.

З урахуванням правових висновоків викладених Верховним Судом у постановах від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18, від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19, від 13.10.2021 у справі № 910/20141/20, від 31.08.2023 у справі № 873/61/22 зобов`язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору. …Стаття 599Цивільного кодексу Українитастаття 202 Господарського кодексу Українивстановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чиннезаконодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язанняякзакінчення строку дії договору.

Крім того, Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/123/17, від 19.03.2019 у справі №916/626/18, від 19.05.2020 у справі №910/9167/19 зазначив, що системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку

З матеріалів справи вбачається, що за заявками №862/02 від 20.09.2023, №992/02 від 01.11.2023 на день подання позову відповідач не поставив позивачу 114 одиниць товару. Отже, відповідач діє недобросовісно та прострочує поставку товару понад рік, що є значним терміном простроченням виконання договірного зобов`язання.

Твердження відповідача, що стягнення штрафних санкцій у розмірі 257 827,17 грн призведе до тяжких наслідків для відповідача, останній не буде сплачувати податки, які сьогодні сплачує та постраждають і треті особи, з якими у відповідача є договірні відносини, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як зазначає сам відповідач відповідно до відомостей декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 рік дохід відповідача становить 3685300,00 грн, що підтверджується податковою декларацією за 2023 рік (а.с. 138-139 т.1).

Таким чином, суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які б свідчили про погіршення фінансового стану відповідача чи наявності ускладнень в його господарській діяльності в результаті стягнення з нього пені в сумі 249 621,97 грн та штрафу в сумі 8 202,20 грн.

Відповідно до статей42,44 ГК Українипідприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, оцінивши фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності сторін, періоди прострочення, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України, цілком обґрунтовано виснував про можливість зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, а саме: пені до 249 621,97 грн та штрафу до 8 202,20 грн, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції у справі, яка розглядається, узгоджуються з нормами закону, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій та є засобом недопущення їх використання ані як інструменту для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що право на зменшення розміру штрафних санкцій, надане суду ст. 233 ГК України та ст.551ЦК України, було обґрунтовано застосоване у цій справі. Обсяг зменшення штрафних санкцій судом першої інстанції на 50% відповідає принципам добросовісності, розумності, справедливості.

Як зазначено у п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми застосованого законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 в частині стягнення пені в сумі 249 621,97 грн, штрафу в сумі 8 202,20 грн.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трача Олега Володимировича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2024 у справі №902/600/24 в частині стягнення пені в сумі 249 621,97 грн, штрафу в сумі 8 202,20 грн без змін.

2. Справу №902/600/24 повернути Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.