Ухвала

від 29.11.2024 по справі 323/906/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 323/906/21

провадження № 61-14157ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Дар`я Дмитрівна, про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Д. Д. (далі - приватний нотаріус ЗМНО

Тізенберг Д. Д. ), в якому просила суд визнати недійсним договір дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 24 вересня 2018 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Тізенберг Д. Д., який зареєстрований за реєстровим номером 2384.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус ЗМНО Тізенберг Д. Д. , про визнання договору дарування недійсним задоволено.

Визнано недійсним договір дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 24 вересня 2018 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Тізенберг Д. Д., який зареєстрований за реєстровим номером 2384.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня

2024 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус ЗМНО Тізенберг Д. Д. , про визнання недійсним договору дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 24 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Тізенберг Д. Д. , зареєстрований за реєстровим номером 2384 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 370,00 грн.

18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 вересня 2024 року (надійшла до суду 24 жовтня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; сплатити судовий збір; вірно вказати назву суду касаційної інстанції; зазначити рішення, що оскаржуються. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

27 листопада 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, квитанція про сплату судового збору, уточнена касаційна скарга з копіями скарги для учасників справи.

В уточненій редакції касаційної скарги заявник зазначає, що підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах при заміні неналежним відповідачем і підстав позову.

Однак, Верховний Суд не може прийняти дане посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України.

Зокрема, заявник не вказує, щодо питання застосування якої саме норми права та у яких саме подібних правовідносинах, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України,

у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки станом на 29 листопада 2024 року не виконані вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року щодо необхідності зазначення конкретних підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, це перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 вересня 2024 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць