Постанова

від 28.11.2024 по справі 364/462/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 364/462/22

Апеляційне провадження № 22-ц/824/16052/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Ратнікової В.М., Ящук Т.І.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» на рішення Володарського районного суду Київської області від 06 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Ткаченко О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Діденко О.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив: усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом: зобов`язання ТОВ «ФК ЛТД» повернути належну йому на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 3221688000:04:001:0046, площею - 2,5718 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тарганської сільської ради Білоцерківського району Київської області, скасувати державну реєстрацію типового договору оренди землі від 28.07.2009 року, договору від 15.11.2012 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 28.07.2009 року, зареєстрованого 28.12.2012 року та припинити право ТОВ «ФК ЛТД» користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 3221688000:04:001:0046; стягнути з відповідача судові витрати (т. 1 а.с. 2-11).

В обґрунтування вимог позовної заяви посилався на те, що позивач є власником земельної ділянки (пай) з кадастровим номером 3221688000:04:001:0046, загальною площею 2,5718 га, цільове призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена на території Тарганської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

За результатами пошуку через веб-сайт, від 13.12.2021 року, позивачу стало відомо, що за інформацією з Державного реєстру речових прав нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, належна йому на праві приватної власності вищезазначена земельна ділянка перебуває у користування ТОВ «ФК ЛТД». Однак, договір оренди земельної ділянки з ТОВ «ФК ЛТД» він не укладав.

На адвокатський запит про надання копії договору оренди його земельної ділянки (паю), укладеного між позивачем та ТОВ «ФК ЛТД», від ТОВ «ФК ЛТД» позивач не отримав. На повторний адвокатський запит було отримано копію типового договору оренди землі від 28.07.2009 року строком дії на 5 років та копію договору від 15.11.2012 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі строком на 15 років.

Стверджував, що позивач не підписував ні типовий договір від 28.07.2009 року, ні додаткову угоду до нього та нікого на це не уповноважував, так як не мав на це волевиявлення, орендної плати не отримував.

Вказував, що відповідачу рекомендованим листом було надіслано заяву про негайне розірвання типового договору оренди землі від 28.07.2009 року та договору про внесення змін та доповнень до зазначеного договору оренди землі та повернення йому земельної ділянки, на що відповіді не отримано.

Відтак, відповідач без правових підстав користується земельною ділянкою позивача, чим завдає йому збитків, адже позивач не має можливості користуватися земельною ділянкою та обробляти її за цільовим призначенням. Фактично позивача позбавлено права власності (т. 1 а.с. 2-11).

13 вересня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від директора ТОВ «ФК ЛТД» Каплуна Т., в якому останній просив відмовити в задоволенні позову. Посилався на те, що 28 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК ЛТД» було укладено типовий договір оренди землі на земельні ділянки 2,5718 га з кадастровим номером 3221688000:04:001:0046 та площею 0,295 з кадастровим номером 3221688000:05:006:0128, який було зареєстровано у Володарському районному відділі СВП «Київський обласний реєстраційний центр» ДП Центру «ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.10.2009 року № 04.09.94301120.

Того ж дня, ОСОБА_1 передав ТОВ «ФК ЛТД» за актом приймання передачі земельні ділянки площею 2,5718 га з кадастровим номером 3221688000:04:001:0046 та площею 0,295 з кадастровим номером 3221688000:05:006:0128.

Згідно п. 8 спірного договору, договір укладено на 5 років. За змістом п. 9 спірного договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки - 1 636,11 грн. або натуроплата 2009 р. пшениця 700 кг, ячмінь 400 кг, овер або кукурудза 100 кг та цукор 50 кг.

15 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК ЛТД» було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 28.07.2009 року, який було зареєстровано у відділі Держкомзему Володарського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 року № 322160004002012.

За умовами договору про внесення змін та доповнень, до договору оренди землі від 28.07.2009 року внесено зміни, зокрема, п. 8 викладено в новій редакції, а саме: договір укладено на 15 років; та п. 9 викладено в новій редакції: річна орендна плата за користування земельною ділянкою на момент підписання договору оренди встановлюється в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 2 даного договору, і складає 3 042,80 грн. на один рік оренди.

З 2009 року по даний час ТОВ «ФК ЛТД» своєчасно та в повному обсязі сплачує, а ОСОБА_1 отримує орендну плату, передбачену умовами спірного договору (т. 1 а.с. 34-36).

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 06 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК ЛТД» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задоволено повністю.

Усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом: зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» повернути належну ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 3221688000:04:001:0046, площею - 2,5718 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тарганської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Скасовано державну реєстрацію типового договору оренди землі від 28.07.2009 року, договору від 15.11.2012 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 28.07.2009 року, договору від 15.11.2012 року про внесення змін та доповнень до договору оренди від 28.07.2009 року зареєстрованого - 28.12.2012 року та припинено право товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 3221688000:04:001:0046.

Стягнуто з ТОВ «ФК ЛТД» на користь ОСОБА_1 , судові витрати в розмірі 26 985 гривень 48 копійок, які складаються з: витрат за надану правничу допомогу в сумі 15000 гривень; витрат на проведення судової-почеркознавчої експертизи в сумі 10993 гривні 08 копійок, судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок (т. 2 а.с. 98-99, 101-109).

Не погодившись з рішенням районного суду, 26 серпня 2024 року представник ТОВ «ФК ЛТД» - адвокат Плаксій Р.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог (т. 2 а.с. 115-120).

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Не погоджувався з висновками суду першої інстанції, що спірний договір є неукладеним та позивачем обрано належний спосіб захисту. Посилався на постанову Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 в якій зазначено, що «належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім. А вимога про зобов`язання повернути позивачу спірну земельну ділянку є похідною від задоволення вимоги про визнання права оренди відсутнім».

Звертаючись до суду з позовом у справі, яка переглядається, ОСОБА_1 , який є власником спірної земельної ділянки, оспорював факт укладення типового договору оренди землі від 28 липня 2009 року, та просив повернути йому земельну ділянку і скасувати державну реєстрацію зазначеного договору оренди, який укладений між ним та відповідачем. Зокрема, посилався, що не підписував жодних договорів із відповідачем, не бажав передавати в оренду відповідачу належні йому на праві власності земельні ділянки. Отже, обраний позивачем спосіб захисту не є належним. Натомість, обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц.

У справі, рішення якого оскаржується, ОСОБА_1 позовних вимог про визнання відсутнім права оренди не заявляв. У зв`язку із цим відсутні підстави для кваліфікації типового договору оренди землі від 28 липня 2009 року, як неукладеного. Тому, у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом: зобов`язання ТОВ «ФК ЛТД» повернути належну йому земельну ділянку, скасувати державну реєстрацію договору та припинити право, за типовим договором оренди землі від 28 липня 2009 року, укладеним між позивачем та ТОВ «ФК ЛТД», належить відмовити з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту саме із зазначених підстав (т. 2 а.с. 115-120).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні 07 листопада 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Діденко О.В. заперечував проти скарги і просив її відхилити.

07 листопада 2024 року по справі було оголошено перерву до 28 листопада 2024 року (т. 2 а.с. 155).

За протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 27 листопада 2024 року замінено суддю Борисову О.В. (у зв`язку з її неможливістю взяти участь в судовому засіданні) на суддю Ящук Т.І. (т. 2 а.с. 162).

В судове засідання 28 листопада 2024 року особи, які беруть участь у справі не прибули,про часта місцерозгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Позивач ОСОБА_1 був сповіщений повідомленням його представника - адвоката Діденко О.В., про що є письмова розписка в матеріалах справи. 21 листопада 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Діденко О.В. подав письмову заяву з проханням розглянути справу без участі позивача та його представника. Клопотання про відкладення розгляду справи та (або) оголошення перерви до суду не надходили (т. 2 а.с. 145-152, 156-161).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України" № 16652/04).

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (пай) з кадастровим номером 3221688000:04:001:0046, загальною площею 2,5718 га, цільове призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена на території Тарганської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю Серії ІІІ-КВ № 018651 та Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 13.12.2021 року (т. 1 а.с. 14-16).

Згідно з копією типового договору оренди землі від 28 липня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК ЛТД», орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3221688000:04:001:0046 , площею 2,5718 га та 3221688000:05:006:0128, площею 0,295 га. Відповідно до п. 8 вказаного типового договору оренди землі від 28.07.2009 року, договір укладено на 5 років (т. 1 а.с. 17-18).

Згідно з копією акту приймання-передачі об`єкта оренди від 28 липня 2009 року, орендодавець ОСОБА_1 передає, а орендар ТОВ «ФК ЛТД» приймає у строкове оплатне володіння і користування земельну ділянку площею 2,867 га на умовах оренди строком на 5 років, яка знаходиться на території Тарганської сільської ради (т. 1 а.с. 41).

15 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК ЛТД» було укладено договір про внесення змін та доповнень до Договору оренди землі від 28.07.2009 року, який зареєстрований у відділі Держкомзему Володарського району Київської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 року № 322160004002012 (т. 1 а.с. 19).

Відповідно до умов договору про внесення змін та доповнень до Договору оренди землі від 28.07.2009 року, сторони домовились п. 5 Первинного договору викласти в наступній редакції: «5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 101 426,56 гривень».

Сторони домовились п. 8 Первинного договору викласти в наступній редакції: «8. Договір укладено на 15 років. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим та той самий строк і на тих умовах, які були передбачені договором».

Сторони домовились п. 9 Первинного договору викласти в наступній редакції: «9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: Річна орендна плата за користування земельною ділянкою, на момент підписання договору оренди встановлюється в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п.2 даного договору і складає 3042,80 грн. Орендна плата вноситься шляхом виплати у грошовій формі через касу орендаря або на розрахунковий рахунок орендодавця за вказаними ним реквізитами поданими в письмовому вигляді за 30 днів до початку виплати орендної плати згідно умов даного договору. Виплата орендної в натуральній або відробітковій формі можливе, як виключення, за письмовою заявою орендодавця, яка має містити наступні умови: 1) натуральна форма - перелік, кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки; 2) відробіткова форма - види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги строки і місце виконання робіт».

Сторони домовились п. 11 Первинного договору викласти в наступній редакції: «11. Орендна плата вноситься у такі строки з 01 вересня до 01 грудня поточного року. Якщо орендодавець в вище вказані строки не звернувся до орендаря за отриманням орендної плати, то після закінчення даного періоду виплати здійснюється за умови письмового звернення орендодавця. В свою чергу орендар, з моменту надходження такого звернення, зобов`язаний на протязі 30 днів здійснити виплату. Орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який термін у розмірі , що визначається на момент оплати. У цьому випадку порядок перегляду орендної плати за п. 10 та п. 13 даного договору не застосовується на оплачений термін».

Сторони домовились п. 30 Первинного договору доповнити наступним тексом: «не передавати у заставу та вносити до статутного фонду право оренди земельної ділянки без згоди орендодавця» (т. 1 а.с. 19).

Типовий договір оренди землі від 28 липня 2009 року та договір від 15 листопада 2012 року про внесення змін та доповнень до Договору оренди землі від 28.07.2009 року зареєстровано у Володарському районному відділі СВП «Київський обласний реєстраційний центр» ДП Центру «ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.10.2009 року № 04.09.04301120.

Відповідно до Висновку експерта Київського НДІСЕ МЮ України Рябенко І.Ю. від 08 травня 2024 року № 220906/23-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 364/462/22 встановлено, що:«1. Підпис, в графі «Орендодавець» Типового договору оренди землі від 28.09.2009 року, який укладено з ТОВ «ФК ЛТД» виконаний не тією особою, зразки підписів якої надані в якості порівняльного матеріалу ОСОБА_1 (група зразків № 1), та мітяться у наступних документах: в графі «Підпис в одержанні» рядку «174 ОСОБА_1 , 545.01» платіжної відомості №ВПЗ-000257 за Грудень 2005р.; в графі «Підпис в одержанні рядку «174 ОСОБА_1 , 534.58» платіжної відомості № ВПЗ-000433 за Серпень 2006р; в графі «Підпис в одержанні» рядку «174 ОСОБА_1 , 479.00» платіжної відомості №ВПЗ-000010 за Грудень 2006р.; в графі «Підпис в одержанні» рядку «174 ОСОБА_1 , 673.67» платіжної відомості №ВПЗ-000152 за Травень 2007р.; в графі «Підпис в одержанні» рядку «174 ОСОБА_1 , 352.63» платіжної відомості №ВПЗ-000179 за Червень 2007р.; в графі «Підпис в одержанні» рядку «174 ОСОБА_1 , 692.89» платіжної відомості №ВПЗ-000312 за Липень 2009р.; в графі «Підпис клієнта» договору № 17 про надання правничої допомоги від 17 грудня 2021 року ; в графі «Позивач» у клопотанні від 10.04.2024 р., наданому суду у справі № 364/462/22 та експериментальними зразками почерку і підпису ОСОБА_1 , а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи виконаний напис в графі «Орендодавець» Типового договору оренди землі від 28.07.2009 року, який укладений з ТОВ «ФК ЛТД», тією особою, зразки підписів якої наданий в якості порівняльного матеріалу ОСОБА_1 (група зразків №2), та містяться: в графі «підпис власника паспорта», в паспорті серія НОМЕР_1 , виданому Володарським РВ ГУ МВС України в Київській області 05.02.1998 року на ім`я ОСОБА_1 , стор.1; в графі «підпис власника паспорта», в паспорті серія НОМЕР_1 , виданому Володарським РВ ГУ МВС України в Київській області 05.02.1998 року на ім`я ОСОБА_1 , стор.5; в графі «Підпис в одержанні» рядку «174 ОСОБА_1 , 489.78» платіжної відомості №ВПЗ-000298152 за Лютий 2006Травень 2007р.; в графі «Підпис в одержанні» рядку «174 ОСОБА_1 , 624.41» платіжної відомості №ВПЗ-000390 за Лютий 2008р. чи іншою особою, не виявляється можливим.

Вирішити питання про те, чи виконаний напис в графі «Орендодавець» Типового договору оренди землі від 28.07.2009 року, який укладений з ТОВ «ФК ЛТД», тією особою, зразки підписів якої наданий в якості порівняльного матеріалу ОСОБА_1 (група зразків №3), та міститься у наступному документі в графі «Підпис в одержанні» рядку «174 ОСОБА_1 , 627.34» платіжної відомості №ВПЗ-000705 за Лютий 2008р. чи іншою особою, не виявляється можливим» (т. 2 а.с. 35-49).

На обґрунтування заявленого позову, позивач ОСОБА_1 посилався на вищевказаний висновок судової експертизи та зазначав, що договір оренди від 28 липня 2009 року та додаткову угоду до цього договору від 15 листопада 2012 року не укладав і не підписував.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначав, що з 2009 року по даний час ТОВ «ФК ЛТД» своєчасно та в повному обсязі сплачує, а ОСОБА_1 отримує орендну плату, передбачену умовами спірного договору, що підтверджується наданими до районного суду доказами (відомостями на виплату і отримання грошей та видатковими касовими ордерами).

На підтвердження зазначених доводів, відповідач ТОВ «ФК ЛТД» надав до районного суду відомості на виплату грошей та видатковий касовий ордер щодо виплати і отримання під підпис орендодавцем ОСОБА_1 від ТОВ «ФК ЛТД» орендної плати протягом 2012 - 2022 років, а саме 27 грудня 2012 року, 30 грудня 2013 року, 04 липня 2014 року, 06 жовтня 2014 року, 31 грудня 2014 року, грудень 2015 року, 06 липня 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, червень 2017 року, 22 грудня 2017 року, 28 грудня 2017 року, 11 липня 2018 року, 17 грудня 2018 року, 03 липня 2019 року, 26 вересня 2019 року, 27 вересня 2019 року, 18 грудня 2019 року, 19 травня 2020 року, 09 грудня 2020 року, 10 грудня 2020 року, 20 травня 2021 року, 15 листопада 2021 року, 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2021 року і 27 квітня 2022 року (т. 1 а.с. 54, 65, 76, 85, 91, 96 (зворот), 98, 99 (зворот), 103 (зворот), 106(зворот), 107 (зворот), 109(зворот), 112 (зворот), 113(зворот), 118(зворот), 122(зворот) - 131(зворот), 133-135).

Колегія суддів перевірила вказані доводи сторін та дійшла наступних висновків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22)).

У справі, що переглядається звертаючись із позовом, ОСОБА_1 просивусунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом: зобов`язання ТОВ «ФК ЛТД» повернути належну йому на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 3221688000:04:001:0046, площею - 2,5718 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тарганської сільської ради Білоцерківського району Київської області, скасувати державну реєстрацію типового договору оренди землі від 28.07.2009 року, договору від 15.11.2012 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 28.07.2009 року, зареєстрованого 28.12.2012 року та припинити право ТОВ «ФК ЛТД» користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 3221688000:04:001:0046

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 та Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 звертала увагу на те, що належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Аналогічний правовий висновок щодо ефективності способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 567/1046/22, від 13 березня 2024 року у справі № 567/1408/22, від 17 квітня 2024 року у справі № 741/1183/21 та від 01 травня 2024 року у справі № 693/364/20.

Положеннями частини четвертої статті 263 ЦПК України імперативно встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна вимога скасувати державну реєстрацію типового договору оренди землі від 28.07.2009 року, договору від 15.11.2012 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 28.07.2009 року, зареєстрованого 28.12.2012 року, з одночасним припиненням такого права, не є належним способом захисту порушеного права, а вимога про зобов`язання відповідача ТОВ «ФК ЛТД» повернути позивачу спірну земельну ділянку є похідною.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше)».

У справі, що переглядається при задоволенні позову суд першої інстанції, пославшись на висновок судової почеркознавчої експертизи вважав, що позивачем ОСОБА_1 доведений факт не укладення та не підписання ним договору оренди землі від 28 липня 2019 року, а реєстрація не укладеного договору від 28 липня 2009 року та додаткової угоди від 15 листопада 2012 року до нього і продовження використання відповідачем ТОВ «ФК ЛТД» належною позивачу земельною ділянкою, порушуються права на користування та розпорядження належним позивачу майном, то наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі, шляхом зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку та скасування державної реєстрації договору оренди із припиненням права користування.

Поряд з цим, колегія суддів зауважила, що на вирішення судової почеркознавчої експертизи не було поставлено питання щодо укладення та підписання (не підписання) орендодавцем ОСОБА_1 із орендарем ТОВ «ФК ЛТД» Договору від 15 листопада 2012 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 28.07.2009 року, зареєстрованого 28.12.2012 року. Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги і не надав будь-якої правової оцінки наданим відповідачем ТОВ «ФК ЛТД» до районного суду відомостям на виплату грошей та видаткового касового ордеру щодо отримання орендодавцем ОСОБА_1 від ТОВ «ФК ЛТД» орендної плати протягом 2012 - 2022 років (т. 1 а.с. 54, 65, 76, 85, 91, 96 (зворот), 98, 99 (зворот), 103 (зворот), 106(зворот), 107 (зворот), 109(зворот), 112 (зворот), 113(зворот), 118(зворот), 122(зворот) - 131(зворот), 133-135).

При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

ОСОБА_1 позовних вимог про визнання відсутнім права оренди не заявляв.

Тому, в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації типового договору оренди землі від 28.07.2009 року, договору від 15.11.2012 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 28.07.2009 року, зареєстрованого 28.12.2012 року, з одночасним припиненням такого право ТОВ «ФК ЛТД» користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 3221688000:04:001:0046, належить відмовити з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту.

Посилання у суді першої інстанції ТОВ « ФК ЛТД» на те, що ОСОБА_1 отримував орендну плату від відповідача протягом 2012-2022 років, що підтверджується копіями відомостей про виплату готівкита видаткового касового ордеру, як і обставини добросовісності орендодавця ОСОБА_1 належить оцінювати за умови звернення орендодавця із позовом про визнання відсутнім права оренди, якого у цій справі позивач не заявляв.

Вимога про повернення позивачу спірної земельної ділянки (яка має похідний характер) може бути заявлена та вирішена по суті разом із вимогою про визнання відсутнім права оренди у ТОВ «ФК ЛТД».

За таких обставин, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» - 1488 грн. 60 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом сплата якого підтверджується доказами по справі (т. 2 а.с. 124).

Понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» - задовольнити.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 06 серпня 2024 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» (код ЄДРПОУ - 19349685) - 1488 грн. 60 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 28 листопада 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

В.М. Ратнікова

Т.І. Ящук