Ухвала

від 19.12.2024 по справі 364/462/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 364/462/22

провадження № 61-16334ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Діденком Олегом Васильовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Діденко О. В. звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» (далі - ТОВ «ФК ЛТД») про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, у якому просив повернути належну йому на праві власності земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію типового договору оренди землі, припинити право користування ТОВ «ФК ЛТД» земельною ділянкою.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 06 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК ЛТД» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволено повністю.

Усунуто перешкоду в користуванні земельною ділянкою, шляхом: зобов`язання

ТОВ «ФК ЛТД» повернути належну ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 3221688000:04:001:0046, площею - 2,5718 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тарганської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Скасовано державну реєстрацію типового договору оренди землі від 28 липня

2009 року, договору від 15 листопада 2012 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 28 липня 2009 року, договору від 15 листопада 2012 року про внесення змін та доповнень до договору оренди від 28 липня 2009 року зареєстрованого - 28 грудня 2012 року та припинити право ТОВ «ФК ЛТД» користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 3221688000:04:001:0046.

Стягнуто з ТОВ «ФК ЛТД» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі

26 985,48 грн, які складаються з : витрат за надану правничу допомогу у сумі

15 000 грн; витрат на проведення судової-почеркознавчої експертизи -

10 993,08 грн, судовий збір - 992,40 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК ЛТД» задоволено.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 06 серпня 2024 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЛТД» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЛТД» 1488,60 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Діденком О. В., на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заявник зазначає, що з огляду на положення пункту 9 частини першої статті

5 «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю

і недієздатних осіб з інвалідністю.

Проте до касаційної скарги заявником не надано доказів звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481 грн.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення неможливо встановити ціну позову (вартість спірної земельної ділянки), заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.

Отже, заявнику необхідно самостійно визначити і доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вимоги майнового характеру.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судове рішення, яке оскаржує заявник, свідчить про існування двох вимог немайнового характеру.

Пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем при зверненні до суду за позовні вимоги немайнового характеру складала 1 984,80 грн (2481 грн * 0,4) * 2).

Отже, заявнику необхідно самостійно визначити і доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням усіх вимог майнового та немайнового характеру або надати докази звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Діденком Олегом Васильовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року залишити без руху

та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець