Ухвала

від 29.11.2024 по справі 368/1863/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1863/23

2/368/639/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі: головуючогосудді Кириченка В.І., при секретарі Марчук Н.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Кагарлику позовну заяву Обухівської окружної прокуратури Київської області (адреса: 09201, Київської області, Обухівського району, м. Обухів, вул. В. Чаплінського, 7), в інтересах держави в особі: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (адреса: 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 14) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» (адреса: 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка (Мельникова), 40) про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -

ВСТА НОВИ В:

Представник відповідача - адвокат Маляр Станіслав Антолійович надіслав в підготовче засідані письмове клопотання про відвід судді Кириченка В.І. від 28.11.2024 року яке зареєстровано в суді 29.11.2024 року, мотивуючи заяву наступним.

Ухвалою, Кагарлицького районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року у справі № 368/1863/23, постановленою суддею Шевченко І. І. було задоволено заяву про самовідвід судці Шевченко 1.1.

19 серпня 2024 року відбувся повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу було передано судді Кириченку Василю Івановичу.

Подання цієї заяви обумовлюється наявністю підстав для відводу вищезазначеного судді, враховуючи таке.

За результатами первісного автоматизованого розподілу справу № 368/1863/23 прийняла до провадження суддя Караглицького районного суду Київської області Шевченко 1.1.

Ухвалою Караглицького районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у справі № 368/1863/23 позовну заяву керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно залишено без розгляду.

24 квітня 2024 року Обухівською окружною прокуратурою Київської області подано апеляційну скаргу на ухвалу Караглицького районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у справі № 368/1863/23.

12 червня 2024 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у справі № 368/1863/23 було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

04 липня 2024 року до Кагарлицького районного суду Київської області надійшли матеріали справи за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

04 липня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по даній цивільній справі визначено суддю Шевченко І.І.

В цей день окрім судді ОСОБА_2 в авторозподілі справ брали участь інші судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суддя Кириченко Василь Іванович, відповідно до наказу голови суду № 9/в від 21.05.2024 р. про надання частини щорічної основної та додаткової відпусток тривалістю 39 календарних днів ОСОБА_5 участі в авторозподілі брати не міг.

19 серпня 2024 року суддя Шевченко І. І. розглянула та задовільнила заяву про самовідвід, мотивуючи її тим, що Київський апеляційний суд не погодився з постановленою нею ухвалою від 01 квітня 2024 року у справі № 368/1863/23.

З наведеного слідує, що суддя Шевченко І. І. ще 04 липня 2024 року (коли відбувся авторозподіл), мала об`єктивну можливість вирішити питання про самовідвід, оскільки саме 04 липня 2024 року судді ОСОБА_2 стали відомі обставини, які підставою самовідводу, однак зробила це тільки через півтора місяці - 19 серпня 2024 року.

Якби суддя Шевченко 1.1. заявила собі самовідвід в той день, коли їй стали відомі обставини, які викликали необхідність самовідводу, справа не могла б бути розподілена судді Кириченку В.І., а в авторозподілі брали б участь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

19 серпня 2024 року відбувся повторний авторозподіл, за результатами якого справу № 368/1863/23 прийняв до провадження суддя Кириченко Василь Іванович, як ЄДИНИЙ суддя, який взяв участь у авторозподілі.

У стороннього спостерігача може виникнути обгрунтоване припущення, що суддя Шевченко І. І. ініціювала питання самовідводу тільки 19 серпня 2024 року з тією метою, щоб внаслідок автоматизованого авторозподілу справа потрапила саме до судді ОСОБА_5 , який в той день був єдиним суддею, що міг брати участь в автоматизованому розподілі.

Між тим, дії, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом між суддями, вважається формою зловживання процесуальними правами в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України.

Стаття 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно доусталеної практикиЄвропейського судуз правлюдини безсторонність(неупередженість)суду всенсі п.1ст.6конвенції маєвизначатися згідноз (і)суб`єктивним критерієм,враховуючи особистіпереконання таповедінку конкретногосудді,тобто чимав суддяособисту упередженістьабо чибув віноб`єктивним уцій справі,та (і) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обгрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»),

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судці не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судці отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосудця ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обгрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в Постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 277/599/15-к.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судці, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, судця повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

У п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд зазначив, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou V. Cyprus», заява № 73797/01, п. 119). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судці отримати складно, додаткову гарантію може надати вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення ЄСПЛ у справі «Pullar v. the United Kingdom», заява № 22399/93, п. 32).

