Рішення

від 02.12.2024 по справі 639/4788/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/4788/24

Провадження № 2/639/1613/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/4788/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 744125 від 10.11.2021 у розмірі 118758,86 грн; судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 11.08.2024 та підписана керівником юридичної особи Романенком Михайлом Едуардовичем .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 10.11.2021 ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 744125, за умовами якого відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Після укладення цього договору Товариство із використанням даних відповідача, зазначених у кредитному договорі, створює останньому особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується відповідачу через веб-сайт. Товариство зобов`язане перерахувати кошти на рахунок в форматі IBAN/платіжну картку, вказану споживачем. За користуванням кредитними коштами нараховуються відсотки в межах строку надання кредиту, процентна ставка - фіксована та залежить від періоду її встановлення. На підставі укладеного договору та платіжного документу ТОВ «Слон Кредит» перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн. 28.08.2023, згідно з умовами договору факторингу № 2808/23, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги за кредитним договором № 744125 від 10.11.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідач кредитні зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого сума боргу складає 118758,86 грн, з яких: 49024,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 69734,86 грн - сума заборгованості за відсотками, які позивач просить стягнути з відповідача.

13.08.2024 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання (а.с.56-57).

02.10.2024 ухвалою суду залишено без задоволення заяву відповідача ОСОБА_1 від 16.09.2024 про постановлення ухвали про усунення недоліків позовної заяви (а.с.86-87, 90-91).

02.10.2024, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні та надання відповідачу права ознайомитися з матеріалами справи та подання відзиву на позовну заяву до 14.10.2024 (а.с.92-97).

14.10.2024 ухвалою суду підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.106).

06.11.2024 суд постановив ухвалу, якою продовжив відповідачу ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву. Встановив відповідачу ОСОБА_1 строк для подання до суду документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву на позовну заяву і доданих до нього доказів позивачу - ТОВ «Діджи Фінанс», протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали (а.с.142-143).

21.11.2024 ухвалою суду, не виходячи до нарадчої кімнати, суд долучив до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву, що надійшов до суду 04.11.2024, разом з доказами надіслання відзиву з доданими до нього документами стороні позивача (а.с.124-132, 157,158).

У відзиві на позов відповідач визнав, що 10.11.2021 між ним та ТОВ «Слон Кредит» укладено кредитний договір № 744125, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн. Водночас, відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що ним відповідно до умов договору, укладеного з ТОВ «Слон Кредит» перераховано останньому 15000,00 грн, що не відображено у поданих позивачем до позовної заяви доказах. Відповідач стверджує, що 01.12.2021 через АТ КБ «Приватбанк» за квитанцією № 9252-6354-4875-8070 перерахував ТОВ «Слон Кредит» 5000,00 грн. Також, 02 -05.01.2022 та 01 - 05.02.2022 відповідач перерахував на погашення кредиту ТОВ «Слон Кредит» по 5000,00 грн, проте копії квитанцій не збереглися, у зв`язку з переїздом відповідача. На думку відповідача, ТОВ «Слон Кредит» не надавши інформації про отримання ним від відповідача 15000,00 грн, привласнив ці кошти за кредитним договором.

21.11.2024 суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, що надійшло до суду 04.11.2024 з тих підстав, що факт сплати відповідачем на погашення кредитної заборгованості грошових коштів на користь ТОВ «Слон Кредит» трьома платежами у грудні 2021 року та у січні, лютому 2022 року підтверджується складеним ТОВ «Слон Кредит» розрахунком заборгованості (а.с.133-134, 169).

У судовому засіданні 28.11.2024 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, долучив до матеріалів справи відповідь позивача на відзив, що надійшла до суду 19.11.2024 (а.с.159-164).

У відповіді на відзив сторона позивача зазначила, що відповідач визнав укладення кредитного договору з первісним кредитором та отримання за цим договором кредитних коштів, отже, обізнаний з умовами кредитування та нарахування заборгованості; доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за кредитним договором, які б спростовували суму заборгованості, відповідач не надав. Нарахування заборгованості здійснювалося у відповідності до умов договору та додатків до нього, та суму заборгованості нараховано через неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань. Власного розрахунку заборгованості та доказів того, що відповідач не користувався кредитними коштами, останній суду не надав. Сторона позивача просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судове засідання провести за відсутності представника позивача.

28.11.2024 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, що надійшло до суду 25.11.2024, з тих підстав, що факт сплати відповідачем на погашення кредитної заборгованості за період 2021-2022 роки грошових коштів у загальному розмірі 16500,00 грн на користь ТОВ «Слон Кредит» трьома платежами у грудні 2021 року та у січні, лютому 2022 року підтверджується складеним ТОВ «Слон Кредит» розрахунком заборгованості, а також, ухвалою суду від 21.11.2024 суд відмовив відповідачу у задоволенні аналогічного клопотання з наведених вище підстав (а.с.187-194).

Своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. просив проводити судові засідання за відсутності представника позивача, позовну заяву задовольнити у повному обсязі, про що зазначив у позовній заяві, заяві від 14.08.2024 та у відповіді на відзив (а.с.69, 159-162).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що грошові кошти, сплачені ним в перші три місяці перед початком повномасштабного вторгнення ворожих військ на територію України на погашення заборгованості у загальному розмірі 16500,00 грн, привласнені ТОВ «Слон Кредит» та не включені у розрахунок заборгованості, проти стягнення з нього понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу заперечував. Також пояснив, що інших сум після повномасштабного вторгнення ворожих військ на територію України він по кредиту не сплачував.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд установив, що 10.11.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 744125 про надання споживчого кредиту, який позичальник ОСОБА_1 підписав власноручно (а.с.29-31).

За умовами договору про надання споживчого кредиту Товариство надає споживачу кредит на споживчі (особисті) потреби у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 62500,00 грн, строк кредиту - 1096 днів з кінцевим терміном повернення 10.11.2024, детальні терміни повернення кредиту визначені в Графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 184,62% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 185841,33 грн. Кошти кредиту надаються Товариством шляхом їх виплати/видачі/утримання: у розмірі 50000,00 грн на користь споживача за реквізитами НОМЕР_1 в ТОВ «Слон Кредит» з подальшою видачею в готівковому порядку через каси відділень кредитного посередника після звернення споживача за отриманням готівки до такої каси кредитного посередника; у розмірі 12500,00 грн на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5 договору. Сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) Товариством протягом трьох робочих днів з моменту укладення цього договору. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладення договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів не підлягає коригуванню, строк кредиту в днях зменшується, а кінцевий термін повернення залишається незмінним. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту, в порядку передбаченому п.2.1 договору. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватимуться згідно Графіка платежів.

Також, 10.11.2021 ОСОБА_1 власноручно підписав Заяву-анкету у ТОВ «Слон Кредит», яка містить його контактну інформацію, та якою він приєднався до публічної пропозиції ТОВ «Слон Кредит» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 10.11.2021 (а.с.32).

Крім того, 10.11.2021 ОСОБА_1 власноручно підписав паспорт споживчого кредиту у ТОВ «Слон Кредит», який містить інформацію про інформацію та контактні дані кредитодавця і кредитного посередника; про суму кредиту - 62500,00 грн, строк кредитування - 1096 днів, про спосіб та строк надання кредиту; щодо орієнтовної реальної річної відсоткової ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: відсоткова ставка - 85% річних; відсотки за перший день користування кредитом - 25% в день (9125% річних); загальні витрати за кредитом - 135841,33 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 185841,33 грн; реальна річна відсоткова ставка - 184,62% річних; про порядок повернення кредиту, відповідно до графіку. Ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 10.11.2021 (а.с.33).

Також, ОСОБА_1 підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 744125 від 10.11.2021 (Графік платежів) (а.с.34).

Відповідач з викладеними у зазначених вище документах умовами кредитування погодився без будь-яких зауважень або застережень.

Відповідач не заперечував факт укладення між ним та ТОВ «Слон Кредит» договору про надання споживчого кредиту на зазначених в цьому договорі умовах, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

ТОВ «Слон Кредит» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 744125 від 10.11.2021, перерахувавши 10.11.2021 на зазначений у договорі рахунок НОМЕР_1 в ТОВ «Слон Кредит» грошові кошти у розмірі 50000,00 грн, призначення: видача від ТОВ «Слон Кредит» кредиту ОСОБА_1 за договором №744125 від 10.11.2021, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1140 (а.с.51).

Отримання зазначених кредитних коштів від ТОВ «Слон Кредит» відповідач не заперечував.

ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту щодо своєчасного повернення та у визначеному розмірі кредитних коштів.

Відповідно до складеного ТОВ «Слон Кредит» розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 744125 від 10.11.2021, з урахуванням сплачених відповідачем сум, станом на 28.08.2023 становить 118758,86 грн (а.с.40).

З наданого розрахунку вбачається, що відповідач на погашення кредитної заборгованості, сплатив ТОВ «Слон Кредит»: 01.12.2021 - 5000,00 грн, які, відповідно до графіку, були зараховані кредитодавцем 10.12.2021; 28.12.2021 - 5000,00 грн, які відповідно до графіку, були зараховані кредитодавцем 10.01.2022; та 01.02.2022 - 6500,00 грн, які відповідно до графіку, були зараховані кредитодавцем 10.02.2022.

Факт сплати 01.12.2021 відповідачем на користь ТОВ «Слон Кредит» на погашення заборгованості грошових коштів у розмірі 5000,00 грн та 01.02.2022 грошових коштів у розмірі 1450,00 грн підтверджується також наданими відповідачем копією платіжної інструкції, дублікатом чеку та копією меморіального ордеру (а.с.129,136,166, 192,193).

Отже, доводи відповідача у відзиві на позов про те, що грошові кошти, сплачені ним ТОВ «Слон Кредит» трьома платежами на погашення кредитної заборгованості, не враховані у розрахунку заборгованості, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Інших платежів, крім зазначених вище, відповідач на погашення кредитної заборгованості не здійснював.

28.08.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) уклали договір факторингу № 2808-23 від 28.08.2023, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі, наведеної в Додатку № 1 до цього договору, за умови виконання фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування, передбачених розділом 3 договору. Належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в Реєстрі прав вимог (а.с.20-23).

Згідно з Актом приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 2808-23 від 28.08.2023, складеним між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Слон Кредит» та підписаним уповноваженими особами сторін, кредитор передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно із Додатком № 1 до даного договору. Кількість боржників - 3020, загальна сума заборгованості - 96 976 286,11 грн (а.с.10).

Відповідно до копії платіжної інструкції №4565 від 28.08.2023, ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило ТОВ «Слон Кредит» плату згідно з договором факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 у розмірі 1648712,45 грн (а.с.39).

Згідно з Витягом з Додатку до Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло від ТОВ «Слон Кредит» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 744125 від 10.11.2021 у розмірі 118758,86 грн, з яких: 49024,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 69734,86 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.14).

Сторона позивача 15.11.2023 за вих. №2343900993-АВ направила відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо сплати заборгованості у розмірі 118758,86 грн (а.с.28).

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Отже, під час судового розгляду було встановлено, що між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту, позичальник ОСОБА_1 отримав грошові кошти на погоджених з ним умовах кредитування, проте свого обов`язку зі своєчасного повернення кредитних коштів не виконав.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦПК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-979цс15.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості належним чином не виконав, не надав будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач, доказів про повну сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором позивачу або первісному кредитору матеріали справи не містять а тому, з врахуванням наданих сторонами доказів, суд вважає доведеними посилання позивача на існування заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

До тверджень відповідача про неможливість сплати періодичних платежів за кредитним договором, через відсутність у населеному пункті де він з початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України проживає як ВПО, через відсутність відділення банківських установ суд ставиться критично. Оскільки з лютого 2022 року до часу розгляду справи минуло майже три роки, а відповідач жодного разу не здійснив періодичних платежів за кредитним договором, однак у майже всі судові засідання з`являвся у місто Харків де банківські установи працюють. Крім того, поштові відправлення відповідач завжди отримував на своєму поштовому відділенні у місті Харкові. На думку суду, така бездіяльність (не внесення періодичних платежів протягом значного проміжку часу) відповідача свідчить про його не бажання додержуватися взятих на себе зобов`язань.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с.8).

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надані такі докази: договір № 42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М.Е. та АБ «Анастасії Міньковської»; додаткову угоду № 00234390093 від 27.06.2024 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023, за якою АБ «Анастасії Міньковської» зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М.Е. у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ; детальний опис робіт (наданих послуг) від 27.06.2024, виконаних АБ «Анастасії Міньковської» та копія акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, складеного 27.06.2024 між АБ «Анастасії Міньковської» та ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М.Е., відповідно до яких: правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій - 2250 грн (витрачений час - 1,5 год, вартість наданих послуг - 1500 на годину); складання позовної заяви, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат - 3000,00 грн (витрачений час - 3 год, вартість наданих послуг - 1000 на годину); формування додатків до позовної заяви - 750,00 грн (витрачений час - 1 год, вартість наданих послуг - 750 грн на годину) (а.с.17-19, 26, 11, 15).

Суд визнає надані стороною позивача докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявив, проте, він повністю заперечував щодо стягнення з нього цих витрат.

Суд, оцінивши надані позивачем документи та доводи в обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі не є цілком співмірним зі складністю справи, оскільки справа є типовою та нескладною, у справі невеликий обсяг досліджуваних доказів, позовна заява, а також додатки до позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» керівником ТОВ «Діджи Фінанс», а не адвокатом, а тому у суду виникає обґрунтований сумнів щодо часу, витраченого АБ «Анастасії Міньковської» на надання правничої допомоги.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, ціни позову, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним, а отже наявні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та, у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-81, 82, 89, 128, 131, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 744125 про надання споживчого кредиту від 10.11.2021 у розмірі 118758 (сто вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк» МФО 300346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 02.12.2024

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО