ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2
УХВАЛА
м. Київ
02.12.2024Справа № 910/10905/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113", ОСОБА_2 , ОСОБА_3
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрист.Консалт", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Проскурня Тетяна Олександрівна, Комунальне підприємство "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович
про визнання недійсними договорів, рішення та актів, скасування реєстраційних дій, застосування наслідків недійсності правочину.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):
1) визнання недійсним Договору від 13.08.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
2) застосування наслідків недійсності Договору від 13.08.2018, повернувши у власність ОСОБА_1 право власності на частку 100% у статутному капіталі ТОВ "СР113";
3) визнання недійсним рішення учасника ТОВ "СР113" від 13.08.2018 №2 стосовно виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "СР113";
4) визнання недійсним акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Проскурнею Т.О.;
5) скасування реєстраційної дії від 14.08.2018 №10681070001051460 реєстратора Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області;
6) визнання недійсним Договору №15/08/18-01, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
7) визнання недійсним акта прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О.;
8) скасування реєстраційної дії від 15.08.2018 №10681050002051460 приватного нотаріуса Осипенка Д.О.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, таким:
- Договір від 13.08.2018, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за умовами якого позивачка продала ОСОБА_2 частку в статутному капіталі в розмірі 100%, укладено під впливом обману, оскільки ОСОБА_2 мала намір заволодіти майном позивачки, про що свідчить відсутність виконання зобов`язання покупцем щодо оплати останнім вартості придбаного товариства;
- у липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ "Юрист.Консалт" для отримання позики під заставу майна, а саме: житлового будинку, площею 456,02 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1586817732224; земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:005:5215, площею 0,1 га; земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:005:0049, площею 0,0813 га;
- оскільки представники ТОВ "Юрист.Консалт" запропонували іншу схему отримання позики, ОСОБА_1 та ТОВ "Юрист.Консалт" уклали Договір доручення, відповідно до якого ТОВ "Юрист.Консалт" взяло на себе обов`язок створити юридичну особу з назвою "СР113" та сформувати статутний капітал товариства шляхом майнового внеску нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачці;
- позиваці не було передано жодного документа, який би підтверджував створення юридичної особи на ім`я ОСОБА_1 , лише було повідомлено, що документи потрібні для подальшого оформлення;
- представники ТОВ "Юрист.Консалт" вмовили ОСОБА_1 укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" на користь ОСОБА_2 ;
- розрахунку за продаж частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" Єлісовенко С.В. не здійснила, та кошти в повному розмірі 4 013 600,00 грн ОСОБА_1 не отримала;
- 15.08.2018 з метою введення ОСОБА_1 в оману та створення відчуття впевненості, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір №872/165, за умовами якого ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ "СР113"; однак, між позивачкою та ОСОБА_2 не було підписано акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР113", а тому фактично ОСОБА_1 не набула право власності на частку в статутному капіталі товариства;
- внаслідок вказаних дій було незаконно позбавлено позивачку її права власності на нерухоме майно шляхом обману та зловживання довірою.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 21.08.2024 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №910/10905/21 скасовано, справу №910/10905/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
04.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/10905/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 справа № 910/10905/21 прийнята до свого провадження суддею Грєховою О.А., підготовче засідання призначено на 11.11.2024.
06.11.2024 представником позивача подано заяву про заміну відповідача 3 на правонаступник, залучення співвідповідача та зміну предмету позову.
У судове засідання 11.11.2024 представники учасників справи не з`явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 підготовче засідання відкладено на 02.12.2024.
У судове засідання 02.12.2024 представник позивача та відповідача 3 з`явились, інші представники учасників справи не з`явились.
Розглянувши подану представником позивача заяву про заміну відповідача 3 на правонаступник, залучення співвідповідача та зміну предмету позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Водночас, ч. 4 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
В свою чергу, Верховний Суд направляючи справу № 910/10905/21 на новий розгляд, у п. 128 своє постанови від 21.08.2024 зазначив, що якщо позивачка прагне повернути у власність саме нерухоме майно, вважаючи, що воно вибуло з її власності через недобросовісні дії всіх трьох відповідачів (введення позивачки в оману щодо суми позики та можливості повернення права власності на майно після погашення суми цієї позики), то належним способом захисту буде витребування саме нерухомого майна із чужого незаконного володіння тієї особи, якій належить відповідне майно. Вибіркове оскарження позивачкою лише частини вчинених правочинів, які за її твердженням були частиною "схеми", призводить до неможливості судового захисту її прав, що може свідчити про неефективність обраного нею способу захисту.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши подану позивачем заяву про зміну предмету позову, згідно якої позивачка просить, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.08.2024, змінити предмет справи № 910/10905/21, виклавши прохальну частину позовної заяви в наступній редакції: витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 наступне майно: 1) житловий будинок, площею 456,02 кв.м., житловою площею 183,06 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1586817732224, номер запису про право власності 26820083 - Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 129132519 від 27.06.2018 року; 2) земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:005:5215, площею 0,1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1346229432224, номер запису про право власності 22229598 - Договір купівлі-продажу № 4-4070 від 16.10.1998 року, Державний акт на право приватної власності на землю Серія ІІІ-КВ № 064689 від 29.09.1999 року, Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 96690555 від 08.09.2017 року; 3) земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:005:0049, площею 0,0813 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1346229432224, номер запису про право власності 22229358 - Договір міни № 3-3487 від 03.12.2005 року, Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯГ № 228309 від 17.05.2006 року, Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 96688888 від 08.09.2017 року, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень частин 4 та 5 ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає предмет позову з її урахуванням.
В свою чергу, враховуючи зміну предмету позову, позивач просить залучити співвідповідача - ОСОБА_4 , у власності якої перебуває нерухоме майно, яке позивач просить витребувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Розглянувши у судовому засідання клопотання позивача про залучення співвідповідача, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про його задоволення та залучення до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ).
Також, позивач просить замінити відповідача - ОСОБА_3 його правонаступником - ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Однак, жодних доказів як і обґрунтувань, які б свідчили, що ОСОБА_5 є правонаступником ОСОБА_3 , матеріали справи не містять та позивачем до матеріалів справи не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для здійснення заміни ОСОБА_3 його правонаступником - ОСОБА_5 .
При цьому, перехід права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113" від ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , не свідчить про процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України.
Водночас, з урахуванням прийнятої судом заяви позивача, предметом позову є витребування нерухомо майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 3 статті 30 Господарського процесуально кодексу України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.
Отже, слід дійти висновку, що за правилами Господарського процесуально кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 вказала, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 Господарського процесуально кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.
Як зазначено в постановах Верховного суду від 23.01.2018 у справі №460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі №640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Оскільки правила виключної підсудності поширюються на означений спір щодо витребування нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , то спір у цій справі, після прийнятої судом заяви про зміну предмету позову, за правилами виключної підсудності підлягає розгляду Господарським судом Київської області.
У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, дана справа підлягає направленню до Господарського суду Київської області за виключною підсудністю.
Керуючись ст. ст. 31, 46, 48, 52, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Прийняти заяву позивача про зміну предмету позову.
2. Залучити до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ).
3. У задоволенні заяви позивача про заміну ОСОБА_3 його правонаступником - ОСОБА_5 відмовити.
4. Матеріали справи № 910/10905/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрист.Консалт", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Проскурня Тетяна Олександрівна, Комунальне підприємство "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович про витребування з незаконного володіння нерухомого майна передати за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в частинах відмови у заміні сторони правонаступником та передачі справи за підсудністю в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 02.12.2024
Суддя О.А. Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 03.12.2024 |
Номер документу | 123424705 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні