Постанова

від 06.02.2025 по справі 870/15/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

Справа № 870/15/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Білоуса В. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" - Попов В. Г. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024

у складі судді Галушко Н.А.

у справі № 870/15/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" від 28.08.2024 (третейський суддя Кудінов В. В.)

у третейській справі № 6/2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

про стягнення 592 849, 86 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

1. 28.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (далі - ТОВ "Полетехніка") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" (далі - ТОВ "Україна") уклали договір № ГЖ-019/2021, в якому погодили, що цей договір є змішаним та містить у собі елементи договору поставки та договору зберігання. Цим договором регулюються відносини сторін з поставки сільськогосподарської техніки, насіння для сівби, засобів захисту рослин тощо (далі - товар) та відносини зі зберігання товару. Найменування, ціна, вартість, кількість, строки, порядок оплати та поставки товару, розмір товарного кредиту, строк та місце зберігання товару визначаються сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

2. Договір з боку ТОВ "Полетехніка" підписаний начальницею адміністративного відділу Саламатіною А. П. та скріплений печаткою цього товариства.

3. У пункті 10.1 договору сторони погодили, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору, підлягають вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Асоціації "Правова ліга" відповідно з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим третейським судом у складі одного третейського судді. Місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.

4. У травні 2024 року ТОВ "Полетехніка" звернулося Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" з позовом стягнення з ТОВ "Україна" 559 292,48 грн пені та 33 557,38 грн 3 % річних у зв`язку із несвоєчасною оплатою отриманого товару за договором від 28.07.2021 № ГЖ-019/2021.

5. 03.05.2024 розпорядженням голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" Кудінова Валерія Вікторовича для розгляду цієї справи, якій присвоєно № 6/2024, призначено третейського суддю Кудінова Валерія Вікторовича (далі - Кудінов В. В.).

6. 07.05.2024 Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Правова ліга" у складі третейського судді Кудінова В. В. постановив ухвалу про порушення провадження у справі, в якій, зокрема, було зазначено, що третейський суд, розглянувши подані, визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

7. 27.05.2024 до третейського суду надійшли заяви ТОВ "Україна" від 15.05.2024 та від 19.05.2024 про невідповідність вимогам закону складу третейського суду та відвід третейського судді Кудінова В. В. з мотивів: 1) порушення порядку формування складу третейського суду - відсутність в ухвалі про порушення провадження у третейській справі відомостей про розпорядчий документ, яким призначено третейського суддю для розгляду справи та не долучення його до ухвали при направленні ТОВ "Україна"; 2) опосередкованої зацікавленості третейського судді у наслідках розгляду справи, оскільки відповідно до положень Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" (далі - Регламент третейського суду) третейський суддя має право на отримання гонорару у розмірі 30% від сплаченого третейського збору.

8. 31.05.2024 ухвалою заступника голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" Кудінової Тетяни Ігорівни (далі - Кудінова Т. І.) у задоволенні заяв ТОВ "Україна" про відвід третейського судді Кудінова В. В. відмовлено.

9. 08.06.2024 ТОВ "Україна" надіслало до третейського суду заяву (зареєстрована у суді 13.06.2024) про відвід заступника голови третейського суду Кудінової Т. І. від розгляду заяв про відвід третейського судді Кудінова В. В. від розгляду справи № 6/2024. Заву мотивувало недовірою до заступника голови третейського суду з підстав наявності у неї та третейського судді, який розглядає спір, однакового прізвища, що може свідчити про наявність між ними родинних зв`язків.

10. Цього ж дня ТОВ "Україна" надіслало до третейського суду нову заяву про відвід третейського судді Кудінова В. В., обґрунтовану тими ж підставами, що й відвід заступнику голови третейського суду.

11. 17.06.2024 голова Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" Кудінов В. В. заяву ТОВ "Україна" про відвід заступника голови третейського суду повернув без розгляду, зазначивши, що як Законом України "Про третейські суди", так і Регламентом третейського суду не передбачено можливості заявлення відводів керівництву третейського суду - заступнику чи голові.

12. 18.06.2024 ухвалою заступника голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" Кудінової Т. І. у задоволенні повторної заяви ТОВ "Україна" про відвід третейського судді Кудінова В. В. відмовлено.

13. 18.07.2024 до третейського суду надійшла заява ТОВ "Україна" від 12.07.2024 про відвід заступника голови третейського суду Кудінової Т. І. від розгляду заяв відповідача про відвід третейського судді, а також про відвід третейського судді Кудінова В. В. від розгляду справи № 6/2024 з мотивів імовірних родинних зв`язків між цими особами.

14. Додатково 17.07.2024 ТОВ "Україна" надіслало до третейського суду заяву про відвід судді Кудінова В. В. з підстав порушення ним принципу рівності сторін перед судом, що проявилося у не вирішенні на момент подання цієї заяви клопотань ТОВ "Україна" про витребування доказів.

15. 23.07.2024 та 25.07.2024 ухвалами заступника голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" Кудінової Т. І. у задоволенні заяв ТОВ "Україна" про відвід третейського судді Кудінова В. В. відмовлено.

16. 23.07.2024 голова Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" Кудінов В. В. заяву ТОВ "Україна" від 12.07.2024 про відвід заступника голови третейського суду повернув без розгляду.

17. 15.08.2024 до третейського суду надійшла повторна заява ТОВ "Україна" (датована 10.08.2024) про відвід третейського судді Кудінова В. В. відвід заступника голови третейського суду Кудінової Т. І. від розгляду заяв відповідача про відвід третейського судді та про відвід третейського судді Кудінова В. В. від розгляду справи № 6/2024 знову ж із мотивів імовірних родинних зв`язків між цими особами; особистою зацікавленістю третейського судді Кудінова В. В. у розгляді справи, що проявилося у сприянні заступника голови третейського суду шляхом ухвалення безпідставних відмов у раніше заявлених відводах.

18. 15.08.2024 голова третейського суду Кудінов В. В. повернув без розгляду заяву ТОВ "Україна" від 10.08.2024 про відвід заступника голови третейського суду, а 20.08.2024 ухвалою заступника голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" Кудінової Т. І. у задоволенні заяви ТОВ "Україна" від 10.08.2024 про відвід третейського судді Кудінова В. В. відмовлено.

19. 28.08.2024 Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Правова ліга" у складі третейського судді Кудінова В. В. ухвалив рішення у справі № 6/2024 про задоволення позову та стягнув з ТОВ "Україна" на користь ТОВ "Полетехніка" 592 849,86 грн, з яких 559 292,48 грн - пеня; 33 557, 38 грн - 3 % річних та 5 928,50 грн третейських витрат.

Короткий зміст заяви про скасування рішення третейського суду

20. У вересні 2024 року ТОВ "Україна" звернулося до Західного апеляційного господарського суду із заявою скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" від 28.08.2024 у справі № 6/2024.

21. Підставою для скасування рішення третейського суду заявник вказує на невідповідність вимогам закону складу третейського суду у складі третейського судді Кудінова В. В. (за посадою голова цього суду), який розглянув спір, та невідповідність вимогам закону третейського суду у складі третейського судді Кудінової Т. І. (за посадою заступника голови цього суду), яка розглядала заяви ТОВ "Україна" про відвід третейському судді.

22. ТОВ "Україна" стверджувало, що Кудінов В. В., діючи як голова Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" за наявності трьох інших третейських суддів своїм розпорядженням призначив себе ж як третейським суддею для розгляду позову у справі № 6/2024, що, на думку заявника, свідчило про наявність конфлікту інтересів.

23. Крім того, третейські судді Кудінов В. В. та Кудінова Т. І. є родичами, що унеможливлювало розгляд заступником голови третейського суду Кудіновою Т. І. заяв про відвід третейського судді Кудінова В. В.

24. Також ТОВ "Україна" зазначило що третейська угода у вигляді третейського застереження, викладеного у пункті 10.1 договору від 28.07.2021 № ГЖ-019/2021, є недійсною, оскільки від імені ТОВ "Полетехніка" його підписано начальником адміністративного відділу Саламатіною А. П., яка діяла на підставі довіреності від 04.01.2021 № 7, проте, звертаючись до третейського суду, позивач не підтвердив повноваження вказаної особи, що дає підстави стверджувати, що третейська угода зі сторони ТОВ "Полетехніка" підписана неповноважною особою.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

25. 26.11.2024 Західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу у справі № 870/15/24 про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Україна" про скасування рішення третейського суду; рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" від 28.08.2024 у справі № 6/2024 залишив без змін.

26. Суд першої інстанції, розглянувши доводи ТОВ "Україна", не встановив підстав для скасування рішення третейського суду, оскільки:

- третейське застереження є чинним (спірний договір містить не лише підписи, а й скріплений печатками сторін, а відповідач не довів фактів протиправності використання печатки чи відсутності повноважень у Саламатіної А. П. на підписання договору);

- прийняття головою третейського суду Кудіновим В. В. справи до свого провадження не суперечить Регламенту третейського суду, оскільки ОСОБА_2 є одночасно суддею та головою цього третейського суду, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність перешкод для визначення третейського судді Кудінова В. В. для розгляду означеної третейської справи;

- покладення обов`язку з розгляду відводу судді третейського суду, який одночасно є головою цього суду, на заступника голови суду - Кудінову Т. І. відповідає Регламенту третейського суду; до того ж жодним чинним законодавством не регламентовано процедуру заявлення відводу судді (в даному випадку заступнику голови), який розглядає питання відводу іншого складу суду, відтак такі заяви не підлягають розгляду;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 раніше перебували у шлюбі, однак шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.12.2010 № 2-10633/10, а тому ці особи вже чотирнадцять років не є чоловіком та дружиною, тобто не пов`язані спільним проживанням, побутом та взаємними правами і обов`язками. Відтак, вказана у заявах про відвід обставина не є очевидним фактом, що може поставити під сумнів безсторонність суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_2.; доказів того, що суддя Кудінов В. В. заінтересований у результатах провадження суду не надано.

27. Західний апеляційний господарський суд встановив, що справа № 6/2024 підвідомча Постійно діючому третейському суду при Асоціації "Правова ліга"; рішення цього третейського суду від 28.08.2024 у справі № 6/2024 прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою; вказаним рішенням не вирішувалися питання, які виходять за межі третейської угоди (третейського застереження); третейська угода (третейське застереження) є чинним; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону та третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

А. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

28. В апеляційній скарзі ТОВ "Україна" просить:

- скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі № 870/15/24;

- ухвалити нове судове рішення, відповідно до якого: вирішити питання про недійсність третейської угоди, викладеної у вигляді третейського застереження в пункті 10.1. договору від 28.07.2021 № ГЖ-019/2021 між ТОВ "Полетехніка" /сторона-1/ та ТОВ "Україна" /сторона-2/, згідно аргументів викладених у заяві, та відповідні висновки викласти у мотивувальній частині судового рішення у даній справі; скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" від 28.08.2024 у третейській справі № 6/2024; судові витрати у даній справі покласти на ТОВ "Полетехніка".

29. 17.12.2024 та 19.12.2024, в межах строку на апеляційне оскарження, ТОВ "Україна" звернулося до Верховного Суду із заявами про доповнення апеляційної скарги.

30. У апеляційній скарзі та доповненнях до неї ТОВ "Україна" зазначило, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків щодо наявності між сторонами спору третейської угоди, оскільки договір від 28.07.2021 № ГЖ-019/2021 підписано неуповноваженою на те особою: згідно зі змісту довіреності від 04.01.2021 № 7 та вимог ГПК України не могла бути процесуальним представником ТОВ "Полетехніка" та укладати від його імені процесуальні угоди; копія вказаної довіреності взагалі не подавалася позивачем у третейській справі; суд першої інстанції у порушення частини четвертої статті 80 ГПК України необґрунтовано долучив копію довіреності до матеріалів в процесі розгляду справи, а також не витребував її оригінал, незважаючи на те, що ТОВ "Україна" заперечувало відповідність копії її оригіналу.

31. Скаржник доводить, що здійснений ним вибірковий аналіз 49 третейських рішень Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга", які перебували на розгляді Західного апеляційного господарського суду з питання видачі наказу на примусове виконання рішення за зверненнями ТОВ "Полетехніка", щодо встановлення предмету спору, результату третейського розгляду, третейського судді який ухвалював рішення, свідчить про те, що третейське застереження аналогічного змісту є стандартною умовою проектів договорів які пропонується ТОВ "Полетехніка", майже увесь обсяг третейських справ розглядався третейським суддею Кудіновим В. В.; усі проаналізовані скаржником резолютивні частини третейських рішень містять стягнення неустойки (штрафу, пені), відсотків, індексу інфляції у завищених розмірах стосовно суми основного боргу.

32. Ці обставини, за доводами скаржника, свідчать про те, що третейський суддя Кудінов В. В. є особисто зацікавлений у розгляді справ за участі ТОВ "Полетехніка" з метою подальшого вирішення їх на користь цього товариства, а відповідне третейське застереження спрямоване на безпідставне збагачення останнього. Наявність третейського застереження є процесуальною перешкодою для звернення до державного суду за захистом своїх прав, і при укладенні договору з наявним третейським застереженням, ці процесуальні наслідки її укладення не були належним чином роз`яснені та зрозумілі іншій стороні договору. Їх належне розуміння та роз`яснення іншій стороні, не вбачається зі змісту третейської угоди.

33. Вказаним підставам визнання третейської угоди недійсною, як зазначає ТОВ "Україна" у заяві про доповнення підстав скасування рішення третейського суду від 26.10.2024, суд першої інстанції не надав жодної оцінки і взагалі залишив їх поза увагою.

34. Також, за твердженням скаржника, суд першої інстанції залишив поза увагою такі обставини, що є підставою скасування рішення третейського суду:

- третейська справа розглядалася третейським суддею Кудіновим В. В. в той же час, заявлені йому в процесі розгляду справи відводи розглядалися заступником голови суду Кудіновою Т. І. Ці особи раніше перебували у шлюбі, що є свідченням наявності у них "особливих стосунків";

- заявлені ТОВ "Україна" відводи третейському судді Кудінову В. В. не розглянуті законним складом суду, а відводи заступнику голови суду протиправно залишені без розгляду;

- уповноваженою особою третейського суду не вирішувалося питання про прийнятність позовної заяви до провадження Постійно діючого Третейського суду при асоціації "Правова Ліга".

Б. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу

35. Відзив на апеляційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

В. Розгляд клопотань

36. У судовому засіданні колегія суддів розглянула клопотання ТОВ "Україна" про витребування доказів та відмовила у його задоволенні з огляду на таке.

37. Так, у доповненнях до апеляційної скарги від 17.12.2024 ТОВ "Україна" просило з метою встановлення факту наявності між сторонами спору третейської угоди на підставі частини шостої статті 91 ГПК України витребувати у ТОВ "Полетехніка": 1) оригінал договору від 28.07.2021 № ГЖ-019/2021, копія якого була виготовлена та додана позовної заяви та на підставі якої було ухвалене оскаржуване рішення третейського суду; 2) оригінал довіреності від 04.01.2021 № 7, виданої ТОВ "Полетехніка" на начальника адміністративного відділу Саламатіну А. П., копія з якої була виготовлена та надана до матеріалів справи № 870/15/24 разом з доповненнями до письмових пояснень від 04.11.2024.

38. У судовому засіданні представник ТОВ "Україна" додатково пояснив, що попередній керівник товариства підписував спірний договір, однак оригінал договору поставки у цього товариства не зберігся.

39. Згідно з частинами першою, другою, четвертою - шостою статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

40. Суд апеляційної інстанції зауважує, що частина шоста статті 91 ГПК України встановляє право, а не обов`язок суду витребовувати такі докази. При цьому умовою такого витребування є саме сумнів у відповідності копії документа її оригіналу.

41. Проте ТОВ "Україна" у клопотанні не обґрунтовує, у чому саме полягають його сумніви щодо відповідності поданих копій оригіналу договору від 28.07.2021 № ГЖ-019/2021 і довіреності та чому необхідно витребувати оригінали цих документів.

42. При цьому колегією суддів враховано, що як вбачається із матеріалів справи 21.10.2024 № 870/15/24 до Західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника ТОВ "Україна", в якій зазначено про надання суду, зокрема, копії договору від 28.07.2021 № ГЖ-019/2021. До заяви додана копія цього договору, кожна сторінка якого засвідчена директором ТОВ "Україна" Тимофієвим М. М. та проставлена печатка цього товариства (Т2 а. с. 10-12).

43. Зміст договору, копія якого подана ТОВ "Україна" та ним же засвідчена, є ідентичним змісту договору, копія якого долучена ТОВ "Полетехніка" до матеріалів третейської справи, в тому числі і пункт 10.1, що містить відповідне третейське застереження.

44. Отже, підстави для витребування оригіналів зазначених у клопотанні доказів відсутні, оскільки скаржник належним чином не обґрунтував стверджуваних ним сумнівів щодо невідповідності наявним у справі копій документів їх оригіналам, а у суду немає сумнівів щодо достовірності таких доказів. Додатково необхідно зазначити про відсутність необхідності витребування оригіналу довіреності виданої ТОВ "Полетехніка" на ім`я Саламатіної А. П. також з підстав, наведених нижче по тексту цієї постанови.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

45. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

46. Відповідно до частини другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

47. Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

48. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.

49. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

50. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ТОВ "Україна" про скасування рішення третейського суду.

51. Частиною третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

52. Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.

53. Згідно з частиною першою статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

54. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (частина друга статті 350 ГПК України).

55. Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди".

56. Скаржник наполягає на наявності визначених у пунктах 3, 4 частини другої статті 350 ГПК України підстав для скасування рішення третейського суду.

Щодо доводів про недійсність третейської угоди / третейського застереження

57. Досліджуючи питання наявності та чинності між сторонами третейської угоди, колегія суддів враховує таке.

58. Частиною другою статті 1 Закону "Про третейські суди" передбачено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

59. Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону (стаття 3 Закону "Про третейські суди").

60. Юридичні та / або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (стаття 5 Закону "Про третейські суди").

61. Відповідно до статті 2 Закону "Про третейські суди" третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

62. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (частина перша статті 12 Закону "Про третейські суди").

63. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22 звернула увагу на наявність декількох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у яких містилися висновки про неприпустимість втручання державних судів у компетенцію третейських судів / арбітражів. Зокрема, рішення в справі "Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi" проти України" від 15.07.2021 (заява № 23819/11); рішення у справі "Монт Бланк Трейдінг, Лтд" та "Антарес Тітаніум Трейдінг, Лтд" проти України" від 14.01.2021 (заява № 11161/08). У другому названому рішенні ЄСПЛ констатував порушення частини першої статті 6 Конвенції, зокрема, зазначивши, що апеляційний господарський суд не розглянув твердження підприємства-заявника щодо відсутності в українських господарських судів компетенції розглядати справу.

64. У рішенні від 10.01.2008 № 1-рп/2008 Конституційний Суд України послався на те, що можливість передачі державою на розгляд третейських судів спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин визнана зарубіжною практикою, заснованою, в тому числі, на міжнародному праві. Загальні засади арбітражного розгляду цих спорів визначені Європейською конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж від 21.04.1961 та рекомендовані державам Арбітражним регламентом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) від 15.06.1976. Практика ЄСПЛ свідчить, що звернення фізичних та / або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27.02.1980).

65. У постанові від 18.11.2020 у справі № 876/32/20 Верховний Суд зазначив, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

66. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22 дійшла висновку, що третейська / арбітражна угода не є правочином у розумінні ЦК України, не є цивільно-правовим (господарським) договором, а по своїй суті є процесуальним договором, для якого чинне законодавство України встановлює спеціальний порядок визнання недійсним. Вирішуючи питання про скасування рішення третейського суду та / або про видачу виконавчого документа, господарський суд одночасно вирішує питання про дійсність чи недійсність третейської угоди у разі заявлення відповідних доводів стороною. Тому якщо відповідач у третейській справі вважає, що третейська угода є недійсною, він повинен надати суду свої доводи й докази на користь недійсності третейської угоди в межах відповідного судового процесу. Судове рішення з питань скасування рішення третейського суду та / або видачі виконавчого документа є одночасно рішенням, яким вирішується питання про дійсність чи недійсність третейської угоди. Висновки про це повинні міститися у мотивувальній частині судового рішення. За необхідності для вирішення цього питання господарський суд призначає експертизу.

67. У справі, яка наразі переглядається в апеляційному порядку, заявник стверджує про недійсність третейської угоди, поставивши під сумнів повноваження представника свого контрагента на підписання договору, що містив третейське застереження.

68. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, спірний договір з боку ТОВ "Полетехніка" підписаний Саламатіною А. П. У договорі вказано, що зазначена особа є начальником адміністративного відділу та діє на підставі довіреності від 04.01.2021 № 7.

69. Як видно із матеріалів справи, у заяві про скасування рішення третейського суду ТОВ "Україна" від 23.09.2024 не вказувало про недійсність третейської угоди з підстав підписання її неуповноваженою на те особою, тобто не заперечувало повноважень Саламатіною А. П. Така підстава для скасування рішення третейського суду була наведена у заяві про доповнення підстав скасування рішення третейського суду від 27.10.2024.

70. Свої заперечення на нову підставу для скасування рішення третейського суду ТОВ "Полетехніка" виклало у доповненнях до пояснень від 04.11.2024, до яких долучило копію довіреності від 04.01.2021 № 7.

71. Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, враховуючи, що в процесі розгляду справи третейським судом ТОВ "Україна" питання повноважень Саламатіної А. П. не оспорювало, як і не наводило відповідних аргументів у первісно поданій заяві у межах справи № 870/15/24, а виникло воно в процесі розгляду справи Західним апеляційним господарським судом (порушено у заяві ТОВ "Україна" від 27.10.2024), суд першої інстанції правомірно долучив до матеріалів справи копію вказаної довіреності. А, отже, не порушив приписів частини четвертої статті 80 ГПК України.

72. Зі змісту довіреності від 04.01.2021 № 7 вбачається, що "ТОВ "Полетехніка" в особі директора Тимка А. М., який діяв на підставі Статуту Підприємства, уповноважило начальника адміністративного відділу Підприємства Саламатіну Анну Петрівну представляти інтереси Підприємства у стосунках із будь-якими підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарської діяльності незалежно від їх форми власності з питань, пов`язаних із укладенням від імені Підприємства та виконанням дозволених законодавством договорів в межах цієї довіреності. Для чого Саламатіній Анні Петрівні надається право укладати та підписувати від імені Підприємства будь-які види угод (правочинів), змін та доповнень до них, що не заборонені законодавством України, без обмеження ціни таких угод (правочинів)." Довіреність підписана директором ТОВ "Полетехніка" Тимком А. М. та скріплена печаткою цієї юридичної особи.

73. З огляду на викладене, а також враховуючи, що дійсна воля на укладення правочину у контексті обставин цієї справи не викликають у суду будь-яких сумнівів, доводи скаржника про підписання договору з боку ТОВ "Україна" неуповноваженою особою є необґрунтованими.

74. Як правильно встановлено судом першої інстанції, що у пункті договорі 10.1 від 28.07.2021 № ГЖ-019/2021 ТОВ "Полетехніка" і ТОВ "Україна" дійшли згоди, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору, підлягають вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Асоціації "Правова ліга" відповідно з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі одного третейського судді. Зазначено також, що сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.

75. У пункті 8.1 цього договору (у редакції додаткової угоди від 19.01.2022) сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання договору. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку договору не повідомить іншу сторону про припинення договору, його дія продовжується на кожен наступний рік.

76. Отже, сторони уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження в договорі, погодивши, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору, підлягають вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Асоціації "Правова ліга", до якого і звернулося ТОВ "Полетехніка" з позовом про стягнення заборгованості нарахованої на підставі умов зазначеного договору.

77. Суд зауважує, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

78. Принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати:

- можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору);

- можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

79. Укладаючи спірний договір, сторони діяли на власний розсуд. ТОВ "Україна" не було позбавлене можливості запропонувати зміни до запропонованого ТОВ "Полетехніка" проєкту договору, а в разі незгоди з його умовами чи неузгодження окремих умов, зокрема щодо третейського застереження, виду штрафних санкцій та їх розміру, - мало право не укладати його з цією особою.

80. Отже, сторони вільно та свідомо встановили альтернативний порядок вирішення спорів шляхом передання їх на розгляд третейського суду. Визнавши компетенцію третейського суду щодо спорів за договором від 28.07.2021 № ГЖ-019/2021, ТОВ "Україна" розуміло (мало чи принаймні могло розуміти), що цим воно правомірно обмежило своє право на доступ до механізмів класичного правосуддя (розгляду справи національними судами), надавши перевагу третейському розгляду.

81. Подібних висновків дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22 щодо розгляду спору про визнання недійсним договору у частині третейського застереження.

82. До того ж ТОВ "Україна", укладаючи договір, не було позбавлене ознайомитись із розміщеними на вебсайті відповідного третейського суду регламентом та штатом (переліком) третейських суддів, а також завчасно перевірити свого контрагента, зокрема, ознайомитися із судовими рішеннями за його участю, користуючись, зокрема, відкритим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень. Натомість усі ці дії були вчинені скаржником лише після того, як ТОВ "Полетехніка" звернулося до третейського суду із відповідним позовом.

83. Тож доводи скаржника, описані у пунктах 30, 31 цієї постанови, колегія суддів відхиляє з підстав, наведених вище.

Щодо доводів про невідповідність вимогам закону складу третейського суду

84. Відповідно до статті 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов`язковий чи рекомендаційний характер.

85. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина третя статті 16, частина перша статті 17 Закону України "Про третейські суди").

86. Як зазначалося вище, у пункті 10.1 договору сторони погодили усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору, підлягають вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Асоціації "Правова ліга" відповідно з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим третейським судом у складі одного третейського судді.

87. Тож визначення та призначення судді (суддів) у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді (суддів) для розгляду справи, визначеного Регламентом вказаного третейського суду.

88. Згідно зі статтею 19 Закону України "Про третейські суди" третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ`єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов`язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов`язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

89. У статті 61 Регламенту третейського суду закріплений перелік підстав для відводу чи самовідводу третейського судді аналогічний до переліку підстав, передбачених статтею 19 Закону України "Про третейські суди".

90. Згідно з частиною п`ятою статті 57 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" (тут і далі у редакції, що діяла на момент розгляду третейської справи № 6/2024) призначення третейського судді або складу третейських суддів, а також передача справи головуючому складу третейського суду або третейському судді, який розглядає справу одноособово, оформляється розпорядженням голови Третейського суду, його заступника, у відсутність голови Третейського суду, яке є остаточним і не підлягає оскарженню.

91. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами третейської справи № 6/2024, розпорядженням голови розпорядженням голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" Кудінова В. В. від 03.05.2024 для розгляду цієї справи призначено за його згодою третейського суддю Кудінова В. В.

92. Тобто голова третейського суду Кудінов В. В. є одночасно і третейським суддею цього ж суду, що, на думку заявника, свідчило про наявність конфлікту інтересів.

93. Проте, такі доводи скаржника ґрунтуються лише на власному суб`єктивних міркуваннях, оскільки ні приписи Закону України "Про третейські суди", ні Регламент Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" не забороняє особі, яка виконує повноваження голови третейського суду призначити себе як третейського суддю для розгляду третейського спору.

94. Також необґрунтованими є доводи про те, що уповноваженою особою третейського суду не вирішувалося питання про прийнятність позовної заяви до провадження, оскільки 07.05.2024 Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Правова ліга" у складі третейського судді Кудінова В. В. постановив ухвалу про порушення провадження у справі, в якій, зокрема, було зазначено, що третейський суд, розглянувши подані, визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

95. Регламент третейського суду не передбачає складення будь-яких інших процесуальних документів, окрім як ухвали про порушення провадження у справі у разі, якщо третейський суд за результатами перевірки матеріалів позовної заяви дійде висновку про їх достатність для прийняття до розгляду. Також цим регламентом не передбачено надсилання копії розпорядження про призначення третейського судді для розгляду справи, однак учасники справи не позбавлені права ознайомитися з ним та з іншими матеріалами справи безпосередньо у третейському суді.

96. Суд звертає увагу скаржника, що право третейського судді на отримання гонорару визначено у Законі України "Про третейські суди" (стаття 25) та Регламентом третейського суду (стаття 55), що відповідає конституційним гарантіям на оплату праці та жодним чином не може свідчити про зацікавленість третейського судді у результаті розгляду справи на користь когось із учасників справи.

97. Звідси колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що, усі твердження заявника про наявність ризиків, зроблені у численних заявах про відвід, ґрунтуються виключно на припущеннях. У зв`язку з цим доводи, наведені ТОВ "Україна" на обґрунтування заяви, не є переконливими та не дають підстав для сумнівів у відповідності вимогам закону складу третейського суду.

98. Стосовно доводів ТОВ "Україна" про порушення порядку розгляду заяв про відвід третейському судді, який розглядав спір, та заступнику голови третейського суду, яка розглядала заяви про відводи, колегія зазначає таке.

99. Як вбачається із матеріалів третейської справи, ТОВ "Україна" неодноразово заявляло відводи третейському судді, який розглядав спір.

100. За змістом частин четвертої - п`ятої статті 20 Закону України "Про третейські суди" визначено, що процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону. Якщо в третейській угоді або у регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону.

101. Порядок відводу третейського судді визначений у статті 62 Регламенту третейського суду, згідно з якою письмова мотивована заява сторони про відвід третейського судді, з доказом надіслання її іншій стороні, має бути подана стороною до третейського суду протягом п`яти календарних днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до Закону "Про третейські суди" та цього Регламенту. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, така заява залишається без розгляду. У разі коли інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом п`яти календарних днів з дня отримання копії заяви про відвід третейського судді, подати до третейського суду свої мотивовані заперечення. У цьому випадку питання про відвід вирішується головою третейського суду, його заступником, у відсутність голови третейського суду, а у разі розгляду справи у кількості трьох третейських суддів головою третейського суду, його заступником, у відсутність голови третейського суду, спільно з іншими третейськими суддями, призначеними у справі, рішення якого (яких) є обов`язковим для сторін. За результатами розгляду заяви про відвід третейського судді виноситься ухвала. Питання про відвід, яке заявлене голові третейського суду, який здійснює розгляд справи як третейський суддя, вирішується заступником голови Третейського суду у порядку, визначеному цим Регламентом.

102. Ураховуючи, що третейський суддя Кудінов В. В. є за посадою головою третейського суду, обов`язок з розгляду заявленого йому відводу був покладений на заступника голови цього суду - Кудінову Т. І.

103. Зазначені особи, як встановлено судом першої інстанції, до 2010 року перебували у шлюбі, проте на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.12.2010 у справі № 2-10633/10 шлюб між ними було розірвано.

104. Верховний Суд наголошує, що статтею 19 Закону України "Про третейські суди" визначено неможливість третейського судді брати участі у розгляді справи, якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках.

105. Разом з тим колишня дружина Кудінова В. В. не була учасником третейської справи, не брала участі у розгляді спору, а лише розглядала заяви сторони про відвід судді.

106. До того ж, як правильно зауважив суд першої інстанції, зазначені особи вже чотирнадцять років не є подружжям.

107. Отже, заявником не доведено наявності обставин, які б унеможливлювали участь третейського судді Кудінова В. В. у справі № 6/2024.

108. Також колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що жодним чинним законодавством (як щодо державних, так і третейських судів) не регламентовано можливість заявлення відводу судді, який розглядає питання відводу іншого складу суду. Ба більше, процесуальне законодавство, що регулює процедуру заявлення відводу складу суду у державних судах прямо передбачає неможливість заявити відвід судді, який розглядає питання відводу іншого складу суду. Зокрема, відповідна норма наявна у частині третій статті 39 ГПК України, частині третій статті 40 ЦПК України). Протилежне б допустило судовий процес у безладний рух.

109. Тому заяви про відвід заступнику голови третейського суду Кудіновій Т. І. обґрунтовано були залишені без розгляду, навіть незважаючи на відсутність відповідної норми у Регламенті третейського суду.

110. Як видно зі змісту апеляційної скарги та доповнень до неї, скаржник заперечує саму компетенцію третейського суду, наполягаючи, що йому створили процесуальні перешкоди для звернення до державного суду.

111. Утім суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.

112. Натомість, відповідач, який був заздалегідь повідомлений про третейський розгляд справи, не заявляв третейському суду про відсутність у останнього компетенції щодо розгляду спору. Відсутність такого заперечення має призводити до автоматичного визнання наявності компетенції третейського суду незалежно від наступних подій. Подальші юридичні дії відповідача щодо спростування факту укладення третейської угоди (застереження) не мають значення, оскільки вони спрямовані на поновлення права, що було вже втрачено за строком (право подати заяву про відсутність компетенції у чітко визначений законом проміжок часу).

113. Тож враховуючи, що справа № 6/2024 була підвідомча Постійно діючому третейському суду при Асоціації "Правова ліга"; рішення цього третейського суду від 28.08.2024 у справі № 6/2024 прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою; вказаним рішенням не вирішувалися питання, які виходять за межі третейської угоди (третейського застереження); третейська угода (третейське застереження) є чинним; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону та третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

114. Отже, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали Західного апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.

Б. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

115. Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

116. Отже, з урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі № 870/15/24 постановлена відповідно до фактичних обставин, з дотриманням норм чинного законодавства і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

В. Розподіл судових витрат

117. Оскільки суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі № 870/15/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

К. Огороднік