Постанова

від 28.11.2024 по справі 916/1247/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1247/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Ємця А.А.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна»

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2024 (суддя Желєзна С.П.) та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 (головуючий суддя: Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.)

у справі № 916/1247/23

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» (далі - ТОВ «Блок Майстер Україна»)

до Приватного підприємства «Адепт-Комплект» (далі - ПП «Адепт-Комплект»),

про стягнення 1 150 116,27 грн

та за зустрічним позовом ПП «Адепт-Комплект»

до ТОВ «Блок Майстер Україна»

про стягнення 843 830 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Блок Майстер Україна» звернулося до суду з позовом до ПП «Адепт-Комплект» про стягнення 1 150 116,27 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням ПП «Адепт-Комплект» договору на виготовлення та монтаж металоконструкцій від 29.03.2021 № 29/03/21 (далі - договір) щодо оплати: - робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт (далі - акт) за лютий 2022 року № 8 у сумі 332 600,10 грн; - утриманих відповідачем 10% коштів від вартості виконаних робіт за період липень-грудень 2021 року за актами № 1-7 у сумі 817 516,17 грн.

ПП «Адепт-Комплект» звернулося до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Блок Майстер Україна» про стягнення 843 830 грн, з яких: 601 476,32 грн - 8% штрафу від вартості невчасно виконаних робіт; 32 281,98 грн - 3% річних; 210 071,70 грн - інфляційних втрат.

Зустрічний позов обґрунтовано простроченням підрядника виконання робіт з виготовлення металоконструкцій на 36 календарних днів на загальну суму 7 518 454 грн, що є підставою для нарахування замовником відповідно до пункту 8.3. договору від 29.03.2021 штрафу у розмірі 8% від вартості невчасно їх виконаних, а також 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на зазначену суму штрафу згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст судових рішень

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарський суд Одеської області від 22.06.2023 у справі № 916/1247/23, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023, первісний позов задоволено частково; стягнуто з ПП «Адепт-Комплект» на користь ТОВ «Блок Майстер Україна» основний борг у сумі 817 516,17 грн (10% коштів утриманих відповідачем від вартості виконаних підрядником робіт за актами № 1-7); в іншій частині первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ПП «Адепт-Комплект» до ТОВ «Блок Майстер Україна» відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі № 916/1247/23 стягнуто з ПП «Адепт-Комплект» на користь ТОВ «Блок Майстер Україна» витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 38 989,51 грн.

Постановою Верховного Суду від 11.01.2024 рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 зі справи № 916/1247/23 скасовано в частині первісних позовних вимог ТОВ «Блок Майстер Україна» про стягнення 817 516,17 грн 10% коштів утриманих відповідачем від вартості виконаних підрядником робіт за актами № 1-7 та в частині зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ «Блок Майстер Україна» на користь ПП «Адепт-Комплект» у сумі 843 830 грн за простроченням підрядника виконання робіт з виготовлення металоконструкцій щодо яких судами попередніх інстанцій було відмовлено. Справу в цих частинах передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Одеської області від 17.05.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024, у задоволенні первісних позовних вимог ТОВ «Блок Майстер Україна» до ПП «Адепт-Комплект» про стягнення 817 516,17 грн відмовлено; зустрічний позов ПП «Адепт-Комплект» задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Блок Майстер» на користь ПП «Адепт-Комплект» 8% штрафу у сумі 601 476,32 грн; в іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено. Здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 та додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 по справі № 916/1247/23 шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Блок Майстер Україна» на користь ПП «Адепт-Комплект» грошових коштів на загальну суму 868 768,42 грн.

Судові акти щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 817 516,17 грн (10% коштів від вартості виконаних підрядником робіт за актами № 1-7, утриманих відповідачем з метою забезпечення належного їх виконання) мотивовані відсутністю доказів виконання підрядником залишку робіт (актів здачі-приймання робіт за формами КБ-2в та КБ-3) на суму 1 135 612,51 грн, тому відсутні правові підстави для направлення підрядником на адресу замовника акта про відсутність зауважень та повернення останнім вказаних коштів.

Судові акти щодо часткового задоволення вимог за зустрічним позовом про стягнення 8% штрафу за прострочення виготовлення металоконструкцій за всіма об'єктами мотивовані узгодженням сторонами кінцевого строку їх завершення 08.06.2021, водночас фактичне виконання здійснено лише 28.07.2021. Стосовно акцесорних вимог, нарахованих на 8% штраф, то у задоволенні таких вимог за зустрічним позовом судами відмовлено, оскільки вони можуть нараховуватися на основний борг, а не на штраф, який у розумінні приписів цивільного законодавства не є основним боргом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Блок Майстер Україна», з посиланням на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права, просить Суд судові акти попередніх інстанцій скасувати частково щодо відмови в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову та у скасованих частинах направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. Крім того, просить скасувати зазначені судові акти в частині здійснення повороту виконання судових рішень. В іншій частині рішення місцевого суду та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Щодо судових актів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 817 516,17 грн (10% коштів від вартості виконаних підрядником робіт за актами № 1-7, утриманих відповідачем з метою забезпечення належного їх виконання).

Обґрунтовуючи першу підставу для касаційного оскарження ТОВ «Блок Майстер Україна» посилається пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні помилково не застосував положення частини четвертої статті 882 ЦК України, не врахувавши висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах з питання підписання акта про відсутність зауважень, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та у постановах Верховного Суду: від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 16.09.2021 у справі № 921/254/18 та від 31.05.2022 у справі № 916/693/21. Поза тим вказує, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 910/12155/22 проте, що передбачена умова договору щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, а належним чином оформлені первинні документи є вторинною, похідною ознакою.

Другою підставою для касаційного оскарження спірних судових актів скаржник вказав пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначивши про відсутність висновку Верховного Суду стосовно: статті 652 ЦК України, а саме: - як змінюються правовідносини сторін договору підряду, в т.ч. проведення розрахунків між сторонами договору при наявності спору, якщо об'єкт виконання підрядних робіт розташований на тимчасово окупованій території, доступ сторін до якого неможливий, як і доступ на виконання умов договору про проведення його огляду; - чи впливає зазначена обставина на право замовника утримувати сплату виконавцю частини вартості робіт за підписаними сторонами актами виконаних робіт, які прийняті замовником без зауважень; частини першої статті 877 ЦК України у питаннях: - чи повинні відповідати виконані підрядні роботи специфікації до договору або проектно-кошторисній документації (у спірних правовідносинах - кресленням конструкцій металевих деталювальних - далі КМД), якщо їх зміст відрізняється; - яким чином має діяти виконавець і які роботи за проектно-кошторисними документами має виконати, якщо сума планованих робіт за специфікацією є більшою за суму робіт за проектно-кошторисною документацією.

Третьою та четвертою підставами для касаційного оскарження спірних судових актів скаржник вказав пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначивши, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином всіх наявних у матеріалах справи обставин стосовно відповідності суми виконаних робіт за актами виконаних робіт сумі за кресленнями КМД, на підставі яких такі підрядні роботи виконувалися та докази в сукупності щодо оцінки загального обсягу робіт за спірним договором (зазначене за своїм змістом відповідає пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України); суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання ТОВ «Блок Майстер Україна» про призначення у справі № 916/1247/23 судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення обставин відповідності обсягу та вартості фактично виконаних робіт за актами до договору від 29.03.2021 обсягам та вартості, визначеним за проектно-кошторисною документацією та кресленнями КМД до цього договору (вказана підстава за своїм змістом відповідає пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України).

Щодо судових актів попередніх інстанцій про часткове задоволення зустрічних позовних вимог ПП «Адепт-Комплект» про стягнення з ТОВ «Блок Майстер Україна» 8% штрафу у сумі 601 476,32 грн.

Обґрунтовуючи першу підставу для касаційного оскарження ТОВ «Блок Майстер Україна» посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що суди попередніх інстанції порушили норми процесуального права (статей 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 ГПК України) щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи та оцінки доказів, а також щодо вмотивованості та обґрунтованості судових рішень, не врахувавши висновків Верховного Суду, стосовно застосування вказаних процесуальних норм, викладених у постановах: від 25.05.2023 у справі № 909/983/16; від 09.08.2023 у справі № 922/1589/22; від 26.09.2023 у справі № 910/10699/21 та від 25.10.2023 у справі № 925/761/21.

Другою підставою для касаційного оскарження спірних судових актів скаржник вказав пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначивши, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином всіх наявних у матеріалах справи обставин щодо прострочення підрядником початку виготовлення металоконструкцій за всіма об'єктами (зазначене за своїм змістом відповідає пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Доводи інших учасників справи

Від ПП «Адепт-Комплект» 18.11.2024 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому міститься клопотання про поновлення строку для надання відзиву на касаційну скаргу. Вказане клопотання мотивоване отриманням ухвали Верховного Суду від 22.10.2024 про відкриття касаційного провадження у справі № 916/1247/23 за касаційною скаргою ТОВ «Блок Майстер Україна» засобами електронного зв'язку (через «Електронний Суд» ЕСІТС) лише 18.11.2024. При цьому жодних доказів про отримання вказаної ухвали Суду саме 18.11.2024 додатки до відзиву та клопотання не містять. Водночас ПП «Адепт-Комплект» просило судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

За змістом частин першої та другої статті 119 ГПК України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно зі частиною четвертою статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

В ухвалі Суду від 22.10.2024 строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу був визначений до 06.11.2024.

Водночас відповідно до інформації, яка міститься в автоматизованій системі документообігу суду КП «ДСС» вказана ухвала Суду від 22.10.2024 доставлена в електронний кабінет ПП «Адепт-Комплект» 23.10.24 18:16. При цьому датою отримання Судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету ПП «Адепт-Комплект» є 23.10.24 18:30 (на підтвердження чого матеріали справи № 916/1247/23 містять довідку про доставку документа в кабінет Електронного суду від 19.11.2024).

Поза тим Верховний Суд зазначає, що строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, тому клопотання ПП «Адепт-Комплект» про поновлення строку для надання відзиву на касаційну скаргу не підлягає задоволенню, при цьому відзив на касаційну скаргу, поданий відповідачем за первісним позовом, залишається Судом без розгляду.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками:

- 29.03.2021 між Старокостянтинівською філією ТОВ «Блок Майстер Україна» (підрядник) та ПП «Адепт-Комплект» (замовник) 29.03.2021 укладено договір на виготовлення та монтаж металоконструкцій, за умовами якого підрядник за завданням замовника має розробити креслення КМД, виготовити, доставити та змонтувати металеві конструкції на об'єкті будівництва: «Реконструкція вантажно-розвантажувального комплексу зернових культур, за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Портова, 2а, у частині збільшення потужності по прийманню, дообробці, зберіганню та відвантаженню зерна» та здійснити комплекс робіт з монтажу цих металоконструкцій на об'єкті, а замовник має прийняти роботу та оплатити її; договір є змішаним та містить у собі елементи різних договорів, а саме: договору на виготовлення продукції, її доставку та на виконання робіт (п.п. 1.1., 1.3. договору);

- остаточна вага металоконструкцій визначається після розробки креслень КМД. Розрахунки здійснюються, виходячи із теоретичної ваги і металоконструкцій відповідно до КМД (п. 1.2. договору);

- найменування, кількість, вартість та строки виготовлення металоконструкцій, найменування, вартість та строки виконання монтажних робіт, а також адреси об'єктів, на які здійснюється доставка металоконструкцій та виконуються роботи з монтажу, зазначаються у відповідних додатках, які є невід'ємними частинами цього договору (п.1.4. договору);

- якщо у додатках до договору зазначено інші умови, ніж передбачено цим договором, то перевагу мають умови додатків (п.1.5 договору);

- виконання робіт підрядником проводиться згідно з графіком (додаток № 2 до договору) відповідно до специфікацій на кожну окрему партію товару, що є невід'ємними частинами до договору, якщо інше не визначено у відповідному додатку до нього (п. 2.1. договору);

- передача замовнику результатів виконаних підрядником робіт з виготовлення та монтажу металоконструкцій здійснюється шляхом підписання сторонами актів здачі-приймання робіт за формами КБ-2в та КБ-3, що підписуються сторонами та скріплюються їх печатками. Замовник протягом 5 календарних днів з моменту отримання відповідних актів здачі-приймання робіт від підрядника повинен підписати акти або надіслати підряднику мотивовану відмову від приймання робіт. Акти здачі-приймання робіт виставляються замовнику один раз на місяць (якщо інший термін не передбачений специфікаціями на кожну партію продукції або додатками). У випадку непідписання замовником актів здачі-приймання робіт протягом строків, зазначених у п. 6.2 цього договору, надісланих рекомендованим листом з повідомленням про вручення підрядником, або не надіслання підряднику мотивованої відмови від прийняття робіт, вважається, що настали обставини, передбачені частиною третьою статті 212 ЦК України. У підрядника виникає право відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України підписати такий акт в односторонньому порядку (п.п. 6.1., 6.2. договору);

- Якщо при прийманні передачі робіт будуть виявлені суттєві недоліки, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт здачі-приймання робіт. Замовник негайно повідомляє підрядника про це та пропонує час та місце зустрічі для складання дефектного акта, в якому обов'язково фіксується дата виявлення дефекту, строк і порядок щодо його усунення (п. 6.3. договору);

- право власності на металоконструкції та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження переходить до замовника по завершенню монтажних робіт і підписання останнього акта приймання робіт форми КБ 2в та КБ3 (п. 6.8. договору);

- загальна вартість договору складається із суми вартості специфікацій (відповідних додатків), підписаних сторонами та скріплених печатками, які є невід'ємними частинами договору. Одиничні розцінки на виготовлення і монтаж металоконструкцій визначені у специфікаціях, є твердими. Остаточна вага і вартість металоконструкцій буде визначена після розробки креслення КМД та зазначається у специфікації на кожну окрему партію продукції (п. 7.1. договору);

- розрахунки за договором здійснюються підрядником на підставі належно оформлених, скріплених печатками та підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт форми КБ-2в та КБ-3 згідно з рахунків підрядника. Розрахунок за виконані роботи (якщо інше не передбачено специфікацією) замовник проводить з підрядником один раз на календарний місяць. Акт здачі-приймання робіт підписується у двох примірниках, скріплюється печаткою (п. 7.2. договору);

- за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику штраф у % від вартості невчасно виконаних робіт: за 1 день - 0,8%; за 2 дні - 1,6%; за 3 дні - 2,4%; за 4 дні - 3,2%; за 5 днів - 4%; за 6 днів і більше - 8% (п. 8.3. договору);

- договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе за договором зобов'язань (п. 13.1 договору);

- загальна вартість виготовлення металоконструкцій та їх монтажу складає 9 310 594 грн. Вартість робіт щодо: - виготовлення металоконструкцій (розробка КДМ, металопрокат, виготовлення металоконструкцій, очистка до 3-го ступеня, фарбування) складає 7 518 454 грн; - монтажу металоконструкцій складає 1 792 140 грн (п.1 додатку № 1 (специфікація № 1) до договору);

- замовник перераховує підряднику передоплату за виготовлення металоконструкцій та її монтаж у розмірі 30% від її вартості, що становить 2 255 536,20 грн (протягом 3 банківських днів з моменту підписання специфікації) та 537 642 грн відповідно (за 5 днів до початку монтажних робіт згідно з графіком виконання робіт додаток № 2) (п.п. 4.1., 4.4. специфікації № 1);

- за кожен етап виконаних робіт замовник здійснює розрахунок з підрядником протягом 3 банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, за пропорційним вирахуванням 30% передоплати по кожному виду виконаних робіт. А остаточний розрахунок - шляхом перерахування коштів впродовж 3 банківських днів з моменту підписання кінцевого акта приймання-передачі виконаних робіт та акта про відсутність зауважень за рахунком наданим підрядником (п.п. 4.3., 4.4. специфікації № 1);

- під час проведення розрахунків замовник утримує 10% від суми кожного акта приймання виконаних робіт. Ці кошти використовуються для забезпечення виконання договірних зобов'язань підрядника. Кошти перераховуються на банківський рахунок підрядника протягом 10 банківських днів після виконання умов, зазначених у п. 4.4. цієї специфікації (п.п. 5, 6 специфікації № 1);

- специфікація №1 має погоджений сторонами зразок акта про відсутність зауважень з умовою набуття підрядником права на отримання зазначених вище 10% від вартості виконаних робіт - після підписання даного акта представниками замовника (п.5 зразка акта про відсутність застережень);

- за графіком виконання робіт за договором роботи мають бути виконані у строк до 31.07.2021 (додаток № 2 до договору від 29.03.2021);

- 31.03.2021 сторонами підписано акт приймання-передачі проектної документації;

- підрядником виконано комплекс робіт за договором, що підтверджується підписаними сторонами актами №1-7 за період липень-грудень 2021 року на загальну вартість 8 174 981,49 грн;

- матеріали справи містять також акт № 8 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року на суму 332 600,10 грн, підписаний лише позивачем за первісним позовом та направлений листом від 07.02.2022 до ПП «Адепт-Комплект» разом з рахунками на оплату №5, 6;

- листом-відповіддю від 14.02.2022 № 91 ПП «Адепт-Комплект» повідомило підрядника про отримання акта № 8 та рахунків на оплату №5, 6. Водночас замовник зазначив про непідписання вказаного акта та не оплату зазначених рахунків, посилаючись на невиконання підрядником робіт з монтажу металоконструкцій у повному обсязі та наявності виконавчої документації не в повному обсязі, й відкладення вчинення замовником вказаних дій до моменту виконання підрядником кінцевого обсягу зобов'язань за договором;

- листом-відповіддю від 18.02.2022 № 20/22 підрядник повідомив замовника, що відмова від підписання акта № 8 є немотивованою, тому вважає правомірним підписання вказаного акта в односторонньому порядку, а, виконані роботи мають бути оплачені замовником. Крім того підрядник повідомив замовника про передачу останньому виконавчої документації за актом приймання-передачі документів від 02.02.2022 та реєстром переданої виконавчої документації від 11.02.2022 (на підтвердження вказаних обставин матеріали справи містять акти прийому-передачі документів на підпис по станції розвантаження автомобілів від 02.02.2022 та від 09.02.2022 та реєстр переданої виконавчої документації від 11.02.2022);

- листом від 20.06.2022 № 36/22 підрядник направив на адресу замовника екземпляр акта про відсутність зауважень, в якому зазначена загальна вартість виконаних робіт 8 507 761,79 грн, проте, зазначений лист залишений відповідачем за первісним позовом поза увагою;

- ПП «Адепт-Комплект» направило 06.07.2021 на електронну скриньку та на адресу підрядника засобами поштового зв'язку лист № 335 з вимогою про сплату штрафу у сумі 601 476,32 грн за прострочення виконання підрядником строків виготовлення продукції за договором.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного перегляду у цій справі є судові акти після нового розгляду справи щодо: - відмови в задоволенні первісних вимог про стягнення 817 516,17 грн (10% коштів від вартості виконаних підрядником робіт за актами № 1-7, утриманих відповідачем за первісним позовом з метою забезпечення належного їх виконання); - часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 8% штрафу у сумі 601 476,32 грн за прострочення підрядника виконання робіт з виготовлення металоконструкцій, а також в частині здійснення повороту виконання судових рішень.

В іншій частині (щодо вимог за первісним позовом про стягнення 332 600,10 грн за виконані роботи по акту № 8 - не були предметом дослідження судів після направлення справи на новий розгляд; щодо вимог за зустрічним позовом про стягнення 32 281,98 грн - 3% річних; 210 071,70 грн - інфляційних втрат - судове рішення учасниками справи не оскаржувалося), зазначені судові акти не є предметом касаційної скарги ТОВ «Блок Майстер Україна» та відповідно у касаційному порядку на підставі частини першої статті 300 ГПК України не переглядаються і набувають чинності відповідно до приписів ГПК України.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення 817 516,17 грн (10% коштів від вартості виконаних підрядником робіт за актами № 1-7, утриманих відповідачем з метою забезпечення належного їх виконання).

Касаційне провадження у справі (щодо відмови судами у первісних позовних вимогах про стягнення 817 516,17 грн) відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Суд зауважує, що ГПК України та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів слід звертатися до правових висновків, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду.

З метою визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19. Так у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття «подібні правовідносини», що полягає в тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, щодо якого вони вступають у правовідносини, у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні ознаки з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність ознак слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема, пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин та їх оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними, й надалі порівнювати права та обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) та за потреби, зумовленої цим регулюванням, - визначити суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.

Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо. Обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Верховний Суд виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. При цьому неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі. Між тим неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).

Стосовно посилань скаржника (щодо відмови у первісних позовних вимогах про стягнення 10% утримань у сумі 817 516,17 грн) на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та постанови Верховного Суду: від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 16.09.2021 у справі № 921/254/18 та від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, то висновки у зазначених постановах стосуються застосування частини четвертої статті 882 ЦК України, а саме передання робіт підрядником і прийняття їх замовником за актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами та випадку підписання акта другою стороною в разі відмови першої сторони від підписання акта, про що вказується в акті, а також випадку визнання судом недійсним односторонньо підписаного акта з мотивів обґрунтованої відмови від його підписання першої сторони. Натомість скаржник посилається на неврахування зазначених правових позицій Верховного Суду в контексті підписання не акта приймання-передачі робіт, а передбаченого у цій справі договором акта про відсутність зауважень (на що він сам звертає увагу і ним не заперечується), який водночас не передбачався у правовідносинах в справах за переліком наведеним скаржником, тому зазначені правовідносини не є подібними до спірних.

Щодо посилань скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у справі № 910/12155/22, то зазначена підстава касаційного оскарження не містить посилань на норми/норм права, застосованої/застосованих судом апеляційної інстанції без урахування висновку щодо застосування норми/норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 910/12155/22. Водночас стосовно посилань скаржника в контексті не врахування судом апеляційної інстанції правового висновку Верховного Суду у справі № 910/12155/22, за змістом якого передбачена умова договору щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, а належним чином оформлені первинні документи є вторинною, похідною ознакою, то Суд звертає увагу ТОВ «Блок Майстер Україна», що під час розгляду цієї справи № 916/1247/23 судами попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів належного реального виконання повного обсягу підрядних робіт (наявний борг у сумі 1 135 612,51 грн, що не спростовано скаржником).

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження спірних судових актів (щодо вимог за первісним позовом про стягнення 817 516,17 грн), передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ «Блок Майстер Україна» посилається також на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду стосовно: статті 652 ЦК України, а саме: - як змінюються правовідносини сторін договору підряду, у т.ч. проведення розрахунків між сторонами договору при наявності спору, якщо об'єкт виконання підрядних робіт розташований на тимчасово окупованій території, доступ сторін до якого неможливий, як і доступ на виконання умов договору про проведення його огляду; - чи впливає зазначена обставина на право замовника утримувати сплату виконавцю частини вартості робіт за підписаними сторонами актами виконаних робіт, які прийняті замовником без зауважень; частини першої статті 877 ЦК України у питаннях: - чи повинні відповідати виконані підрядні роботи специфікації до договору або проектно-кошторисній документації (у спірних правовідносинах КМД), якщо їх зміст відрізняється; - яким чином має діяти виконавець і які роботи за проектно-кошторисними документами має виконати, якщо сума планованих робіт за специфікацією є більшою за суму робіт за проектно-кошторисною документацією.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. При цьому крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Стосовно наведеного Суд зазначає, що формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. Водночас визначені скаржниками питання мають загальний характер без урахування фактичних встановлених обставин у цій справі. При цьому переважна частина доводів стосується не встановлених у справі обставин, а здійснення нової оцінки доказів, переоцінка яких виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених положеннями статті 300 ГПК України.

Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій досліджувалися та оцінювали доводи учасників справи зважаючи на предмет, підставу поданого позивачем позову, а також відповідно до оцінки наявних у справі доказів.

Так, предметом первісного позову була, зокрема вимога ТОВ «Блок Майстер Україна» про отримання касатором коштів у розмірі 10% від вартості виконаних робіт у сумі 817 516,17 грн, а підставою цього позову - виконання повного обсягу робіт за договором та підписання останнього акта приймання-передачі робіт. Водночас питання істотної зміни обставин чи існування форс-мажорних обставин, зокрема пов'язаних з окупацією територій, які за твердженням скаржника в суді касаційної інстанції вплинули на неможливість виконання підрядником частини робіт за угодою, не були підставою вказаного позову і спірні судові акти були ухвалені судами зважаючи на визначену самим позивачем ТОВ «Блок Майстер Україна» підставу позову, як повне виконання ним умов договору підряду та додатків до нього. Поза тим судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази зменшення сторонами вартості робіт, які позивач зобов'язався виконати за договором та додатків до нього, а тому наявний борг підрядчика у сумі 1 135 612,51 грн.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, відсутні підстави для задоволення первісних вимог ТОВ «Блок Майстер Україна» щодо виплати 10% коштів у сумі 817 516,17 грн, утриманих ПП «Адепт-Комплект» з метою забезпечення належного виконання повного обсягу підрядних робіт.

Таким чином, підстава касаційного оскарження з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

При цьому, Суд зазначає, що з огляду на загальність сформульованих скаржниками питань та відсутність зв'язку з предметом і підставами поданого ним позову, суд касаційної інстанції розглянув наведені доводи касаційних скарг з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї конкретної справи.

Крім того, ТОВ «Блок Майстер Україна» зазначає, що судами попередніх інстанцій не було досліджено належним чином всіх наявних у матеріалах справи обставин стосовно відповідності суми виконаних робіт за актами виконаних робіт сумі за кресленнями КМД, на підставі яких такі підрядні роботи виконувалися та доказів в сукупності щодо оцінки загального обсягу робіт за спірним договором (зазначена підстава за своїм змістом відповідає пункту 4 частини другій статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Також підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, ТОВ «Блок Майстер Україна» зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 310 цього Кодексу, а саме: суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання ТОВ «Блок Майстер Україна» про призначення у справі № 916/1247/23 судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення обставин відповідності обсягу та вартості фактично виконаних робіт за актами до договору від 29.03.2021 обсягам та вартості, визначеним за проектно-кошторисною документацією та кресленнями КМД до цього договору (вказана підстава за своїм змістом відповідає пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України).

Відповідно до наведеної норми процесуального права підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема таке порушення норм процесуального права, коли суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були встановлені.

Разом з цим, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відповідно до положень статті 99 ГПК України правомірно відхилив клопотання позивача за первісним позовом про призначення у справі № 916/1247/23 судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення обставин відповідності обсягу та вартості фактично виконаних робіт за актами до договору від 29.03.2021 обсягам та вартості, визначеним за проектно-кошторисною документацією та кресленнями КМД до цього договору, оскільки: - заявник не обґрунтував неможливості звернення з таким клопотанням до суду першої інстанції; - проведена експертиза під час апеляційного перегляду буде новим доказом, який був відсутній на момент розгляду справи судом першої інстанції; - відсутня необхідність у спеціальних знаннях з огляду на суть спору, обставини, покладені в обґрунтування вказаного клопотання.

ТОВ «Блок Майстер Україна» не спростував висновків суду апеляційної інстанції, оскільки не навів жодної причини неможливості заявити клопотання про призначення експертизи у суді першої інстанції, а порушенні стороною питання стосуються правової оцінки доказів, наданих позивачем за первісним позовом на підтвердження заявлених вимог, що виключає можливість призначення експертизи відповідно до частини другої статті 98 ГПК України. А тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи.

Враховуючи принцип процесуальної рівноправності сторін, згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне у відношенні до опонента, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про відхилення клопотання позивача за первісним позовом по призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи метою встановлення обставин відповідності обсягу та вартості фактично виконаних робіт на стадії апеляційного перегляду справи, а доводи ТОВ «Блок Майстер Україна» в цій частині не містять обґрунтувань щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а, по суті, зводяться лише до незгоди з відповідними процесуальними діями суду.

Інші доводи касаційної скарги заявлені не в межах підстав касаційного оскарження (стосовно відмови судів попередніх інстанцій щодо вимог за первісним позовом про стягнення 817 516,17 грн), не спростовують вказаних вище обставин, а тому Верховний Суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових актів попередніх інстанцій у зазначеній частині з цих мотивів.

Щодо часткового задоволення зустрічних позовних вимог ПП «Адепт-Комплект» про стягнення з ТОВ «Блок Майстер Україна» 8% штрафу у сумі 601 476,32 грн.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях порушили норми процесуального права (статей 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 ГПК України) щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи та оцінки доказів, а також щодо вмотивованості та обґрунтованості судових рішень, не врахувавши висновків Верховного Суду, стосовно застосування вказаних процесуальних норм, викладених у постановах: від 25.05.2023 у справі № 909/983/16; від 09.08.2023 у справі № 922/1589/22; від 26.09.2023 у справі № 910/10699/21 та від 25.10.2023 у справі № 925/761/21.

Так, у справах: № 909/983/16; № 922/1589/22; № 910/10699/21 та № 925/761/21, на які посилається скаржник, Верховний Суд виснував, зокрема, що статтею 86 ГПК України передбачено оцінювання судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому. Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За вимогами частини четвертої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема: перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Водночас у справі № 916/1247/23 порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 ГПК України в оцінці доказів, застосуванні принципу змагальності та викладенні мотивувальної частини судового рішення Верховним Судом не встановлено. Між тим, судові рішення у наведених скаржником справах ухвалені за інших фактичних обставин, які формують зміст правовідносин та зібраних у таких справах доказів, іншого нормативно-правового регулювання, а також іншого суб'єктного складу учасників судового процесу, ніж у справі, що розглядається, тобто, зазначені справи і справа, судове рішення в якій переглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них. А доводи касаційної скарги фактично спонукають суд касаційної інстанції на переоцінку вже встановлених судами попередніх судових інстанцій обставин, а суд касаційної інстанції в силу положення частини другої статті 300 ГПК України не наділений такими повноваженнями.

Встановивши неподібність правовідносин, суд касаційної інстанції згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України закриває касаційне провадження у справі.

У доводах касаційної скарги скаржник також посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином всіх наявних у матеріалах справи обставин щодо прострочення підрядником початку виготовлення металоконструкцій за всіма об'єктами (зазначене за своїм змістом відповідає пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Водночас згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього кодексу.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, а тому наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Зважаючи на викладене, оскільки доводи скаржника щодо неправильного застосування судами норм права в межах підстав касаційного оскарження не знайшли підтвердження, інші доводи скарги з урахуванням повноважень, передбачених статтею 300 ГПК України, не містять підстав для скасування оскаржених рішень, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у цій справі.

Щодо повороту виконання

Відповідно до частин першої, п'ятої, дев'ятої статті 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Оскільки за результатами розгляду касаційної скарги прийнято рішення про залишення без змін оскаржуваних судових рішень, то підстави для задоволення вимог ТОВ «Блок Майстер Україна» про поворот виконання відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги ТОВ «Блок Майстер Україна» не знайшли свого підтвердження й визначених процесуальним законом підстав для скасування/зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Суд вважає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі про неврахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду, не підтвердилися та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Блок Майстер Україна» у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а у частині підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, - касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судові витрати

Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду ,- без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі № 916/1247/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі № 916/1247/23 з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Одеської області від 17.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 у справі № 916/1247/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя А. Ємець