В даному випадку існують підстави для відводу судді Кириченка Василя Івановича, оскільки:

По-перше, за об`єктивним критерієм з точки зору стороннього спостерігача викликає обгрунтовані побоювання щодо неупередженості той факт, що суддя ШевченкоІ. І.вирішила питання про самовідвід через півтора місяці після того, як отримана практичну можливість це зробити та була достеменно обізнана про наявність підстав для самовідводу. І вирішила питання про самовідвід саме 19 серпня 2024 року, коли тільки єдиний суддя Кириченко Василь Іванович міг бути визначений за результатами автоматизованого розподілу.

По-друге, за суб`єктивним критерієм вбачається, що суддя Кириченко Василь Іванович прийняв до провадження справу № 368/1863/23, незважаючи на суперечливі обставини, за яких відбувся автоматизований розподіл.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відтак, з метою забезпечення належного розгляду справи безстороннім та неупередженим складом суду, задля усунення в учасників справи обгрунтованих сумнівів щодо справедливого розгляду справи, постає об`єктивна необхідність у відводі судді ОСОБА_5 .

Прокурор Побірайко Ю.О., представник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Шевченко О.В., представник Державного підприємтва "Адміністрація річкових портів" Сербулов О.В., проти клопотання про відівід судді заперечували, так як вважають його безпідставним та таким, що заявлений з метою затягування справи.

Після обговорення, суд, приходить до висновку про необгрунтованість заявленого відводу судді Кириченку В.І. з слідуючих обгрунтувань..

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року у справі № 368/1863/23, постановленою суддею Шевченко І. І. було задоволено заяву про самовідвід судді Шевченко 1.1.

19 серпня 2024 року відбувся повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу було передано судді Кириченку Василю Івановичу.

За результатами первісного автоматизованого розподілу справу № 368/1863/23 прийняла до провадження суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко 1.1.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у справі № 368/1863/23 позовну заяву керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно залишено без розгляду і ця ухвала відповідала інтересам відповідача ОСОБА_1 так як представник обгрунтовував необхідність залишення позову без розгляду.

12 червня 2024 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у справі № 368/1863/23 було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

04 липня 2024 року до Кагарлицького районного суду Київської області надійшли матеріали справи за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

04 липня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по даній цивільній справі визначено суддю Шевченко І.І.

В цей день окрім судді ОСОБА_2 в авторозподілі справ брали участь інші судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суддя Кириченко Василь Іванович, відповідно до наказу голови суду № 9/в від 21.05.2024 р. про надання частини щорічної основної та додаткової відпусток тривалістю 39 календарних днів ОСОБА_5 участі в авторозподілі брати не міг.

19 серпня 2024 року суддя Шевченко І. І. розглянула та задовільнила заяву про самовідвід, мотивуючи її тим, що Київський апеляційний суд не погодився з постановленою нею ухвалою від 01 квітня 2024 року у справі № 368/1863/23.

З наведеного не слідує, що суддя Шевченко І. І. ще 04 липня 2024 року (коли відбувся авторозподіл), мала об`єктивну можливість вирішити питання про самовідвід, оскільки підстави скасування ухвали апеляційним судом не є безумовною підставою для самовідводу судді Шевченко І.І. згідно положень ЦПК України.

19 серпня 2024 року відбувся повторний авторозподіл, за результатами якого справу № 368/1863/23 прийняв до провадження суддя Кириченко Василь Іванович, як єдиний суддя, який взяв участь у авторозподілі так як судді ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не брали участі у зв`язку з відпусткою.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

В справі не було порушено порядок визначення судді Кириченка В.І. для розгляду справи і відсутні інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Керуючись ст. 36, 40, ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Взадоволенніклопотання представникавідповідача-адвокатаМалярСтаніслава Антолійовичапровідвід суддіКириченкуВ.І. - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Кириченко