Ухвала

від 26.11.2024 по справі 870/15/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"26" листопада 2024 р. Справа № 870/15/24

Західний апеляційний господарський суд в особі судді Галушко Н.А.

секретар судового засідання Олех М.В.

за участю представників учасників процесу:

представник позивача Громут В.І.

представник відповідача Попов В.Г.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА

про оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі № 6/2024 (м. Львів, третейський суддя Кудінов В.В.)

у справі №870/15/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕТЕХНІКА

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА

про: стягнення 592 849, 86 грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі № 6/2024 (третейський суддя Кудінов В.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «УКРАЇНА» на користь ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» 592 849, 86 грн., з яких 559 292, 48 грн. пеня; 33 557, 38 грн. 3% річних. Стягнуто з ТОВ «УКРАЇНА» на користь ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» 5 928, 50 грн. третейських витрат.

23 вересня 2024 року на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» про оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі №6/2024 (третейський суддя Кудінов В.В.).

Підставою для скасування рішення третейського суду заявник вказує на невідповідність вимогам закону третейського суду у складі третейського судді Кудінова Валерія Вікторовича, неможливість розгляду ним позовної заяви ТОВ «Полетехніка» до ТОВ «Україна» про стягнення 592849,86 гривень та винесення рішення, а також невідповідність вимогам закону третейського суду у складі третейського судді (за посадою заступника голови) постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» Кудінової Тетяни Ігорівни, неможливість розгляду нею заявлених відводів у відношенні третейського судді Кудінова Валерія Вікторовича.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Україна», зокрема, посилається на перебування у шлюбі голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» Кудінова Валерія Вікторовича, який також є третейським суддею, який розглядав справу та ухвалив рішення та заступником голови цього третейського суду Кудіновою Тетяною Ігорівною, та відповідно прийняття рішень по заявленим ТОВ «Україна» в рамках розгляду справи №6/2024 відводам в умовах реального конфлікту інтересів та неповідомлення про його наявність учасників третейського розгляду, що є підставою стверджувати про невідповідність вимогам закону складу третейського суду.

Окрім того, просить витребувати у Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції письмову інформацію з державного реєстру актів цивільного стану відомостей про укладення шлюбу між гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із зазначенням номеру актового запису про шлюб та дати його реєстрації та інформацію про наявність/відсутність відомостей про розірвання шлюбу між гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі наявності відомостей про розірвання шлюбу.

Заявник вважає, що третейська угода у вигляді третейського застереження, викладеного в п. 10.1. Договору №ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 є недійсною, оскільки, зі змісту Договору №ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 вбачається, що від імені ТОВ «Полетехніка» його укладено начальником адміністративного відділу Саламатіною Анною Петрівною яка діяла на підставі довіреності №7 від 04.01.2021, проте, звертаючись до третейського суду, ТОВ «Полетехніка» не підтверджено повноваження вказаної особи, що дає підстави стверджувати, що третейська угода зі сторони ТОВ «Полетехніка» підписана неповноважною особою.

Справі Західного апеляційного господарського суду з розгляду вказаної вище заяви присвоєно номер 870/15/24.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2024 року справу розподілено судді Галушко Н.А.

Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» про оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі № 6/2024 прийнято судом та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29 жовтня 2024 року.

01.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло заперечення на клопотання ТОВ «Україна» про витребування письмових доказів. Зазначає, що наявність або відсутність родинних відносин між третейським суддею Кудіновим В.В., який є одночасно Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» та заступником Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» Кудіновою Т.І. жодним чином не впливає на відповідність вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення у справі № 6/2024, оскільки самі підстави для відводу третейського судді є необґрунтованими і надуманими.

01.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на заяву ТОВ «Україна» про оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі №6/2024, в якому, спростовуючи доводи заяви, просить її залишити без задоволення, а рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА без змін.

Зокрема зазначає, що жодним нормативно-правовим актом України не визначено необхідності зазначати мотивацію призначення конкретного третейського судді серед складу третейських суддів третейського суду, в тому числі призначення Головою третейського суду самого себе третейським суддею. Таким чином, жодних аргументованих сумнівів у безсторонності судді виникнути не могло.

Заявлення відводу заступнику Голови третейського суду не передбачено жодним нормативно-правовим актом, проте всупереч чинному законодавству України, Заявник наполегливо заявляв відводи (чотири рази: заява про відвід заступника голови третейського суду від 07.06.2024, заяви про відвід третейського судді (за посадою заступника голови третейського суду) Кудінової Т.І. та третейського судді Кудінова В.В. від 12.07.2024, від 17.07.2024, від 10.08.2024).

14.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли пояснення по справі, до яких долучено постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №907/117/24.

Так, в січні 2024 року ТОВ «Україна» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ «Полетехніка» про стягнення 500 000,0 грн. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 (справа № 908/117/24) зазначену позовну заяву ТОВ «Україна» залишено без розгляду з підстав того, що між сторонами укладено договір ГЖ-019/2021, який містить «третейське застереження», а відтак зазначений спір має бути вирішено в Третейському суді при Асоціації «Правова ліга».

Не погодившись з рішенням Господарського суду Запорізької області, ТОВ «Україна» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024. 16.04.2024 Центральний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Україна» та відхилив її, залишивши ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 без змін.

Зі змісту постанови Центрального апеляційного господарського суду вбачається, що в ході розгляду судом справи № 908/117/24 встановлено наступне: « 28.07.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021, пунктом 10.1. якого сторони дійшли згоди, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації Правова ліга у відповідност із його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі одного третейського судді. Місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав. Отже, сторони передбачили у Договорі № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 третейське застереження щодо порядку розгляду спорів, що можуть виникнути у зв`язку із цим Договором.»

«Щодо доводів апелянта про помилковість висновків господарського суду про чинність третейського застереження, необґрунтованого ототожнення поняття «припинення зобов`язання» та «припинення дії третейської угоди», то вони відхиляються з огляду на наступне. Так, п.8.1 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь- якому разі до повного виконання договору. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку договору не повідомить іншу сторону про припинення договору, його дія продовжується на кожен наступний рік. Пунктом 10.1. договору №ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 сторони дійшли згоди, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суд іпри Асоціації Правова ліга у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складіодного третейського судді. Місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав. Отже, сторони уклали третейську угоду у формі третейського застереження в договорі про передачу будь-якого спору, що виникне на підставі вказаного договору на розгляд постійно діючого Третейського суду при АсоціаціїПравова ліга.

На думку позивача, третейська угода не діє, оскільки строк дії договору закінчився 31.12.2023. Однак, згідно з пунктом 8.1. зазначеного Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2023, але в будь- якому разі до повного виконання договору».

Вказані обставини позивач вважає преюдицією для розгляду даної справи.

16.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на пояснення у справі щодо преюдиції, у яких зазначає, що оцінка судом обставин справи, наведена у судових рішеннях у справі №908/117/24, не є преюдицією для вирішення питання про дійсність третейської угоди в рамках даної справи, та не є підставою для застосування положень ч.4 ст. 75 ГПК України.

28.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про зміну підстав позову, яка фактично є заявою про доповнення підстав скасування рішення третейського суду, до якої долучено лист-відповідь Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі від 22.10.2024.

Зі змісту листа Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.12.2010 №2-10633/10.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.11.2024.

05.11.2024 на адресу Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява із доповненнями до пояснення ТОВ «Полетехніка» із додатками від 11.10.2024 у справі №870/15/24.

Так, позивач зазначає, що твердження представника ТОВ «Україна», щодо підписання третейської угоди зі сторони ТОВ «Полетехніка» неповноважною особою не відповідають дійсності, оскільки матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Полетехніка» та ТОВ «Україна» 28.07.2021 укладено договір № ГЖ-019/2021, підписантами в якому є зі сторони ТОВ «Полетехніка» начальник адміністративного відділу Саламатіна А.П., зі сторони ТОВ «Україна» - директор Тимофієв Микола Григорович, на момент укладення договору та специфікації до нього у сторін не виникало сумнівів щодо повноважень на підписання сторонами правочинів.

До вказаних пояснень долучено копію довіреності на Саламатіну А.П. від 04.01.2021.

05.11.2024 на адресу Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява, в якій ТОВ «Україна» заперечує проти приєднання зазначених додатків, а саме довіреності на Саламатіну А.П. від 04.01.2021, до матеріалів справи як доказів.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.11.2024

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримав, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі № 6/2024, з підстав, наведених у заяві.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог заяви заперечив, просив рішення третейського суду залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на заяву.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті ухвали.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА у справі №870/15/24 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі № 6/2024, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні положення містить і стаття 51 Закону України «Про третейські суди».

Слід зазначити, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.1 ЗУ «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з абз.4 ч.1 ст.2 ЗУ «Про третейські суди» третейська угода це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Частинами 1, 4-7, 9 ст.12 ЗУ «Про третейські суди» передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №876/32/20, встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Так, колегією суддів встановлено, що 28.07.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021, пунктом 10.1. якого сторони дійшли згоди, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору, підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правова ліга» у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі одного третейського судді. Місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.

Отже, сторони передбачили у Договорі № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 третейське застереження щодо порядку розгляду спорів, що можуть виникнути у зв`язку із цим Договором.

Щодо чинності третейського застереження, то п.8.1 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання договору. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку договору не повідомить іншу сторону про припинення договору, його дія продовжується на кожен наступний рік.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

У частинах першій, четвертій статті 631 цього Кодексу передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604-609 Цивільного кодексу України.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19.

Таким чином, з урахуванням умов укладеного між сторонами договору, колегія суддів дійшла висновку про чинність третейського застереження.

Щодо підписання спірного договору зі сторони позивача ОСОБА_4 .

ТзОВ «Україна» в заяві звертає увагу суду, що договір підписаний зі сторони позивача ОСОБА_4 , однак відсутні докази її повноважень на підписання вказаного договору, а також висловлює сумніви щодо справжності долученої відповідачем копії довіреності №7 від 04.01.2021.

Так, ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» разом з доповненнями до пояснень долучено копію довіреності №7 від 04.01.2021. Враховуючи, що в процесі розгляду справи третейським судом ТОВ «Україна» питання повноважень Саламатіної А.П. не оспорювалось, а таке виникло в процесі розгляду справи Західним апеляційним господарським судом, колегія суддів вважає за доцільне долучити до матеріалів справи вказану довіреність.

Зі змісту довіреності №7 від 04.01.2021 вбачається, що ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА», в особі директора Тимка А.М., який діяв на підставі Статуту Підприємства, уповноважило начальника адміністративного відділу Підприємства Саламатіну Анну Петрівну представляти інтереси Підприємства у стосунках із будь-якими підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарської діяльності незалежно від їх форми власності з питань, пов`язаних із укладенням від імені Підприємства та виконанням дозволених законодавством договорів в межах цієї довіреності. Для чого ОСОБА_4 надається право укладати та підписувати від імені Підприємства будь-які види угод (правочинів), змін та доповнень до них, що не заборонені законодавством України, без обмеження ціни таких угод (правочинів).

Вказана довіреність скріплена підписом Директора ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» Тимком А.М. та містить печатку підприємства.

При цьому, в тексті Договору №ГЖ-019/221 від 28.07.2021 заначено, що його підписує зі сторони ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» начальник адміністративного відділу Саламатіна А.П., яка діє на підставі довіреності №7 від 04.01.2021.

Спірний договір містить не лише підписи, а й скріплений печатками сторін, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №918/780/18 від 23.07.2019, печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником із перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Схвалення стороною правочину, вчиненого від її імені з перевищенням повноважень або без повноважень (стаття 241 Цивільного кодексу України), має юридичне значення також для інших заінтересованих осіб, а сторона оспорюваного правочину, дії якої вказують на її волю зберегти дійсність правочину, не може надалі оспорювати правочин з підстав, про які вона знала або повинна була знати при виявленні цієї волі, що випливає із вказаної норми та засад добросовісності, на яких ґрунтується зобов`язання (частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України). Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 910/10699/21, від 21.03.2023 у справі № 912/2131/21, від 13.11.2018 у справі №910/19179/17.

Враховуючи наведене, та визнання ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» дійсності підписаного на підставі довіреності Саламатіною А.П. договору, заявником не доведено відсутності права підпису спірного договору ОСОБА_4 .

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не довів фактів протиправності використання печатки чи відсутності повноважень у ОСОБА_4 на підписання договору, отже суд враховує презумпцію дійсності правочину.

Судом встановлено, що вказані третейські застереження відповідають вимогам щодо третейської угоди, відтак, є дійсними.

Щодо тверджень заявника про невідповідність вимогам закону третейського суду у складі третейського судді Кудінова Валерія Вікторовича, а також невідповідність вимогам закону третейського суду у складі третейського судді (за посадою заступника голови) постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» Кудінової Тетяни Ігорівни, неможливість розгляду нею заявлених відводів у відношенні третейського судді Кудінова Валерія Вікторовича.

Так, ТОВ «Україна», зокрема, посилається на перебування у шлюбі голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» Кудінова Валерія Вікторовича, який також є третейським суддею, який розглядав справу та ухвалив рішення та заступника голови цього третейського суду ОСОБА_2 , та, відповідно, прийняття рішень по заявленим ТОВ «Україна» в рамках розгляду справи №6/2024 відводам в умовах реального конфлікту інтересів та неповідомлення про його наявність учасників третейського розгляду, що є підставою стверджувати про невідповідність вимогам закону складу третейського суду.

Відповідно до положень частини першої статті 14 ЗаконуУкраїни "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів

Згідно з наданим у статті 1 ЗаконуУкраїни "Про третейські суди" визначенням склад третейського суду - персональний склад третейського суду, що розглядає конкретну справу. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (частини перша, друга статті 16 ЗаконуУкраїни "Про третейські суди").

В постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина третя статті 16, частина перша статті 17 ЗаконуУкраїни "Про третейські суди").

У зв`язку з наведеним, вирішуючи питання, пов`язані зі складом постійно діючого третейського суду, яким прийнято рішення, господарському суду слід з урахуванням наведених законодавчих приписів ретельно досліджувати відповідні положення регламенту названого третейського суду у їх співвідношенні з умовами третейської угоди. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.12.2018 у справі № 978/1764/18, від 18.11.2021 у справі № 875/2579/21, від 09.03.2023 у справі № 874/12/22, від 226.01.2023 у справі № 874/9/23.

Зокрема, розмежовуючи поняття постійно діючих третейських судів та третейських судів для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), Закон України "Про третейські суди" у статті 20 встановлює особливості порядку відводу третейського судді залежно від виду третейського суду: у постійно діючому третейському суді процедура відводу визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону (частина 4); а в третейському суді для вирішення конкретного спору заявлення відводу судді є безумовною підставою для неучасті цього судді у розгляду справи (частина 9).

Якщо в третейській угоді або в регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то має бути застосований порядок, передбачений частинами п`ятою восьмою статті 20 ЗаконуУкраїни "Про третейські суди".

Оскільки, в даній справі Третейський суд є постійно діючим третейським судом, то при розгляді заяви не повинні застосовуватися норми ЗаконуУкраїни "Про третейські суди", які стосуються розгляду спорів третейським судом для вирішення конкретного спору (ad hoc).

У статті 61 Регламенту закріплений перелік підстав для відводу чи самовідводу третейського судді аналогічний до переліку підстав, передбачених статтею 19 ЗаконуУкраїни "Про третейські суди".

Перелік підстав для відводу чи самовідводу третейського судді, закріплений у статті 19 ЗаконуУкраїни "Про третейські суди", згідно з яким третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ`єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов`язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов`язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

Порядок відводу третейського судді визначений у статті 62 Регламенту, згідно з якою письмова мотивована заява сторони про відвід третейського судді, з доказом надіслання її іншій стороні, має бути подана стороною до Третейського суду протягом п`яти календарних днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до Закону "Про третейські суди" та цього Регламенту.

Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, така заява залишається без розгляду.

У разі коли інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом п`яти календарних днів з дня отримання копії заяви про відвід третейського судді, подати до Третейського суду свої мотивовані заперечення. У цьому випадку питання про відвід вирішується головою Третейського суду, його заступником, у відсутність голови Третейського суду, а у разі розгляду справи у кількості трьох третейських суддів головою Третейського суду, його заступником, у відсутність голови Третейського суду, спільно з іншими третейськими суддями, призначеними у справі, рішення якого (яких) є обов`язковим для сторін. За результатами розгляду заяви про відвід третейського судді виноситься ухвала. Питання про відвід, яке заявлене голові Третейського суду, який здійснює розгляд справи як третейський суддя, вирішується заступником голови Третейського суду у порядку, визначеному цим Регламентом.

Питання про відвід вирішується без повідомлення учасників справи. За ініціативою голови Третейського суду, його заступника, у відсутність голови Третейського суду, питання про відвід може вирішуватися у засіданні третейського суду з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у засідання третейського суду, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду питання про відвід.

Призначення третейського судді або складу третейських суддів, а також передача справи головуючому складу третейського суду або третейському судді, який розглядає справу одноособово, оформляється розпорядженням голови Третейського суду, його заступника, у відсутність голови Третейського суду, яке є остаточним і не підлягає оскарженню.

Відповідно до ст. 58 Регламенту третейський суддя, який розглядає справу одноособово або головуючий складу третейського суду постановляє ухвалу про порушення справи, про що повідомляються сторони, і пропонує відповідачу у строк не більше ніж 5 днів з дня отримання ухвали про порушення справи надати Третейському суду свій відзив на позов, що підкріплений відповідними доказами.

З огляду на положення вимог статей 19, 20 ЗаконуУкраїни "Про третейські суди" та статей 61, 62 Регламенту Постійно діючого третейського суду при асоціації «Правова Ліга», колегія суддів дійшла висновку, що доводи, мотиви та підстави для відводу третейського судді у справі Кудінова В.В., викладені в заявах про відвід, не охоплюються переліком підстав, закріплених у 19 ЗаконуУкраїни "Про третейські суди".

Суд також вважає, що прийняття головою Третейського суду Кудіновим В.В. справи до свого провадження не суперечить приписам статті 57 Регламенту Постійно діючого третейського суду при асоціації «Правова Ліга», в якій закріплено, що Третейський суддя, який розглядає справу одноособово, призначається за його згодою головою Третейського суду, його заступником, у відсутність голови Третейського суду, із списку третейських суддів Третейського суду.

Як вбачається із списку суддів Постійно діючого третейського суду при асоціації «Правова Ліга» Кудінов В.В. є суддею та головою цього Третейського суду.

Доводи заявника про ненадіслання йому разом з ухвалою про порушення справи розпорядження, на підставі якого призначено третейського суддю, не грунтуються на вимогах чинного законодавства, є помилковими та необгрунтованими.

В матеріалах справи міститься розпорядження №6/2024 від 03.05.2024, згідно якого Кудінова В.В. призначено третейським суддею у справі №6/2024, відтак, відповідач міг ознайомитись з даним розпорядженням шляхом ознайомлення з матеріалами справи.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність перешкод для визначення третейського судді Кудінова В.В. для розгляду даної справи.

Таким чином, при визначенні складу Третейського суду для розгляду справи Голова Третейського суду Кудінов В.В. діяв в межах своїх повноважень на підставі статті 57 Регламенту Третейського суду.

Щодо розгляду заяв про відвід ОСОБА_2 .

Так, відповідно до ст. 62 Регламенту питання про відвід, яке заявлене голові Третейського суду, який здійснює розгляд справи як третейський суддя, вирішується заступником голови Третейського суду у порядку, визначеному цим Регламентом.

Відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 є головою суду, то покладення обов`язку з розгляду відводу гололві суду на заступника голови суду Кудінову Т.І. відповідає Регламенту Постійно діючого третейського суду при асоціації «Правова Ліга».

Більше того, жодним чинним законодавством не регламентовано процедуру заявлення відводу судді (в даному випадку заступнику голови), який розглядає питання відводу іншого складу суду, відтак такі заяви є нічим не обгрунтованими та не підлягають розгляду.

Щодо наявності або відсутності родинних відносин між третейським суддею Кудіновим В.В., який є одночасно Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» та заступником Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» Кудіновою Т.І. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10.12.2009 р.), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, та "Веттштайн проти Швейцарії" п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах. Перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом та мають взаємні права та обов`язки.

Так, колегією суддів встановлено, що, як вбачається зі змісту долученого відповідачем листа Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.12.2010 №2-10633/10.

Отже, вказані особи не є родичами, та, враховуючи вище наведене, вже чотирнадцять років не є чоловіком та дружиною, тобто не пов`язані спільним проживанням, побутом та взаємними правами і обов`язками.

Відтак, вказана у заявах про відвід обставина не є очевидним фактом, що може поставити під сумнів безсторонність суддів Кудінова В.В. та Кудінової Т.І., доказів того, що суддя Кудінов В.В. заінтересований у результатах провадження суду не надано.

Тобто, колегія судів доходить висновку, що усі твердження заявника про наявність ризиків, зроблені у численних заявах про відвід, грунтуються виключно на припущеннях. У зв`язку з цим доводи, наведені ТзОВ «Україна» в обґрунтування заяви, не є переконливими та не дають підстав для сумнівів у відповідності вимогам закону складу третейського суду.

У зв`язку з наведеним вище, суд відхиляє посилання заявника на п.4 ч.2 ст.350 ГПК України, як на підставу для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі № 6/2024.

Західним апеляційним господарським судом встановлено, що справа №6/2024 підвідомча Постійно діючому третейському суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА; рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі № 6/2024 прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою (розділом 10 договору №ГЖ-019/2021 від 28.07.2021); вказаним рішенням третейського суду не вирішувалися питання, які виходять за межі третейських угод (третейських застережень); третейська угода (третейські застереження) є чинними; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону та третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, відтак, підстави для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі № 6/2024, передбачені ч.2 ст.350 ГПК України та ч.3 ст.51 ЗУ «Про третейські суди» - відсутні. Заявником протилежного не доведено.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 №1-рп/2008 гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст.55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене.

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 №3-рп/2004).

Згідно з ч.1 ст.351 ГПК України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Відповідно до ч.6 ст.349 ГПК України за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд має право:

1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.350 ГПК України для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі № 6/2024, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА та залишення вказаного рішення третейського суду без змін.

Після розгляду судом заяви про скасування рішення третейського суду справа підлягає поверненню до третейського суду, якщо господарський суд витребував справу з третейського суду (ч.7 ст.349 ГПК України). У зв`язку з наведеним, третейську справу №6/2024 слід повернути Постійно діючому третейському суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА.

Судовий збір за подання заяви про скасування рішення третейського суду слід залишити за заявником.

Керуючись ст.ст.234, 346-351 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА у справі №870/15/24 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі №6/2024.

2.Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації ПРАВОВА ЛІГА від 28.08.2024 у справі № 6/2024 залишити без змін.

3.Судові витрати за розгляд скарги залишити за скаржником.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня її проголошення.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції (Верховним Судом).

Повний текст ухвали підписано 02 грудня 2024 року

СуддяГалушко Н.А.