Ухвала

від 02.12.2024 по справі 911/3867/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" грудня 2024 р. Справа№ 911/3867/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Майданевича А.Г.

Кропивної Л.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024

у справі №911/3867/23 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК"

до 1. приватного підприємства "КРАМБУДІНДУСТРІЯ",

2. ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача акціонерного товариства "УКРПОШТА"

про солідарне стягнення 82 687, 90 грн за договором на приєднання №2023/1/698/V до публічної пропозиції на укладання Договору про надання банківських гарантій АТ "ЮНЕКС БАНК",

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 16.05.2024 (з урахуванням ухвали господарського суду Київської області від 25.06.2024 про виправлення арифметичної помилки) позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з приватного підприємства "КРАМБУДІНДУСТРІЯ" та ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" 82 687 (вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн 90 коп., з яких: заборгованість за Банківською гарантією в розмірі 80 749, 90 грн гарантійної суми та 1 938, 00 грн комісія за користування гарантією.

Стягнуто з приватного підприємства "КРАМБУДІНДУСТРІЯ" на користь акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 18.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: відкрити апеляційне провадження; розглядати справу за участю відповідача 2; витребувати у АТ "ЮНЕКС БАНК" оригінал договору поруки від 18.07.2023 №2023/1/698/V-П; призначити почеркознавчу експертизу по справі №911/3867/23 на вирішення якої поставити наступне питання "Чи виконано підпис у Договорі поруки від 18.07.2023 №2023/1/698/V-П в графах "Поручитель" громадянином України ОСОБА_1 ", проведення експертизи доручити Київському НДІСЕ (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6); скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024 по справі №911/3867/23 та в частині солідарного стягнення відповідача 2 на користь позивача 82 687, 90 грн, з яких: заборгованість за Банківською гарантією в розмірі 80 749, 90 грн гарантійної суми та 1 938, 00 грн комісія за користування гарантією, та прийняти нове, яким в цій частині позову відмовити; стягнути з позивача суму понесених відповідачем 2 судових витрат.

Скаржник також звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення судом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу у справі №911/3867/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Кропивна Л.В., Майданевич А.Г.

21.11.2024 через канцелярію суду від представника акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" надійшла заява про визнання зловживання процесуальними правами, в якій останній просив суд визнати подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024 по справі №911/3867/23 зловживанням процесуальними правами, повернути ОСОБА_1 апеляційну скаргу, вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами до ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Виходячи з матеріалів апеляційної скарги, апелянт в апеляційній скарзі просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024 по справі №911/3867/23, в зв`язку з тим, що відповідач 2 проживає з початку 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом та військово-обліковим документом, а за адресою: АДРЕСА_2 проживав, як тимчасово переміщена особа протягом 2023 року, та не знав про дану справу, та не отримував оскаржуване рішення, тому просить суд визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення поважними та поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024 по справі №911/3867/23.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи суд першої інстанції направляв всі ухвали по справі та оскаржуване рішення на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , але ухвали суду та оскаржуване рішення у справі повертались без вручення, з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, колегія суддів зазначає, як свідчать матеріали справи, а саме в договорі поруки №2023/1/698/V-ІІ від 18.07.2023 зазначено адресу реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , а адреса проживання: АДРЕСА_4 (т. 1 арк. 89).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником приватного підприємства "КРАМБУДІНДУСТРІЯ" (відповідач 1) зазначається ОСОБА_1 . (т. 1 арк. 92)

Окрім того, колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024 було «Надіслано для оприлюднення: 28.05.2024. Зареєстровано: 29.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2024» на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, в свою чергу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отже, відповідач 2 не був позбавлений можливості ознайомлення з рішенням господарського суду Київської області від 16.05.2024 згідно відомостей з реєстру.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Пунктами 4 та 5 частини 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України - Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що можливість вчасного подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався. В апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих причин пропуску строку.

Крім того, як вже зазначалось, скаржник в апеляційній скарзі просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024 по справі №911/3867/23 в частині солідарного стягнення відповідача 2 на користь позивача 82 687, 90 грн, з яких: заборгованість за Банківською гарантією в розмірі 80 749, 90 грн гарантійної суми та 1 938, 00 грн комісія за користування гарантією та прийняти нове, яким в цій частині позову відмовити.

Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

При цьому, частиною першою ст. 4 названого Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням вказаних приписів закону, а також враховуючи що скарга подана через систему "Електронний суд" тому застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, отже розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 3220, 80 грн.

Також апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За положенням ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто з аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються лише виключно фізичні особи та за наявності певних умов.

Відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено вичерпний перелік, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Обставини стосовно неможливості сплати судового збору, вказані у клопотанні, не передбачені вищевказаними приписами закону, таке клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Положеннями ч. 3 ст. 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України, з метою надання заявнику можливості виправити допущені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та докази сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, колегія суддів зазначає, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями ст.ст. 6, 174, 234-235, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі №911/3867/23 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та доказів про сплату судового збору у розмірі 3220, 80 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвали у справі №911/3867/23 надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді А.Г. Майданевич

Л.В. Кропивна